Главa №i
|
Глава 11
|
1
|
1
|
МBрила льсти6ваz мeрзость пред8 гDемъ, вёсъ же првdный пріsтенъ є3мY. | Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому. |
2
|
2
|
И#дёже ѓще вни1детъ досаждeніе, тaмw и3 безчeстіе: ўстa же смирeнныхъ поучaютсz премyдрости. | Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.] |
3
|
3
|
Ўмирazй првdникъ њстaви раскazніе, ўд0бна же бывaетъ и3 посмэsтелна нечести1выхъ поги1бель. | Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх. |
4
|
4
|
Совершeнство прaвыхъ настaвитъ и5хъ, и3 поползновeніе tрицaющихсz плэни1тъ и5хъ. Не ўп0льзуютъ и3мBніz въ дeнь ћрости: прaвда же и3збaвитъ t смeрти. | Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти. |
5
|
5
|
Прaвда непор0чнагw и3справлsетъ пути6, нечeстіе же впадaетъ въ непрaвду. | Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого. |
6
|
6
|
Прaвда мужeй прaвыхъ и3збaвитъ и5хъ, безсовётіемъ же ўловлsютсz беззак0нніи. | Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм. |
7
|
7
|
Скончaвшусz мyжу првdну, не поги1бнетъ надeжда: похвалa же нечести1выхъ поги1бнетъ. | Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине. |
8
|
8
|
Првdный t л0ва ўбёгнетъ, въ негHже мёсто предаeтсz нечести1вый. | Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий. |
9
|
9
|
Во ўстёхъ нечести1выхъ сёть грaжданwмъ, чyвство же првdныхъ благопоспёшно. | Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються. |
10
|
10
|
Во бlги1хъ првdныхъ и3спрaвитсz грaдъ, и3 въ поги1бели нечести1выхъ рaдованіе. | При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество. |
11
|
11
|
Въ блгcвeніи прaвыхъ возвhситсz грaдъ, ўсты6 же нечести1выхъ раскопaетсz. | Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується. |
12
|
12
|
Ругaетсz грaжданwмъ лишeнный рaзума, мyжъ же мyдръ безм0лвіе в0дитъ. | Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить. |
13
|
13
|
Мyжъ двоzзhченъ tкрывaетъ совёты въ с0нмищи, вёрный же дyхомъ таи1тъ вeщы. | Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу. |
14
|
14
|
И%мже и3 нёсть ўправлeніz, пaдаютъ ѓки ли1ствіе, спасeніе же є4сть во мн0зэ совётэ. | При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує. |
15
|
15
|
Лукaвый ѕлодёйствуетъ, є3гдA сочетавaетсz съ првdнымъ, ненави1дитъ же глaса ўтверждeніz. | Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний. |
16
|
16
|
ЖенA благодaтна возн0ситъ мyжу слaву: прест0лъ же безчeстіz женA ненави1дzщаz прaвды. Богaтства лэни1віи скyдни бывaютъ, крёпцыи же ўтверждaютсz богaтствомъ. | Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство. |
17
|
17
|
Души2 своeй благотвори1тъ мyжъ ми1лостивый, погублsетъ же тёло своE неми1лостивый. | Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою. |
18
|
18
|
Нечести1вый твори1тъ дэлA непрaвєднаz: сёмz же првdныхъ мздA и4стины. | Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду, — нагорода певна. |
19
|
19
|
Сhнъ првdный раждaетсz въ жив0тъ: гонeніе же нечести1вагw въ смeрть. | Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї. |
20
|
20
|
Мeрзость гDеви путіE развращeнни, пріsтни же є3мY вси2 непор0чніи въ путeхъ свои1хъ. | Мерзота перед Господом — підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі. |
21
|
21
|
Въ рyку рyцэ вложи1въ непрaведнw, не без8 мyки бyдетъ ѕлhхъ: сёzй же прaвду пріи1метъ мздY вёрну. | Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться. |
22
|
22
|
Ћкоже ўсерsзь златhй въ н0здрехъ свиніи2, тaкw женЁ ѕлоyмнэй лёпота. | Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і — нерозсудлива. |
23
|
23
|
Желaніе првdныхъ всE благ0е, надeжда же нечести1выхъ поги1бнетъ. | Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих — гнів. |
24
|
24
|
Сyть, и5же сво‰ сёюще, мнHжайшаz творsтъ: сyть же и3 собирaюще чужд†z, ўмалsютсz. | Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє. |
25
|
25
|
ДушA блгcвeнна всsкаz простaz: мyжъ ћрый неблагоwбрaзенъ. | Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде. |
26
|
26
|
Ўдержавazй пшени1цу њстaвитъ ю5 kзhкwмъ: продаsй пшени1цу скyпw, t нар0да пр0клzтъ, блгcвeніе же гDне на главЁ подавaющагw. | Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає, — благословення. |
27
|
27
|
Творsй благ†z и4щетъ блгdти добры2: и4щущаго же ѕл†z пости1гнутъ є3го2. | Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить. |
28
|
28
|
Надёzйсz на богaтство своE, сeй падeтъ: заступazй же првdныхъ, т0й возсіsетъ. | Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти. |
29
|
29
|
Не сматрszй своегw2 д0му наслёдитъ вётры: пораб0таетъ же безyмный разyмному. | Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем. |
30
|
30
|
T плодA прaвды дрeво жи1зни прозzбaетъ: teмлютсz же безврeменнw дyши беззак0нныхъ. | Плід праведника — древо життя; і мудрий привертає душі. |
31
|
31
|
Ѓще првdный є3двA спасaетсz, нечести1вый же и3 грёшный гдЁ kви1тсz; | Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному. |