|
Главa ѕ7i
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Человёку предложeніе сeрдца: и3 t гDа tвётъ љзhка. | Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика. |
|
2
|
2
|
| Вс‰ дэлA смирeннагw kвлє1нна пред8 бGомъ, и3 ўкрэплszй дyхи гDь. | Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі. |
|
3
|
3
|
| Прибли1жи ко гDу дэлA тво‰, и3 ўтвердsтсz помышлє1ніz тво‰. | Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться. |
|
4
|
4
|
| Вс‰ содёла гDь себє2 рaди: нечести1віи же въ дeнь ѕ0лъ поги1бнутъ. | Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди. |
|
5
|
5
|
| Нечи1стъ пред8 бGомъ всsкъ высокосeрдый: въ рyку же рyцэ влагazй непрaведнw не њбезвини1тсz. | Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.] |
|
6
|
6
|
| Начaло пути2 блaга, є4же твори1ти првdнаz, прі‰тна же пред8 бGомъ пaче, нeжели жрeти жє1ртвы. | Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла. |
|
7
|
7
|
| И#щaй гDа њбрsщетъ рaзумъ со прaвдою: | Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею. |
|
8
|
8
|
| прaвэ же и4щущіи є3го2 њбрsщутъ ми1ръ. | Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою. |
|
9
|
9
|
| Вс‰ дэлA гDнz со прaвдою: храни1тсz же нечести1вый на дeнь ѕ0лъ. | Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її. |
|
10
|
10
|
| Прbр0чество во ўстнёхъ царeвыхъ, въ суди1щи же не погрэшaтъ ўстA є3гw2. | У вустах царя — слово натхненне; вуста його не повинні погрішати на суді. |
|
11
|
11
|
| Превёса мёрила прaвда ў гDа: дэлa же є3гw2 мBрила првdнаz. | Правильні терези і вагові чаші — від Господа; від Нього ж усі гирі в торбі. |
|
12
|
12
|
| Мeрзость царeви творsй ѕл†z: со прaвдою бо ўготовлsетсz прест0лъ начaлства. | Мерзота для царів — діло беззаконне, тому що правдою утверджується престіл. |
|
13
|
13
|
| Прі‰тны царю2 ўстнЁ првdны, словесa же пр†ваz лю1битъ гDь. | Приємні царю вуста правдиві, і того, хто говорить істину, він любить. |
|
14
|
14
|
| Ћрость царeва вёстникъ смeрти: мyжъ же премyдръ ўтоли1тъ є3го2. | Царський гнів — вісник смерти; але мудра людина умилостивить його. |
|
15
|
15
|
| Во свётэ жи1зни сhнъ царeвъ: пріsтніи же є3мY ћкw w4блакъ п0зденъ. | У світлому погляді царя — життя, і благовоління його — як хмара з пізнім дощем. |
|
16
|
16
|
| Ўгнэждє1ніz премyдрости и3збрaннэе злaта: вселє1ніz же рaзума дражaйши сребрA. | Придбання мудрости набагато краще за золото, і придбання розуму переважніше за добірне срібло. |
|
17
|
17
|
| ПутіE жи1зни ўкланsютсz t ѕлhхъ: долготa же житіS путіE првdни. Пріeмлzй наказaніе во бlги1хъ бyдетъ, хранsй же њбличє1ніz ўмудри1тсz. И$же храни1тъ сво‰ пути6, соблюдaетъ свою2 дyшу: любsй же жив0тъ св0й щади1тъ сво‰ ўстA. | Путь праведних — відхилення від зла: той береже душу свою, хто зберігає путь свою. |
|
18
|
18
|
| Прeжде сокрушeніz предварsетъ досаждeніе, прeжде же падeніz ѕлопомышлeніе. | Погибелі передує гордість, і падінню — пихатість. |
|
19
|
19
|
| Лyчше кроткодyшенъ со смирeніемъ, нeжели и4же раздэлsетъ коры6сти съ досади1тельми. | Краще смирятися духом з лагідними, ніж розділяти здобич з гордими. |
|
20
|
20
|
| Разyмный въ вeщехъ њбрэтaтель бlги1хъ, надёzйсz же на гDа бlжeнъ. | Хто веде справу розумно, той знайде благо, і хто надіється на Господа, той блаженний. |
|
21
|
21
|
| Прем{дрыz и3 раз{мныz ѕлhми нари1чутъ, слaдціи же въ словеси2 мн0жае ўслhшани бyдутъ. | Мудрий серцем назветься благорозумним, і солодкі слова додасть до навчання. |
|
22
|
22
|
| И#ст0чникъ жив0тенъ рaзумъ стzжaвшымъ, наказaніе же безyмныхъ ѕло2. | Розум для тих, хто має його, — джерело життя, а вченість нерозумних — глупота. |
|
23
|
23
|
| Сeрдце премyдрагw ўразумёетъ ±же t свои1хъ є3мY ќстъ, во ўстнaхъ же н0ситъ рaзумъ. | Серце мудрого робить язик його мудрим і примножує знання у вустах його. |
|
24
|
24
|
| С0тове мед0вніи словесA дHбраz, слaдость же и4хъ и3сцэлeніе души2. | Приємна мова — стільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток. |
|
25
|
25
|
| Сyть путіE мнsщіисz прaви бhти мyжу, nбaче послBднzz и4хъ зрsтъ во дно2 ѓдово. | Є путі, які здаються людині прямими, але кінець їх шлях до смерті. |
|
26
|
26
|
| Мyжъ въ трудёхъ труждaетсz себЁ и3 и3знуждaетъ поги1бель свою2: стропти1вый во свои1хъ ўстaхъ н0ситъ поги1бель. | Трудящий трудиться для себе, тому що змушує його до того рот його. |
|
27
|
27
|
| Мyжъ безyменъ копaетъ себЁ ѕл†z и3 во ўстнaхъ свои1хъ сокр0вищствуетъ џгнь. | Чоловік лукавий замишляє зло, і на вустах його ніби вогонь палючий. |
|
28
|
28
|
| Мyжъ стропти1вый разсылaетъ ѕл†z, и3 свэти1лникъ льсти2 вжигaетъ ѕлы6мъ, и3 разлучaетъ дрyги. | Чоловік підступний сіє розбрат, і навушник розлучає друзів. |
|
29
|
29
|
| Мyжъ законопрестyпенъ прельщaетъ дрyги и3 tв0дитъ и5хъ въ пути6 не бл†ги. | Людина неблагонамірена розбещує ближнього свого і веде його на путь недобру; |
|
30
|
30
|
| Ўтверждazй џчи свои2 мhслитъ развращє1ннаz, грызhй же ўстнЁ свои2 њпредэлsетъ вс‰ ѕл†z: сeй пeщь є4сть ѕл0бы. | прищулює очі свої, щоб придумати підступи; закушуючи собі губи, чинить лиходійство; [він — піч злоби]. |
|
31
|
31
|
| Вэнeцъ хвалы2 стaрость, на путeхъ же прaвды њбрэтaетсz. | Вінець слави — сивина, яка знаходиться на шляху правди. |
|
32
|
32
|
| Лyчше мyжъ долготерпэли1въ пaче крёпкагw, (*и3 мyжъ рaзумъ и3мёzй пaче земледёлца вели1кагw:) ўдержавazй же гнёвъ пaче взeмлющагw грaдъ. | Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста. |
|
33
|
33
|
| Въ нBдра вх0дzтъ вс‰ непрaвєднымъ: t гDа же вс‰ првdнаz. | У полу кидається жереб, але всі рішення його — від Господа. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
