Глава 19
|
Главa f7i
|
1
|
1
|
І говорив Саул Іонафану, синові своєму, і всім слугам своїм, щоб умертвити Давида; але Іонафан, син Саула, дуже любив Давида. | И# глаг0ла саyлъ къ їwнаfaну сhну своемY и3 ко всBмъ nтрокHмъ свои6мъ, да ўмертвsтъ давjда. Їwнаfaнъ же сhнъ саyловъ любsше давjда ѕэлw2. |
2
|
2
|
І сповістив Іонафан Давида, говорячи: батько мій Саул шукає, як умертвити тебе; отже, бережися завтра; сховайся і будь у потайному місці; | И# возвэсти2 їwнаfaнъ давjду, глаг0лz: nтeцъ м0й саyлъ и4щетъ тS ўби1ти: сохрани1сz u5бо заyтра рaнw, и3 скрhйсz, и3 сsди втaйнэ: |
3
|
3
|
а я вийду і стану поруч з батьком моїм на полі, де ти будеш, і поговорю про тебе з батьком моїм, і що побачу, розповім тобі. | и3 ѓзъ и3зhду, и3 стaну при nтцЁ моeмъ на селЁ, и3дёже є3си2 ты2: и3 ѓзъ возглаг0лю nтцY моемY њ тебЁ, и3 ўзрю2, что2 бyдетъ, и3 возвэщY тебЁ. |
4
|
4
|
І говорив Іонафан добре про Давида Саулу, батькові своєму, і сказав йому: нехай не грішить цар проти раба свого Давида, тому що він нічим не згрішив проти тебе, і справи його дуже корисні для тебе; | И# глаг0ла їwнаfaнъ њ давjдэ благ†z къ саyлу nтцY своемY, и3 речE къ немY: да не согрэшaетъ цaрь на рабA своего2 давjда, ћкw не согрэши2 пред8 тоб0ю, и3 дэлA є3гw2 бл†га сyть ѕэлw2: |
5
|
5
|
він наражав на небезпеку душу свою, щоб уразити филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння всьому Ізраїлю; ти бачив це і радів; для чого ж ти хочеш згрішити проти невинної крові й умертвити Давида без причини? | и3 положи2 дyшу свою2 въ руцЁ своeй и3 побэди2 и3ноплемeнника, и3 сотвори2 гDь спcніе вели1ко всемY ї}лю, и3 вси2 ви1дэша и3 возрaдовашасz: и3 почто2 согрэшaеши въ кр0вь непови1нну, є4же ўби1ти давjда тyне; |
6
|
6
|
І послухав Саул голосу Іонафана і присягнув Саул: живий Господь, Давид не помре. | И# послyша саyлъ глaса їwнаfaнz: и3 клsтсz саyлъ, глаг0лz: жи1въ гDь, ћкw не ќмретъ (давjдъ). |
7
|
7
|
І покликав Іонафан Давида, і переказав йому Іонафан усі слова ці, і привів Іонафан Давида до Саула, і він був при ньому, як вчора і третього дня. | И# призвA їwнаfaнъ давjда и3 возвэсти2 є3мY вс‰ глаг0лы сі‰, и3 введE їwнаfaнъ давjда къ саyлу, и3 бЁ пред8 ни1мъ ћкw вчерA и3 трeтіzгw днE. |
8
|
8
|
Знову почалася війна, і вийшов Давид, і воював з филистимлянами, і наніс їм велику поразку, і вони побігли від нього. | И# приложи1сz брaнь бhти на саyла, и3 ўкрэпи1сz давjдъ, и3 побэди2 и3ноплемeнники, и3 и3зби2 ћзвою вели1кою ѕэлw2, и3 бэжaша t лицA є3гw2. |
9
|
9
|
І злий дух від Бога напав на Саула, і він сидів у домі своєму, і спис його був у руці його, а Давид грав рукою своєю на струнах. | И# бhсть t бGа дyхъ лукaвый на саyлэ, и3 т0й въ домY своeмъ сэдsше, и3 копіE въ руцЁ є3гw2, давjдъ же и3грaше рукaми свои1ми: |
10
|
10
|
І хотів Саул прибити Давида списом до стіни, але Давид відскочив від Саула, і спис встромився в стіну; Давид же втік і врятувався в ту ніч. | и3 и3скaше саyлъ копіeмъ порази1ти давjда, и3 tступи2 давjдъ t лицA саyлz, и3 ўдaри саyлъ копіeмъ въ стёну: давjдъ же tшeдъ спасeсz въ н0щь тY. |
11
|
11
|
І послав Саул слуг у дім до Давида, щоб стерегти його й убити його до ранку. І сказала Давиду Мелхола, дружина його: якщо ти не врятуєш душі твоєї в цю ніч, то завтра будеш убитий. | И# послA саyлъ вёстники въ д0мъ давjдовъ стрещи2 є3го2, є4же ўби1ти є3го2 рaнw. И# возвэсти2 давjду мелх0ла женA є3гw2, глаг0лющи: ѓще ты2 не спасeши души2 твоеS въ н0щь сію2, заyтра ќмреши. |
12
|
12
|
І спустила Мелхола Давида з вікна, і він пішов, і втік і врятувався. | И# свёси мелх0ла давjда nк0нцемъ, и3 tи1де, и3 ўбэжA, и3 спасeсz: |
13
|
13
|
Мелхола ж узяла статую і поклала на постіль, а в узголів’я її поклала козячу шкуру, і покрила одягом. | и3 пріsтъ мелх0ла тщепогреб†лнаz, и3 положи2 на nдрЁ, и3 пeчень к0зію положи2 на возглaвіи є3гw2, и3 покры2 | ри1зами. |
14
|
14
|
І послав Саул слуг, щоб узяти Давида; але Мелхола сказала: він хворий. | И# послA саyлъ вёстники, да и4мутъ давjда, и3 рек0ша, ћкw б0ленъ є4сть. |
15
|
15
|
І послав Саул слуг, щоб оглянути Давида, говорячи: принесіть його до мене на постелі, щоб убити його. | И# послA саyлъ, да њглsдаютъ давjда, глаг0лz: принеси1те є3го2 на nдрЁ ко мнЁ, є4же ўмертви1ти є3го2. |
16
|
16
|
І прийшли слуги, і ось, на постелі статуя, а в її узголів’ї козяча шкура. | И# пріид0ша слуги6, и3 сE, тщепогреб†лнаz на nдрЁ и3 к0зіz пeчень при возглaвіи є3гw2. |
17
|
17
|
Тоді Саул сказав Мелхолі: для чого ти так обдурила мене і відпустила ворога мого, щоб він утік? І сказала Мелхола Саулу: він сказав мені: відпусти мене, інакше я уб’ю тебе. | И# речE саyлъ къ мелх0лэ: почто2 тaкw њбманyла мS є3си2, и3 tпусти1ла є3си2 врагA моего2, и3 гонзE менE; И# речE мелх0ла саyлу: сaмъ ми2 речE: tпусти1 мz: ѓще же ни2, погублю1 тz. |
18
|
18
|
І втік Давид і врятувався, і прийшов до Самуїла в Раму і розповів йому все, що робив з ним Саул. І пішов він із Самуїлом, і зупинилися вони в Навафі [біля Рами]. | И# давjдъ ўбэжA и3 спасeсz, и3 и4де къ самуи1лу во ґрмаfeмъ и3 повёда є3мY вс‰, є3ли6ка сотвори2 є3мY саyлъ. И# и3д0ста давjдъ и3 самуи1лъ и3 сэд0ста въ наvafэ въ рaмэ. |
19
|
19
|
І донесли Саулу, говорячи: ось, Давид у Навафі, біля Рами. | И# возвэсти1ша саyлу, глаг0люще: сE, давjдъ въ наvafэ въ рaмэ. |
20
|
20
|
І послав Саул слуг узяти Давида, і коли побачили вони сонм пророків, що пророкували, і Самуїла, який начальствував над ними, то Дух Божий зійшов на слуг Саула, і вони стали пророкувати. | И# послA слуги6 саyлъ ћти давjда, и3 ви1дэша соб0ръ прbр0кwвъ, и3 самуи1лъ стоsше настоsтель над8 ни1ми: и3 бhсть д¦ъ б9ій на слугaхъ саyлихъ, и3 начaша прорицaти. |
21
|
21
|
Донесли про це Саулу, і він послав інших слуг, але і ці стали пророкувати. Потім послав Саул третіх слуг, і ці стали пророкувати. | И# возвэсти1ша саyлу, и3 послA друг‡z слуги6, и3 прорицaти начaша и3 тjи. И# приложи2 саyлъ послaти слуги6 трє1тіz, и3 начaша и3 тjи прорицaти. |
22
|
22
|
[Розгнівавшись,] Саул сам пішов у Раму, і дійшов до великого джерела, що в Сефі, і запитав, говорячи: де Самуїл і Давид? І сказали: ось, у Навафі, біля Рами. | И# разгнёвасz гнёвомъ саyлъ, и3 и4де и3 сaмъ во ґрмаfeмъ, и3 пріи1де дaже до клaдzзz гумнA, є4же є4сть въ сeфэ, и3 вопроси2 и3 речE: гдЁ є4сть самуи1лъ и3 давjдъ; И# рёша: сE, въ наvafэ въ рaмэ. |
23
|
23
|
І пішов він туди в Наваф біля Рами, і на нього зійшов Дух Божий, і він ішов і пророкував, доки не прийшов у Наваф біля Рами. | И# и4де tтyду въ наvafъ (и4же) въ рaмэ: и3 бhсть и3 на нeмъ д¦ъ б9ій, и3 и3дsше и3дhй и3 прорицaz, д0ндеже пріити2 є3мY въ наvafъ и4же въ рaмэ. |
24
|
24
|
І зняв і він одяг свій, і пророкував перед Самуїлом, і весь день той і всю ту ніч лежав неодягненим; тому говорять: «невже і Саул у пророках?» | И# совлечE ри6зы сво‰ и3 прорицaше пред8 ни1ми: и3 падE нaгъ вeсь дeнь т0й и3 всю2 н0щь. Тогw2 рaди глаг0лаху: є3дA и3 саyлъ во прор0цэхъ; |