|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Филистимляни ж узяли ковчег Божий і принесли його з Авен-Езера в Азот. | И# взsша и3ноплемє1нницы ківHтъ б9ій и3 и3знес0ша є3го2 t ґвенезeра во ґзHтъ: |
|
2
|
2
|
| І взяли филистимляни ковчег Божий, і внесли його в храм Дагона, і поставили його поряд з Дагоном. | и3 взsша и3ноплемє1нницы ківHтъ гDень и3 внес0ша є3го2 въ хрaмъ дагHновъ, и3 постaвиша є3го2 бли1з8 дагHна. |
|
3
|
3
|
| І встали азотяни вранці на другий день, і ось, Дагон лежить лицем своїм до землі перед ковчегом Господнім. І взяли вони Дагона і знову поставили його на своє місце. | И# њбyтреневаша ґзHтzне наyтріе и3 внид0ша въ хрaмъ дагHновъ: и3 ўви1дэша, и3 сE, дагHнъ падE на зeмлю на лицE своE пред8 ківHтомъ б9іимъ. И# воздвиг0ша дагHна, и3 постaвиша є3го2 на мёстэ своeмъ. |
|
4
|
4
|
| І встали вони вранці наступного дня, і ось, Дагон лежить ниць на землі перед ковчегом Господнім; голова Дагона й [обидві ноги його й] обидві руки його [лежали] відсіченими, кожна окремо, на порозі, залишився тільки тулуб Дагона. | И# бhсть є3гдA востaша заyтра, и3 сE, дагHнъ лежaше лицeмъ на земли2 пред8 ківHтомъ завёта гDнz: главa же дагHнова и3 џбэ плеснB н0гъ є3гw2 t‰ты на прaзэ nс0бw кazждо, и3 џбэ дл†ни рyкъ є3гw2 лежaщэ при двeрехъ, т0чію трyпъ дагHновъ њстaсz. |
|
5
|
5
|
| Тому жерці Дагонові й усі, хто приходить у капище Дагона в Азот, не ступають на поріг Дагонів до цього дня, [а переступають через нього]. | Тогw2 рaди не вступaютъ жерцы2 дагHнwвы и3 вси2 входsщіи въ хрaмъ дагHновъ на прaгъ д0му дагHнова во ґзHтэ дaже до днE сегw2: ћкw преступaюще преступaютъ. |
|
6
|
6
|
| І тяжіла рука Господня над азотянами, і Він вражав їх і покарав їх болісними наростами, в Азоті й в околицях його, [а всередині країни розмножилися миші, і був у місті великий розпач]. | И# њтzготЁ рукA гDнz на ґзHтэ, и3 наведE на ни1хъ, и3 воскипЁ и5мъ на сэдaлищахъ и4хъ, во ґзHтэ и3 въ предёлэхъ є3гw2, и3 посредЁ страны2 є3гw2 ўмн0жишасz мhшы: и3 бhсть смущeніе смeрти вели1ко во грaдэ. |
|
7
|
7
|
| І побачили це азотяни і сказали: нехай не залишиться ковчег Бога Ізраїлевого у нас, бо тяжка рука Його і для нас і для Дагона, бога нашого. | И# ви1дэша мyжіе ґзHтстіи, ћкw тaкw (бhсть), и3 глаг0лаша: ћкw не пребyдетъ ківHтъ бGа ї}лева съ нaми, ћкw жeстока рукA є3гw2 на ны2 и3 на дагHна б0га нaшего. |
|
8
|
8
|
| І послали, і зібрали до себе усіх володарів филистимських, і сказали: що нам робити з ковчегом Бога Ізраїлевого? І сказали [гефяни]: нехай ковчег Бога Ізраїлевого перейде [до нас] у Геф. І відправили ковчег Бога Ізраїлевого у Геф. | И# послaвше собрaша воев0дъ и3ноплемeнничихъ къ себЁ и3 глаг0лаша: что2 сотвори1мъ ківHту бGа ї}лева; И# рёша геfeє: да прeйдетъ ківHтъ бGа ї}лева къ нaмъ въ гefъ. И# прeйде ківHтъ бGа ї}лева въ гefъ. |
|
9
|
9
|
| Після того, як відправили його, була рука Господа на місті — жах дуже великий, і вразив Господь жителів міста від малого до великого, і з’явилися на них нарости. | И# бhсть по прешeствіи є3гw2, и3 бhсть рукA гDнz на грaдэ, мzтeжъ вeлій ѕэлw2: и3 порази2 мyжы грaда t мaла до вели1ка, и3 порази2 и5хъ на сэдaлищахъ и4хъ. И# сотвори1ша геfeє себЁ сэд†лища (зл†та), |
|
10
|
10
|
| І відіслали вони ковчег Божий в Аскалон; і коли прийшов ковчег Божий в Аскалон, заволали аскалонитяни, говорячи: принесли до нас ковчег Бога Ізраїлевого, щоб умертвити нас і народ наш. | и3 tпусти1ша ківHтъ б9ій во ґскалHнъ. И# бhсть є3гдA вни1де ківHтъ бGа ї}лева во ґскалHнъ, и3 возопи1ша ґскалwнjтzне глаг0люще: почто2 возврати1сте ківHтъ бGа ї}лева къ нaмъ, ўмори1ти ны2 и3 лю1ди нaшz; |
|
11
|
11
|
| І послали, і зібрали усіх володарів филистимських, і сказали: відішліть ковчег Бога Ізраїлевого; нехай він повернеться у своє місце, щоб не умертвив він нас і народ наш. Тому що смертельний жах був у всьому місті; дуже тяжіла рука Божа на них, [коли прийшов туди ковчег Бога Ізраїлевого]. | И# послaша и3 собрaша вс‰ воевHды и3ноплемє1нничи и3 рёша: tпусти1те ківHтъ бGа ї}лева, и3 да постaвитсz на мёстэ своeмъ, и3 да не ўмори1тъ нaсъ и3 людjй нaшихъ. Ћкw бhсть мzтeжъ смeрти во всeмъ грaдэ тsжекъ ѕэлw2, є3гдA вни1де ківHтъ бGа ї}лева тaмw. |
|
12
|
12
|
| І ті, які не померли, вражені були наростами, так що волання міста піднімалося до небес. | И# живyщіи и3 не ўмeршіи ўzзви1шасz на сэдaлищахъ, и3 взhде в0пль грaда до нб7сE. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
