|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| І вийшов Давид звідти і втік у печеру Одолламську, і почули брати його і весь дім батька його і прийшли до нього туди. | И# tи1де давjдъ tтyду, и3 спасeсz, и3 пріи1де въ пещeру nдоллaмску: и3 слhшавше брaтіz є3гw2 и3 д0мъ nтцA є3гw2, пріид0ша къ немY тaмw. |
|
2
|
2
|
| І зібралися до нього всі пригноблені і всі боржники і всі засмучені душею, і зробився він начальником над ними; і було з ним близько чотирьохсот чоловік. | И# собрaшасz къ немY всsкъ и4же въ нyждэ, и3 всsкъ должни1къ, и3 всsкъ печaльный душeю, и3 бЁ и4ми њбладazй, и3 бsше съ ни1мъ ћкw четhреста мужeй. |
|
3
|
3
|
| Звідти пішов Давид у Массифу моавитську і сказав цареві Моавитському: нехай батько мій і мати моя побудуть у вас, доки я не дізнаюся, що зробить зі мною Бог. | И# tи1де давjдъ tтyду въ массифafъ мwавjтскій и3 речE къ царю2 мwавjтску: да бyдутъ нн7э nтeцъ м0й и3 мaти моS ў тебє2, д0ндеже познaю, что2 сотвори1тъ мнЁ бGъ. |
|
4
|
4
|
| І привів їх до царя Моавитського, і жили вони в нього весь час, доки Давид був у тій схованці. | И# ўмоли2 лицE царS мwавjтска, и3 пребывaху ў негw2 по вс‰ дни6, сyщу давjду во џбласти т0й. |
|
5
|
5
|
| Але пророк Гад сказав Давиду: не залишайся в цьому притулку, але виходь, іди в землю Іудину. І пішов Давид і прийшов у ліс Херет. | И# речE гaдъ прbр0къ къ давjду: не сэди2 во џбласти сeй: и3ди2, и3 да вни1деши въ зeмлю їyдину. И# и4де давjдъ и3 пришeдъ сёде въ грaдэ сарjхъ. |
|
6
|
6
|
| І почув Саул, що Давид з’явився і люди, які були з ним. Саул сидів тоді в Гиві під дубом на горі, зі списом у руці, і всі слуги його оточували його. | И# слhша саyлъ, ћкw познaнъ бhсть давjдъ, и3 мyжіе и5же съ ни1мъ: и3 саyлъ сэдsше на холмЁ под8 дубрaвою ћже въ рaмэ, и3 копіE въ рукY є3гw2, и3 вси2 џтроцы є3гw2 предстоsху є3мY. |
|
7
|
7
|
| І сказав Саул слугам своїм, що оточували його: послухайте, сини Веніамінові, невже всім вам дасть син Ієссея поля і виноградники і всіх вас поставить тисячоначальниками і сотниками, | И# речE саyлъ ко nтрокHмъ свои6мъ предстоsщымъ є3мY: слhшите нн7э, сhнове веніамjнwвы, ѓще вои1стинну всBмъ вaмъ дaстъ сhнъ їессeевъ сeла и3 віногрaды и3 постaвитъ вaсъ всёхъ въ с0тники и3 тhсzщники: |
|
8
|
8
|
| що ви усі змовилися проти мене, і ніхто не відкрив мені, коли син мій вступив у дружбу із сином Ієссея, і ніхто з вас не пожалів про мене і не відкрив мені, що син мій підбурив проти мене раба мого чинити проти мене підступи, як це нині видно? | ћкw вси2 согласи1стесz на мS, и3 нёсть tкрывazй во ќхо моE, є3гдA положи2 завётъ сhнъ м0й съ сhномъ їессeовымъ, и3 нёсть t вaсъ ни є3ди1нъ болsй њ мнЁ и3 возвэщazй во ќшы мои2, ћкw воздви1же сhнъ м0й рабA моего2 на мS врагA, ћкоже дeнь сeй; |
|
9
|
9
|
| І відповів Доїк ідумеянин, який стояв зі слугами Сауловими, і сказав: я бачив, як син Ієссея приходив у Номву до Ахимелеха, сина Ахитува, | И# tвэщA дwи1къ сЂринъ пристaвленый над8 мскaми саyловыми и3 речE: ви1дэхъ сhна їессeева пришeдша въ номвY ко ґвімелeху сhну ґхjтову їерeю: |
|
10
|
10
|
| і той запитав про нього Господа, і дав йому споживу, і меч Голіафа филистимлянина віддав йому. | и3 вопрошaше њ нeмъ бGа, и3 брaшно вдадE є3мY, и3 мeчь голіafа и3ноплемeнника вдадE є3мY. |
|
11
|
11
|
| І послав цар покликати Ахимелеха, сина Ахитува, священика, і весь дім батька його, священиків, які в Номві; і прийшли вони усі до царя. | И# послA цaрь призвaти ґвімелeха сhна ґхjтова, и3 вс‰ сhны nтцA є3гw2 їерє1и t номвы2. И# пріид0ша вси2 къ царю2. |
|
12
|
12
|
| І сказав Саул: послухай, сину Ахитува. І той відповів: ось я, господарю мій. | И# речE саyлъ: слhши нн7э, сhне ґхjтовъ. И# речE: сE, ѓзъ, глаг0ли, господи1не. |
|
13
|
13
|
| І сказав йому Саул: для чого ви зговорилися проти мене, ти і син Ієссея, що ти дав йому хліби і меч і запитав про нього Бога, щоб він повстав проти мене і чинив проти мене підступи, як це нині видно? | И# речE є3мY саyлъ: почто2 совэщaлсz є3си2 на мS ты2 и3 сhнъ їессeевъ, ћкw вдaлъ є3си2 є3мY хлёбъ и3 мeчь, и3 вопрошaлъ є3си2 њ нeмъ бGа положи1ти є3го2 на мS во врагA, ћкоже дeнь сeй; |
|
14
|
14
|
| І відповів Ахимелех царю і сказав: хто з усіх рабів твоїх вірний як Давид? він і зять царя, і виконавець повелінь твоїх, і шанований у домі твоєму. | И# tвэщA ґвімелeхъ царю2 и3 речE: и3 кто2 во всёхъ рабёхъ твои1хъ вёренъ ћкоже давjдъ, и3 зsть царeвъ, и3 кнsзь всBмъ зaповэдемъ твои6мъ, и3 слaвенъ въ д0му твоeмъ; |
|
15
|
15
|
| Чи тепер я став запитувати про нього Бога? Ні, не звинувачуй у цьому, царю, раба твого і весь дім батька мого, тому що в усій цій справі не знає раб твій ні малого, ні великого. | є3дA днeсь начaхъ вопрошaти њ нeмъ бGа; никaкw: да не возложи1ши, царю2, на рабA твоего2 словесE сегw2, и3 на вeсь д0мъ nтцA моегw2, ћкw не вёдzше рaбъ тв0й во всёхъ си1хъ словесE мaла, и3ли2 вели1ка. |
|
16
|
16
|
| І сказав цар: ти повинен померти, Ахимелеху, ти і весь дім батька твого. | И# речE цaрь саyлъ: смeртію ќмреши, ґвімелeхъ, ты2 и3 вeсь д0мъ nтцA твоегw2. |
|
17
|
17
|
| І сказав цар охоронцям, які стояли при ньому: йдіть, умертвіть священиків Господніх, бо і їхня рука з Давидом, і вони знали, що він утік, і не відкрили мені. Але слуги царя не хотіли підняти рук своїх на вбивство священиків Господніх. | И# речE цaрь скорох0дцємъ предстоsщымъ пред8 ни1мъ: приведи1те и3 и3збjйте їерє1и гDни, ћкw рукA и4хъ съ давjдомъ, и3 понeже познaша, ћкw бэжи1тъ т0й, и3 не возвэсти1ша во ќшію моє1ю. И# не хотsху џтроцы царє1вы возложи1ти рyкъ свои1хъ на їерє1и гDни. |
|
18
|
18
|
| І сказав цар Доїку: йди ти й умертви священиків. І пішов Доїк ідумеянин, і напав на священиків, і умертвив у той день вісімдесят п’ять* чоловіків, які носили лляний ефод; | И# речE цaрь дwи1ку: њбрати1сz ты2, и3 ўстреми1сz на їерє1и. И# њбрати1сz дwи1къ сЂринъ, и3 ўби2 їерeєвъ гDнихъ въ т0й дeнь, три1ста пsть мужeй, всёхъ носsщихъ є3фyдъ: |
|
19
|
19
|
| і Номву, місто священиків, уразив мечем; і чоловіків і жінок, і юнаків і дітей, і волів і ослів і овець уразив мечем. | и3 номвY грaдъ їерeйскій погуби2 џстріемъ nрyжіz t мyжеска п0лу и3 до жeнска, t џтрока и3 до ссyщагw, и3 телцA и3 nслA и3 nвчaте. |
|
20
|
20
|
| Урятувався один тільки син Ахимелеха, сина Ахитуви, на ім’я Авиафар, і втік до Давида. | И# ўгонзE є3ди1нъ сhнъ ґвімелeха сhна ґхjтова, и4мz є3мY ґвіafаръ, и3 бэжA в8слёдъ давjда. |
|
21
|
21
|
| І розповів Авиафар Давиду, що Саул умертвив священиків Господніх. | И# возвэсти2 ґвіafаръ давjду, ћкw и3зби2 саyлъ вс‰ їерє1и гDни. |
|
22
|
22
|
| І сказав Давид Авиафару: я знав у той день, коли там був Доїк ідумеянин, що він неодмінно донесе Саулу; я винен у всіх душах дому батька твого; | И# речE давjдъ ко ґвіafару: вёдzхъ въ дeнь т0й, ћкw тaмw бЁ дwи1къ сЂринъ, ћкw возвэщaz возвэсти1тъ саyлу: ѓзъ є4смь вин0венъ њ душaхъ д0му nтцA твоегw2: |
|
23
|
23
|
| залишся в мене, не бійся, тому що, хто буде шукати моєї душі, буде шукати і твоєї душі; ти будеш у мене під охороною. | сэди2 со мн0ю, не б0йсz, ћкw и3дёже ѓще взыщY души2 моeй мёсто, взыщY и3 души2 твоeй, ћкw сохранeнъ бyдеши ты2 ў менє2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
