|
Глава 28
|
Главa к7и
|
|
1
|
1
|
| У той час филистимляни зібрали війська свої для війни, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Анхус Давиду: нехай буде тобі відомо, що ти підеш зі мною в ополчення, ти і люди твої. | И# бhсть во дни6 w4ны, и3 собрaшасz и3ноплемє1нницы въ полки2 сво‰ и3зhти брaтисz со ї}лтzны. И# речE ґгхyсъ къ давjду: разумёz разумёй, ћкw со мн0ю и3зhдеши на брaнь ты2 и3 мyжіе твои2. |
|
2
|
2
|
| І сказав Давид Анхусу: нині ти дізнаєшся, що зробить раб твій. І сказав Анхус Давиду: за те я зроблю тебе охоронителем голови моєї на весь час. | И# речE давjдъ ко ґгхyсу: тaкw нн7э ўразумёеши, ±же сотвори1тъ рaбъ тв0й. И# речE ґгхyсъ къ давjду: тёмже начaлника храни1телей тёлу (моемY) постaвлю тS во вс‰ дни6. |
|
3
|
3
|
| І помер Самуїл, і оплакували його всі ізраїльтяни і поховали його в Рамі, у місті його. Саул же вигнав чаклунів і ворожбитів із країни. | И# самуи1лъ ќмре, и3 рыдaше по нeмъ вeсь ї}ль, и3 погреб0ша є3го2 во ґрмаfeмэ во грaдэ є3гw2: и3 саyлъ и3зби2 чревобaсники и3 волхвы2 земли2 своеS. |
|
4
|
4
|
| І зібралися филистимляни і пішли і стали станом біля Сонами; зібрав і Саул весь народ ізраїльський, і стали станом на Гелвуї. | И# собрaшасz и3ноплемє1нницы и3 пріид0ша и3 њполчи1шасz въ сwнaмэ: и3 собрA саyлъ вс‰ мyжы ї}лєвы, и3 њполчи1шасz въ гелвуE. |
|
5
|
5
|
| І побачив Саул стан филистимський і злякався, і сильно затремтіло серце його. | И# ви1дэ саyлъ полки2 и3ноплемє1нничи, и3 ўбоsсz, и3 ўжасeсz сeрдце є3гw2 ѕэлw2. |
|
6
|
6
|
| І запитав Саул Господа; але Господь не відповів йому ні уві сні, ні через урим, ні через пророків. | И# вопроси2 саyлъ гDа, и3 не tвэщA є3мY гDь ни во снЁ, ни во kвлeніихъ, ни во прор0цэхъ. |
|
7
|
7
|
| Тоді Саул сказав слугам своїм: найдіть мені жінку чаклунку, і я піду до неї і запитаю її. І відповіли йому слуги його: тут у Аендорі є жінка чаклунка. | И# речE саyлъ nтрокHмъ свои6мъ: поищи1те ми2 жены2 волшeбницы, и3 п0йду къ нeй, и3 вопрошY є3S. И# рёша џтроцы є3гw2 къ немY: сE, женA волшeбница во ґендHрэ. |
|
8
|
8
|
| І зняв із себе Саул одяг свій і вдягнув інший, і пішов сам і два чоловіка з ним, і прийшли вони до жінки вночі. І сказав їй Саул: прошу тебе, поворожи мені і виведи мені того, про кого я скажу тобі. | И# прикрhсz саyлъ и3 њблечeсz въ ри6зы и4ны, и3 и4де сaмъ и3 двA м{жа съ ни1мъ, и3 пріи1де н0щію къ женЁ и3 речE є4й: поволхвyй ми2 чревоволшeбствомъ, и3 возведи1 ми, є3г0же рекy ти. |
|
9
|
9
|
| Але жінка відповіла йому: ти знаєш, що зробив Саул, як вигнав він із країни чаклунів і ворожбитів; для чого ж ти розставляєш сітку душі моїй на загибель мою? | И# речE є3мY женA: сE, нн7э ты2 сaмъ вёси, є3ли6ка сотвори2 саyлъ, кaкw и3стреби2 чревобaсники и3 волхвы2 t земли2, и3 вскyю ты2 л0виши дyшу мою2, є4же ўмертви1ти ю5; |
|
10
|
10
|
| І поклявся їй Саул Господом, говорячи: живий Господь! не буде тобі лиха за цю справу. | И# клsтсz є4й саyлъ, глаг0лz: жи1въ гDь, ѓще срsщетъ тS непрaвда њ словеси2 сeмъ. |
|
11
|
11
|
| Тоді жінка запитала: кого ж вивести тобі? І відповів він: Самуїла виведи мені. | И# речE женA саyлу: кого2 возведy ти; И# речE саyлъ: самуи1ла возведи1 ми. |
|
12
|
12
|
| І побачила жінка Самуїла і голосно скрикнула; і звернулася жінка до Саула, говорячи: навіщо ти обманув мене? ти — Саул. | И# ви1дэ женA самуи1ла, и3 возгласи2 глaсомъ вeліимъ, и3 речE женA къ саyлу: почто2 мS прельсти1лъ є3си2; и3 ты2 є3си2 саyлъ. |
|
13
|
13
|
| І сказав їй цар: не бійся; [скажи,] що ти бачиш? І відповіла жінка: бачу начебто бога, що виходить із землі. | И# речE є4й цaрь: не б0йсz, рцы2 кого2 ви1дэла є3си2; И# речE є3мY женA: б0ги ви1дэхъ восходsщыz t земли2. |
|
14
|
14
|
| Який він на вигляд? — запитав у неї Саул. Вона сказала: виходить із землі чоловік старий, одягнений у довгий одяг. Тоді узнав Саул, що це Самуїл, і упав лицем на землю і поклонився. | И# речE є4й: что2 познaла є3си2; И# речE є3мY (женA): (ви1дэхъ) мyжа стaра восходsща t земли2, и3 сeй њболчeнъ њдэsніемъ д0лгимъ. И# ўразумЁ саyлъ, ћкw сeй самуи1лъ (є4сть), и3 преклони2 лицE своE на зeмлю и3 поклони1сz є3мY. |
|
15
|
15
|
| І сказав Самуїл Саулу: для чого ти тривожиш мене, щоб я вийшов? І відповів Саул: тяжко мені дуже; филистимляни воюють проти мене, а Бог відступив від мене і більше не відповідає мені ні через пророків, ні уві сні, [ні у видінні]; тому я викликав тебе, щоб ти навчив мене, що мені робити. | И# речE є3мY самуи1лъ: почто2 понyдилъ є3си2 мS взhти ми2; И# речE саyлъ: скорблю2 ѕэлw2, ћкw и3ноплемє1нницы вою1ютъ на мS, и3 бGъ tступи2 t менє2, и3 не ўслhша менE ктомY ни въ рукaхъ прор0ческихъ, ни во снёхъ, ни во kвлeніихъ: и3 нн7э призвaхъ тS, да скaжеши ми2, что2 сотворю2. |
|
16
|
16
|
| І сказав Самуїл: для чого ж ти запитуєш мене, коли Господь відступив від тебе і зробився ворогом твоїм? | И# речE самуи1лъ: почто2 вопрошaеши мS, ґ гDь tступи2 t тебє2 и3 бhсть со бли1жнимъ твои1мъ; |
|
17
|
17
|
| Господь зробить те, що говорив через мене; відніме Господь царство з рук твоїх і віддасть його ближньому твоєму, Давиду. | и3 сотвори2 гDь тебЁ, ћкоже гlа гDь рук0ю моeю, и3 и3ст0ргнетъ гDь цaрство твоE и3з8 рукY твоє1ю и3 вдaстъ є5 бли1жнему твоемY давjду, |
|
18
|
18
|
| Оскільки ти не послухав голосу Господа і не виконав люті гніву Його на Амалика, то Господь і робить це над тобою нині. | понeже не послyшалъ є3си2 глaса гDнz и3 не и3сп0лнилъ є3си2 гнёва ћрости є3гw2 на ґмали1кэ, глаг0ла рaди тогw2 сотвори2 тебЁ гDь въ дeнь сeй: |
|
19
|
19
|
| І віддасть Господь Ізраїля разом з тобою в руки филистимлян: завтра ти і сини твої будете зі мною, і стан ізраїльський віддасть Господь у руки филистимлян. | и3 предaстъ гDь ї}лz съ тоб0ю въ рyки и3ноплемє1нничи, и3 заyтра ты2 и3 сhнове твои2 падyтъ съ тоб0ю, и3 п0лкъ ї}левъ предaстъ гDь въ рyки и3ноплемє1нничи. |
|
20
|
20
|
| Тоді Саул раптом упав усім тілом своїм на землю, тому що сильно злякався слів Самуїла; притому і сили не стало в ньому, бо він не їв хліба весь той день і всю ніч. | И# потщaсz саyлъ, и3 падE стоsщь на зeмлю, и3 ўбоsсz ѕэлw2 t словeсъ самуи1ловыхъ, и3 не бhсть ктомY крёпости въ нeмъ: ћкw не kдE хлёба во вeсь дeнь т0й и3 во всю2 н0щь тY. |
|
21
|
21
|
| І підійшла жінка та до Саула, і побачила, що він дуже злякався, і сказала: ось, раба твоя послухалася голосу твого і піддала життя своє небезпеці і виконала наказ, який ти дав мені; | И# вни1де женA къ саyлу, и3 ви1дэ є3го2, ћкw смzтeсz ѕэлw2, и3 речE къ немY: сE, нн7э послyша рабA твоS глaса твоегw2, и3 положи1хъ дyшу мою2 въ рyцэ мои2, и3 послyшахъ словeсъ, ±же ми2 глаг0лалъ є3си2: |
|
22
|
22
|
| тепер прошу, послухайся і ти голосу раби твоєї: я запропоную тобі шматок хліба, поїж, і буде в тобі сила, коли підеш в дорогу. | и3 нн7э послyшай глaса рабы2 твоеS, и3 положY пред8 тоб0ю ўкрyхъ хлёба, и3 ћждь, и3 бyдетъ въ тебЁ крёпость, ћкw и4деши въ пyть. |
|
23
|
23
|
| Але він відмовився і сказав: не буду їсти. І стали умовляти його слуги його, а також і жінка; і він послухався голосу їхнього, і встав із землі і сів на ліжку. | И# не хотsше ћсти: и3 понyдиша є3го2 џтроцы є3гw2 и3 женA, и3 послyша глaса и4хъ, и3 востA t земли2, и3 сёде на сэдaлищи. |
|
24
|
24
|
| У жінки ж було у домі відгодоване теля, і вона поспішила заколоти його і, взявши борошна, замісила і спекла опрісноки, | Женё же бsше ю4ница пит0маz въ домY: и3 потщaсz, и3 заклA ю5: и3 взS мукY и3 смэси2, и3 и3спечE њпрэсн0ки, |
|
25
|
25
|
| і запропонувала Саулу і слугам його, і вони поїли, і встали, і пішли в ту саму ніч. | и3 принесE пред8 саyла и3 пред8 џтроки є3гw2: и3 kд0ша, и3 востaша и3 tид0ша въ н0щь џну. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
