|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
| Одного дня сказав Іонафан, син Саулів, слузі зброєносцеві своєму: ходімо, перейдемо до загону филистимського, що на тому боці. А батькові своєму не сказав про це. | И# бhсть во є3ди1нъ дeнь, и3 речE їwнаfaнъ сhнъ саyловъ џтрочищу носsщему nрyжіе є3гw2: грzди2, и3 прeйдемъ въ мессaву и3ноплемeнникwвъ и5же на џнэй странЁ. И# nтцY своемY не возвэсти2 сегw2. |
|
2
|
2
|
| Саул же знаходився на околиці Гиви, під гранатовим деревом, що в Мигроні. З ним було близько шестисот чоловік народу | И# саyлъ сэдsше на верхY холмA под8 дрeвомъ ћблоннымъ є4же въ магдHнэ, и3 бsше съ ни1мъ ћкw шeсть сHтъ мужeй. |
|
3
|
3
|
| і Ахия, син Ахитува, брата Іохаведа, сина Финеєса, сина Ілія, священик Господа в Силомі, який носив ефод. Народ же не знав, що Іонафан пішов. | И# ґхjа сhнъ ґхjтовъ, брaта їwхавeдова, сhна фінеeсова, сhна и3лjи, їерeй б9ій въ силHмэ носS є3фyдъ: и3 лю1діе не вёдzху, ћкw tи1де їwнаfaнъ. |
|
4
|
4
|
| Між переходами, якими Іонафан шукав, як пробратися до загону филистимського, була гостра скеля з одного боку і гостра скеля з другого: ім’я однієї Боцец, а ім’я другій Сене; | Посредё же прех0да, и3дёже хотsше їwнаfaнъ прейти2 въ стaнъ и3ноплемeнничь, бhсть кaмень џстрый tсю1ду и3 кaмень џстрый toнyду: и4мz є3ди1ному васeсъ и3 друг0му сеннA: |
|
5
|
5
|
| одна скеля видавалася з півночі до Михмаса, друга з півдня до Гиви. | кaмень є3ди1нъ стоsше t сёвера проти1ву махмaса, и3 кaмень вторhй t ю4га проти1ву гаваи2. |
|
6
|
6
|
| І сказав Іонафан слузі зброєносцеві своєму: ходімо, перейдемо до загону цих необрізаних; можливо, Господь допоможе нам, бо для Господа неважко врятувати через багатьох, або небагатьох. | И# речE їwнаfaнъ ко џтрочищу носsщему nрyжіе є3гw2: грzди2, прeйдемъ въ мессaву неwбрёзанныхъ си1хъ, нeгли что2 сотвори1тъ нaмъ гDь, ћкw нёсть гDу не ўд0бно спcти2 во мн0гихъ и3ли2 въ мaлыхъ. |
|
7
|
7
|
| І відповів зброєносець: роби все, що на серці у тебе; йди, ось я з тобою, куди тобі завгодно. | И# речE є3мY носsй nрyжіе є3гw2: твори2 всE, на нeже сeрдце твоE склонsетсz: сE, ѓзъ съ тоб0ю є4смь, ћкоже сeрдце твоE сeрдце моE. |
|
8
|
8
|
| І сказав Іонафан: ось, ми перейдемо до цих людей і станемо на очах у них; | И# речE їwнаfaнъ: сE, мы2 прeйдемъ къ мужє1мъ и3 kви1мсz къ ни6мъ: |
|
9
|
9
|
| якщо вони так скажуть нам: «зупиніться, поки ми підійдемо до вас», то ми зупинимося на своїх місцях і не піднімемося до них; | ѓще сі‰ рекyтъ къ нaмъ: помeдлите тaмw, д0ндеже возвэсти1мъ вaмъ: то2 постои1мъ сaми на мёстэ своeмъ и3 не п0йдемъ къ ни6мъ: |
|
10
|
10
|
| а якщо так скажуть: «підніміться до нас», то ми піднімемось, тому що Господь віддав їх у руки наші; і це буде знаком для нас. | ѓще же къ нaмъ си1це рекyтъ: взhдите къ нaмъ: то2 взhдемъ, ћкw предадE и5хъ гDь въ рyки нaшz: сіE нaмъ знaменіе (да бyдетъ). |
|
11
|
11
|
| Коли обидва вони стали на виду у загону филистимського, то филистимляни сказали: ось, євреї виходять з ущелин, в яких сховалися вони. | И# внид0ста џба въ мессaву и3ноплемeнникwвъ. И# глаг0лаша и3ноплемє1нницы: сE, є3врeє и3сх0дzтъ и3з8 разсёлинъ свои1хъ, и3дёже скрhшасz. |
|
12
|
12
|
| І закричали люди, які складали загін, до Іонафана і зброєносця його, говорячи: підніміться до нас, і ми вам скажемо щось. Тоді Іонафан сказав зброєносцеві своєму: йди за мною, тому що Господь віддав їх у руки Ізраїля. | И# tвэщaша мyжіе месс†вли ко їwнаfaну и3 къ носsщему nрyжіе є3гw2, и3 рёша: взhдите къ нaмъ, и3 kви1мъ вaмъ глаг0лъ. И# речE їwнаfaнъ къ носsщему nрyжіе є3гw2: грzди2 по мнЁ, ћкw предадE и5хъ гDь въ рyки ї}лєвы. |
|
13
|
13
|
| І почав підніматися Іонафан, чіпляючись руками і ногами, і зброєносець його за ним. І падали филистимляни перед Іонафаном, а зброєносець добивав їх за ним. | И# взhде їwнаfaнъ (ползyщь) на рукaхъ и3 на ногaхъ свои1хъ, и3 носsй nрyжіе є3гw2 за ни1мъ. И# ўзрёша и3ноплемє1нницы лицE їwнаfaне, и3 порази2 и5хъ: и3 носsй nрyжіе є3гw2 и3дsше в8слёдъ є3гw2. |
|
14
|
14
|
| І загинуло від цієї першої поразки, яку нанесли Іонафан і зброєносець його, близько двадцяти чоловік, на половині поля, яке обробляли парою волів за день. | И# бhсть ћзва пeрваz, є4юже порази2 їwнаfaнъ и3 носsй nрyжіе є3гw2, ћкw двaдесzть мужeй копjйцами и3 каменовержeніемъ и3 кремeніемъ полевhмъ. |
|
15
|
15
|
| І стався жах у стані і на полі й у всьому народі; передові загони й ті, що спустошували землю, прийшли в тремтіння [і не хотіли воювати]; здригнулася вся земля, і був жах великий від Господа. | И# бhсть ќжасъ въ полцЁ и3 на селЁ: и3 вси2 лю1діе и5же въ мессaвэ и3 губsщіи ўжаснyшасz, и3 тjи не хотsху брaтисz: и3 вострепетA землS, и3 бhсть ќжасъ t гDа. |
|
16
|
16
|
| І побачили вартові Саула в Гиві Веніаміновій, що натовп розсіюється і біжить туди і сюди. | И# ви1дэша соглzдaтає саyлwвы въ гаваи2 веніамjни, и3 сE, п0лкъ смzтeсz сёмw и3 nнaмw. |
|
17
|
17
|
| І сказав Саул людям, які були з ним; перегляньте і дізнайтеся, хто з наших вийшов. І переглянули, і ось немає Іонафана і зброєносця його. | И# речE саyлъ лю1демъ сyщымъ съ ни1мъ: разсмотри1те нн7э и3 ви1дите, кто2 tи1де t вaсъ. И# разсмотри1ша, и3 сE, не њбрётесz їwнаfaнъ и3 носsй nрyжіе є3гw2. |
|
18
|
18
|
| І сказав Саул Ахиї: «принеси кивот* Божий», тому що кивот Божий у той час був із синами Ізраїльськими. | И# речE саyлъ ко ґхjи: принеси2 є3фyдъ, ћкw бЁ ківHтъ б9ій въ т0й дeнь съ сынми2 ї}левыми. |
|
19
|
19
|
| Саул ще говорив до священика, а сум’яття в стані филистимському більше і більше [поширювалося і] збільшувалося. Тоді сказав Саул священикові: склади руки твої. | И# бhсть є3гдA глаг0лаше саyлъ ко їерeю, и3 шyмъ въ полцЁ и3ноплемeнничи ходS и3дsше и3 мн0жашесz. И# речE саyлъ ко їерeю: пригни2 рyки тво‰. |
|
20
|
20
|
| І вигукнув Саул і весь народ, який був з ним, і прийшли до місця битви, і ось, там меч кожного був спрямований проти ближнього свого; сум’яття було дуже велике. | И# и3зhде саyлъ и3 вси2 лю1діе и5же съ ни1мъ, и3 и3зыд0ша до сёчи. И# сE, бhсть nрyжіе коегHждо на бли1жнzго своего2, (и3 бhсть) мzтeжъ вели1къ ѕэлw2. |
|
21
|
21
|
| Тоді і євреї, які вчора і третього дня були у филистимлян і які повсюди ходили з ними в стані, пристали до ізраїльтян, які були із Саулом та Іонафаном; | Но и3 раби2, и5же бhша со и3ноплемє1нники вчерA и3 трeтіzгw днE, вшeдшіи въ п0лкъ, њбрати1шасz и3 тjи є4же бhти и5мъ со ї}лтzны сyщими съ саyломъ и3 со їwнаfaномъ. |
|
22
|
22
|
| і всі ізраїльтяни, які ховалися в горі Єфремовій, почувши, що филистимляни побігли, також пристали до своїх у битві. | И# вси2 ї}лтzне скрhвшіисz въ горЁ є3фрeмли ўслhшаша, ћкw tбэг0ша и3ноплемє1нницы: приложи1шасz и3 тjи в8слёдъ и4хъ на брaнь. |
|
23
|
23
|
| І спас Господь у той день Ізраїля; битва ж простяглася навіть до Беф-Авена. [Усіх людей у Саула було до десяти тисяч, і битва відбувалася в усьому місті на горі Єфремовій.] | И# сп7сE гDь въ т0й дeнь ї}лz: брaнь же пр0йде дaже до вамHfа: и3 вси2 лю1діе бsху съ саyломъ, ћкw дeсzть тhсzщъ мужeй, и3 бЁ брaнь разсhпана во вeсь грaдъ на горЁ є3фрeмли. |
|
24
|
24
|
| Люди Ізраїльські були стомлені в той день; а Саул [дуже нерозважливо] закляв народ, сказавши: проклятий, хто спожив хліба до вечора, доки я не помщуся ворогам моїм. І ніхто з народу не вкусив їжі. | И# саyлъ сотвори2 безyміе вeліе въ дeнь т0й, и3 заклS лю1ди, глаг0лz: пр0клzтъ человёкъ, и4же ћсти бyдетъ хлёбъ дaже до вeчера, д0ндеже tмщY врагHмъ мои6мъ. И# не вкуси1ша лю1діе вси2 хлёба: |
|
25
|
25
|
| І пішов весь народ у ліс, і був там на галявині мед. | и3 всS землS њбёдаше: и3 сE, бsше дубрaва пчeлнаz пред8 лицeмъ селA: |
|
26
|
26
|
| І ввійшов народ у ліс, говорячи: ось, тече мед. Але ніхто не простягнув руки своєї до рота свого, тому що народ боявся закляття. | и3 внид0ша лю1діе во пчeлникъ, и3 сE, и3схождaху глаг0люще: (ћкw и3стечE мeдъ,) и3 не бЁ возвращaющагw руки2 своеS ко ўстHмъ свои6мъ, ћкw ўбоsшасz лю1діе клsтвы гDни. |
|
27
|
27
|
| Іонафан же не чув, коли батько його заклинав народ, і, простягнувши кінець палки, що була в руці його, умочив її в стільник медовий і підніс рукою до вуст своїх, і просвітліли очі його. | Їwнаfaнъ же не слhшаше, є3гдA заклинaше nтeцъ є3гw2 лю1ди: и3 прострE конeцъ жезлA своегw2, и4же въ рукY є3мY, и3 њмочи2 є3го2 въ с0тэ мeдвенэ, и3 њбрати2 рyку свою2 во ўстA сво‰, и3 прозрёша џчи є3гw2. |
|
28
|
28
|
| І сказав йому один з народу, говорячи: батько твій закляв народ, сказавши: «проклятий, хто сьогодні споживе їжу»; від цього народ знемагає. | И# речE є3ди1нъ t людjй, глаг0лz: кленhй проклS nтeцъ тв0й лю1ди, глаг0лz: пр0клzтъ человёкъ, и4же ћсти бyдетъ хлёбъ въ дeнь сeй: и3 и3знемог0ша лю1діе. |
|
29
|
29
|
| І сказав Іонафан: засмутив батько мій землю; дивіться, у мене просвітліли очі, коли я спожив трохи цього меду; | И# ўразумЁ їwнаfaнъ и3 речE: смути2 nтeцъ м0й зeмлю: ви1ждь, ћкw прозрёша џчи мои2, є3гдA вкуси1хъ мaлw t мeда сегw2: |
|
30
|
30
|
| якби поїв сьогодні народ із здобичі, яку знайшов у ворогів своїх, то чи не більшою була б поразка филистимлян? | q, дабы2 ћли kдyще днeсь лю1діе t корhстей врагHвъ свои1хъ, и5хже њбрэт0ша, мн0жайшаz бы днeсь ћзва былA во и3ноплемeнницэхъ. |
|
31
|
31
|
| І нищили филистимлян у той день від Михмаса до Аїалона, і народ дуже втомився. | И# порази1ша въ дeнь т0й t и3ноплемeнникwвъ мн0жае нeжели въ махмaсэ: и3 ўтруди1шасz лю1діе ѕэлw2. |
|
32
|
32
|
| І кинувся народ на здобич, і брали овець, волів і телят, і заколювали на землі, і їв народ із кров’ю. | И# ўстреми1шасz лю1діе на кwрhсти, и3 поsша лю1діе стадA и3 бyйволы и3 гов‰да: и3 закалaху на земли2, и3 kд0ша лю1діе съ кр0вію. |
|
33
|
33
|
| І сповістили Саула, говорячи: ось, народ грішить перед Господом, їсть з кров’ю. І сказав Саул: ви згрішили; приваліть тепер до мене великий камінь. | И# возвэсти1ша саyлу, глаг0люще: согрэши1ша лю1діе ко гDу, kдyще съ кр0вію. И# речE саyлъ: t геfeма привали1те мнЁ сёмw кaмень вeлій. |
|
34
|
34
|
| Потім сказав Саул: пройдіть між народом і скажіть йому: нехай кожен приводить до мене свого вола і кожен свою вівцю, і заколюйте тут і їжте, і не грішіть перед Господом, не їжте з кров’ю. І приводили всі з народу, кожен своєю рукою, вола свого [і свою вівцю] вночі, і заколювали там. | И# речE саyлъ: шeдше къ лю1демъ рцhте и5мъ: да принесeтъ кjйждо сёмw телцA своего2 и3 кjйждо џвцу свою2, и3 да зак0лютъ на кaмени сeмъ, и3 kди1те |, и3 не согрэшaйте гDу kдyще съ кр0вію. И# привед0ша н0щію вси2 лю1діе своE кjйждо, є4же и3мsше въ руцЁ своeй, и3 закалaху тaмw. |
|
35
|
35
|
| І спорудив Саул жертовник Господу: то був перший жертовник, поставлений ним Господу. | И# создA саyлъ тaмw nлтaрь гDу: сeй начA саyлъ созидaти nлтaрь гDу. |
|
36
|
36
|
| І сказав Саул: підемо в погоню за филистимлянами вночі й обберемо їх до світанку і не залишимо в них жодної людини. І сказали: роби все, що добре в очах твоїх. Священик же сказав: приступімо тут до Бога. | И# речE саyлъ: сни1демъ в8слёдъ и3ноплемє1нникъ н0щію, и3 расхи1тимъ и5хъ, д0ндеже зарS бyдетъ, и3 не њстaвимъ t ни1хъ мyжа. И# рёша: всE є4же блaго пред8 nчи1ма твои1ма, твори2. И# речE їерeй: пристyпимъ сёмw къ бGу. |
|
37
|
37
|
| І запитав Саул Бога: чи йти мені в погоню за филистимлянами? чи віддаси їх у руки Ізраїля? Але Він не відповів йому в той день. | И# вопроси2 саyлъ бGа: сни1ду ли в8слёдъ и3ноплемeнникwвъ; предaси ли и5хъ въ рyки ї}лтzнwмъ; И# не tвэщA є3мY гDь въ дeнь т0й. |
|
38
|
38
|
| Тоді сказав Саул: нехай підійдуть сюди всі начальники народу і розвідають і дізнаються, на кому гріх нині? | И# речE саyлъ: приведи1те сёмw вс‰ кwлёна ї}лєва, и3 ўразумёйте и3 ўвёждьте, на к0мъ бhсть грёхъ сeй днeсь, |
|
39
|
39
|
| тому що, — живий Господь, Який спас Ізраїля, — якщо виявиться і на Іонафані, синові моєму, то і він помре неодмінно. Але ніхто із усього народу не відповів йому. | ћкw жи1въ гDь сп7сhй ї}лz, ћкw ѓще tвётъ бyдетъ на їwнаfaна сhна моего2, смeртію да ќмретъ. И# не бЁ tвэщaющагw t всёхъ людjй. |
|
40
|
40
|
| І сказав Саул усім ізраїльтянам: ви станьте по один бік, а я і син мій Іонафан станемо по інший бік. І відповів народ Саулу: роби, що добре в очах твоїх. | И# речE саyлъ всемY ї}лю: вы2 стaните на є3ди1ну странY, ѓзъ же и3 їwнаfaнъ сhнъ м0й стaнемъ на другyю странY. И# рёша лю1діе къ саyлу: є4же блaго пред8 тоб0ю, твори2. |
|
41
|
41
|
| І сказав Саул: Господи, Боже Ізраїлів! [чого Ти нині не відповів рабу Твоєму? чи моя в тім провина, чи сина мого Іонафана? Господи, Боже Ізраїлів!] дай знамення. [Якщо ж вона в народі Твоєму Ізраїлі, дай йому освячення.] І викриті були Іонафан і Саул, а народ вийшов правим. | И# речE саyлъ: гDи б9е ї}левъ, что2 ћкw не tвэщaлъ є3си2 рабY твоемY днeсь; и3ли2 моS є4сть, и3ли2 сhна моегw2 їwнаfaна непрaвда; гDи б9е ї}левъ, дaждь знaменіе: и3 ѓще речeши сі‰, дaждь нн7э лю1демъ твои6мъ ї}лю, дaждь нн7э прпdбіе. И# падE жрeбій на їwнаfaна и3 саyла, и3 лю1діе и3зыд0ша. |
|
42
|
42
|
| Тоді сказав Саул: киньте жереб між мною і між Іонафаном, сином моїм, [і кого оголосить Господь, той нехай помре. І сказав народ Саулу: нехай не буде так! Але Саул наполіг. І кинули жереб між ним та Іонафаном, сином його,] й упав жереб на Іонафана. | И# речE саyлъ: вeрзите жрeбій на мS и3 на їwнаfaна сhна моего2: є3г0же њб8zви1тъ гDь, смeртію да ќмретъ. И# рёша лю1діе къ саyлу: нёсть сeй глаг0лъ. И# прем0же саyлъ лю1ди, и3 верг0ша њ нeмъ и3 їwнаfaнэ сhнэ є3гw2, и3 падE на їwнаfaна жрeбій. |
|
43
|
43
|
| І сказав Саул Іонафану: розкажи мені, що зробив ти? І розповів йому Іонафан і сказав: я покуштував кінцем палки, що у руці моїй, трохи меду; і ось, я повинен умерти. | И# речE саyлъ ко їwнаfaну: возвэсти1 ми, что2 сотвори1лъ є3си2; И# возвэсти2 є3мY їwнаfaнъ и3 речE: вкушaz вкуси1хъ мaлw мeду њмочи1въ конeцъ жезлA, и4же въ рукY моє1ю, и3 сE, ѓзъ ўмирaю. |
|
44
|
44
|
| І сказав Саул: нехай те і те зробить мені Бог, і ще більше зробить; ти, Іонафане, повинен сьогодні вмерти! | И# речE є3мY саyлъ: сі‰ да сотвори1тъ ми2 бGъ, и3 сі‰ да приложи1тъ ми2, ћкw смeртію ќмреши днeсь. |
|
45
|
45
|
| Але народ сказав Саулу: чи Іонафану вмерти, який здобув таке велике спасіння Ізраїлю? Нехай не буде цього! Живий Господь, і волосина не впаде з голови його на землю, тому що він діяв нині з Богом. І звільнив народ Іонафана, і не вмер він. | И# рёша лю1діе къ саyлу: є3дA днeсь ќмретъ сотвори1вый спасeніе сіE вeліе во ї}ли; не бyди то2, жи1въ гDь, ѓще падeтъ влaсъ главы2 є3гw2 на зeмлю, ћкw млcть б9ію сотвори2 въ дeнь сeй. И# помоли1шасz лю1діе њ їwнаfaнэ въ дeнь т0й, и3 не ќмре. |
|
46
|
46
|
| І повернувся Саул від переслідування филистимлян; филистимляни ж пішли у своє місце. | И# не и4де саyлъ в8слёдъ и3ноплемeнникwвъ: и3ноплемє1нницы же tид0ша въ мёсто своE. |
|
47
|
47
|
| І утвердив Саул своє царювання над Ізраїлем, і воював із усіма навколишніми ворогами своїми, з Моавом і з аммонитянами, і з Едомом [і з Вефором] і з царями Сови і з филистимлянами, і скрізь, проти кого виступав, мав успіх. | И# саyлъ ўкрэпи1сz цaрствовати во ї}ли, и3 побэждaше w4крестъ вс‰ враги2 сво‰ въ мwaвэ и3 въ сынёхъ ґммHнихъ и3 въ сынёхъ є3дHмлихъ и3 въ веfHрэ и3 въ цaрствіи сувaни и3 во и3ноплемeнницэхъ: и3 ѓможе ѓще њбращaшесz, спасaшесz. |
|
48
|
48
|
| І зібрав військо, і вразив Амалика, і звільнив Ізраїля від руки грабіжників його. | И# сотвори2 си1лу, и3 побэди2 ґмали1ка, и3 и3збaви ї}лz и3з8 руки2 попирaющихъ є3го2. |
|
49
|
49
|
| Сини у Саула були: Іонафан, Ієссуй і Мелхисуа; а імена двох дочок його: ім’я старшої — Мерова, а ім’я молодшої — Мелхола. | И# бёша сhнове саyлwвы їwнаfaнъ и3 їисyй и3 мелхісуE: и3менa же двою2 дщє1рію є3гw2, и4мz первор0днэй мер0ва и3 и4мz вторёй мелх0ла: |
|
50
|
50
|
| Ім’я ж дружини Саулової — Ахиноам, дочка Ахимааца; а ім’я начальника війська його — Авенир, син Нира, дядька Саулового. | и4мz же женЁ є3гw2 ґхіно0ма, дщeрь ґхімаaсова: и3 и4мz старёйшинэ вHй є3гw2 ґвени1ръ сhнъ ни1ра сhна ќжика саyлова: |
|
51
|
51
|
| Кис, батько Саулів, і Нир, батько Авенира, були синами Авиїла. | кjсъ же nтeцъ саyловъ, и3 ни1ръ nтeцъ ґвени1ровъ сhнъ їамjна сhна ґвіи1лева. |
|
52
|
52
|
| І була запекла війна проти филистимлян у всі часи Саула. І коли Саул бачив яку-небудь людину сильну і войовничу, брав її до себе. | И# бЁ брaнь крэпкA на и3ноплемeнники во вс‰ дни6 саyлwвы: и3 ви1дэвъ саyлъ всsка мyжа си1льна и3 всsка мyжа сhна си1лы, собирaше и5хъ къ себЁ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
