|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| Був чоловік із синів Веніаміна, ім’я його Кис, син Авиїла, сина Церона, сина Бехорафа, сина Афія, сина якогось веніамитянина, чоловік поважний. | И# бЁ мyжъ t сынHвъ веніамjновыхъ, є3мyже и4мz кjсъ, сhнъ ґвіи1ловъ, сhна їaредова, сhна вахjрова, сhна ґфeкова, сhна мyжа їемінeова, мyжъ си1ленъ крёпостію. |
|
2
|
2
|
| У нього був син, ім’я його Саул, молодий і красивий; і не було нікого з ізраїльтян красивішого за нього; він від плечей своїх був вищим за весь народ. | И# семY бЁ сhнъ, и4мz є3мY саyлъ, добровели1ченъ, мyжъ блaгъ: и3 не бЁ въ сынёхъ ї}левыхъ блaгъ пaче є3гw2, t рaменъ и3 вhше выс0къ пaче всёхъ людjй. |
|
3
|
3
|
| І пропали ослиці у Киса, батька Саулового, і сказав Кис Саулу, синові своєму: візьми із собою одного зі слуг і встань, піди, пошукай ослиць. | И# заблуди1ша nслsта кjса nтцA саyлова. И# речE кjсъ къ саyлу сhну своемY: возми2 съ соб0ю є3ди1наго t џтрwкъ, и3 востaвше и3ди1те и3 поищи1те nслsтъ. |
|
4
|
4
|
| І пройшов він гору Єфремову і пройшов землю Шалиша, але не знайшли; і пройшли землю Шаалим, і там їх нема; і пройшов він землю Веніамінову, і не знайшов. | И# проид0ша г0ру є3фрeмлю, и3 проид0ша зeмлю селхA, и3 не њбрэт0ша: и3 проид0ша зeмлю сегалjмлю, и3 не бЁ: и3 проид0ша зeмлю їамjню, и3 не њбрэт0ша. |
|
5
|
5
|
| Коли вони прийшли у землю Цуф, Саул сказав слузі своєму, який був з ним: підемо назад, щоб батько мій, облишивши ослиць, не став хвилюватися за нас. | И# пришeдшымъ и5мъ въ зeмлю сjфову, и3 речE саyлъ ко џтроку своемY и4же съ ни1мъ: грzди2 и3 возврати1мсz, да не кaкw nтeцъ м0й њстaвz nслsта, печeтсz њ нaсъ. |
|
6
|
6
|
| Але слуга сказав йому: ось у цьому місті є людина Божа, людина шанована; все, що він скаже, збувається; сходимо тепер туди; можливо, він укаже нам дорогу нашу, якою нам іти. | И# речE є3мY џтрокъ: сE, здЁ человёкъ б9ій во грaдэ сeмъ, и3 человёкъ слaвенъ: всE є4же ѓще речeтъ приходsщымъ къ немY, бyдетъ и5мъ: и3 нн7э п0йдемъ тaмw, да возвэсти1тъ нaмъ пyть нaшъ, и4мже п0йдемъ. |
|
7
|
7
|
| І сказав Саул слузі своєму: ось ми підемо, а що ми принесемо тій людині? тому що хліба не стало в торбах наших, і подарунка нема, щоб піднести чоловіку Божому; що у нас? | И# речE саyлъ џтроку своемY и4же съ ни1мъ: сE, п0йдемъ, и3 что2 принесeмъ къ человёку б9ію; ћкw хлёбы њскудёша t врeтищъ нaшихъ, и3 ктомY нёсть ў нaсъ, є4же внести2 къ человёку б9ію t и3мёніz нaшегw. |
|
8
|
8
|
| І знову відповів слуга Саулу і сказав: ось у руці моїй чверть сикля срібла; я віддам чоловіку Божому, і він укаже нам дорогу нашу. | И# приложи2 џтрокъ tвэщaти саyлу и3 речE: сE, њбрэтaетсz въ руцЁ моeй четвeртаz чaсть сjклz сребрA, и3 дaси человёку б9ію, и3 возвэсти1тъ нaмъ пyть нaшъ. |
|
9
|
9
|
| Раніше в Ізраїля, коли хто-небудь ішов запитувати Бога, говорили так: «підемо до провидця»; бо той, кого називають нині пророком, колись називався провидцем. | Прeжде бо во ї}ли си1це глаг0лаше кjйждо, є3гдA кто2 и3дsше вопрошaти бGа: грzди2, да и4демъ къ прозорли1вцу: ћкw прор0ка нарицaху лю1діе прeжде прозорли1вцемъ. |
|
10
|
10
|
| І сказав Саул слузі своєму: добре ти говориш; ходімо. І пішли в місто, де чоловік Божий. | И# речE саyлъ џтроку своемY: д0бръ глаг0лъ тв0й: грzди2, да и4демъ. И# и3д0ша во грaдъ, и3дёже бЁ человёкъ б9ій. |
|
11
|
11
|
| Коли вони піднімалися на гору в місто, то зустріли дівчат, які вийшли черпати воду, і сказали їм: чи є тут провидець? | Восходsщымъ же и5мъ на восх0дъ грaда, и3 сE, њбрэт0ша дэви1цъ и3зшeдшихъ почерпсти2 воды2, и3 рёша и5мъ: є4сть ли здЁ прозорли1вецъ; |
|
12
|
12
|
| Ті відповіли їм і сказали: є; ось, він попереду тебе; тільки поспішай, бо він сьогодні прийшов у місто, тому що сьогодні у народу жертвоприношення на висоті; | И# tвэщaша и5мъ дэви6цы, глаг0лющz: є4сть, сE пред8 лицeмъ вaшимъ: нн7э же потщи1тесz, ћкw днE рaди грzдeтъ во грaдъ, ћкw жeртва днeсь лю1демъ въ вaмэ: |
|
13
|
13
|
| коли прийдете в місто, застанете його, поки він ще не пішов на ту висоту, на обід; бо народ не почне їсти, доки він не прийде; тому що він благословить жертву, і після того стануть їсти звані; отже, йдіть, тепер ще застанете його. | и3 є3гдA вни1дете во грaдъ, тaкw њбрsщете є3го2 во грaдэ, прeжде нeже взhти є3мY въ вaму ћсти: ћкw не и4мутъ ћсти лю1діе, д0ндеже вни1детъ сeй, ћкw т0й благослови1тъ жeртву, и3 по си1хъ kдsтъ стрaнніи: и3 нн7э взhдите, ћкw днE рaди њбрsщете є3го2. |
|
14
|
14
|
| І пішли вони в місто. Коли ж увійшли всередину міста, то ось і Самуїл виходить назустріч їм, щоб іти на висоту. | И# взыд0ша во грaдъ. И$мже входsщымъ среди2 грaда, и3 сE, самуи1лъ и3зhде во срётеніе и5мъ, є4же взhти въ вaму. |
|
15
|
15
|
| А Господь відкрив Самуїлу за день до приходу Саула і сказав: | И# гDь tкры2 во ќхо самуи1лу днeмъ є3ди1нымъ прeжде пришeствіz къ немY саyлz, гlz: |
|
16
|
16
|
| завтра в цей час Я пришлю до тебе людину із землі Веніамінової, і ти помаж його на правителя народу Моєму — Ізраїлю, і він врятує народ Мій від руки филистимлян; бо Я зглянувся на народ Мій, тому що волання його дійшло до Мене. | ћкоже врeмz сіE, ќтрw послю2 къ тебЁ мyжа t плeмене веніамjнова, и3 да помaжеши є3го2 царS над8 людьми2 мои1ми ї}лемъ, и3 спасeтъ лю1ди мо‰ t руки2 и3ноплемeнничи: ћкw призрёхъ на смирeніе людjй мои1хъ, ћкw взhде в0пль и4хъ ко мнЁ. |
|
17
|
17
|
| Коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: ось чоловік, про якого Я говорив тобі; він буде управляти народом Моїм. | И# ви1дэ самуи1лъ саyла, и3 гDь речE къ немY: сE, человёкъ, њ нeмже рек0хъ ти2: сeй бyдетъ въ лю1дехъ мои1хъ цaрствовати. |
|
18
|
18
|
| І підійшов Саул до Самуїла біля воріт і спитав його: скажи мені, де дім провидця? | И# прибли1жисz саyлъ къ самуи1лу посредЁ грaда и3 речE: возвэсти1 ми, кот0рый д0мъ прозорли1вца. |
|
19
|
19
|
| І відповів Самуїл Саулу, і сказав: я провидець, іди за мною на висоту; і ви будете обідати зі мною сьогодні, і відпущу тебе вранці, і все, що в тебе на серці, скажу тобі; | И# tвэщA самуи1лъ саyлу и3 речE: ѓзъ сaмъ є4смь: взhди предо мн0ю въ вaму, и3 ћждь со мн0ю днeсь, и3 tпущy тz заyтра, и3 вс‰ ±же въ сeрдцы твоeмъ возвэщy ти: |
|
20
|
20
|
| а про ослиць, які у тебе пропали вже три дні, не турбуйся; вони знайшлися. І кому все жадане в Ізраїлі? Чи не тобі і всьому дому батька твого? | и3 њ nслsтэхъ твои1хъ заблуди1вшихъ днeсь трeтій дeнь, не помышлsй въ сeрдцы своeмъ њ ни1хъ, и4бо њбрэт0шасz: и3 комY кр†снаz ї}лєва; не тебЁ ли и3 д0му nтцA твоегw2; |
|
21
|
21
|
| І відповів Саул і сказав: чи не син я Веніаміна, одного з менших колін Ізраїлевих? І плем’я моє чи не найменше між усіма племенами коліна Веніаміна? До чого ж ти говориш мені це? | И# tвэщA саyлъ и3 речE: не сhнъ ли є4смь ѓзъ мyжа їемінeа, мeншагw ски1птра плeмене ї}лева; и3 плeмене малёйшагw t всегw2 ски1птра веніамjнова; и3 nтeчество моE мeншее пaче всёхъ nтeчествъ веніамjновыхъ; и3 вскyю глаг0лалъ є3си2 ко мнЁ по глаг0лу семY; |
|
22
|
22
|
| І взяв Самуїл Саула і слугу його, і ввів їх у кімнату, і дав їм перше місце між покликаними, яких було близько тридцяти чоловік. | И# поsтъ самуи1лъ саyла и3 џтрока є3гw2, и3 введE | во њбитaлище, и3 дадE и5мъ тaмw мёсто въ пeрвыхъ звaныхъ, ћкw въ седми1десzти мужeхъ. |
|
23
|
23
|
| І сказав Самуїл кухареві: подай ту частину, яку я дав тобі і про яку я сказав тобі: «відклади її у себе». | И# речE самуи1лъ п0вару: дaждь ми2 чaсть, ю4же дaхъ ти2, и3 њ нeйже рёхъ ти2 положи1ти ю5 ў себє2. |
|
24
|
24
|
| І взяв кухар плече і що було при ньому і поклав перед Саулом. І сказав [Самуїл]: ось це залишене, поклади перед собою і їж, бо до цього часу збережене це для тебе, коли я скликав народ. І обідав Саул із Самуїлом у той день. | И# взS п0варъ плечE, и3 предложи2 є5 саyлови. И# речE самуи1лъ саyлу: сE, и3збhтокъ, предложи2 пред8 сS и3 ћждь, ћкw во свидётелство предложи1сz тебЁ пaче и3нhхъ, прикосни1сz. И# kдE саyлъ съ самуи1ломъ въ т0й дeнь. |
|
25
|
25
|
| І зійшли вони з висоти в місто, і Самуїл розмовляв із Саулом на покрівлі, [і постелили Саулу на покрівлі, і він спав]. | И# сни1де t вaмы во грaдъ, и3 постлaша саyлови на г0рницэ, и3 спA. |
|
26
|
26
|
| Вранці встали вони так: коли зійшла зоря, Самуїл звернувся до Саула на покрівлі і сказав: встань, я проводжу тебе. І встав Саул, і вийшли обоє вони з дому, він і Самуїл. | И# бhсть є3гдA приближaшесz ќтро, и3 воззвA самуи1лъ саyла на г0рницэ, и3 речE: востaни, и3 tпущy тz. И# востA саyлъ, и3 и3зhде сaмъ и3 самуи1лъ в0нъ. |
|
27
|
27
|
| Коли підходили вони до краю міста, Самуїл сказав Саулу: скажи слузі, щоб він пішов попереду нас, — і він пішов уперед; — а ти зупинися тепер, і я відкрию тобі, що сказав Бог. | И$мже и3сходsщымъ въ чaсть грaда, и3 речE самуи1лъ къ саyлу: рцы2 ю4ноши, да пред8и1детъ пред8 нaми: ґ ты2 стaни ћкоже днeсь, и3 слhшанъ сотворю2 тебЁ гlг0лъ б9ій. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
