|
Глава 26
|
Главa к7ѕ
|
|
1
|
1
|
| Прийшли зифеї [з півдня] до Саула в Гиву і сказали: ось, Давид ховається у нас на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона. | И# пріид0ша зіфeє t зн0йныz къ саyлу на х0лмъ, глаг0люще: сE, давjдъ скрhсz ў нaсъ на холмЁ є3хелafъ, прsмw їессем0ну. |
|
2
|
2
|
| І встав Саул і спустився в пустелю Зиф, і з ним три тисячі добірних мужів ізраїльських, щоб шукати Давида в пустелі Зиф. | И# востA саyлъ, и3 сни1де въ пустhню зjфъ, и3 съ ни1мъ три2 тhсzщы мужeй и3збрaнныхъ t ї}лz, и3скaти давjда въ пустhни зjфъ. |
|
3
|
3
|
| І розташувався Саул на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона, при дорозі; Давид же знаходився в пустелі і бачив, що Саул іде за ним у пустелю; | И# њполчи1сz саyлъ на холмЁ є3хелafъ и4же прsмw їессем0ну при пути2, давjдъ же сэдsше въ пустhни. И# ви1дэ давjдъ, ћкw и4детъ саyлъ в8слёдъ є3гw2 въ пустhню, |
|
4
|
4
|
| і послав Давид спостерігачів і довідався, що Саул дійсно прийшов [з Кеїля]. | и3 послA давjдъ соглzд†таи, и3 разумЁ, ћкw и4детъ саyлъ гот0въ и3з8 кеjлz: |
|
5
|
5
|
| І встав Давид [таємно] і пішов до місця, на якому Саул розташувався станом, і побачив Давид місце, де спав Саул і Авенир, син Нирів, воєначальник його. Саул же спав у наметі, а народ розташувався довкола нього. | и3 востA давjдъ w4тай, и3 вни1де въ мёсто, и3дёже почивaше саyлъ, и3 тaмw бsше ґвени1ръ сhнъ ни1ровъ, пeрвый воев0да є3гw2, и3 саyлъ спaше въ колесни1цэ цaрстэй, и3 лю1діе њполчи1вшесz w4крестъ є3гw2. |
|
6
|
6
|
| І звернувся Давид і сказав Ахимелеху хеттеянину й Авессі, синові Саруїному, братові Іоава, говорячи: хто піде зі мною до Саула в стан? І відповів Авесса: я піду з тобою. | И# tвэщA давjдъ и3 речE ко ґвімелeху хеттeину и3 ко ґвeссэ сhну сарyину брaту їwaвлю, глаг0лz: кто2 вни1детъ со мн0ю къ саyлу въ п0лкъ; И# речE ґвeсса: ѓзъ вни1ду съ тоб0ю. |
|
7
|
7
|
| І прийшов Давид з Авессою до людей [Саулових] уночі; і ось, Саул лежить, спить у наметі, і спис його встромлений у землю в головах його; Авенир же і народ лежать довкола нього. | И# внид0ста давjдъ и3 ґвeсса въ лю1ди н0щію: и3 сE, саyлъ спsй сн0мъ въ колесни1цэ цaрстэй, и3 копіE є3гw2 водружeно въ зeмлю при главЁ є3гw2, ґвени1ръ же и3 в0ини є3гw2 спaху w4крестъ є3гw2. |
|
8
|
8
|
| Авесса сказав Давиду: віддав Бог нині ворога твого в руки твої; отже, дозволь, я приколю його списом до землі одним ударом і не повторю удару. | И# речE ґвeсса къ давjду: заключи2 гDь днeсь врагA твоего2 въ рyцэ твои2, и3 нн7э поражY є3го2 копіeмъ въ зeмлю є3ди1ножды, и3 не повторю2 є3мY. |
|
9
|
9
|
| Але Давид сказав Авессі: не вбивай його; бо хто, піднявши руку на помазаника Господнього, залишиться непокараним? | И# речE давjдъ ко ґвeссэ: не ўбивaй є3гw2, ћкw кто2 прострeтъ рyку свою2 на хрістA гDнz, и3 непови1ненъ бyдетъ; |
|
10
|
10
|
| І сказав Давид: живий Господь! нехай уразить його Господь, або прийде день його, і він помре, або піде на війну і загине; мене ж нехай не попустить Господь підняти руку мою на помазаника Господнього; | И# речE давjдъ: жи1въ гDь, ѓще не гDь порази1тъ є3го2, и3ли2 дeнь є3гw2 пріи1детъ, и3 ќмретъ, и3ли2 на брaнь сни1детъ и3 поги1бнетъ: |
|
11
|
11
|
| а візьми його спис, що у головах його, і посудину з водою, і підемо до себе. | да не бyдетъ ми2 t гDа нанести2 рyку мою2 на хрістA гDнz: и3 нн7э возми2 копіE t возглaвіz є3гw2 и3 сосyдъ воднhй, и3 tи1демъ мы2 њ себЁ. |
|
12
|
12
|
| І взяв Давид спис і посудину з водою в головах Саула, і пішли вони до себе; і ніхто не бачив, і ніхто не знав, і ніхто не прокинувся, але усі спали, тому що сон від Господа напав на них. | И# взS давjдъ копіE и3 сосyдъ воднhй t возглaвіz є3гw2, и3 tид0ста њ себЁ: и3 не бЁ и4же бы ви1дэлъ и3ли2 разумёлъ, и3 не бsше востаю1щагw, вси2 бо спaху, ћкw с0нъ крёпокъ t гDа нападE на нS. |
|
13
|
13
|
| І перейшов Давид на інший бік і став на вершині гори вдалині; велика відстань була між ними. | И# прeйде давjдъ на w4нъ п0лъ и3 стA на версЁ горы2 и3здалeча, и3 мн0гъ бЁ пyть междY и4ми. |
|
14
|
14
|
| І звернувся Давид до народу й Авенира, сина Нирового, говорячи: відповідай, Авенире. І відповів Авенир і сказав: хто ти, що кричиш і турбуєш царя? | И# воззвA давjдъ къ лю1демъ, и3 ґвени1ру речE глаг0лz: не tвэщaеши ли, ґвени1ре; И# tвэщA ґвени1ръ и3 речE: кто2 ты2 є3си2 зовhй мS; |
|
15
|
15
|
| І сказав Давид Авениру: чи не муж ти, і хто рівний тобі в Ізраїлі? Чому ж ти не бережеш господаря твого, царя? тому що приходив хтось з народу, щоб погубити царя, господаря твого. | И# речE давjдъ ко ґвени1ру: не мyжъ ли є3си2 ты2; и3 кто2, ћкоже ты2, во ї}ли; и3 почто2 не храни1ши господи1на твоегw2 царS; ћкw вни1де є3ди1нъ t людjй ўби1ти господи1на твоего2 царS: |
|
16
|
16
|
| Недобре ти це робиш; живий Господь! ви гідні смерті за те, що не бережете господаря вашого, помазаника Господнього. Подивися, де спис царя і посудина з водою, що були в головах його? | и3 не блaго сіE (ѕэлw2), є4же сотвори1лъ є3си2: жи1въ гDь, ћкw сhнове смeрти вы2, не хранsщіи г0спода своего2 царS хрістA гDнz: и3 нн7э ви1ждь, гдЁ є4сть копіE царeво и3 сосyдъ воднhй, ±же бёша при главЁ є3гw2; |
|
17
|
17
|
| І узнав Саул голос Давида і сказав: чи твій це голос, сину мій Давиде? І сказав Давид: мій голос, господарю мій, царю. | И# познA саyлъ глaсъ давjдовъ и3 речE: тв0й ли глaсъ сeй, чaдо давjде; И# речE давjдъ: ѓзъ рaбъ тв0й, г0споди царю2. |
|
18
|
18
|
| І сказав ще: за що господар мій переслідує раба свого? що я зробив? яке зло в руці моїй? | И# речE давjдъ: почто2 г0ниши рабA твоего2, г0споди царю2; ћкw что2 (ти2) согрэши1хъ; и3 кaz њбрётесz во мнЁ непрaвда; |
|
19
|
19
|
| І нині нехай вислухає господар мій, цар, слова раба свого: якщо Господь розпалив тебе проти мене, то нехай буде це від тебе благозапашною жертвою; якщо ж — сини людські, то прокляті вони перед Господом, тому що вони вигнали мене нині, щоб не належати мені до спадщини Господа, говорячи: «йди, служи богам чужим». | и3 нн7э да послyшаетъ госп0дь м0й цaрь глаг0лwвъ рабA своегw2: ѓще бGъ поwщрsетъ тS на мS, да бyдетъ благов0нна жeртва твоS: ѓще же сhнове человёчестіи, пр0клzти сjи пред8 гDемъ, ћкw и3згнaша мS днeсь не ўтверди1тисz въ жрeбіи гDни, глаг0люще: пойди2, раб0тай богHмъ чужди6мъ: |
|
20
|
20
|
| Нехай же не проллється кров моя на землю перед лицем Господа; бо цар Ізраїлів вийшов шукати одну блоху, як ганяються за куріпкою по горах. | и3 нн7э да не падeтъ кр0вь моS на зeмлю пред8 лицeмъ гDнимъ, ћкw и3зhде цaрь ї}левъ и3скaти души2 моеS, и3 г0нитъ ћкоже нощнhй врaнъ по горaмъ. |
|
21
|
21
|
| І сказав Саул: згрішив я; повернися, сину мій Давиде, тому що я не буду більше робити тобі зла, бо душа моя була дорогою нині в очах твоїх; безумно робив я і дуже багато згрішив. | И# речE саyлъ: согрэши1хъ: возврати1сz, чaдо давjде, ћкw ктомY не сотворю1 ти ѕлA, занE честнA душA моS пред8 nчи1ма твои1ма въ дeнь сeй: безyмнw сотвори1хъ, и3 погрэши1хъ мн0гw ѕэлw2. |
|
22
|
22
|
| І відповів Давид і сказав: ось спис царя; нехай один з отроків прийде і візьме його; | И# tвэщA давjдъ и3 речE: сE, копіE царeво, да пріи1детъ џтрокъ є3ди1нъ и3 в0зметъ є5: |
|
23
|
23
|
| і нехай відплатить Господь кожному за правдою його і за істиною Його, бо Господь віддавав тебе в руки мої, але я не захотів підняти руки моєї на помазаника Господнього; | и3 гDь да возврати1тъ коемyждо по прaвдэ є3гw2 и3 по вёрэ є3гw2: ћкоже предадe тz гDь днeсь въ рyцэ мои2, и3 не восхотёхъ нанести2 руки2 моеS на хрістA гDнz: |
|
24
|
24
|
| і нехай, як дорогоцінне було життя твоє нині в очах моїх, так цінується моє життя в очах Господа, [і нехай покриє Він мене] і нехай визволить мене від усякого лиха! | и3 сE, ћкоже возвели1чисz душA твоS днeсь во џчію моє1ю, тaкw да возвели1читсz душA моS пред8 гDемъ, и3 да покрhетъ мS и3 и4зметъ мS t всsкіz печaли. |
|
25
|
25
|
| І сказав Саул Давиду: благословенний ти, сину мій Давиде; і діло зробиш, і перемогти переможеш. І пішов Давид своїм шляхом, а Саул повернувся у своє місце. | И# речE саyлъ къ давjду: благословeнъ ты2, чaдо, и3 творsй сотвори1ши и3 могjй возм0жеши. И# tи1де давjдъ въ пyть св0й, ґ саyлъ возврати1сz на мёсто своE. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
