|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Після смерти Саула, коли Давид повернувся після поразки амаликитян і пробув у Секелагу два дні, | И# бhсть є3гдA ќмре саyлъ, и3 давjдъ возврати1сz побэди1въ ґмали1ка, и3 пребhсть давjдъ въ секелaзэ дни6 двA. |
|
2
|
2
|
| ось, на третій день приходить чоловік зі стану Саулового; одяг на ньому розідраний і порох на голові його. Прийшовши до Давида, він упав на землю і поклонився [йому]. | И# бhсть въ трeтій дeнь, и3 сE, мyжъ пріи1де t полкA людjй саyловыхъ, ри6зы же є3гw2 (бsху) раздр†ны, и3 пeрсть на главЁ є3гw2: и3 бhсть є3гдA вни1де къ давjду (џтрокъ), и3 пaдъ на земли2 поклони1сz є3мY. |
|
3
|
3
|
| І сказав йому Давид: звідки ти прийшов? І сказав той: я втік зі стану ізраїльського. | И# речE є3мY давjдъ: tкyду ты2 пришeлъ є3си2; И# речE є3мY: t полкA ї}лева ѓзъ и3збэг0хъ. |
|
4
|
4
|
| І сказав йому Давид: що відбулося? розкажи мені. І той сказав: народ побіг з битви, і безліч народу впало і померло, і вмерли і Саул і син його Іонафан. | И# речE є3мY давjдъ: что2 сл0во сіE; возвэсти1 ми. И# речE: ћкw побэг0ша лю1діе t брaни, и3 пад0ша мн0зи t людjй, и3 и3змр0ша, и3 саyлъ и3 їwнаfaнъ сhнъ є3гw2 ќмре. |
|
5
|
5
|
| І сказав Давид отрокові, який розповідав йому: як ти знаєш, що Саул і син його Іонафан померли? | И# речE давjдъ џтроку возвэсти1вшему є3мY: кaкw знaеши, ћкw ќмре саyлъ и3 їwнаfaнъ сhнъ є3гw2; |
|
6
|
6
|
| І сказав отрок, який розповідав йому: я випадково прийшов на гору Гелвуйську, і ось, Саул упав на свій спис, колісниці ж і вершники наздоганяли його. | И# речE џтрокъ возвэщazй є3мY: по слyчаю пріид0хъ въ г0ру гелвyйскую, и3 сE, саyлъ нападaше на копіE своE, и3 сE, колєсни1цы и3 вельмHжи собрaшасz нaнь: |
|
7
|
7
|
| Тоді він оглянувся назад і, побачивши мене, покликав мене. | и3 њбозрёсz вспsть (саyлъ) и3 ви1дэ мS, и3 призвa мz, и3 рёхъ: сE, ѓзъ: |
|
8
|
8
|
| І я сказав: ось я. Він сказав мені: хто ти? І я сказав йому: я — амаликитянин. | и3 речe ми: кто2 ты2 є3си2; и3 рёхъ: ґмаликjтинъ є4смь ѓзъ: |
|
9
|
9
|
| Тоді він сказав мені: підійди до мене й убий мене, бо туга смертна охопила мене, душа моя усе ще в мені. | и3 речe ми: пріиди2 u5бо на мS и3 ўбjй мS, ћкw њб8sтъ мS тмA лю1таz, ћкw є3щE душA моS во мнЁ: |
|
10
|
10
|
| І я підійшов до нього й убив його, бо знав, що він не буде живий після свого падіння; і взяв я [царський] вінець, який був на голові його, і зап’ястя, яке було на руці його, і приніс їх до господаря мого сюди. | и3 стaхъ над8 ни1мъ, и3 ўби1хъ є3го2: вёдэхъ бо, ћкw не бyдетъ жи1въ по падeніи своeмъ: и3 взsвъ вэнeцъ цaрскій, и4же бЁ на главЁ є3гw2, и3 нарaмницу, ћже бЁ на плєщY є3гw2, и3 принес0хъ сі‰ къ господи1ну моемY сёмw. |
|
11
|
11
|
| Тоді схопив Давид одяг свій і роздер його, також і всі люди, які були з ним, [роздерли одяг свій,] | И# є4мьсz давjдъ за ри6зы сво‰, и3 раздрA |, и3 вси2 мyжіе и4же съ ни1мъ раздрaша ри6зы сво‰, |
|
12
|
12
|
| і ридали і плакали, і постилися до вечора за Саула і за сина його Іонафана, і за народ Господній і за дім Ізраїлів, що впали вони від меча. | и3 рыдaша и3 плaкашасz, и3 пости1шасz до вeчера њ саyлэ, и3 њ їwнаfaнэ сhнэ є3гw2, и3 њ лю1дехъ їyдиныхъ и3 њ д0мэ ї}левэ, ћкw и3збіeни бhша мечeмъ. |
|
13
|
13
|
| І сказав Давид отроку, який розповідав йому: звідки ти? І сказав він: я — син прибульця амаликитянина. | И# речE давjдъ џтроку возвэсти1вшему є3мY: tкyду ты2 є3си2; И# речE: сhнъ мyжа пришeлца ґмаликjтина є4смь ѓзъ. |
|
14
|
14
|
| Тоді Давид сказав йому: як не побоявся ти підняти руку, щоб убити помазаника Господнього? | И# речE є3мY давjдъ: кaкw не ўбоsлсz є3си2 воздви1гнути рyку твою2 погуби1ти хрістA гDнz; |
|
15
|
15
|
| І покликав Давид одного зі слуг і сказав йому: підійди, убий його. | И# призвA давjдъ є3ди1наго t џтрwкъ свои1хъ и3 речE: и3ди2, ўбjй є3го2. И# ўби2 є3го2, и3 ќмре. |
|
16
|
16
|
| І той убив його, і він помер. І сказав до нього Давид: кров твоя на голові твоїй, бо твої вуста свідчили проти тебе, коли ти говорив: я убив помазаника Господнього. | И# речE є3мY давjдъ: кр0вь твоS на главЁ твоeй, ћкw ўстA тво‰ на тS возвэщaша, глаг0люще: ћкw ѓзъ ўби1хъ хрістA гDнz. |
|
17
|
17
|
| І оплакав Давид Саула і сина його Іонафана цією плачевною піснею, | И# плaкасz давjдъ плaчемъ си1мъ њ саyлэ и3 њ їwнаfaнэ сhнэ є3гw2, |
|
18
|
18
|
| і повелів навчити синів Іудиних луку, як написано в книзі Праведного, і сказав: | и3 речE є4же научи1ти сhны ї{дины стрэлsнію. СE напи1сано въ кни1зэ првdнагw. |
|
19
|
19
|
| краса твоя, о Ізраїлю, вражена на висотах твоїх! як упали сильні! | И# речE: воздви1гни ст0лпъ, ї}лю, над8 ўмeршими на выс0кихъ твои1хъ ћзвеными: кaкw пад0ша си1льніи; |
|
20
|
20
|
| Не розповідайте в Гефі, не сповіщайте на вулицях Аскалона, щоб не раділи дочки филистимлян, щоб не торжествували дочки необрізаних. | не возвэщaйте въ гefэ, нижE повёдайте на и3сх0дищихъ ґскалHнихъ, да не возвеселsтсz дщє1ри и3ноплемє1нничи, ни да возрaдуютсz дщє1ри неwбрёзанныхъ. |
|
21
|
21
|
| Гори Гелвуйські! нехай [не зійде] ні роса, ні дощ на вас, і нехай не буде на вас полів з плодами, бо там уражений щит сильних, щит Саула, ніби не був він помазаний єлеєм. | Г0ры гелв{йскіz, да не сни1детъ росA нижE д0ждь на вaсъ: и3 сeла начaткwвъ (жи1тныхъ), ћкw тaмw повeрженъ бhсть щи1тъ си1льныхъ: щи1тъ саyловъ не бhти помaзанъ є3лeемъ: |
|
22
|
22
|
| Без крови поранених, без жиру сильних лук Іонафана не повертався назад, і меч Саула не повертався марно. | t кр0ве ћзвеныхъ и3 t тyка си1льныхъ лyкъ їwнаfaновъ не возврати1сz т0щь вспsть, и3 мeчь саyловъ не возврати1сz т0щь: |
|
23
|
23
|
| Саул та Іонафан, люб’язні і злагідні в житті своєму, не розлучилися й у смерті своїй; швидші за орлів, сильніші за левів вони були. | саyлъ и3 їwнаfaнъ возлю1бленніи и3 прекрaсніи неразлyчни, благолёпни въ животЁ своeмъ, и3 въ смeрти своeй не разлучи1шасz: пaче nрлHвъ лeгцы и3 пaче львHвъ крёпцы: |
|
24
|
24
|
| Дочки ізраїльські! плачте за Саулом, який одягав вас у багряницю з прикрасами і діставав на одяг ваш золоті прикраси. | плaчите по саyлэ, дщє1ри ї}лєвы, и4же вaсъ њблачaше въ червлєни1цы со ўкрашeніемъ вaшимъ, и3 возлагaше ўкрашeніе злaто на ри6зы вaшz: |
|
25
|
25
|
| Як упали сильні на полі битви! Убитий Іонафан на висотах твоїх. | кaкw пад0ша си1льніи посредЁ брaни; їwнаfaне, до смeрти на выс0кихъ твои1хъ ћзвенъ є3си2: |
|
26
|
26
|
| Тужу за тобою, брате мій Іонафане; ти був дуже дорогим для мене; любов твоя була для мене вище за любов жіночу. | болёзную њ тебЁ, брaте м0й їwнаfaне, крaсный ми2 ѕэлw2, ўдиви1сz люб0вь твоS t менє2 пaче любвE жeнскіz: |
|
27
|
27
|
| Як упали сильні, загинула зброя військова! | кaкw пад0ша си1льніи, и3 погиб0ша nр{жіz бр†ннаz; |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
