Глава 20
|
Главa к7
|
1
|
1
|
Там випадково знаходилася одна негідна людина, на ім’я Савей, син Бихри, веніамитянин; він засурмив трубою і сказав: немає нам частини у Давида, і немає нам частки у сині Ієссеєвому; усі по наметах своїх, ізраїльтяни! | И# тaмw бsше сhнъ беззак0нный, и4мz же є3мY савeй, сhнъ вох0ровъ, мyжъ їемінjовъ, и3 воструби2 труб0ю р0жаною и3 речE: нёсть нaмъ чaсти въ давjдэ, нижE наслёдіz нaмъ въ сhнэ їессeевэ: (возврати1тесz,) мyжіе ї}лтестіи, въ селє1ніz в†ша. |
2
|
2
|
І відокремилися всі ізраїльтяни від Давида і пішли за Савеєм, сином Бихри; юдеї ж залишилися на боці царя свого, від Йордану до Єрусалима. | И# tступи1ша вси2 мyжіе ї}лєвы t давjда в8слёдъ савeа сhна вох0рова: мyжіе же ї{дины прилэпи1шасz къ царю2 своемY t їoрдaна дaже и3 до їеrли1ма. |
3
|
3
|
І прийшов Давид у свій дім в Єрусалимі, і взяв цар десять дружин наложниць, яких він залишав стерегти дім, і помістив їх в особливий дім під нагляд, і утримував їх, але не ходив до них. І утримувалися вони там до дня смерти своєї, живучи як вдови. | И# вни1де давjдъ въ д0мъ св0й во їеrли1мъ, и3 взS цaрь дeсzть жeнъ подл0жницъ свои1хъ, ±же њстaви стрещи2 д0мъ, и3 дадE и5хъ въ д0мъ стражбы2: и3 препитA и5хъ, и3 (tт0лэ) не вни1де къ ни6мъ: и3 бёша храни1ми до днE смeрти своеS, вд0вски живyщz. |
4
|
4
|
І сказав Давид Амессаю: склич до мене юдеїв протягом трьох днів і сам з’явися сюди. | И# речE цaрь ко ґмессaю: созови1 ми мyжы ї{дины въ три2 дни6, тh же здЁ стaни. |
5
|
5
|
І пішов Амессай скликати юдеїв, але забарився більше призначеного йому часу. | И# п0йде ґмессaй созвaти мужeй їyдиныхъ, и3 ўмeдли t врeмене, въ нeже повелЁ є3мY давjдъ. |
6
|
6
|
Тоді Давид сказав Авессі: тепер наробить нам зла Савей, син Бихри, більше, ніж Авессалом; візьми ти слуг господаря твого і переслідуй його, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не сховався від очей наших. | И# речE давjдъ ко ґвeссэ: нн7э ѕло2 сотвори1тъ нaмъ савeй сhнъ вох0рь пaче ґвессалHма: и3 нн7э ты2 поими2 съ соб0ю џтроки господи1на своегw2, и3 пожени2 в8слёдъ є3гw2, да не кaкw њбрsщетъ себЁ грaды твє1рды и3 застэни1тсz t nчeсъ нaшихъ. |
7
|
7
|
І вийшли за ним люди Іоавові, і хелефеї і фелефеї, і всі хоробрі пішли з Єрусалима переслідувати Савея, сина Бихри. | И# и3зыд0ша в8слёдъ є3гw2 ґвeсса и3 мyжіе їw†вли, и3 хереffJ и3 фелеffJ и3 вси2 си1льніи, и3 и3зыд0ша и3з8 їеrли1ма гнaти в8слёдъ савeа сhна вох0рова. |
8
|
8
|
І коли вони були поблизу великого каменя, біля Гаваона, то зустрівся з ними Амессай. Іоав був одягнений у військовий одяг свій і оперезаний мечем, що висів при стегні в піхвах і який легко виходив з них і входив. | И# тjи (бsху) ў кaмене вели1кагw, и4же въ гаваHнэ, и3 ґмессaй вни1де пред8 ни1ми: їwaвъ же препоsсанъ ри1зами њдэsніz своегw2, и3 верхY тогw2 препоsсанъ мечeмъ припрsженымъ при чрeслэхъ є3гw2 въ ножнaхъ є3гw2, и3 є3гдA tи1де, и3 мeчь и3зсyнусz и3 падE. |
9
|
9
|
І сказав Іоав Амессаю: чи здоровий ти, брате мій? І взяв Іоав правою рукою Амессая за бороду, щоб поцілувати його. | И# речE їwaвъ ґмессaю: здрaвъ ли є3си2, брaте; И# взS їwaвъ рук0ю десн0ю за брадY ґмессaеву лобзaти є3го2: |
10
|
10
|
Амессай же не остерігався меча, що був у руці Іоава, і той уразив його ним у живіт, так що випали нутрощі його на землю, і не повторив йому удару, і він помер. Іоав і Авесса, брат його, погналися за Савеєм, сином Бихри. | ґмессaй же не побрежeсz мечA, и4же въ руцЁ їwaвли: и3 ўдaри є3го2 їwaвъ мечeмъ въ чрeсла є3гw2, и3 и3зліsсz чрeво є3гw2 на зeмлю, и3 не повтори2 є3мY, и3 ќмре (ґмессaй). Їwaвъ же и3 ґвeсса брaтъ є3гw2 гнaста в8слёдъ савeа сhна вох0рz. |
11
|
11
|
Один зі слуг Іоавових стояв над Амессаєм і говорив: той, хто відданий Іоаву і хто за Давида, нехай іде за Іоавом! | И# мyжъ стA над8 ни1мъ t џтрwкъ їwaвлихъ и3 речE: кто2 х0щетъ (бhти) їwaвль, и3 кто2 давjдовъ, в8слёдъ їwaва (да и4детъ). |
12
|
12
|
Амессай же [мертвий] лежав у крові серед дороги; і той чоловік, побачивши, що весь народ зупиняється над ним, стягнув Амессая з дороги в поле і накинув на нього одяг, оскільки він бачив, що кожен, хто минав, зупинявся над ним. | Ґмессaй же мeртвъ валsшесz въ крови2 посредЁ пути2. И# ви1дэ мyжъ, ћкw њстановлsхусz над8 ни1мъ вси2 лю1діе, и3 соврати2 ґмессaz съ пути2 на село2, и3 возложи2 на него2 ри1зу, понeже ви1дzше всsкаго приходsща над8 ни1мъ стоsвша: |
13
|
13
|
Але коли він був стягнутий з дороги, то весь народ ізраїльський пішов слідом за Іоавом переслідувати Савея, сина Бихри. | и3 бhсть є3гдA принесE t пути2, преид0ша вси2 мyжіе ї}лєвы в8слёдъ їwaва, є4же гнaти в8слёдъ савeа сhна вох0рz. |
14
|
14
|
А він пройшов через усі коліна Ізраїльські до Авела-Беф-Мааха і через весь Берим; і [всі жителі міст] збиралися і йшли за ним. | И# сeй пр0йде вс‰ кwлёна ї}лєва во ґвeль и3 во веfмaху: и3 вси2 въ хaррэ, и3 вси2 грaды собрaшасz, и3 и3д0ша в8слёдъ є3гw2, |
15
|
15
|
І прийшли й обложили його в Авелі-Беф-Мааху; і насипали вал перед містом і підступили до стіни, і всі люди, які були з Іоавом, намагалися зруйнувати стіну. | и3 пріид0ша и3 њполчи1шасz на него2 w4крестъ во ґвeли и3 во веfмaхэ: и3 насhпаша зeмлю ко грaду, и3 стA на предстёніи: и3 вси2 лю1діе и5же со їwaвомъ помышлsху низложи1ти стёну (грaдскую). |
16
|
16
|
Тоді одна розумна жінка закричала зі стіни міста: послухайте, послухайте, скажіть Іоаву, щоб він підійшов сюди, і я поговорю з ним. | И# возопи2 женA мyдраz со стэны2 и3 речE: слhшите, слhшите, рцhте нн7э їwaву, да прибли1житсz до здЁ, и3 возглаг0лю къ немY. |
17
|
17
|
І підійшов до неї Іоав, і сказала жінка: чи ти Іоав? І сказав: я. Вона сказала: послухай слів раби твоєї. І сказав він: слухаю. | И# прибли1жисz къ нeй (їwaвъ), и3 речE женA: тh ли є3си2 їwaвъ; Џнъ же речE: ѓзъ. И# речE є3мY: послyшай словeсъ рабы2 твоеS. И# речE їwaвъ: послyшаю, ѓзъ є4смь. |
18
|
18
|
Вона сказала: колись говорили: «хто хоче запитати, запитай в Авелі»; і так вирішували справу. [Чи залишилися такі, які вирішили бути вірними ізраїльтянами? Нехай запитають в Авелі: чи залишилися?] | И# речE глаг0лющи: сл0во глаг0лаша въ пeрвыхъ, глаг0люще: вопрошaемь вопрошeнъ бhсть во ґвeли и3 въ дaнэ, ѓще њскудёша, ±же положи1ша вёрніи ї}лєвы: вопрошaюще да вопр0сzтъ во ґвeли, и3 тaкw речE, ѓще њскудёша: |
19
|
19
|
Я з мирних, вірних міст Ізраїля; а ти хочеш знищити місто, і притому матір [міст] в Ізраїлі; для чого тобі руйнувати насліддя Господнє? | ѓзъ є4смь ми6рнаz ўтверждeній ї}левыхъ, тh же и4щеши ўмертви1ти грaдъ и3 мaтерь градHвъ ї}левыхъ: и3 почто2 потоплsеши достоsніе гDне; |
20
|
20
|
І відповів Іоав і сказав: нехай не буде цього від мене, щоб я знищив або зруйнував! | И# tвэщA їwaвъ и3 речE: ми1лостивъ мнЁ, ми1лостивъ мнЁ, ѓще потоплю2 и3 ѓще разрушY: |
21
|
21
|
Це не так; але чоловік з гори Єфремової, на ім’я Савей, син Бихри, підняв руку свою на царя Давида; видайте мені його одного, і я відступлю від міста. І сказала жінка Іоаву: ось, голова його буде тобі кинута зі стіни. | не тaкw сл0во, ћкw мyжъ съ горы2 є3фрeмли, савeй сhнъ вох0рь и4мz є3мY, и3 воздви1же рyку свою2 на царS давjда: дади1те ми2 того2 є3ди1наго, и3 tидY t грaда. И# речE женA ко їwaву: сE, главA є3гw2 свeржетсz къ тебЁ со стэны2. |
22
|
22
|
І пішла жінка до всього народу зі своїм розумним словом [і говорила до всього міста, щоб відтяти голову Савею, синові Бихри]; і відтяли голову Савею, синові Бихри, і кинули Іоаву. Тоді [Іоав] засурмив трубою, і розійшлися від міста всі [люди] по своїх наметах; Іоав же повернувся в Єрусалим до царя. | И# вни1де женA ко всBмъ лю1демъ и3 глаг0ла ко всемY грaду мyдростію своeю, tsти главY савeа сhна вох0рz. И# tсэк0ша главY савeа сhна вох0рz, и3 сверг0ша ю5 ко їwaву. И# їwaвъ воструби2 въ трубY, и3 разыд0шасz мyжіе t грaда вси2 въ селє1ніz сво‰. Їwaвъ же возврати1сz во їеrли1мъ ко царю2. |
23
|
23
|
І був Іоав поставлений над усім військом ізраїльським, а Ванея, син Іодаїв, — над хелефеями і над фелефеями; | И# (бЁ) їwaвъ над8 всeю си1лою ї}левою, и3 ванeа сhнъ їwдaевъ над8 хереffJ и3 над8 фелеffJ, |
24
|
24
|
Адорам — над збиранням податків; Іосафат, син Ахилуда, — діловодом; | ґдwнірaмъ же над8 дaнми, и3 їwсафaтъ сhнъ ґхілyfовъ воспоминazй, |
25
|
25
|
Суса — писарем; Садок і Авиафар — священиками; | и3 сусA книг0чій, садHкъ же и3 ґвіаfaръ їерeє, |
26
|
26
|
також і Іра іаритянин був священиком у Давида. | їрaсъ же їарjнь бhсть жрeцъ давjдовъ. |