|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| Після цього Давид запитав Господа, говорячи: чи йти мені в яке-небудь місто Іудине? І сказав йому Господь: іди. І сказав Давид: куди йти? І сказав Він: у Хеврон. | И# бhсть по си1хъ, и3 вопроси2 давjдъ гDа, глаг0лz: вни1ду ли въ є3ди1нъ t градHвъ їyдиныхъ; И# речE гDь къ немY: и3 вни1ди. И# речE давjдъ: кaмw вни1ду; И# речE: въ хеврHнъ. |
|
2
|
2
|
| І пішов туди Давид і обидві дружини його, Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кармилитянка. | И# и4де тaмw давjдъ въ хеврHнъ, и3 џбэ жєны2 є3гw2, ґхінаaмъ їезраилjтынz и3 ґвігeа (бhвшаz) женA навaла карми1лскагw, |
|
3
|
3
|
| І людей, які були з ним, привів Давид, кожного з родиною його, й оселилися в місті Хевроні. | и3 мyжіе и5же съ ни1мъ кjйждо, и3 д0мове и4хъ, и3 начaша жи1ти во градёхъ хеврHнскихъ. |
|
4
|
4
|
| І прийшли мужі Іудині і помазали там Давида на царство над домом Іудиним. І донесли Давиду, що жителі Іависа галаадського поховали Саула. | И# пріид0ша мyжіе t їудeи и3 помaзаша тaмw давjда, да цaрствуетъ над8 д0момъ їyдинымъ. И# возвэсти1ша давjду, глаг0люще: ћкw мyжіе їавjса галаадітjтскагw погреб0ша саyла. |
|
5
|
5
|
| І відправив Давид послів до жителів Іависа галаадського, сказати їм: благословенні ви у Господа за те, що зробили цю милість господареві своєму Саулу, [помазаникові Господньому,] і поховали його [та Іонафана, сина його], | И# послA давjдъ послы2 къ старёйшинамъ їавjса галаадітjтскагw и3 речE къ ни6мъ давjдъ: блгcвeни вы2 гDу, ћкw сотвори1сте ми1лость сію2 над8 господи1номъ вaшимъ саyломъ, хріст0мъ гDнимъ, и3 погреб0сте є3го2 и3 їwнаfaна сhна є3гw2: |
|
6
|
6
|
| і нині нехай віддасть вам Господь милістю й істиною; і я зроблю вам благодіяння за те, що ви це зробили; | и3 нн7э да сотвори1тъ гDь съ вaми млcть и3 и4стину: и3 ѓзъ сотворю2 съ вaми сіE благ0е, понeже сотвори1сте глаг0лъ сeй: |
|
7
|
7
|
| нині нехай зміцняться руки ваші, і будьте мужні; бо господар ваш Саул помер, а мене помазав дім Іудин царем над собою. | и3 нн7э да ўкрэпsтсz рyки вaшz, и3 да бyдете сhнове си1льніи, ћкw ќмре господи1нъ вaшъ саyлъ, менe же помaза д0мъ їyдинъ, да цaрствую над8 ни1ми. |
|
8
|
8
|
| Але Авенир, син Нирів, начальник війська Саулового, взяв Ієвосфея, сина Саулового, і привів його в Маханаїм, | И# ґвени1ръ сhнъ ни1ровъ, начaлный воев0да саyловъ, взS їевосfeа сhна саyлz, и3 и3зведE є3го2 и3з8 полкA въ манаeмъ, |
|
9
|
9
|
| і поставив його царем над Галаадом, і Ашуром, і Ізреелем, і Єфремом, і Веніаміном, і над усім Ізраїлем. | и3 воцари2 є3го2 над8 галаадjтіею и3 над8 fасірjею и3 над8 їезраи1лемъ и3 над8 є3фрeмомъ и3 над8 веніамjномъ и3 над8 всёмъ ї}лемъ. |
|
10
|
10
|
| Сорок років було Ієвосфею, синові Сауловому, коли він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Тільки дім Іудин залишився з Давидом. | Четhредесzть лётъ їевосfeю бЁ сhну саyлову, є3гдA начA цaрствовати над8 ї}лемъ, и3 двA лBта цaрствова, кромЁ д0му їyдина, и4же бhсть за давjдомъ. |
|
11
|
11
|
| Всього часу, в який Давид царював у Хевроні над домом Іудиним, було сім років і шість місяців. | И# бhша днjе, въ нsже давjдъ цaрствова въ хеврHнэ над8 д0момъ їyдинымъ, сeдмь лётъ и3 шeсть мцcъ. |
|
12
|
12
|
| І вийшов Авенир, син Нирів, і слуги Ієвосфея, сина Саулового, з Маханаїма в Гаваон. | И# и3зhде ґвени1ръ сhнъ ни1ровъ и3 џтроцы їевосfeа сhна саyлz и3з8 манаeма въ гаваHнъ. |
|
13
|
13
|
| Вийшов і Іоав, син Саруї, зі слугами Давида, і зустрілися біля Гаваонського ставу, і засіли ті на одній стороні ставу, а ці на іншій стороні ставу. | И# їwaвъ сhнъ саруjевъ и3 џтроцы давjдwвы и3зыд0ша t хеврHна и3 срэт0шасz съ ни1ми ў пот0ка гаваHнz кyпнw, и3 сэд0ша сjи над8 пот0комъ tсю1ду, и3 тjи tтyду. |
|
14
|
14
|
| І сказав Авенир Іоаву: нехай встануть юнаки і пограють перед нами. І сказав Іоав: нехай встануть. | И# речE ґвени1ръ ко їwaву: да востaнутъ нн7э џтроцы и3 да поигрaютъ пред8 нaми. И# речE їwaвъ: да востaнутъ. |
|
15
|
15
|
| І встали і пішли кількістю дванадцять веніамитян з боку Ієвосфея, сина Саулового, і дванадцять зі слуг Давидових. | И# востaша и3 преид0ша t џтрwкъ веніамjновыхъ, числ0мъ дванaдесzть їевосfeа сhна саyлz, и3 t џтрwкъ давjдовыхъ дванaдесzть: |
|
16
|
16
|
| Вони схопили один одного за голову, встромили меч один одному в бік і упали разом. І було названо це місце Хелкаф-Хаццурим, що в Гаваоні. | и3 взS кjйждо рук0ю за главY и4скреннzгw своегw2, и3 мeчь є3гw2 въ рeбра и4скреннzгw є3гw2, и3 пад0ша вкyпэ: и3 наречeсz и4мz мёсту томY чaсть навётникwвъ, ћже є4сть въ гаваHнэ. |
|
17
|
17
|
| І відбулася в той день найжорстокіша битва, і Авенир з людьми ізраїльськими був уражений слугами Давида. | И# бhсть брaнь жeстока ѕэлw2 въ т0й дeнь: и3 падE ґвени1ръ и3 мyжіе ї}лстіи пред8 џтрwки давjдwвы. |
|
18
|
18
|
| І були там три сини Саруї: Іоав, і Авесса, й Асаїл. Асаїл же був легкий на ноги, як сарна в полі. | И# бhша тaмw три2 сhнове саруjєвы, їwaвъ и3 ґвeсса и3 ґсаи1лъ: ґсаи1лъ же бЁ лег0къ ногaма свои1ма, ћкw є3ди1на сeрна t сyщихъ на селЁ. |
|
19
|
19
|
| І погнався Асаїл за Авениром і переслідував його, не ухиляючись ні праворуч, ні ліворуч від слідів Авенира. | И# погнA ґсаи1лъ в8слёдъ ґвени1ра, и3 не ўклони1сz ни на дeсно ни на лёво, но в8слёдъ ґвени1ра: |
|
20
|
20
|
| І оглянувся Авенир назад і сказав: чи ти це, Асаїл? Той сказав: я. | и3 њзрёсz ґвени1ръ назaдъ себє2 и3 речE: тh ли є3си2 сaмъ, ґсаи1ле; И# речE: ѓзъ є4смь. |
|
21
|
21
|
| І сказав йому Авенир: ухилися праворуч або ліворуч, і вибери собі одного зі слуг і візьми собі його озброєння. Але Асаїл не захотів відстати від нього. | И# речE є3мY ґвени1ръ: ўклони1сz ты2 на дeсно и3ли2 на шyее, и3 возми2 себЁ є3ди1наго t џтрwкъ, и3 возми2 себЁ всE nрyжіе є3гw2. И# не восхотЁ ґсаи1лъ ўклони1тисz t негw2. |
|
22
|
22
|
| І повторив Авенир ще, говорячи Асаїлу: відстань від мене, щоб я не повалив тебе на землю; тоді з яким лицем з’явлюся я до Іоава, брата твого? | И# приложи2 є3щE ґвени1ръ глаг0лати ко ґсаи1лу: tступи2 t менє2, да не поражy тz њ зeмлю: и3 кaкw kвлю2 лицE моE ко їwaву; |
|
23
|
23
|
| [і де це буває? повернися до брата твого Іоава.] Але той не захотів відстати. Тоді Авенир, повернувши спис, уразив його в живіт; спис пройшов наскрізь його, і він упав там же і помер на місці. Усі, проходячи через те місце, де упав і помер Асаїл, зупинялися. | и3 гдЁ сyть сі‰; возврати1сz ко їwaву брaту твоемY. И# не хотsше tступи1ти. И# ўдaри є3го2 ґвени1ръ копіeмъ созади2 въ лsдвіz: и3 пр0йде копіE сквозЁ є3го2, и3 падE тaмw и3 ќмре пред8 ни1мъ: и3 бhсть всsкъ приходsй до мёста, и3дёже падE ґсаи1лъ и3 ќмре, и3 њстановлsшесz. |
|
24
|
24
|
| І переслідували Іоав і Авесса Авенира. Сонце вже зайшло, коли вони прийшли до пагорба Амма, що проти Гиаха, на дорозі до пустелі Гаваонської. | И# погнaша їwaвъ и3 ґвeсса в8слёдъ ґвени1ра, и3 с0лнце заходsше: и3 тjи пріид0ша дaже до холмA ґммA, и4же є4сть пред8 лицeмъ гaи, пyть пустhни гаваHни. |
|
25
|
25
|
| І зібралися веніамитяни навколо Авенира і склали одне ополчення, і стали на вершині одного пагорба. | И# собрaшасz сhнове веніамjнwвы за ґвени1ромъ и3 бhша въ сни1тіи є3ди1нэмъ, и3 стaша на версЁ холмA є3ди1нагw. |
|
26
|
26
|
| І звернувся Авенир до Іоава, і сказав: чи вічно буде пожирати меч? Чи ти не знаєш, що наслідки будуть сумні? І доки ти не скажеш людям, щоб вони перестали переслідувати братів своїх? | И# воззвA ґвени1ръ ко їwaву и3 речE: є3дA въ побёду поsстъ мeчь; и3ли2 не вёси, ћкw гwрькA бyдутъ послBднzz; и3 док0лэ не речeши лю1демъ возврати1тисz созади2 брaтій нaшихъ; |
|
27
|
27
|
| І сказав Іоав: живий Бог! якби ти не говорив інше, то ще ранком перестали б люди переслідувати братів своїх. | И# речE їwaвъ: жи1въ гDь, ћкw, ѓще бы не рeклъ є3си2, тогдA t ќтра бы лю1діе мои2 престaли гонsще кjйждо в8слёдъ брaта своегw2. |
|
28
|
28
|
| І засурмив Іоав трубою, і зупинився весь народ, і не переслідували більше ізраїльтян; битва припинилася. | И# воструби2 їwaвъ труб0ю, и3 стaша вси2 лю1діе, и3 не погнaша в8слёдъ ї}лтzнъ, и3 не приложи1ша ктомY рaтовати. |
|
29
|
29
|
| Авенир же і люди його йшли рівниною всю ту ніч і перейшли Йордан, і пройшли весь Битрон, і прийшли в Маханаїм. | Ґвени1ръ же и3 мyжіе є3гw2 и3д0ша на зaпадъ всю2 н0щь џну, и3 преид0ша їoрдaнъ, и3 проид0ша всю2 странY тY, и3 пріид0ша въ п0лкъ. |
|
30
|
30
|
| І повернувся Іоав від переслідування Авенира і зібрав весь народ, і бракувало зі слуг Давидових дев’ятнадцять чоловік, крім Асаїла. | И# їwaвъ возврати1сz вспsть t ґвени1ра, и3 собрA вс‰ лю1ди, и3 и3счи1слиша џтрwкъ давjдовыхъ (пaдшихъ) девzтьнaдесzть мужeй, и3 ґсаи1ла. |
|
31
|
31
|
| Слуги ж Давидові вразили веніамитян і людей Авенирових; упало їх триста шістдесят чоловік. | Џтроцы же давjдwвы ўби1ша сынHвъ веніамjнихъ мужeй ґвени1ровыхъ три1ста и3 шестьдесsтъ мужeй. |
|
32
|
32
|
| І взяли Асаїла і поховали його в гробі батька його, що у Вифлеємі. Іоав же з людьми своїми йшов усю ніч і на світанку прибув у Хеврон. | И# взsша ґсаи1ла, и3 погреб0ша є3го2 во гр0бэ nтцA є3гw2 въ виfлеeмэ. И# и4де їwaвъ и3 мyжіе є3гw2 съ ни1мъ всю2 н0щь, и3 њсвэт0ша въ хеврHнэ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
