|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| І зібрав знову Давид усіх добірних людей з Ізраїля, тридцять тисяч*. | И# собрA давjдъ є3щE всsкаго ю4ношу t ї}лz, ћкw сeдмьдесzтъ тhсzщъ. |
|
2
|
2
|
| І встав і пішов Давид і весь народ, який був з ним з Ваала Іудиного, щоб перенести звідти ковчег Божий, на якому нарікається ім’я Господа Саваофа, Який сидить на херувимах. | И# востA и3 и4де давjдъ и3 вси2 лю1діе, и5же съ ни1мъ, и3 t кнzзeй їyдиныхъ, на восх0дъ, є4же вознести2 tтyду ківHтъ б9ій, над8 ни6мже призвaсz и4мz гDа си1лъ, сэдsщагw на херувjмэхъ над8 ни1мъ: |
|
3
|
3
|
| І поставили ковчег Божий на нову колісницю і вивезли його з дому Аминадава, що на пагорбі. Сини ж Аминадава, Оза й Ахио, вели нову колісницю. | и3 возложи1ша ківHтъ гDень на колесни1цу н0ву, и3 tвез0ша є3го2 и3з8 д0му и3 ґмінадaвлz и4же на х0лмэ: nзa же и3 брaтіz є3гw2 сhнове ґмінад†вли везsху колесни1цу съ ківHтомъ (гDнимъ): |
|
4
|
4
|
| І повезли її з ковчегом Божим з дому Аминадава, що на пагорбі; і Ахио йшов перед ковчегом [Господнім]. | и3 брaтіz є3гw2 и3дsху пред8 ківHтомъ (б9іимъ), |
|
5
|
5
|
| А Давид і всі сини Ізраїлеві грали перед Господом на різних музичних інструментах з кипарисового дерева, і на цитрах, і на псалтирях, і на тимпанах, і на систрах, і на кимвалах. | давjдъ же и3 сhнове ї}лєвы (и3дsху) пред8 гDемъ, и3грaюще во nргaны ўстр0єнныz въ крёпости, и3 въ пёніихъ и3 въ гyслехъ, и3 въ свирёлехъ и3 въ тmмпaнэхъ, и3 въ кmмвaлэхъ и3 въ цэвни1цахъ, |
|
6
|
6
|
| І коли дійшли до току Нахонового, Оза простяг руку свою до ковчега Божого [щоб притримати його] і взявся за нього, бо воли нахилили його. | и3 пріид0ша до гумнA нахHрова. И# прострE nзA рyку свою2 на ківHтъ б9ій придержaти є3го2, и3 ћтсz за него2, понeже превращaше є3го2 телeцъ. |
|
7
|
7
|
| Але Господь прогнівався на Озу, і вразив його Бог там же за завзятість, і помер він там біля ковчега Божого. | И# разгнёвасz гнёвомъ гDь на nзY и3 порази2 є3го2 тaмw бGъ, и3 ќмре тaмw ў ківHта гDнz пред8 бGомъ. |
|
8
|
8
|
| І засмутився Давид, що Господь уразив Озу. Місце це і донині називається: «ураження Ози». | И# њпечaлисz давjдъ, понeже порази2 гDь поражeніемъ nзY: и3 наречeсz мёсто то2 поражeніе nзи1но и3 до сегw2 днE. |
|
9
|
9
|
| І убоявся Давид у той день Господа і сказав: як увійти до мене ковчегу Господньому? | И# ўбоsсz гDа давjдъ въ дeнь т0й, глаг0лz: кaкw вни1детъ ко мнЁ ківHтъ гDень; |
|
10
|
10
|
| І не захотів Давид везти ковчег Господній до себе, в місто Давидове, а завернув його в дім Аведдара гефянина. | И# не хотsше давjдъ, да пріи1детъ къ немY ківHтъ завёта гDнz во грaдъ давjдовъ: и3 ўклони2 є3го2 давjдъ въ д0мъ ґведдaра геfeанина. |
|
11
|
11
|
| І залишався ковчег Господній у домі Аведдара гефянина три місяці, і благословив Господь Аведдара і весь дім його. | И# стоsше ківHтъ гDень въ домY ґведдaра геfeанина мцcы три2, и3 блгcви2 гDь вeсь д0мъ ґведдaровъ и3 вс‰, ±же є3гw2. |
|
12
|
12
|
| Коли донесли царю Давиду, говорячи: «Господь благословив дім Аведдара й усе, що було в нього, заради ковчега Божого», то пішов Давид і урочисто переніс ковчег Божий з дому Аведдара в місто Давидове. | И# возвэсти1ша царю2 давjду, глаг0люще: блгcви2 гDь д0мъ ґведдaровъ и3 вс‰, ±же є3гw2, ківHта рaди б9іz. И# и4де давjдъ, и3 взS ківHтъ б9ій и3з8 д0му ґведдaрова во грaдъ давjдовъ въ весeліи: |
|
13
|
13
|
| І коли ті, що несли ковчег Господній, проходили по шість кроків, він приносив у жертву тельця й барана. | и3 бёша съ ни1мъ несyще ківHтъ гDень сeдмь ликHвъ, и3 жeртва телeцъ и3 ѓгнцы: |
|
14
|
14
|
| Давид скакав із усієї сили перед Господом; одягнений же був Давид у лляний ефод. | и3 давjдъ брzцaше во nргaны ўстр0єны пред8 гDемъ, и3 њболчeнъ бhсть давjдъ во nдeжду и3зsщну: |
|
15
|
15
|
| Так Давид і весь дім Ізраїлів несли ковчег Господній з вигуками і трубними звуками. | и3 давjдъ и3 вeсь д0мъ ї}левъ несsху ківHтъ гDень съ в0племъ и3 со глaсомъ трyбнымъ. |
|
16
|
16
|
| Коли входив ковчег Господній у місто Давидове, Мелхола, дочка Саула, дивилася у вікно і, побачивши царя Давида, що скакає і танцює перед Господом, принизила його в серці своєму. | И# бhсть ківHту приноси1му ко грaду давjдову, и3 мелх0ла дщи2 саyлова приницaше nк0нцемъ и3 ви1дэ царS давjда скaчуща и3 и3грaюща пред8 гDемъ, и3 ўничижи2 є3го2 въ сeрдцы своeмъ. |
|
17
|
17
|
| І принесли ковчег Господній і поставили його на своєму місці посеред скинії, яку спорудив для нього Давид; і приніс Давид всепалення перед Господом і жертви мирні. | И# внес0ша ківHтъ гDень, и3 постaвиша є3го2 на мёстэ є3гw2 посредЁ ски1ніи, ю4же постaви є3мY давjдъ: и3 вознесE давjдъ всесожигaємаz пред8 гDа и3 ми6рнаz, |
|
18
|
18
|
| Коли Давид закінчив приношення всепалень і жертв мирних, то благословив він народ ім’ям Господа Саваофа; | и3 соверши2 давjдъ возносsй всесожжє1ніz и3 ми6рнаz, и3 благослови2 лю1ди њ и4мени гDа си1лъ, |
|
19
|
19
|
| і роздав усьому народові, усій безлічі ізраїльтян [від Дана навіть до Вирсавії], як чоловікам, так і жінкам, по одному хлібу і по шматку смаженого м’яса і по одному коржу кожному. І пішов весь народ, кожен у дім свій. | и3 раздэли2 всBмъ лю1демъ на всю2 си1лу ї}леву t дaна дaже до вирсавjи, и3 t мyжа дaже до жены2, коемyждо по ўкрyху хлёба, и3 по чaсти печeнагw мsса, и3 по сковрадн0му млинY. И# tид0ша вси2 лю1діе, кjйждо въ д0мъ св0й. |
|
20
|
20
|
| Коли Давид повернувся, щоб благословити дім свій, то Мелхола, дочка Саула, вийшла до нього назустріч, [і вітала його] і сказала: як відзначився сьогодні цар Ізраїлів, оголившись сьогодні перед очима рабинь рабів своїх, як оголюється яка-небудь пуста людина! | И# возврати1сz давjдъ благослови1ти д0мъ св0й, и3 и3зhде мелх0ла дщи2 саyлова на срётеніе давjду, и3 благослови2 є3го2 и3 речE: к0ль прослaвисz днeсь цaрь ї}левъ, и4же tкрhсz днeсь пред8 nчи1ма рабhнь рабHвъ свои1хъ, ћкоже tкрывaетсz tкрhвшійсz є3ди1нъ t плsшущихъ; |
|
21
|
21
|
| І сказав Давид Мелхолі: перед Господом [танцювати буду. І благословенний Господь], Який віддав перевагу мені перед батьком твоїм і всім домом його, утвердивши мене вождем народу Господнього, Ізраїля; перед Господом грати і танцювати буду; | И# речE давjдъ къ мелх0лэ: пред8 гDемъ плzсaти бyду: и3 блгcвeнъ гDь, и4же и3збрa мz пaче nтцA твоегw2 и3 пaче всегw2 д0му є3гw2, постaвити мS властели1на над8 людьми2 свои1ми над8 ї}лемъ, и3 бyду и3грaти и3 плzсaти пред8 гDемъ: |
|
22
|
22
|
| і я ще більше принижусь, і зроблюся ще мізернішим в очах моїх, і перед служницями, про яких ти говориш, я буду славний. | и3 tкрhюсz є3щE тaкожде и3 бyду непотрeбенъ пред8 nчи1ма твои1ма, и3 съ рабhнzми, њ ни1хже реклA є3си2, непрослaвлену бhти ми2. |
|
23
|
23
|
| І у Мелхоли, дочки Саулової, не було дітей до дня смерти її. | И# ў мелх0лы дщeре саyли не бhсть дётища до днE смeрти є3S. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
