Глава 24
|
Главa к7д
|
1
|
1
|
Гнів Господній знову запалав на ізраїльтян, і побудив він проти них Давида сказати: піди, порахуй Ізраїля й Іуду. | И# приложи2 гDь гнёву разгорётисz во ї}ли, и3 подви1же въ ни1хъ давjда, глаг0лz: и3ди2 и3 и3зочти2 ї}лz и3 їyду. |
2
|
2
|
І сказав цар Іоаву воєначальникові, який був при ньому: пройди по всіх колінах Ізраїлевих [і Іудиних] від Дана до Вирсавії, і порахуй народ, щоб знати мені кількість народу. | И# речE цaрь ко їwaву кнsзю си1лы и4же съ ни1мъ: пройди2 нн7э вс‰ кwлёна ї}лєва и3 ї{дина, t дaна дaже и3 до вирсавjи, и3 сочти2 лю1ди, и3 да ўвёмъ число2 лю1демъ. |
3
|
3
|
І сказав Іоав царю: Господь Бог твій нехай примножить стільки народу, скільки є, і ще у сто разів стільки, а очі господаря мого царя нехай побачать це; але для чого господар мій цар бажає цієї справи? | И# речE їwaвъ ко царю2: да приложи1тъ гDь бGъ тв0й къ лю1демъ твои6мъ, ћкоже бhти и5мъ стори1цею, и3 џчи господи1на моегw2 царS да ўви1дzтъ: и3 господи1нъ м0й цaрь почто2 помышлsетъ њ словеси2 сeмъ; |
4
|
4
|
Але слово царя до Іоава і воєначальників перемогло; і пішов Іоав з воєначальниками від царя рахувати народ ізраїльський. | И# превозм0же сл0во царeво ко їwaву и3 ко кнzзє1мъ си1лы. И# и3зhде їwaвъ и3 кн‰зи крёпости пред8 царeмъ сочести2 лю1ди ї}лєвы. |
5
|
5
|
І перейшли вони Йордан і зупинилися в Ароері, на правому боці міста, що серед долини Гадової, до Іазера; | И# преид0ша їoрдaнъ, и3 њполчи1шасz во ґрои1рэ њдеснyю грaда и4же посредЁ дeбри гaдъ и3 є3ліезeръ. |
6
|
6
|
і прийшли в Галаад і в землю Тахтим-Ходши; і прийшли в Дан-Яан і обійшли Сидон; | И# пріид0ша въ галаaдъ и3 въ зeмлю fавасHнъ и3 їстHнъ и3 въ дaсу, и3 внид0ша въ данідaнъ и3 њбыд0ша сідHнъ, |
7
|
7
|
і прийшли до укріплення Тира і в усі міста хивеян і хананеян і вийшли на південь Юдеї у Вирсавію; | и3 пріид0ша во маpaръ тЂрскій и3 во вс‰ грaды є3vє1ины и3 въ хананє1ины, и3 и3д0ша на ю4гъ їyды въ вирсавjю, |
8
|
8
|
і обійшли всю землю і прийшли через дев’ять місяців і двадцять днів у Єрусалим. | и3 њбыд0ша всю2 зeмлю, и3 пріид0ша во їеrли1мъ, скончaвше дeвzть мцcъ и3 двaдесzть днjй. |
9
|
9
|
І подав Іоав список народного перепису царю; і виявилося, що ізраїльтян було вісімсот тисяч чоловіків сильних, здатних до війни, а юдеян п’ятсот тисяч. | И# дадE їwaвъ число2 сочтeныхъ людjй царю2: и3 бЁ ї}лz числ0мъ џсмь сHтъ тhсzщъ си1льныхъ держaщихъ nрyжіе, и3 мужeй їyдиныхъ пsть сHтъ тhсzщъ мужeй борцє1въ. |
10
|
10
|
І здригнулося серце Давидове після того, як він порахував народ. І сказав Давид Господу: тяжко згрішив я, вчинивши так; і нині молю Тебе, Господи, прости гріх раба Твого, бо вкрай нерозумно зробив я. | И# ўбоsсz сeрдце давjдово по счислeніи людjй, и3 речE давjдъ ко гDу: согрэши1хъ ѕэлw2, ћкw сотвори1хъ глаг0лъ сeй: и3 нн7э, гDи, tими2 беззак0ніе рабA твоегw2, ћкw њбуsхъ ѕэлw2. |
11
|
11
|
Коли Давид устав на другий день ранком, то було слово Господа до Гада пророка, прозорливця Давида: | И# востA давjдъ заyтра: и3 сл0во гDне бhсть ко гaду прbр0ку прозорли1вцу, гlz: |
12
|
12
|
піди і скажи Давиду: так говорить Господь: три покарання пропоную Я тобі; вибери собі одне з них, яке звершилося б над тобою. | и3ди2 и3 рцы2 давjду, глаг0лz: тaкw гlетъ гDь: тр0е ѓзъ наведY на тS, и3 и3збери2 себЁ є3ди1но t си1хъ, и3 сотворю1 ти. |
13
|
13
|
І прийшов Гад до Давида, і сповістив йому, і сказав йому: обирай собі, чи бути голоду в країні твоїй сім років, чи щоб ти три місяці бігав від ворогів твоїх, і вони переслідували тебе, чи щоб упродовж трьох днів була моровиця в країні твоїй? тепер розсуди і виріши, що мені відповісти Тому, Хто послав мене. | И# вни1де гaдъ къ давjду, и3 повёда, и3 речE є3мY: и3збери2 себЁ бhти: и3ли2 пріи1дутъ тебЁ три2 лBта глaда на зeмлю твою2: и3ли2 три2 мцcы бёгати и4маши пред8 враги6 твои1ми, и3 бyдутъ гонsще тS: и3ли2 три2 дни6 бhти смeрти въ земли2 твоeй: нн7э u5бо разумёй и3 ви1ждь, что2 tвэщaю послaвшему мS. |
14
|
14
|
І сказав Давид Гадові: тяжко мені дуже; але нехай упаду я в руки Господа, бо велике милосердя Його; тільки б у руки людські не впасти мені. [І обрав собі Давид моровицю під час жнив пшениці.] | И# речE давjдъ ко гaду: тBсна ми2 сyть tвсю1ду ѕэлw2 три2 сі‰: да впадY u5бо въ рyцэ гDни, ћкw мнHги сyть щедрHты є3гw2 ѕэлw2: въ рyцэ же человBчи да не впадY. И# и3збрA себЁ давjдъ смeрть и3 дни6 жaтвєнныz пшени1цы. |
15
|
15
|
І послав Господь моровицю на ізраїльтян від ранку до призначеного часу; [і почалася моровиця в народі] і померло з народу, від Дана до Вирсавії, сімдесят тисяч чоловік. | И# дадE гDь смeрть во ї}ли t ќтра до часA њбёднzгw, и3 начaсz ћзва бhти въ лю1дехъ, и3 ўмр0ша t людjй гDнихъ t дaна и3 до вирсавjи сeдмьдесzтъ тhсzщъ мужeй. |
16
|
16
|
І простяг ангел [Божий] руку свою на Єрусалим, щоб спустошити його; але Господь пожалів про біду і сказав ангелові, який уражав народ: досить, тепер опусти руку твою. Ангел же Господній був тоді біля току Орни ієвусеянина. | И# прострE ѓгGлъ б9ій рyку свою2 на їеrли1мъ погуби1ти є3го2, и3 раскazсz гDь њ ѕлЁ, и3 речE ѓгGлу погублsющему лю1ди: дов0лно нн7э, tими2 рyку твою2. И# ѓгGлъ гDнь бЁ стоS пред8 гумн0мъ џрны їевусeанина. |
17
|
17
|
І сказав Давид Господу, коли побачив ангела, який уражав народ, говорячи: ось, я згрішив, я [пастир] вчинив беззаконно; а ці вівці, що зробили вони? нехай же рука Твоя обернеться на мене і на дім батька мого. | И# речE давjдъ ко гDу, є3гдA ви1дэ ѓгGла бію1ща лю1ди, и3 речE: сE, ѓзъ є4смь согрэши1вый, ѓзъ є4смь пaстырь ѕло2 сотвори1вый, ґ сjи џвцы что2 сотвори1ша; да бyдетъ нн7э рукA твоS на мнЁ и3 на домY nтцA моегw2. |
18
|
18
|
І прийшов у той день Гад до Давида і сказав: іди, постав жертовник Господу на току Орни ієвусеянина. | И# пріи1де гaдъ къ давjду въ дeнь т0й и3 речE є3мY: взhди, и3 постaви гDеви nлтaрь на гумнЁ џрны їевусeанина. |
19
|
19
|
І пішов Давид за словом Гада [пророка], як повелів Господь. | И# взhде давjдъ по глаг0лу гaда прbр0ка, и4мже w4бразомъ заповёда є3мY гDь. |
20
|
20
|
І глянув Орна і побачив царя і слуг його, які йшли до нього, і вийшов Орна й уклонився цареві лицем своїм до землі. | И# преклони1сz џрна, и3 ви1дэ царS и3 џтроки є3гw2 восходsщыz вhше є3гw2, и3 и3зhде џрна, и3 поклони1сz царю2 на лицы2 своeмъ на земли2, |
21
|
21
|
І сказав Орна: навіщо прийшов господар мій цар до раба свого? І сказав Давид: купити в тебе тік для спорудження жертовника Господу, щоб припинилось ураження народу. | и3 речE џрна: что2 ћкw пріи1де господи1нъ м0й цaрь къ рабY своемY; И# речE давjдъ: купи1ти ў тебє2 гумно2 (пріид0хъ), на создaніе nлтарS гDнz, и3 престaнетъ ћзва t людjй. |
22
|
22
|
І сказав Орна Давиду: нехай візьме і принесе в жертву, господар мій, цар, що йому вгодно. Ось воли для всепалення і вози й упряж волова на дрова. | И# речE џрна къ давjду: да пріи1метъ и3 вознесeтъ господи1нъ м0й цaрь гDу (бGу) є4же блaго пред8 nчи1ма є3гw2: сE, вол0ве во всесожжeніе, и3 колeса и3 сосyди волHвъ на дровA. |
23
|
23
|
Все це, царю, Орна віддає цареві. Ще сказав Орна царю: Господь Бог твій нехай буде милостивим до тебе! | Вс‰ дадE џрна царю2. И# речE џрна къ царю2: гDь бGъ тв0й да блгcви1тъ тS. |
24
|
24
|
Але цар сказав Орні: ні, я заплачу́ тобі, що коштує, і не принесу Господу Богу моєму жертви, взятої задарма. І купив Давид тік і волів за п’ятдесят сиклів срібла. | И# речE цaрь ко џрнэ: ни2, но т0кмw купyz куплю2 t тебє2 цэн0ю, и3 не вознесY гDу бGу моемY всесожжeніz тyне. И# купи2 давjдъ гумно2 и3 волы2 на пzти1десzти сjклехъ сребрA. |
25
|
25
|
І спорудив там Давид жертовник Господу і приніс всепалення і мирні жертви. [Потім Соломон розширив жертовник, бо він був малий.] І змилостивився Господь над країною, і припинилось ураження ізраїльтян. | И# создA тaмw давjдъ nлтaрь гDеви: и3 вознесE всесожжє1ніz и3 ми6рнаz. И# приложи2 соломHнъ ко nлтарю2 послэди2, занE мaлъ бЁ прeжде. И# послyша гDь земли2, и3 tsтъ ћзву t ї}лz. |