|
Глава 21
|
Главa к7а
|
|
1
|
1
|
| Був голод на землі у дні Давида три роки, рік за роком. І запитав Давид Господа. І сказав Господь: це заради Саула і кровожерливого дому його, за те, що він умертвив гаваонитян. | И# бhсть глaдъ на земли2 во дни6 давjдwвы три2 лBта, лёто по лёту. И# вопроси2 давjдъ лицA гDнz и3 речE гDь: над8 саyломъ и3 над8 д0момъ є3гw2 њби1да въ смeрти кровeй є3гw2, понeже ўмертви2 гаваwнjты. |
|
2
|
2
|
| Тоді цар покликав гаваонитян і говорив з ними. Гаваонитяни були не із синів Ізраїлевих, але із залишків аморреїв; ізраїльтяни ж дали їм клятву, але Саул хотів знищити їх через ревність свою за нащадків Ізраїля й Іуди. | И# призвA цaрь давjдъ гаваwнjты и3 речE къ ни6мъ: и3 гаваwнjтzне не сyть сhнове ї}лєвы, но т0кмw t њстaткwвъ ґморрeйскихъ, и3 сhнове ї}лєвы клsшасz и5мъ: саyлъ же взыскA порази1ти |, внегдA поревновaти є3мY по сынёхъ ї}левыхъ и3 їyдиныхъ. |
|
3
|
3
|
| І сказав Давид гаваонитянам: що мені зробити для вас, і чим примирити вас, щоб ви благословили насліддя Господнє? | И# речE давjдъ ко гаваwнjтzнwмъ: что2 сотворю2 вaмъ; и3 чи1мъ ўмолю2, да благослови1те достоsніе гDне; |
|
4
|
4
|
| І сказали йому гаваонитяни: не потрібно нам ні срібла, ні золота від Саула, або від дому його, і не потрібно нам, щоб умертвили когось в Ізраїлі. Він сказав: чого ж ви хочете? я зроблю для вас. | И# рёша є3мY гаваwнjтzне: нёсть нaмъ сребрA и3ли2 злaта со саyломъ и3 съ д0момъ є3гw2, и3 нёсть нaмъ мyжа ўмертви1ти t всегw2 ї}лz. И# речE: что2 вы2 глаг0лете, и3 сотворю2 вaмъ; |
|
5
|
5
|
| І сказали вони царю: того чоловіка, який губив нас і хотів знищити нас, щоб не було нас у жодному з наділів Ізраїлевих, — | И# рёша ко царю2: м{жа, и4же соверши2 над8 нaми и3 погнa ны, и4же ўмhсли потреби1ти ны2, потреби1мъ є3го2, да не бyдетъ во всёхъ предёлэхъ ї}левыхъ: |
|
6
|
6
|
| з його нащадків видай нам сім чоловік, і ми повісимо їх [на сонці] перед Господом біля Гиви Саула, обраного Господом. І сказав цар: я видам. | дади1те нaмъ сeдмь мужeй t сынHвъ є3гw2, и3 повёсимъ и5хъ на с0лнцэ гDеви въ гаваHнэ саyли и3збрaнныхъ гDнихъ. И# речE цaрь: ѓзъ дaмъ. |
|
7
|
7
|
| Але пощадив цар Мемфивосфея, сина Іонафана, сина Саулового, заради клятви ім’ям Господнім, яка була між ними, між Давидом та Іонафаном, сином Сауловим. | И# пощадЁ цaрь мемфівосfeа, сhна їwнаfaнz сhна саyлz, клsтвы рaди гDни, ћже посредЁ и4хъ и3 посредЁ давjда и3 посредЁ їwнаfaна сhна саyлz. |
|
8
|
8
|
| І взяв цар двох синів Рицпи, дочки Айя, яка народила Саулу Армона і Мемфивосфея, і п’ять синів Мелхоли, дочки Саулової, яких вона народила Адриелу, синові Верзеллія з Мехоли, | И# взS цaрь двA сы6на ресфы2 дщeре ґjа, подл0жницы саyли, и5хже роди2 саyлу, є3рмwнjа и3 мемфівосfeа, и3 пsть сынHвъ мелх0лы дщeре саyли и5хже роди2 є3сдріи1лу сhну верзеллjа моулаfjева, |
|
9
|
9
|
| і віддав їх у руки гаваонитян, і вони повісили їх [на сонці] на горі перед Господом. І загинули всі сім разом; вони умертвлені в перші дні жнив, на початку жнив ячменю. | и3 дадE и5хъ въ рyки гаваwнjтwмъ. И# повёсиша | на с0лнцэ на горЁ пред8 гDемъ, и3 пад0ша тaмw сjи сeдмь вкyпэ: тjи же ўмр0ша во днeхъ жaтвы пeрвыхъ, въ начaлэ жaтвы kчмeнz. |
|
10
|
10
|
| Тоді Рицпа, дочка Айя, взяла ряднину і розстелила її для себе на тій горі і сиділа від початку жнив до того часу, поки не полилися на них води Божі з неба, і не допускала доторкатися до них птахам небесним вдень і звірам польовим уночі. | И# взS ресфA дщи2 ґjина врeтище, и3 потчE є5 себЁ при кaмени, въ начaлэ жaтвы kчмeнz д0ндеже снид0ша на ни1хъ в0ды б9іz съ небесE, и3 не дадE пти1цамъ небє1снымъ днeмъ почи1ти на ни1хъ, нижE ѕвэрє1мъ зємнhмъ н0щію. |
|
11
|
11
|
| І донесли Давиду, що зробила Рицпа, дочка Айя, наложниця Саула. [І зотліли вони; і взяв їх Дан, син Іої, з нащадків велетнів.] | И# повёдаша давjду вс‰ є3ли6ка сотвори2 ресфA дщeрь ґjа, подл0жница саyлz. И# и3стлёша, и3 взS | дaнъ сhнъ їHй, и4же t и3счaдій и3споли1новыхъ. |
|
12
|
12
|
| І пішов Давид і взяв кістки Саула і кістки Іонафана, сина його, у жителів Іависа галаадського, які таємно взяли їх із площі Беф-Сана, де вони були повішені филистимлянами, коли убили филистимляни Саула на Гелвуї. | И# и4де давjдъ, и3 взS кHсти са{ли и3 кHсти їwнаfaна сhна є3гw2 t мужeй сынHвъ їавjса галаaдскагw, и5же ўкрад0ша и5хъ t ст0гны веfсaни, занE повёсиша и5хъ тaмw и3ноплемє1нницы въ дeнь, въ џньже порази1ша и3ноплемє1нницы саyла въ гелвyи. |
|
13
|
13
|
| І переніс він звідти кістки Саула і кістки Іонафана, сина його; і зібрали кістки повішених [на сонці]. | И# вознесE давjдъ кHсти са{ли tтyду и3 кHсти їwнаfaна сhна є3гw2, и3 собрA кHсти повёшеныхъ на с0лнцэ: |
|
14
|
14
|
| І поховали кістки Саула та Іонафана, сина його, [і кістки повішених на сонці] у землі Веніаміновій, у Цела, у гробі Киса, батька його. І зробили все, що повелів цар, і змилостивився Бог над країною після того. | и3 погреб0ша кHсти саyли и3 кHсти їwнаfaна сhна є3гw2, и3 кHсти повёшеныхъ на с0лнцэ, въ земли2 веніамjновэ, при краи2 во гр0бэ кjса nтцA є3гw2, и3 сотвори1ша вс‰ є3ли6ка заповёда цaрь. И# послyша бGъ земли2 по си1хъ. |
|
15
|
15
|
| І почалася знову війна між филистимлянами й ізраїльтянами. І вийшов Давид і слуги його з ним, і воювали з филистимлянами; і Давид втомився. | И# бhсть пaки брaнь и3ноплемeнникwмъ со ї}лтzны. И# сни1де давjдъ и3 џтроцы є3гw2 съ ни1мъ, и3 би1шасz со и3ноплемє1нники: и3 ўтруди1сz давjдъ. |
|
16
|
16
|
| Тоді Ієсвий, один з нащадків рефаїмів, у якого спис був вагою в триста сиклів міді і який був оперезаний новим мечем, хотів уразити Давида. | И# їесвjй, и4же бЁ t вн{къ рафaнихъ, (ў негHже) бЁ вёсъ копіS є3гw2 три1ста с‡кль вёса мёдzна, и3 т0й бЁ препоsсанъ nрyжіемъ, и3 хотsше порази1ти давjда. |
|
17
|
17
|
| Але йому допоміг Авесса, син Саруїн, [і врятував Давида Авесса] і вразив филистимлянина й умертвив його. Тоді люди Давидові поклялися, говорячи: не вийдеш ти більше з нами на війну, щоб не погас світильник Ізраїля. | И# пом0же є3мY ґвeсса сhнъ сарyинъ, и3 и3збaви давjда ґвeсса, и3 порази2 и3ноплемeнника, и3 ўмертви2 є3го2. ТогдA клsшасz мyжіе давjдwвы, глаг0люще: не и3зhдеши ктомY съ нaми на брaнь, да не ўгаси1ши свэти1лника ї}лева. |
|
18
|
18
|
| Потім була знову війна з филистимлянами в Гобі; тоді Совохай хушатянин убив Сафута, одного з нащадків рефаїмів. | И# бhсть по си1хъ є3щE брaнь въ гefэ со и3ноплемє1нники: тогдA порази2 совохeй и4же t ґс0fы сHбранныz внyки гігaнтwвы. |
|
19
|
19
|
| Була й інша битва у Гобі; тоді убив Елханан, син Ягаре-Оргима вифлеємського, Голіафа гефянина, у якого ратище списа було, як навій у ткачів. | И# бhсть пaки брaнь въ р0мэ со и3ноплемє1нники: и3 порази2 є3леанaнъ сhнъ ґріwргjма виfлеeмлzнинъ голіafа и4же t геffeа, и3 дрeво копіS є3гw2 бhсть ѓки нав0й ткyщихъ. |
|
20
|
20
|
| Була ще битва біля Гефи; і був там один чоловік високий на зріст, який мав по шість пальців на руках і на ногах, усього двадцять чотири, також з нащадків рефаїмів, | И# бhсть пaки брaнь въ гefэ: и3 бЁ мyжъ t мадHна, и3 пeрсты рyкъ є3гw2 и3 пeрсты н0гъ є3гw2 по шести2, числ0мъ двaдесzть четhри: и3 т0й роди1сz t рафы2, |
|
21
|
21
|
| і він паплюжив ізраїльтян; але його убив Іонафан, син Сафая, брата Давидового. | и3 ўничижи2 ї}лz: и3 ўби2 є3го2 їwнаfaнъ сhнъ сафaz брaта давjдова. |
|
22
|
22
|
| Ці чотири були з роду рефаїмів у Гефі, і вони загинули від руки Давида і слуг його. | Четhри сjи роди1шасz внyцы гігaнтwвы рафЁ въ гefэ, и3 пад0ша t рукY давjдwву и3 t рукY рабHвъ є3гw2. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
