Глава 22
|
Главa к7в
|
1
|
1
|
І заспівав Давид пісню Господу в день, коли Господь визволив його від руки усіх ворогів його і від руки Саула, і сказав: | И# глаг0ла давjдъ ко гDу словесA пёсни сеS въ дeнь, въ џньже и3збaви и3 гDь и3з8 руки2 всёхъ вр†гъ є3гw2 и3 и3з8 руки2 саyловы, |
2
|
2
|
Господь — твердиня моя і кріпкість моя і спаситель мій. | и3 речE пёснь: гDи, кaменю м0й и3 ўтверждeніе моE, и3 и3збавлszй мS мнЁ: |
3
|
3
|
Бог мій — скеля моя; на Нього я уповаю; щит мій, ріг спасіння мого, огородження моє і притулок мій; Спасителю мій, від лих Ти визволив мене! | бGъ м0й, храни1тель м0й бyдетъ мнЁ, ўповaz бyду на него2: защи1тникъ м0й и3 р0гъ спасeніz моегw2, застyпникъ м0й и3 прибёжище моE спасeніz моегw2, t непрaведнагw спасeши мS. |
4
|
4
|
Закличу Господа всехвального і від ворогів моїх спасуся. | Хвaльнаго призовY гDа, и3 t вр†гъ мои1хъ спасyсz: |
5
|
5
|
Обняли мене хвилі смерти, і потоки беззаконня устрашили мене; | ћкw њдержaша мS бwлёзни смє1ртныz и3 пот0цы беззак0ніz смzт0ша мS, |
6
|
6
|
кайдани пекла облягли мене, і сіті смерти обплутали мене. | бwлёзни смє1ртныz њбыд0ша мS, предвари1ша мS жест0кwсти смє1ртныz. |
7
|
7
|
Але в тісноті моїй я прикликав Господа і до Бога мого воззвав, і Він почув із [святого] чертога Свого голос мій, і волання моє дійшло до слуху Його. | ВнегдA скорбёти ми2 призовY гDа, и3 къ бGу моемY воззовY, и3 ўслhшитъ t хрaма с™aгw своегw2 глaсъ м0й, и3 в0пль м0й вни1детъ во ќшы є3гw2. |
8
|
8
|
Затряслася, захиталася земля, здригнулися і стряслися основи небес, бо розгнівався [на них Господь]. | И# смzтeсz и3 трeпетна бhсть землS, и3 њснов†ніz небесE смzт0шасz и3 подвиг0шасz, ћкw прогнёвасz на нS гDь: |
9
|
9
|
Піднявся дим від гніву Його і з вуст Його вогонь, що поїдає; розпечені вуглини сипалися від Нього. | взhде дhмъ гнёвомъ є3гw2, и3 џгнь и3з8 ќстъ є3гw2 поsстъ: ќгліе возгорёшасz t негw2, |
10
|
10
|
Нахилив Він небеса і зійшов; і морок під ногами Його; | и3 преклони2 небесA и3 сни1де, и3 мрaкъ под8 ногaма є3гw2, |
11
|
11
|
і возсів на херувимах, і полетів, і понісся на крилах вітру; | и3 всёде на херувjмы и3 летЁ, и3 kви1сz на крил{ вётрєню, |
12
|
12
|
і мороком покрив Себе, як сінню, згустивши води хмар небесних; | и3 положи2 тмY закр0въ св0й: w4крестъ є3гw2 селeніе є3гw2, темнотY в0дъ њгусти2 во џблацэхъ воздyшныхъ: |
13
|
13
|
від блискання перед Ним розпалювалися вуглини вогненні. | t сіsніz пред8 ни1мъ разгорёшасz ќгліе џгненніи. |
14
|
14
|
Загримів з небес Господь, і Всевишній дав глас Свій; | И# возгремЁ съ небесE гDь, и3 вhшній дадE глaсъ св0й, |
15
|
15
|
пустив стріли і розсіяв їх; [блиснув] блискавкою і знищив їх. | и3 послA стрёлы, и3 расточи2 и5хъ: и3 блеснY м0лнію, и3 ўстраши2 |: |
16
|
16
|
І відкрилися джерела моря, оголилися основи всесвіту від грізного гласу Господа, від подуву духу гніву Його. | и3 kви1шасz и3ст0чницы морстjи, и3 tкрhшасz њснов†ніz вселeнныz t запрещeніz гDнz, t дохновeніz д¦а гнёва є3гw2: |
17
|
17
|
Простер Він руку з висоти і взяв мене, і вивів мене з вод великих; | послA съ высоты2 и3 пріsтъ мS, и3звлечe мz t в0дъ мн0гихъ: |
18
|
18
|
визволив мене від ворога мого сильного, від ненависників моїх, які були сильніші за мене. | и3збaви мS t вр†гъ мои1хъ си1льныхъ и3 t ненави1дzщихъ мS, ћкw ўкрэпи1шасz пaче менE: |
19
|
19
|
Вони повстали на мене в день біди моєї; але Господь був опорою для мене | предвари1ша мS въ дeнь печaли моеS. И# бhсть гDь ўтверждeніе моE, |
20
|
20
|
і вивів мене на просторе місце, визволив мене, бо Він благоволить до мене. | и3 и3зведe мz на широтY, и3 и3збaви мS, ћкw бlговоли2 во мнЁ. |
21
|
21
|
Воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх нагородив мене. | И# воздадe ми гDь по прaвдэ моeй, и3 по чистотЁ рукY моє1ю воздадe ми, |
22
|
22
|
Бо я зберігав путі Господа і не був нечестивим перед Богом моїм, | ћкw сохрани1хъ пути6 гDни и3 не нечeствовахъ t бGа моегw2, |
23
|
23
|
бо всі заповіді Його переді мною, і від уставів Його я не відступав, | ћкw вс‰ судбы6 є3гw2 предо мн0ю, и3 њправд†ніz є3гw2 не tступи1ша t менE, |
24
|
24
|
і був непорочним перед Ним, і остерігався, щоб не згрішити мені. | и3 бyду непор0ченъ є3мY, и3 сохраню1сz t беззак0ніz моегw2. |
25
|
25
|
І воздав мені Господь за правдою моєю, за чистотою моєю перед очима Його. | И# воздaстъ ми2 гDь по прaвдэ моeй и3 по чистотЁ рукY моє1ю пред8 nчи1ма є3гw2. |
26
|
26
|
З милостивим Ти чиниш милостиво, з мужем щирим — щиро, | Съ прпdбнымъ прпdбенъ бyдеши, и3 съ мyжемъ непови1ннымъ непови1ненъ бyдеши: |
27
|
27
|
з чистим — чисто, а з лукавим — за лукавством його. | и3 со и3збрaннымъ и3збрaнъ бyдеши, и3 со стропти1вымъ разврати1шисz: |
28
|
28
|
Людей пригноблених Ти спасаєш і поглядом Своїм принижуєш гордовитих. | лю1ди же смирє1нныz спасeши, и3 џчи г0рдыхъ смири1ши. |
29
|
29
|
Ти, Господи, світильник мій; Господь просвічує темряву мою. | Ћкw ты2 просвэщaеши свэти1лникъ м0й, гDи, и3 гDь просвэти1тъ ми2 тмY мою2: |
30
|
30
|
З Тобою я вражаю військо; з Богом моїм піднімаюся на стіну. | ћкw тоб0ю потекY препоsсанъ, и3 њ бз7э моeмъ прелёзу стёну. |
31
|
31
|
Бог! — непорочна путь Його, чисте слово Господа, щит Він для всіх, які надіються на Нього. | Крёпокъ, непор0ченъ пyть є3гw2: гlг0лъ гDень держaвенъ, разжжeнъ: защи1тникъ є4сть всBмъ ўповaющымъ на него2. |
32
|
32
|
Бо хто Бог, крім Господа, і хто захист, крім Бога нашого? | Ћкw кто2 крёпокъ рaзвэ гDа; и3 кто2 творeцъ рaзвэ бGа нaшегw; |
33
|
33
|
Бог підперезує мене силою, влаштовує мені вірну путь; | Крёпокъ ўкрэплszй мS си1лою, и3 положи2 непор0ченъ пyть м0й: |
34
|
34
|
робить ноги мої, як оленячі, і на висотах поставляє мене; | положи1вый н0зэ мои2 ћкw є3лє1ни, и3 на выс0кихъ поставлszй мS: |
35
|
35
|
навчає руки мої для битви і м’язи мої напружує, як мідний лук. | научazй рyцэ мои2 на брaнь, и3 положи1вый лyкъ мёдzнъ мы6шца мо‰. |
36
|
36
|
Ти даєш мені щит спасіння Твого, і милість Твоя звеличує мене. | И# дaлъ ми2 є3си2 защищeніе спасeніz моегw2, и3 кр0тость твоS ўмн0жи мS. |
37
|
37
|
Ти розширюєш крок мій піді мною, і не хитаються ноги мої. | Разшири1лъ є3си2 стwпы2 мо‰ подо мн0ю, и3 не позhбнустэсz г0лєни мои2. |
38
|
38
|
Я ганяюся за ворогами моїми і знищую їх, і не повертаюся, доки не знищу їх; | ПоженY враги2 мо‰ и3 потреблю2 |, и3 не возвращyсz д0ндеже скончaю и5хъ: |
39
|
39
|
і знищую їх і вражаю їх, і не встають і падають під ноги мої. | и3 сокрушY и5хъ, и3 не востaнутъ, и3 падyтъ под8 ногaма мои1ма. |
40
|
40
|
Ти підперезуєш мене силою для війни і знищуєш переді мною тих, хто повстає проти мене; | И# ўкрэпи1ши мS си1лою на брaнь, подклони1ши востаю1щыz на мS под8 мS. |
41
|
41
|
Ти повертаєш до мене тил ворогів моїх, і я знищую ненависників моїх. | И# враги2 мо‰ дaлъ ми2 є3си2 хребeтъ, ненави1дzщыz мS, и3 ўмертви1лъ є3си2 и5хъ: |
42
|
42
|
Вони волають, але немає того, хто рятує, — до Господа, але Він не слухає їх. | возопію1тъ, и3 нёсть пом0щника, ко гDу, и3 не ўслhша и4хъ: |
43
|
43
|
Я розвіюю їх, як порох земний, як грязь вуличну мну їх і топчу їх. | и3 и3стни1хъ | ћкw прaхъ земнhй, ћкw брeніе путjй и3стончи1хъ |. |
44
|
44
|
Ти визволив мене від заколоту народу мого; Ти зберіг мене, щоб бути мені главою над іноплемінниками; народ, якого я не знав, служить мені. | И# и3збaвиши мS t прерэкaніz людjй мои1хъ, сохрани1ши мS въ главY kзhкwвъ. И# лю1діе, и4хже не вёдzхъ, раб0таша ми2. |
45
|
45
|
Іноплемінники підлещуються переді мною; за чуткою про мене підкорюються мені. | Сhнове чуждjи солгaша ми2, въ слyхъ ќха ўслhша мS: |
46
|
46
|
Іноплемінники бліднуть і тремтять в укріпленнях своїх. | сhнове чуждjи tвeржени бyдутъ, и3 вострепeщутъ во градёхъ свои1хъ. |
47
|
47
|
Живий Господь і благословенний захисник мій! Нехай буде звеличений Бог, пристановище спасіння мого, | Жи1въ гDь, и3 блгcвeнъ храни1тель м0й, и3 вознесeтсz бGъ м0й, храни1тель спcніz моегw2. |
48
|
48
|
Бог, Який мститься за мене і підкорює мені народи | Крёпкій гDь даsй tмщє1ніz мнЁ и3 наказyzй лю1ди под8 мS, |
49
|
49
|
і визволяє мене від ворогів моїх! Над тими, що повстають проти мене, Ти підняв мене; від людини жорстокої Ти визволив мене. | и3 и3зводsй мS t вр†гъ мои1хъ, и3 t востаю1щихъ на мS вознесeши мS, t мyжа непрaведна и3збaвиши мS. |
50
|
50
|
За те я буду славити Тебе, Господи, між іноплемінниками і буду співати імені Твоєму, | Сегw2 рaди и3сповёмсz тебЁ, гDи, во kзhцэхъ, и3 и4мени твоемY воспою2: |
51
|
51
|
що велично спасаєш царя Свого і, твориш милість помазаникові Своєму Давиду і потомству його повіки! | величazй спасє1ніz царS своегw2, и3 творsй млcть хрістY своемY давjду и3 сёмени є3гw2 до вёка. |