Глава 9
|
Главa f7
|
1
|
1
|
І сказав Давид: чи не залишився ще хто-небудь з дому Саулового? я зробив би йому милість заради Іонафана. | И# речE давjдъ: є4сть ли є3щE њстaвшійсz въ домY саyли, и3 сотворю2 съ ни1мъ ми1лость їwнаfaна рaди; |
2
|
2
|
В домі Саула був раб, на ім’я Сива; і покликали його до Давида, і сказав йому цар: чи ти Сива? І той сказав: я, раб твій. | И# t д0му саyлz бЁ џтрокъ, и3 и4мz є3мY сівA: и3 призвaша є3го2 къ давjду, и3 речE къ немY цaрь: тh ли є3си2 сівA; И# речE: ѓзъ рaбъ тв0й. |
3
|
3
|
І сказав цар: чи немає ще кого-небудь з дому Саулового? я зробив би йому милість Божу. І сказав Сива цареві: є син Іонафана, кульгавий на ноги. | И# речE цaрь: њстaсz ли t д0му саyлz є3щE мyжъ, и3 сотворю2 съ ни1мъ млcть б9ію; И# речE сівA къ царю2: є3щE є4сть сhнъ їwнаfaновъ, хр0мъ ногaма. |
4
|
4
|
І сказав йому цар: де він? І сказав Сива цареві: ось, він у домі Махира, сина Аммиелового, у Лодеварі. | И# речE цaрь: гдё є3сть; И# речE сівA къ царю2: сE, въ домY махjра сhна ґміи1лz t лодaвара. |
5
|
5
|
І послав цар Давид, і взяли його з дому Махира, сина Аммиелового, з Лодевара. | И# послA цaрь давjдъ, и3 взS є3го2 и3з8 д0му махjра сhна ґміи1лz t лодaвара. |
6
|
6
|
І прийшов Мемфивосфей, син Іонафана, сина Саулового, до Давида, і упав на лице своє, і поклонився [цареві]. І сказав Давид: Мемфивосфею! І сказав той: ось раб твій. | И# пріи1де мемфівосfeй сhнъ їwнаfaна сhна саyлова къ царю2 давjду, и3 падE на лицы2 своeмъ и3 поклони1сz є3мY. И# речE є3мY давjдъ: мемфівосfeе. И# речE: сE, рaбъ тв0й. |
7
|
7
|
І сказав йому Давид: не бійся; я зроблю тобі милість заради батька твого Іонафана і поверну тобі всі поля Саула, батька твого, і ти завжди будеш їсти хліб за моїм столом. | И# речE є3мY давjдъ: не б0йсz, ћкw творS сотворю2 съ тоб0ю ми1лость їwнаfaна рaди nтцA твоегw2, и3 возвращY тебЁ вс‰ сeла саyла дёда твоегw2, и3 ты2 ћждь хлёбъ на трапeзэ моeй всегдA. |
8
|
8
|
І поклонився [Мемфивосфей] і сказав: що таке раб твій, що ти зглянувся на такого мертвого пса, як я? | И# поклони1сz є3мY мемфівосfeй и3 речE: кт0 є3смь ѓзъ рaбъ тв0й, ћкw призрёлъ є3си2 на псA ўмeршаго под0бнаго мнЁ; |
9
|
9
|
І покликав цар Сиву, слугу Саула, і сказав йому: усе, що належало Саулу і всьому дому його, я віддаю синові господаря твого; | И# призвA цaрь сівY џтрочища саyлz, и3 речE є3мY: вс‰ є3ли6ка сyть са{лz и3 вeсь д0мъ є3гw2 дaхъ сhну господи1на твоегw2: |
10
|
10
|
отже, обробляй для нього землю ти і сини твої і раби твої, і доставляй плоди її, щоб у сина господаря твого був хліб для їжі; Мемфивосфей же, син господаря твого, завжди буде їсти за моїм столом. У Сиви було п’ятнадцять синів і двадцять рабів. | и3 дёлай є3мY зeмлю ты2 и3 сhнове твои2 и3 раби2 твои2, и3 да прин0сиши сhну господи1на твоегw2 хлёбы, да ћстъ: и3 мемфівосfeй сhнъ господи1на твоегw2 да ћстъ хлёбъ всегдA на трапeзэ моeй. Ў сівh же бsху пzтьнaдесzть сынHвъ и3 двaдесzть рабHвъ. |
11
|
11
|
І сказав Сива цареві: усе, що наказує господар мій цар рабові своєму, виконає раб твій. Мемфивосфей їв за столом [Давида], як один із синів царя. | И# речE сівA къ царю2: по всBмъ, є3ли6ка заповёда господи1нъ м0й цaрь рабY своемY, тaкw сотвори1тъ рaбъ тв0й. И# мемфівосfeй kдsше на трапeзэ давjдовэ, ћкоже є3ди1нъ t сынHвъ царeвыхъ. |
12
|
12
|
У Мемфивосфея був малолітній син, на ім’я Миха. Усі, хто жив у домі Сиви, були рабами Мемфивосфея. | И# мемфівосfeю сhнъ бЁ мaлъ, и3 и4мz є3мY мjха, и3 всE њбитaніе д0му сіви1на раби2 бsху мемфівосfewвы. |
13
|
13
|
І жив Мемфивосфей в Єрусалимі, тому що він їв завжди за царським столом. Він був кульгавий на обидві ноги. | И# мемфівосfeй живsше во їеrли1мэ, ћкw на трапeзэ царeвэ kдsше всегдA: и3 т0й бsше хр0мъ nбёма ногaма свои1ма. |