|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
|
Пройшовши через Амфіполь і Аполлонію, (вони) прийшли до Фессалоніки, де була юдейська синагога.
|
(За? lf7.) Прешє1дша же ґмфіп0ль и3 ґполлHнію, внид0ста въ солyнь, и3дёже бЁ с0нмище їудeйское.
|
|
2
|
2
|
|
Павло, за своїм звичаєм, пішов до них і три суботи говорив з ними з Писання,
|
По њбhчаю же своемY пavелъ вни1де къ ни6мъ и3 по суббw6ты три2 стzзaшесz съ ни1ми t писaній,
|
|
3
|
3
|
|
відкриваючи та доводячи їм, що «Христу належало постраждати і воскреснути з мертвих, і що цей Христос є Ісус, Якого я проповідую вам».
|
сказyz и3 предлагaz и5мъ, ћкw хrтY подобaше пострадaти и3 воскrнути t мeртвыхъ, и3 ћкw сeй ї}съ, є3г0же ѓзъ проповёдую вaмъ, є4сть хrт0съ.
|
|
4
|
4
|
|
І деякі з них увірували і приєдналися до Павла та Сили, як з еллінів, що визнають Бога, дуже багато, так і зі знатних жінок чимало.
|
И# нёцыи t ни1хъ вёроваша и3 приложи1шасz къ пavлу и3 сjлэ, t чести1выхъ є4ллинъ мн0жество мн0го и3 t жeнъ благор0дныхъ не мaлw.
|
|
5
|
5
|
|
Але юдеї, які не увірували, запалившись заздрістю і взявши з майдану деяких негідних людей, зібралися натовпом і збурювали місто і, приступивши до дому Ясонового, намагалися вивести їх до народу.
|
Возревновaвше же непок0ршіисz їудeє и3 пріeмше крам0лники нBкіz мyжы ѕлы6z, и3 собрaвше нар0дъ, м0лвzху по грaду: нашeдше же на д0мъ їасс0новъ, и3скaху и5хъ и3звести2 къ нар0ду.
|
|
6
|
6
|
|
Hе знайшовши ж їх, потягли Ясона і деяких братів до міських начальників з криком, що ці всесвітні підбурювачі прийшли сюди,
|
Не њбрётше же и4хъ, влечaху їасс0на и3 нBкіz t брaтій ко градоначaлникwмъ, вопію1ще, ћкw, и5же разврати1ша вселeнную, сjи и3 здЁ пріид0ша,
|
|
7
|
7
|
|
а Ясон прийняв їх; і всі вони діють проти повелінь кесаря, визнаючи іншого царем — Ісуса.
|
и5хже пріsтъ їасс0нъ: и3 сjи вси2 проти1внw велёніємъ кeсарєвымъ творsтъ, цRS глаг0люще и3н0го бhти, ї}са.
|
|
8
|
8
|
|
І стривожили народ та міських начальників, що слухали їх.
|
Смzт0ша же нар0дъ и3 градоначaлники слhшащыz сі‰:
|
|
9
|
9
|
|
Але ті, одержавши від Ясона та інших запоруку, відпустили їх.
|
взeмше же дов0лное t їасс0на и3 t пр0чихъ, tпусти1ша и5хъ.
|
|
10
|
10
|
|
Hегайно вночі браття відправили Павла та Силу до Верії, прибувши до якої, вони пішли до синагоги юдейської.
|
Брaтіz же ѓбіе въ нощи2 tслaша пavла и3 сjлу въ бeрію: и5же пришє1дша, и3д0ста въ соб0ръ їудeйскій.
|
|
11
|
11
|
|
Тутешні були добродушніші, ніж жителі Фессалоніки: вони прийняли слово з усією ревністю, щоденно розбираючи Писання, чи точно це так.
|
Сjи же бsху благор0днэйши живyщихъ въ солyни, и5же пріsша сл0во со всёмъ ўсeрдіемъ, по вс‰ дни6 разсуждaюще пис†ніz, ѓще сyть сі‰ тaкw.
|
|
12
|
12
|
|
І багато з них увірувало, та з еллінських почесних жінок і чоловіків чимало.
|
Мн0зи u5бо t ни1хъ вёроваша, и3 t є4ллинскихъ жeнъ благоwбрaзныхъ и3 мужeй не мaлw.
|
|
13
|
13
|
|
Але коли фессалонікійські юдеї довідалися, що і у Верії проповідано Павлом слово Боже, то прийшли і туди, збуджуючи та підбурюючи народ.
|
И# ћкw ўвёдаша и5же t солyнz їудeє, ћкw и3 въ бeріи проповёдасz t пavла сл0во б9іе, пріид0ша и3 тaмw дви1жуще и3 смущaюще нар0ды.
|
|
14
|
14
|
|
Тоді браття зараз же відпустили Павла, який ішов немовби до моря; а Сила і Тимофій зосталися там.
|
Ѓбіе же тогдA брaтіz tпусти1ша пavла и3ти2 на пом0ріе: њстaста же сjла и3 тімоfeй тaмw.
|
|
15
|
15
|
|
Ті, що супроводжували Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ щодо Сили й Тимофія, щоб вони швидше прийшли до нього, відбули.
|
Провождaющіи же пavла вед0ша є3го2 дaже до ґfи1нъ, и3 пріeмше зaповэдь къ сjлэ и3 тімоfeю, да ћкw скорёе пріи1дутъ къ немY, и3зыд0ша.
|
|
16
|
16
|
|
Чекаючи їх в Афінах, Павло збурився духом, бачачи це місто‚ повне ідолів.
|
(За? м7.) Во ґfи1нэхъ же ждyщу и4хъ пavлу, раздражaшесz дyхъ є3гw2 въ нeмъ зрsщемъ јдwлъ п0лнъ сyщь грaдъ.
|
|
17
|
17
|
|
Тож він говорив у синагозі з юдеями і тими, які шанують Бога, і кого він зустрічав щоденно на майдані.
|
Стzзaшесz же u5бо на с0нмищи со їудє1и и3 съ чести1выми, и3 на т0ржищи по вс‰ дни6 съ приключaющимисz.
|
|
18
|
18
|
|
Деякі з епікурейських філософів та стоїків почали сперечатися з ним; одні говорили: «Що хоче сказати цей марнослівець?» А інші: «Здається, він проповідує про чужі божества», бо він благовістив їм про Ісуса і воскресіння.
|
Нёцыи же t є3пікyръ и3 t стHікъ філосHфъ стzзaхусz съ ни1мъ: и3 нёцыи глаг0лаху: что2 ќбw х0щетъ суесл0вивый сeй глаг0лати; И#нjи же: чужди1хъ богHвъ мни1тсz проповёдникъ бhти: ћкw ї}са и3 воскrніе благовэствовaше и5мъ.
|
|
19
|
19
|
|
І, взявши його, привели до ареопагу і говорили: «Чи можемо ми знати, що це за нове вчення, що ти його проповідуєш?
|
(За?.) Поeмше же є3го2, вед0ша на ґреопaгъ, глаг0люще: м0жемъ ли разумёти, что2 н0вое сіE глаг0лемое тоб0ю ў§ніе;
|
|
20
|
20
|
|
Бо щось дивовижне ти вкладаєш у вуха наші. Тому хочемо знати, що це таке?»
|
стр†нна бо нBкаz влагaеши во ўшесA н†ша: х0щемъ u5бо разумёти, что2 хотsтъ сі‰ бhти;
|
|
21
|
21
|
|
Усі ж афіняни та чужоземці, які жили серед них, ні в чому так охоче не проводили час, як у тому, щоб говорити або слухати про щось нове.
|
Ґfинeє же вси2 и3 приходsщіи стрaнніи ни во чт0же и4но ўпражнsхусz, рaзвэ глаг0лати что2 и3ли2 слhшати н0вое.
|
|
22
|
22
|
|
Павло, ставши серед ареопагу, сказав: «Афіняни! З усього бачу я, що ви начебто особливо побожні.
|
Стaвъ же пavелъ посредЁ ґреопaга, речE: мyжіе ґfинeйстіи, по всемY зрю2 вы2 ѓки благочести6выz:
|
|
23
|
23
|
|
Бо, проходячи і оглядаючи ваші святині, я знайшов і жертовник, на якому написано: «Незнаному Боговi». Саме Цього, Якого ви, не знаючи, шануєте, я і проповідую вам.
|
проходs бо и3 соглsдаz чествов†ніz в†ша, њбрэт0хъ и3 кaпище, на нeмже бЁ напи1сано: невёдомому бGу. Е#г0же u5бо не вёдуще (благолёпнэ) чтетE, сего2 ѓзъ проповёдую вaмъ.
|
|
24
|
24
|
|
Бог‚ що створив світ і все, що в ньому, Він‚ будучи Господом неба і землі, не в рукотворних храмах живе
|
БGъ сотвори1вый мjръ и3 вс‰, ±же въ нeмъ, сeй нб7сE и3 земли2 гDь сhй, не въ рукотворeнныхъ хрaмэхъ живeтъ,
|
|
25
|
25
|
|
і не вимагає служіння людських рук, ніби в чомусь мав би потребу, Сам даючи усьому життя і дихання‚ і все.
|
ни t рyкъ человёческихъ ўгождє1ніz пріeмлетъ, трeбуz что2, сaмъ даS всBмъ жив0тъ и3 дыхaніе и3 вс‰:
|
|
26
|
26
|
|
Від однієї крови створив увесь рід людський для проживання по всій землі, наперед визначивши часи і межі їх перебування,
|
сотвори1лъ же є4сть t є3ди1ныz кр0ве вeсь kзhкъ человёчь, жи1ти по всемY лицY земн0му, ўстaвивъ пред8учинє1наz временA и3 предёлы селeніz и4хъ,
|
|
27
|
27
|
|
щоб вони шукали Бога, чи не відчують Його і чи не знайдуть, хоч Він і недалеко від кожного з нас:
|
взыскaти гDа, да понE њсsжутъ є3го2 и3 њбрsщутъ, ћкw не далeче t є3ди1нагw коегHждо нaсъ сyща:
|
|
28
|
28
|
|
бо ми Hим живемо‚ і рухаємось‚ і існуємо, як і деякі з ваших віршотворців говорили: «Ми Його і рід».
|
њ нeмъ бо живeмъ и3 дви1жемсz и3 є3смы2, ћкоже и3 нёцыи t вaшихъ кни6жникъ рек0ша: сегH бо и3 р0дъ є3смы2.
|
|
29
|
29
|
|
Отже, будучи родом Божим, ми не повинні думати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каменя, що приймає образ через мистецтво та домисел людський.
|
Р0дъ u5бо сyще б9ій, не д0лжни є3смы2 непщевaти под0бно бhти бжcтво2 злaту, и3ли2 сребрY, и3ли2 кaменю худ0жнэ начертaну, и3 смышлeнію человёчу:
|
|
30
|
30
|
|
Залишаючи часи невідання, Бог нині повеліває всім людям усюди покаятися;
|
лBта u5бо невёдэніz презирaz бGъ, нн7э повелэвaетъ человёкwмъ всBмъ всю1ду покazтисz:
|
|
31
|
31
|
|
бо Він визначив день, у який праведно судитиме весь світ, через наперед настановленого Hим Мужа, подавши свідчення всім через воскресіння Його з мертвих».
|
занE ўстaвилъ є4сть дeнь, въ џньже х0щетъ суди1ти вселeннэй въ прaвдэ, њ мyжи, є3г0же пред8устaви, вёру подаS всBмъ, воскRси1въ є3го2 t мeртвыхъ.
|
|
32
|
32
|
|
Почувши про воскресіння мертвих, одні глузували, а інші говорили: «Про це послухаємо тебе іншим часом».
|
Слhшавше же воскrніе мeртвыхъ, џвіи ќбw ругaхусz, џвіи же рёша: да слhшимъ тS пaки њ сeмэ.
|
|
33
|
33
|
|
І Павло вийшов з-поміж них.
|
И# тaкw пavелъ и3зhде t среды2 и4хъ.
|
|
34
|
34
|
|
Деякі мужі, приєднавшись до нього, увірували; між ними був Діонисій Ареопагіт і жінка на ім’я Дамар та інші з ними.
|
Нёцыи же мyжіе прилэпи1вшесz є3мY, вёроваша: въ ни1хже бЁ и3 діонЂсій ґреопагjтскій, и3 женA и4менемъ дaмарь, и3 друзjи съ ни1ми.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.