|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| Фест, прибувши в область, через три дні вирушив із Кесарії до Єрусалима. | Фи1стъ же u5бо пріи1мь влaсть, по тріeхъ днeхъ взhде во їеrли1мъ t кесарjи. |
|
2
|
2
|
| Тоді первосвященик і знатніші з юдеїв прийшли до нього зі скаргою на Павла і переконували його, | Сказaша же є3мY ґрхіерeє и3 пeрвіи t їудє1й на пavла и3 молsху є3го2, |
|
3
|
3
|
| прохаючи, щоб він зробив милість і викликав його до Єрусалима, маючи задум убити його по дорозі. | просsще благодaти нaнь, ћкw да п0слетъ є3го2 во їеrли1мъ, к0въ творsще, ћкw да ўбію1тъ є3го2 на пути2. |
|
4
|
4
|
| Але Фест відповів, що Павло утримується в Кесарії під вартою і що він сам скоро вирушить туди. | Фи1стъ же повелЁ пavла стрещи2 въ кесарjи, сaмъ тaмw хотS вск0рэ и3зhти: |
|
5
|
5
|
| «Отже, — сказав він, — ті з вас, які можуть, нехай підуть зі мною, і якщо за цим чоловіком щось є, нехай звинувачують його». | и5же u5бо си1льніи въ вaсъ, речE, со мн0ю шeдше, ѓще є4сть кaz непрaвда въ мyжи сeмъ, да глаг0лютъ нaнь. |
|
6
|
6
|
| Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, повернувся до Кесарії і на другий день, сівши на судищі, звелів привести Павла. | Пребhвъ же ў ни1хъ не мн0жае десzти2 днjй, сни1де въ кесарjю: на ќтріе сёдъ на суди1щи, повелЁ пavла привести2. |
|
7
|
7
|
| Коли він з’явився, стали довкола юдеї, що прийшли з Єрусалима, зводячи на Павла багато тяжких провин, яких не могли довести. | Приведeну же бhвшу є3мY, w4крестъ стaша и5же t їеrли1ма сшeдшіи їудeє, мнHги и3 т‰жки вины6 приносsще на пavла, и4хже не можaху и3з8zви1ти: |
|
8
|
8
|
| Він же на своє виправдання сказав: «Я не зробив ніякого злочину ні проти закону юдейського, ні проти храму, ні проти кесаря». | tвэщавaющу є3мY, ћкw ни на зак0нъ їудeйскій, ни на цeрковь, ни на кeсарz что2 согрэши1хъ. |
|
9
|
9
|
| Фест, бажаючи догодити юдеям, у відповідь сказав Павлові: «Чи хочеш іти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?» | Фи1стъ же хотS ўг0дное їудeємъ сотвори1ти, tвэщaвъ пavлови речE: х0щеши ли, во їеrли1мъ возшeдъ, тaмw њ си1хъ сyдъ пріsти t менє2; |
|
10
|
10
|
| Павло сказав: «Я стою перед судом кесаревим, де і належить мені судимому бути. Юдеїв я нічим не кривдив, як і ти добре знаєш. | Речe же пavелъ: на суди1щи кeсаревэ стоS є4смь, и3дёже ми2 дост0итъ сyдъ пріsти: їудє1й ни чи1мже њби1дэхъ, ћкоже и3 ты2 д0брэ вёси: |
|
11
|
11
|
| Якщо я неправий і що-небудь зробив, варте смерти, то не відмовляюся померти; а якщо нічого того немає, в чому ці звинувачують мене, то ніхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого». | ѓще бо непрaвдую и3ли2 дост0йно смeрти сотвори1хъ что2, не tмeщусz ўмрeти: ѓще ли же ничт0же є4сть во мнЁ, є4же сjи на мS клевeщутъ, никт0же мS м0жетъ тBмъ вhдати: кeсарz нарицaю. |
|
12
|
12
|
| Тоді Фест, поговоривши з радниками, відповів: «Ти вимагав кесаревого суду, до кесаря і підеш». | ТогдA фи1стъ состzзaвсz съ совBтники, tвэщA: кeсарz ли нарeклъ є3си2; къ кeсарю п0йдеши. |
|
13
|
13
|
| Через декілька днів цар Агриппа і Вереніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. | Днє1мъ же минyвшымъ нBкимъ, ґгрjппа цaрь и3 вернікjа снид0ста въ кесарjю цэловaти фи1ста. |
|
14
|
14
|
| І як вони пробули там багато днів, то Фест розповів цареві про Павла, кажучи: «Є тут якийсь чоловік, в’язень, залишений Феліксом у кайданах, | (За? м7}.) И# ћкоже мнHги дни6 пребhста тY, фи1стъ сказA царю2 ±же њ пavлэ, глаг0лz: мyжъ нёкій є4сть њстaвленъ t фи1ліxа ќзникъ, |
|
15
|
15
|
| на якого, під час мого перебування в Єрусалимі, з’явилися із скаргою первосвященики і старійшини юдейські, вимагаючи суду над ним. | њ нeмже, бhвшу ми2 во їеrли1мэ, kви1ша ґрхіерeє и3 стaрцы їудeйстіи, просsще нaнь судA. |
|
16
|
16
|
| Я відповів їм, що у римлян немає звичаю видавати на смерть будь-якого чоловіка, перше ніж звинувачуваний не матиме перед собою обвинувачів і не дістане право захищатися проти звинувачення. | Къ ни6мже tвэщaхъ, ћкw нёсть њбhчай ри1млzнwмъ вhдати человёка к0его на поги1бель, прeжде дaже њклеветaемый не и4мать пред8 лицeмъ клевeщущихъ є3го2 и3 мёсто tвёта пріи1метъ њ своeмъ согрэшeніи. |
|
17
|
17
|
| Коли ж вони тут зійшлися, то, без усякого зволікання, на другий же день, я сів на судищі і звелів привести того чоловіка. | Сшeдшымсz же и5мъ здЁ, закоснёніе ни є3ди1но сотв0рь, на ќтріе сёдъ на суди1щи, повелёхъ привести2 мyжа. |
|
18
|
18
|
| Обступивши його, обвинувачі не подали жодного із звинувачень, які я припускав; | W$крестъ же є3гw2 стaвше клеветницы2, ни є3ди1ну винY, ±же ѓзъ непщевaхъ, нанес0ша: |
|
19
|
19
|
| але вони мали з ним деякі суперечки про богошанування їхнє і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло стверджував, що Він живий. | стzз†ніz же нBкаz њ своeй разли1чнэй вёрэ и3мsху къ немY и3 њ нёкоемъ ї}сэ ўмeршемъ, є3г0же глаг0лаше пavелъ жи1ва бhти. |
|
20
|
20
|
| Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав: чи хоче він іти до Єрусалима і там стати перед судом за це? | Недоумёzсz же ѓзъ њ взыскaніи си1хъ, глаг0лахъ, ѓще х0щетъ и3ти2 во їеrли1мъ и3 тaмw сyдъ пріsти њ си1хъ. |
|
21
|
21
|
| Та коли Павло зажадав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я звелів тримати його під вартою до того часу, поки пошлю його до кесаря». | Пavлу же нарeкшу блюдeну бhти є3мY до разсуждeніz ѓvгуста, повелёхъ блюсти2 є3го2, д0ндеже послю2 є3го2 къ кeсарю. |
|
22
|
22
|
| Агриппа ж сказав Фестові: «Хотів би і я послухати цього чоловіка». Той відповів: «Завтра ж почуєш його». | Ґгрjппа же къ фи1сту речE: хотёлъ бhхъ и3 сaмъ человёка сего2 слhшати. Џнъ же речE: ќтрэ ўслhшиши є3го2. |
|
23
|
23
|
| Другого дня, коли Агриппа і Вереніка прийшли з великою пихою і увійшли у судову палату з тисяцькими та найзнатнішими громадянами міста, за наказом Феста був приведений Павло. | На ќтріе же пришeдшу ґгрjппэ и3 вернікjи со мн0гою г0рдостію и3 вшeдшымъ въ судeбную палaту съ ты6сzщники и3 съ нар0читыми м{жи грaда, и3 повелёвшу фи1сту, приведeнъ бhсть пavелъ. |
|
24
|
24
|
| І сказав Фест: «Царю Агриппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, проти якого багато юдеїв приступили до мене в Єрусалимі і тут і кричали, що йому не належить більше жити. | И# речE фи1стъ: ґгрjппо царю2 и3 вси2 сyщіи съ нaми мyжіе, ви1дите сего2, њ нeмже всE мн0жество їудє1й стужaху ми2 во їеrли1мэ же и3 здЁ, вопію1ще, ћкw не подобaетъ жи1ти є3мY ктомY: |
|
25
|
25
|
| Але я зрозумів, що він не вчинив нічого, вартого смерти; і як він сам вимагав суду в Августа, то я вирішив послати його до нього. | ѓзъ же разумёвъ ничт0же дост0йно смeрти сотв0рша є3го2, и3 самомy же семY нарeкшу севaста, суди1хъ послaти є3го2: |
|
26
|
26
|
| Я не маю нічого певного написати про нього його величності; а тому і привів його до вас, і зокрема перед тебе, царю Агриппо, щоб після розгляду було мені що написати. | њ нeмже и3звёстное что2 писaти господи1ну не и4мамъ: тёмже и3 привед0хъ є3го2 пред8 вaсъ, наипaче же пред8 тS, ґгрjппо царю2, ћкw да разсуждeнію бhвшу и4мамъ что2 писaти: |
|
27
|
27
|
| Бо мені здається нерозважливим посилати в’язня і не визначити звинувачень на нього». | безсловeсно бо мни1тсz ми2, посылaющу ю4зника, ґ вины2, ћже нaнь, не сказaти. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
