Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 12
Главa в7i
1
1
У той час цар Ірод підняв руки на декого з церкви, щоб заподіяти їм зло, (За? к7f7.) Во џно же врeмz возложи2 и4рwдъ цaрь рyцэ њѕл0бити нBкіz и5же t цRкве,
2
2
і мечем убив Якова, брата Іоанового. ўби1 же їaкwва, брaта їwaннова, мечeмъ:
3
3
А побачивши, що це подобається юдеям, після того взяв і Петра, — тоді були дні опрісноків, — и3 ви1дэвъ, ћкw г0дэ є4сть їудeємъ, приложи2 ћти и3 петрA: бsху же днjе њпрэсн0чніи:
4
4
і, схопивши його, посадив у в’язницю; і наказав чотирьом четвіркам воїнів стерегти його, маючи намір після Пасхи вивести його до народу. є3г0же и3 є4мь всади2 въ темни1цу, предaвъ четhремъ четвери1цамъ в0инwвъ стрещи2 є3го2, хотS по пaсцэ и3звести2 є3го2 къ лю1демъ.
5
5
Отже, Петра стерегли у в’язниці, а тим часом церква ревно молилася за нього Богові. И# ќбw петрA стрежaху въ темни1цэ: моли1тва же бЁ прилёжна бывaемаz t цRкве къ бGу њ нeмъ.
6
6
Коли ж Ірод хотів вивести його, тієї ночі Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, і сторожа біля дверей стерегла в’язницю. Е#гдa же хотsше є3го2 и3звести2 и4рwдъ, въ нощи2 т0й бЁ пeтръ спS междY двэмA в0инома, свsзанъ (желёзнома) ќжема двэмA, стрaжіе же пред8 двeрьми стрежaху темни1цы.
7
7
І ось постав ангел Господній, і світло осяяло в’язницю, і, штовхнувши в бік Петра, він розбудив його і сказав: «Встань швидше». І впали ланцюги з його рук. И# сE, ѓгGлъ гDень предстA, и3 свётъ возсіS въ хрaминэ: толкнyвъ же въ рeбра петрA, воздви1же є3го2, глаг0лz: востaни вск0рэ. И# спад0ша є3мY ќжz (желёзнаz) съ рукY.
8
8
І сказав йому ангел: «Підпережись і взуйся». Він зробив так. Потім говорить йому: «Вдягни одяг твій та йди за мною». Речe же ѓгGлъ къ немY: препоsшисz и3 вступи2 въ плесни6цы тво‰. Сотвори1 же тaкw. И# глаг0ла є3мY: њблецhсz въ ри1зу твою2 и3 послёдствуй ми2.
9
9
Петро вийшов і попрямував за ним, не знаючи, що роблене ангелом було в дійсності, а думав, що бачить видіння. И# и3зшeдъ в8слёдъ є3гw2 и3дsше и3 не вёдаше, ћкw и4стина є4сть бhвшее t ѓгGла, мнsше же видёніе зрёти.
10
10
Пройшовши першу і другу сторожу, вони прийшли до залізної брами, що вела до міста, яка сама собою відчинилася їм: вони вийшли і пройшли одну вулицю, і раптом ангела не стало з ним. Прошє1дша же пeрвую стрaжу и3 вторyю, пріид0ста ко вратHмъ желBзнымъ, вводsщымъ во грaдъ, ±же њ себЁ tверз0шасz и4ма: и3 и3зшє1дша преид0ста ст0гну є3ди1ну, и3 ѓбіе tступи2 ѓгGлъ t негw2.
11
11
Тоді Петро, опам’ятавшись, сказав: «Тепер я бачу воістину, що Господь послав ангела Свого і звільнив мене від руки Іродової та від усього, чого чекав народ юдейський». И# пeтръ бhвъ въ себЁ, речE: нн7э вёмъ вои1стинну, ћкw послA бGъ ѓгGла своего2 и3 и3з8sтъ мS и3з8 руки2 и4рwдовы и3 t всегw2 чazніz людjй їудeйскихъ.
12
12
І, роздивившись, прийшов до дому Марії, матері Іоана, званого Марком, де багато людей зібралися і молилися. (За? l.) Смотри1въ же пріи1де въ д0мъ марjи мaтере їwaнна, нарицaемагw мaрка, и3дёже бsху мн0зи с0брани и3 молsщесz.
13
13
Коли ж Петро постукав біля воріт, то вийшла послухати служниця на ім’я Рода Толкнyвшу же петрY во вратA дворA, приступи2 слhшати nтрокови1ца, и4менемъ р0ди,
14
14
і, впізнавши голос Петра, з радости не відчинила воріт, а, вбігши, сказала, що Петро стоїть біля воріт. и3 познaвши глaсъ петр0въ, t рaдости не tвeрзе врaтъ, притeкши же сказA петрA стоsща пред8 враты2.
15
15
А ті казали їй: «Чи при своєму ти розумі?» Але вона твердила, що так і є. Вони ж говорили: «Це ангел його». Nни1 же къ нeй рёша: бэснyешисz ли; Nнa же крэплsшесz тaкw бhти. Nни1 же глаг0лаху: ѓгGлъ є3гw2 є4сть.
16
16
А Петро і далі стукав. Коли ж відчинили, то побачили його і вжахнулися. Пeтръ же пребывaше толкjй: tвeрзше же ви1дэша є3го2 и3 ўжас0шасz.
17
17
Він же, давши знак рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь вивів його з в’язниці, і сказав: «Сповістіть про це Якова і братію». Потім, вийшовши, пішов у інше місце. Помаaвъ же и5мъ рук0ю молчaти, сказA и5мъ, кaкw гDь є3го2 и3зведE и3з8 темни1цы: речe же: возвэсти1те їaкwву и3 брaтіzмъ сі‰. И# и3зшeдъ и4де во и4но мёсто.
18
18
Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога: що сталося з Петром. Бhвшу же дню2, бЁ молвA не мaла въ в0инэхъ, что2 ќбw петрY бhсть:
19
19
Ірод же, пошукавши його і не знайшовши, судив сторожів і звелів стратити їх. Потім він відбув з Юдеї до Кесарії і там залишався. и4рwдъ же, поискaвъ є3го2 и3 не њбрётъ и3 и3стzзaвъ стрaжы, повелЁ tвести2 и5хъ: и3 и3зшeдъ t їудeи въ кесарjю, живsше.
20
20
Ірод був розгніваний на тирян і сидонян; вони ж, змовившись, прийшли до нього і, схиливши на свій бік Власта, постельника царського, просили миру, бо їхня країна живилася від його царства. Бё же и4рwдъ гнёваzсz на тЂрzны и3 сідHнzны: и5же є3динодyшнw пріид0ша къ немY, и3 ўмоли1вше влaста постeльника царeва, прошaху ми1ра, понeже страны6 и4хъ t цaрства є3гw2 питaхусz.
21
21
Призначеного дня Ірод, одягнувшись у царський одяг, сів на підвищенні і говорив до них; Въ нарэчeнный же дeнь и4рwдъ, њб0лксz во nдeжду цaрску и3 сёдъ на суди1ще пред8 нар0домъ, глаг0лаше къ ни6мъ,
22
22
а народ вигукував: «Це голос Бога, а не людини». нар0дъ же возглашaше: глaсъ б9ій, ґ не человёчь.
23
23
Та раптом ангел Господній уразив його за те, що він не віддав слави Боговi; і, з’їдений червою, помер. Внезaпу же порази2 є3го2 ѓгGлъ гDень, занE не дадE слaвы бGу: и3 бhвъ червьми2 и3з8zдeнъ, и4здше.
24
24
Слово ж Боже росло і поширювалось. Сл0во же б9іе растsше и3 мн0жашесz.
25
25
А Варнава та Савл, виконавши доручення, повернулися з Єрусалима до Антиохії, взявши з собою Іоана, прозваного Марком. (За? l№.) Варнaва же и3 сavлъ возврати1стасz и3з8 їеrли1ма во ґнтіохjю, и3спHлнивша слyжбу, поє1мша съ соб0ю и3 їwaнна, нарицaемаго мaрка.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.