|
Глава 24
|
Главa к7д
|
|
1
|
1
|
| Через п’ять днів прийшли первосвященик Ананія зі старійшинами і з якимсь ритором Тертуллом, які скаржилися правителеві на Павла. | По пzти1хъ же днeхъ сни1де ґрхіерeй ґнaніа со ст†рцы и3 съ ри1торомъ нёкіимъ тертЂлломъ, и5же сказaша и3гeмwну њ пavлэ. |
|
2
|
2
|
| Коли ж його покликали, то Тертулл почав його звинувачувати, кажучи: | При1звану же бhвшу є3мY, начaтъ клеветaти тертЂллъ, глаг0лz: |
|
3
|
3
|
| «Завжди і повсюди з усякою вдячністю ми визнаємо, що тобі, високоповажний Феліксе, ми зобов’язані стійким миром і твоєму піклуванню про благоустрій цього народу. | мн0гъ ми1ръ ўлучaюще тоб0ю, и3 и3справлє1ніz бывaємаz kзhку семY твои1мъ промышлeніемъ, всsкимъ же w4бразомъ и3 вездЁ пріeмлемъ, держaвный фи1ліxе, со всsкимъ благодарeніемъ: |
|
4
|
4
|
| Та щоб багато не турбувати тебе, прошу тебе вислухати нас коротко з властивою тобі лагідністю. | но да не мн0жае стужaю тебЁ, молю1 тz послyшати нaсъ вкрaтцэ твоeю кр0тостію: |
|
5
|
5
|
| Знайшовши цього чоловіка губителем суспільства, підбурювачем заколоту між юдеями, що живуть по всьому світі, і представником Назорейської єресі, | њбрэт0хомъ бо мyжа сего2 губи1телz и3 дви1жуща противлeніе всBмъ їудeємъ живyщымъ по вселeннэй и3 предстaтелz (сyща) назwрeйстэй є4реси, |
|
6
|
6
|
| який наважився навіть осквернити храм, ми взяли його і хотіли судити його за нашим законом. | и4же и3 цeрковь покуси1сz њскверни1ти, є3г0же и3 ћхомъ и3 по зак0ну нaшему хотёхомъ суди1ти є3мY: |
|
7
|
7
|
| Але тисяцький Лісій, прийшовши з великою силою, взяв його з рук наших і послав до тебе, | пришeдъ же лmсjа тhсzщникъ, мн0гою си1лою t рyкъ нaшихъ и3схити2 є3го2 и3 къ тебЁ послA, |
|
8
|
8
|
| звелівши і нам, його обвинувачам, іти до тебе. Ти можеш сам, розібравшись, дізнатись від нього про все те, в чому ми звинувачуємо його». | повелёвъ (и3 нaмъ) поeмлющымъ нaнь и3ти2 къ тебЁ: t негHже возм0жеши сaмъ разсуди1въ њ всёхъ си1хъ познaти, њ ни1хже мы2 поeмлемъ нaнь. |
|
9
|
9
|
| І юдеї підтвердили, сказавши, що це так. | Сложи1шасz же и3 їудeє, глаг0люще си6мъ тaкw бhти. |
|
10
|
10
|
| Павло ж, коли правитель дав йому знак говорити, відповів: «Знаючи, що ти багато років справедливо судиш народ цей, я тим вільніше буду захищати мою справу. | Tвэщa же пavелъ, поманyвшу є3мY и3гeмwну глаг0лати: t мн0гихъ лётъ сyща тS судію2 прaведна kзhку семY свёдый, благодyшнэе ±же њ мнЁ tвэщaю, |
|
11
|
11
|
| Ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів минуло, як я прийшов до Єрусалима на поклоніння. | могyщу ти2 разумёти, ћкw не мн0жае ми2 є4сть днjй дванaдесzтихъ, tнeлэже взыд0хъ поклони1тисz во їеrли1мъ: |
|
12
|
12
|
| Hі в святилищі, ні в синагогах, ні в місті вони не знаходили мене як такого, що з ким-небудь сперечається або викликає розбрат у народі, | и3 ни въ цeркви њбрэт0ша мS къ комY глаг0люща и3ли2 разврaтъ творsща нар0ду, ни въ с0нмищихъ, ни во грaдэ, |
|
13
|
13
|
| і не можуть довести того, в чому тепер звинувачують мене. | нижE довести2 м0гутъ, є3ли6ка тебЁ нн7э на мS глаг0лютъ: |
|
14
|
14
|
| Але признаюся тобі в тому, що, згідно вченню, яке вони називають єрессю, я дійсно служу Богові отців моїх і вірую всьому, що написано в Законі і Пророках, | и3сповёдую же тебЁ сіE, ћкw въ пути2, є3г0же сjи глаг0лютъ є4ресь, тaкw служY nтeческому бGу, вёруz всBмъ сyщымъ въ зак0нэ и3 прbр0цэхъ пи6санымъ, |
|
15
|
15
|
| маючи надію на Бога, що буде воскресіння мертвих, праведників і грішників, чого і самі вони сподіваються. | ўповaніе и3мhй на бGа, ћкw воскrніе х0щетъ бhти мє1ртвымъ, првdникwмъ же и3 грёшникwмъ, є3г0же и3 сaми сjи чaютъ: |
|
16
|
16
|
| Тому і сам дбаю я завжди мати непорочну совість перед Богом і людьми. | њ сeмъ же и3 ѓзъ подвизaюсz, непор0чну с0вэсть и3мёти всегдA пред8 бGомъ же и3 человBки: |
|
17
|
17
|
| По багатьох роках я прийшов, шоб доставити моєму народові милостиню і приношення. | по лётэхъ же мн0гихъ пріид0хъ сотвори1ти ми1лwстыни во kзhкъ м0й и3 приношє1ніz: |
|
18
|
18
|
| При тому знайшли мене очищеним у храмі, не з народом і не з галасом. | въ ни1хже њбрэт0ша мS њчищeнна въ цeркви, ни съ нар0домъ, нижE съ молв0ю, |
|
19
|
19
|
| Це були деякі асійські юдеї, котрим належало б стати перед тобою і звинувачувати мене, коли щось мають проти мене. | нёцыи t ґсjи їудeє, и5мже подобaше пред8 тS пріити2 и3 глаг0лати, ѓще и4мутъ что2 на мS: |
|
20
|
20
|
| Або самі ті нехай скажуть, яку знайшли вони в мені неправду, коли я стояв перед синедріоном, | и3ли2 сaми тjи да глаг0лютъ, ѓще кyю њбрэт0ша во мнЁ непрaвду, стaвшу ми2 въ с0нмищи, |
|
21
|
21
|
| хіба тільки одне те слово, яке голосно промовив я, стоячи поміж ними, що за вчення про воскресіння мертвих я нині приймаю суд від вас». | рaзвэ є3ди1нагw сегw2 глaса, и4мже возопи1хъ стоS въ ни1хъ, ћкw њ воскrніи мeртвыхъ ѓзъ сyдъ пріeмлю днeсь t вaсъ. |
|
22
|
22
|
| Вислухавши це, Фелікс відклав їхню справу і сказав: «Розгляну вашу справу, коли прийде тисяцький Лісій і я докладніше довідаюсь про це вчення». | Слhшавъ же сі‰ фи1ліxъ tвэщA [tречE] и5мъ, и3звёстнэе ўвёдэвъ ±же њ пути2 сeмъ, глаг0лz: є3гдA лmсjа тhсzщникъ пріи1детъ, разсуждY ±же њ вaсъ. |
|
23
|
23
|
| А Павла наказав сотникові стерегти, але не утискувати його і не забороняти нікому з його близьких служити йому або приходити до нього. | Повелё же с0тнику стрещи2 пavла, и3 и3мёти њслaбу, и3 ни є3ди1ному же возбранsти t свои1хъ є3мY служи1ти и3ли2 приходи1ти къ немY. |
|
24
|
24
|
| Через кілька днів Фелікс, прийшовши з Друзіллою, дружиною своєю, юдеянкою, покликав Павла і слухав його про віру в Христа Ісуса. | По днeхъ же нёкіихъ пришeдъ фи1ліxъ со друсjлліею жен0ю своeю сyщею їудeанынею, призвA пavла, да слhшитъ t негw2 вёру, ћже во хrтA ї}са. |
|
25
|
25
|
| І коли він говорив про правду, про стриманість і про майбутній суд, то Фелікс пройнявся страхом і відповів: «Тепер іди, а коли знайду час, покличу тебе». | Глаг0лющу же є3мY њ прaвдэ и3 њ воздержaніи и3 њ судЁ хотsщемъ бhти, пристрaшенъ бhвъ фи1ліxъ tвэщA: нн7э ќбw и3ди2, врeмz же получи1въ призовy тz. |
|
26
|
26
|
| До того ж він сподівався, що Павло дасть йому грошей, щоб відпустити його: тому часто кликав його і розмовляв з ним. | Вкyпэ же и3 надёzсz, ћкw мздA дaстсz є3мY t пavла, ћкw да tпyститъ є3го2: тёмже и3 чaстw призывaz є3го2, бесёдоваше съ ни1мъ. |
|
27
|
27
|
| Коли минуло два роки, місце Фелікса посів Порцій Фест. Бажаючи догодити юдеям, Фелікс залишив Павла в кайданах. | Двэмa же лётома скончaвшемасz пріsтъ и3змэнeніе фи1ліxъ поркjа фи1ста: хотs же ўг0дное сотвори1ти їудeємъ фи1ліxъ, њстaви пavла свsзана. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
