Глава 11
|
Главa №i
|
1
|
1
|
Почули апостоли та браття, які були в Юдеї, що і язичники прийняли слово Боже. | Слhшаша же ґпcли и3 брaтіz сyщіи во їудeи, ћкw и3 kзhцы пріsша сл0во б9іе. |
2
|
2
|
І коли Петро прийшов до Єрусалима, обрізані дорікали йому, | И# є3гдA взhде пeтръ во їеrли1мъ, препирaхусz съ ни1мъ и5же t њбрёзаніz, |
3
|
3
|
кажучи: «Ти ходив до людей необрізаних і їв з ними». | глаг0люще, ћкw къ мужє1мъ њбрёзаніz не и3мyщымъ вшeлъ є3си2 и3 ћлъ є3си2 съ ни1ми. |
4
|
4
|
Петро ж почав переказувати їм по порядку, говорячи: | Начeнъ же пeтръ, скaзоваше и5мъ порsду, глаг0лz: |
5
|
5
|
«У місті Іоппії я молився, і в жахові бачив видіння: сходив якийсь сосуд, ніби велике полотно, яке чотирма кінцями спускалося з неба, і опустилось до мене. | ѓзъ бёхъ во грaдэ їoппjйстэмъ молsсz и3 ви1дэхъ во ќжасэ видёніе, сходsщь сосyдъ нёкій, ћкw плащани1цу вeлію, t четhрехъ крaєвъ низпущaему съ небесE, и3 пріи1де дaже до менє2: |
6
|
6
|
Я подивився на нього і, розглядаючи, побачив чотириногих земних, звірів, плазунів і птахів небесних. | въ ню1же воззрёвъ смотрsхъ, и3 ви1дэхъ четверонHгаz земн†z и3 ѕвBри и3 гaды и3 пти6цы небє1сныz. |
7
|
7
|
І почув я голос, який промовляв до мене: «Встань, Петре, заколи та їж». | Слhшахъ же глaсъ гlющь мнЁ: востaвъ, пeтре, заколи2 и3 ћждь. |
8
|
8
|
Я ж сказав: «Hі, Господи, ніщо погане або нечисте ніколи не входило в мої уста». | Рёхъ же: никaкоже, гDи, ћкw всsко сквeрно и3ли2 нечи1сто николи1же вни1де во ўстA мо‰. |
9
|
9
|
І відповів мені вдруге голос з неба: «Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим». | Tвэщa же ми2 глaсъ втори1цею съ небесE гlющь: ±же бGъ њчcтилъ є4сть, ты2 не скверни2. |
10
|
10
|
Це сталося тричі, і знову піднялося все на небо. | Сіe же бhсть три1жды: и3 пaки взsшасz вс‰ на нeбо. |
11
|
11
|
І ось у ту саму мить три чоловіки, послані з Кесарії до мене, стали перед домом, де я був. | И# сE, ѓбіе тріE мyжіе стaша пред8 хрaминою, въ нeйже бёхъ, п0слани t кесарjи ко мнЁ. |
12
|
12
|
Дух сказав мені йти з ними, аніскільки не вагаючись. Пішли зі мною й ці шість братів, і ми прийшли в дім того чоловіка. | Речe же ми2 д¦ъ и3ти2 съ ни1ми, ничт0же разсуждaz: пріид0ша же со мн0ю и3 шeсть брaтіz сjи, и3 внид0хомъ въ д0мъ мyжа. |
13
|
13
|
Він розповів нам, як він бачив у своєму домі ангела святого, який став і сказав йому: «Пошли до Іоппії людей і поклич Симона, званого Петром; | И# возвэсти2 нaмъ, кaкw ви1дэ ѓгGла (с™а) въ домY своeмъ, стaвша и3 рeкша є3мY: посли2 во їoппjю мyжы и3 призови2 сjмwна, нарицaемаго петрA, |
14
|
14
|
він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь дім твій». | и4же речeтъ глаг0лы къ тебЁ, въ ни1хже сп7сeшисz ты2 и3 вeсь д0мъ тв0й. |
15
|
15
|
Коли ж почав я говорити, зійшов на них Дух Святий, як і на нас спочатку. | Внегдa же начaхъ глаг0лати, нападE д¦ъ с™hй на ни1хъ, ћкоже и3 на ны2 въ начaлэ. |
16
|
16
|
Згадав я тоді слово Господа, як Він сказав: «Іоан хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим». | Помzнyхъ же гlг0лъ гDень, ћкоже гlаше: їwaннъ ќбw крести1лъ є4сть вод0ю, вh же и4мате крести1тисz д¦омъ с™hмъ. |
17
|
17
|
Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто ж я, щоб міг заборонити Богові?» | Ѓще u5бо рaвенъ дaръ дадE и5мъ бGъ, ћкоже и3 нaмъ вёровавшымъ въ гDа нaшего ї}са хrтA, ѓзъ же кто2 бёхъ могjй возбрани1ти бGа; |
18
|
18
|
Вислухавши це, вони заспокоїлись і прославили Бога, кажучи: «Видно, і язичникам дав Бог покаяння на життя». | Слhшавше же сі‰ ўмолк0ша и3 слaвлzху бGа, глаг0люще: ќбw и3 kзhкwмъ бGъ покаsніе дадE въ жив0тъ. |
19
|
19
|
Тим часом розсіяні через гоніння, що сталося після Стефана, пройшли до Фінікії та Кіпру і Антиохії, нікому не проповідуючи слово, крім юдеїв. | (За? к7}.) Разсёzвшіисz u5бо t ск0рби, бhвшіz при стефaнэ, проид0ша дaже до фінікjи и3 кЂпра и3 ґнтіохjи, ни є3ди1ному же глаг0люще сл0во, т0кмw їудeємъ. |
20
|
20
|
Були ж деякі з них кіпряни і киринейці, які, прийшовши до Антиохії, говорили до еллінів, благовістячи Господа Ісуса. | Бsху же нёцыи t ни1хъ мyжіе кЂпрстіи и3 кmрінeйстіи, и5же, вшeдше во ґнтіохjю, глаг0лаху къ є4ллинwмъ, благовэствyюще гDа ї}са. |
21
|
21
|
І рука Господня була з ними, і велике число, увірувавши, навернулося до Господа. | И# бЁ рукA гDнz съ ни1ми: мн0гое же число2 вёровавше њбрати1шасz ко гDу. |
22
|
22
|
Дійшла чутка про це до церкви Єрусалимської, і доручили Варнаві йти до Антиохії. | Слhшано же бhсть сл0во њ ни1хъ во ќшію цRкве сyщіz во їеrли1мэ, и3 послaша варнaву преити2 дaже до ґнтіохjи: |
23
|
23
|
Він прийшов і, побачивши благодать Божу, зрадів і умовляв усіх триматися Господа щирим серцем; | и4же пришeдъ и3 ви1дэвъ блгdть б9ію, возрaдовасz и3 молsше всёхъ и3зволeніемъ сeрдца терпёти њ гDэ: |
24
|
24
|
бо він був чоловік добрий і сповнений Духа Святого і віри. І приєдналося чимало народу до Господа. | ћкw бЁ мyжъ бlгъ и3 и3сп0лнь д¦а с™а и3 вёры. И# приложи1сz нар0дъ мн0гъ гDеви. |
25
|
25
|
Потім Варнава пішов у Тарс шукати Савла і, знайшовши його, привів до Антиохії. | И#зhде же варнaва въ тaрсъ взыскaти сavла, и3 њбрётъ є3го2, приведE є3го2 во ґнтіохjю: |
26
|
26
|
Цілий рік збиралися вони в церкві і вчили багато народу; і ученики в Антиохії вперше почали зватися християнами. | бhсть же и5мъ лёто цёло собирaтисz въ цRкви и3 ўчи1ти нар0дъ мн0гъ, нарещи1 же прeжде во ґнтіохjи ўчн7ки2 хrтіaны. |
27
|
27
|
У ті дні прийшли з Єрусалима до Антиохії пророки. | Въ ты6z же дни6 снид0ша t їеrли1ма прbр0цы во ґнтіохjю: |
28
|
28
|
І один з них, на ім’я Агав, уставши, провістив Духом, що по всьому світу буде великий голод, що й сталося за кесаря Клавдія. | востaвъ же є3ди1нъ t ни1хъ, и4менемъ ґгaвъ, назнaменаше д¦омъ глaдъ вели1къ хотsщь бhти по всeй вселeннэй, и4же и3 бhсть при клаvдjи кeсари: |
29
|
29
|
Тоді ученики ухвалили, щоб кожний‚ хто що мав‚ послав допомогу браттям, які живуть у Юдеї, | t ўчн7къ же, по є3ли1ку кто2 и3мёzше что2, и3зв0лиша кjйждо и4хъ на слyжбу послaти живyщымъ во їудeи брaтіzмъ, |
30
|
30
|
що й зробили, пославши зібране до пресвітерів через Варнаву і Савла. | є4же и3 сотвори1ша, послaвше къ стaрцємъ рук0ю варнaвлею и3 сavлею. |