|
Глава 27
|
Главa к7з
|
|
1
|
1
|
|
Коли вирішено було відпливти нам до Італії, то віддали Павла і деяких інших в’язнів сотникові Августового полку на ім’я Юлій.
|
(За? н7.) И# ћкоже сyждено бhсть tплhти нaмъ во їталjю, предaху пavла же и3 и3ны6z нёкіz ю4зники с0тнику, и4менемъ їyлію, спjры севастjйскіz.
|
|
2
|
2
|
|
Ми піднялися на адрамітський корабель‚ що мав пливти поблизу асійських місць‚ вирушили. З нами перебував Аристарх, македонянин із Фессалоніки.
|
Вшeдше же въ корaбль ґдрамЂтскій, восхотёвше плhти во ґс‡йскаz мBста, tвез0хомсz, сyщу съ нaми ґрістaрху макед0нzнину t солyнz.
|
|
3
|
3
|
|
Другого дня пристали до Сидона. Юлій поводився з Павлом людинолюбно, дозволив йому відвідати друзів і скористатися їхньою допомогою.
|
Въ другjй же пристaхомъ въ сідHнэ: человэколю1біе же їyлій пavлови дёz, повелЁ къ другHмъ шeдшу прилэжaніе [пос0біе] ўлучи1ти.
|
|
4
|
4
|
|
Вирушивши звідти, ми припливли до Кіпру, бо був супротивний вітер,
|
И# tтyду tвeзшесz приплhхомъ въ кЂпръ, занE вётри бsху проти1вни:
|
|
5
|
5
|
|
і, перепливши море проти Киликії та Памфілії, прибули до Мир Лікійських.
|
пучи1ну же, ћже проти1ву кілікjи и3 памфmлjи, преплhвше, пріид0хомъ въ мЂры лmк‡йскіz.
|
|
6
|
6
|
|
Там сотник знайшов олександрійський корабель, що плив до Італії, і посадив нас на нього.
|
И# тaмw њбрётъ с0тникъ корaбль ґлеxандрjйскій пловyщь во їталjю, всади1 ны въ џнь.
|
|
7
|
7
|
|
Повільно плаваючи багато днів і ледве порівнявшись з Кнідом, через несприятливий нам вітер, ми підпливли до Криту при Салмоні.
|
Во мнHги же дни6 к0снw плaвающе и3 є3двA бhвше проти1ву кнjда, не њставлsющу нaсъ вётру, приплhхомъ под8 кри1тъ при салмHнэ:
|
|
8
|
8
|
|
Ледве пробравшись повз нього, прибули до одного місця, що зветься Добрі Пристані, поблизу міста Ласея.
|
є3двa же и3збирaюще крaй, пріид0хомъ на мёсто нёкое, нарицaемое д0брое пристaнище, є3мyже бли1з8 бЁ грaдъ ласeй.
|
|
9
|
9
|
|
А як минуло багато часу, і плавання було вже небезпечне, тому що і піст уже минув, то Павло радив,
|
Мн0гу же врeмени минyвшу и3 сyщу ўжE небезбёдну плaванію, занeже и3 п0стъ ўжE бЁ прешeлъ, совётоваше пavелъ,
|
|
10
|
10
|
|
кажучи їм: «Мужі! Я бачу, що плавання буде з труднощами і з великою шкодою не тільки для вантажу і корабля, але й для нашого життя».
|
глаг0лz и5мъ: мyжіе, ви1жду, ћкw съ досаждeніемъ и3 мн0гою тщет0ю не т0кмw брeмене и3 кораблS, но и3 дyшъ нaшихъ х0щетъ бhти плaваніе.
|
|
11
|
11
|
|
Однак сотник більше довіряв керманичеві і начальникові корабля, ніж словам Павла.
|
С0тникъ же к0рмчіz и3 наvкли1ра послyшаше пaче, нeжели пavломъ глаг0лемыхъ.
|
|
12
|
12
|
|
А що пристань була непридатна до зимівлі, то чимало людей радили податися звідти, щоб, якщо можливо, дійти до Фініка, пристані критської, що лежить проти південно-західного і північно-західного вітру, і там перезимувати.
|
Не добрy же пристaнищу сyщу ко њзимёнію, мн0зи совётъ даsху tвезти1сz tтyду, ѓще кaкw возм0гутъ, дости1гше фінікjи, њзимёти въ пристaнищи кри1тстэмъ, зрsщемъ къ лjву и3 къ хHру.
|
|
13
|
13
|
|
Подув південний вітер, і вони, думаючи, що вже дістали бажане, вирушили і попливли поблизу Криту.
|
Дхнyвшу же ю4гу, мнёвше в0лю свою2 ўлучи1ти, воздви1гше вBтрила, плhху вскрaй кри1та.
|
|
14
|
14
|
|
Але невдовзі знявся супротивний йому бурхливий вітер, що зветься «евроклідон».
|
Не по мн0зэ же возвёz проти1венъ є3мY вётръ бyренъ, нарицaемый є3vроклЂдwнъ.
|
|
15
|
15
|
|
Корабель схопило так, що він не міг чинити опір вітрові, і ми носилися, віддавшись хвилям.
|
Восхищeну же бhвшу кораблю2 и3 не могyщу сопроти1витисz вётру, вдaвшесz волнaмъ носи1ми бёхомъ.
|
|
16
|
16
|
|
І, наскочивши на якийсь острівець, що зветься Клавдій, ми ледве могли втримати човен.
|
Џстровъ же нёкій мимотeкше, нарицaющьсz клаvдjй, є3двA возмог0хомъ ўдержaти ладію2:
|
|
17
|
17
|
|
Піднявши його, почали всіма засобами обв’язувати корабель; боячись, щоб не сісти на мілину, спустили вітрило і таким чином носилися.
|
ю4же востsгше, всsкимъ w4бразомъ помогaху, подтверждaюще корaбль: боsщесz же, да не въ сЂрть [въ мє1лкаz мBста] впадyтъ, низпусти1вше пaрусъ, си1це носи1ми бёху.
|
|
18
|
18
|
|
Ранком другого дня, коли розпочався буревій, почали викидати вантаж,
|
Вельми1 же њбуревaємымъ нaмъ, на ќтріе и3зметaніе творsху,
|
|
19
|
19
|
|
а на третій день ми своїми руками повикидали корабельне знаряддя.
|
и3 въ трeтій дeнь свои1ми рукaми ћдрило корaбленое и3зверг0хомъ.
|
|
20
|
20
|
|
Та оскільки багато днів не було видно ні сонця, ні зірок, і тривала велика буря, то, зрештою, зникала будь-яка надія на наше врятування.
|
Ни с0лнцу же, ни ѕвэздaмъ ћвльшымсz на мнHги дни6, и3 зимЁ не мaлэ належaщей, пр0чее tимaшесz надeжда всS, є4же спасти1сz нaмъ.
|
|
21
|
21
|
|
Що довго не їли, то Павло, ставши посеред них, сказав: «О мужі! Треба було послухати мене і не відходити від Криту, і тим самим уникнули б цих труднощів і шкоди.
|
Мн0гу же неzдeнію сyщу, тогдA стaвъ пavелъ посредЁ и4хъ, речE: подобaше ќбw, q, мyжіе, послyшавше менє2, не tвезти1сz t кри1та и3 и3збhти досаждeніz сегw2 и3 тщеты2:
|
|
22
|
22
|
|
Тепер же благаю вас‚ підбадьортеся, бо жодна душа з вас не загине, а тільки корабель.
|
и3 сE, нн7э молю2 вы2 благодyшствовати, поги1бель бо ни є3ди1нэй души2 t вaсъ бyдетъ, рaзвэ кораблS:
|
|
23
|
23
|
|
Бо ангел Бога, Якому я належу і Якому служу, з’явився мені цієї ночі
|
предстa бо ми2 въ сію2 н0щь ѓгGлъ бGа, є3гHже ѓзъ є4смь, є3мyже и3 служY,
|
|
24
|
24
|
|
і сказав: «Hе бійся, Павле. Тобі належить стати перед кесарем, і ось Бог дарував тобі всіх, що пливуть з тобою».
|
глаг0лz: не б0йсz, пavле, кeсарю ти2 подобaетъ предстaти, и3 сE, даровA тебЁ бGъ вс‰ плaвающыz съ тоб0ю.
|
|
25
|
25
|
|
Тому підбадьортеся, мужі, бо я вірю Богові, що буде так, як мені сказано.
|
Тёмже дерзaйте, мyжіе, вёрую бо бGови, ћкw тaкw бyдетъ, и4мже w4бразомъ рэчeно ми2 бhсть:
|
|
26
|
26
|
|
Hам належить бути викинутими на який-небудь острів».
|
во џстровъ же нёкій подобaетъ нaмъ пристaти.
|
|
27
|
27
|
|
Чотирнадцятої ночі, коли ми носилися в Адріатичному морі, близько опівночі корабельники почали здогадуватися, що наближаються до якоїсь землі,
|
И# є3гдA четвертаzнaдесzть н0щь бhсть, носи6мымъ нaмъ во ґдріaтстэй (пучи1нэ), въ полyнощи непщевaху корaбленицы, ћкw приближaютсz къ нёкоей странЁ,
|
|
28
|
28
|
|
і, вимірявши глибину, знайшли двадцять сажнів; потім на невеликій відстані, знову вимірявши, знайшли п’ятнадцять сажнів.
|
и3 и3змёривше глубинY њбрэт0ша сажeней двaдесzть: мaлw же прешeдше и3 пaки и3змёривше, њбрэт0ша сажeней пzтьнaдесzть.
|
|
29
|
29
|
|
Побоюючись, щоб не натрапити на кам’янисті місця, кинули з корми чотири якорі і чекали дня.
|
Боsщесz же, да не кaкw въ пр{днаz мBста впадyтъ, t н0са кораблS вeргше кHтвы четhри, молsхомсz, да дeнь бyдетъ.
|
|
30
|
30
|
|
Коли корабельники хотіли втекти з корабля і спускали на море човен, роблячи вигляд, ніби хочуть кинути якір з носа,
|
Корaбленикwмъ же и4щущымъ бэжaти и3з8 кораблS и3 низвёсившымъ ладію2 въ м0ре, и3звётомъ ѓки t н0са хотsщымъ кHтвы простeрти,
|
|
31
|
31
|
|
Павло сказав сотникові і воїнам: «Якщо вони не залишаться на кораблі, то ви не зможете врятуватися».
|
речE пavелъ с0тнику и3 в0инwмъ: ѓще не сjи пребyдутъ въ корабли2, вы2 спасти1сz не м0жете.
|
|
32
|
32
|
|
Тоді воїни відтяли вірьовки у човна, і він упав.
|
ТогдA в0ини tрёзаша ќжz ладіи2 и3 њстaвиша ю5 tпaсти.
|
|
33
|
33
|
|
Коли почало світати, Павло умовляв усіх приймати їжу, кажучи: «Сьогодні чотирнадцятий день, як ви, чекаючи, перебуваєте без їжі, нічого не споживаючи.
|
Е#гдa же хотsше дeнь бhти, молsше пavелъ всёхъ, да пріи1мутъ пи1щу, глаг0лz: четыренадесsтый днeсь дeнь ждyще, не ћдше пребывaете, ничт0же вкуси1вше:
|
|
34
|
34
|
|
Тому прошу вас прийняти їжу: це сприятиме збереженню вашого життя; бо ні в кого з вас не впаде й волосина з голови».
|
тёмже молю2 вaсъ пріsти пи1щу, сe бо къ вaшему спасeнію є4сть: ни є3ди1ному бо t вaсъ влaсъ главы2 tпадeтъ.
|
|
35
|
35
|
|
Промовивши це і взявши хліб, він подякував Богові перед усіма і, розламавши, почав їсти.
|
Рeкъ же сі‰ и3 пріeмь хлёбъ, благодари2 бGа пред8 всёми и3 прел0мль начaтъ ћсти.
|
|
36
|
36
|
|
Тоді всі підбадьорилися і також прийняли їжу.
|
Благонадeжни же бhвше вси2, и3 тjи пріsша пи1щу:
|
|
37
|
37
|
|
Було ж усіх нас на кораблі двісті сімдесят шість душ.
|
бё же въ корабли2 всёхъ дyшъ двёстэ сeдмьдесzтъ и3 шeсть.
|
|
38
|
38
|
|
Hаситившись їжею, почали полегшувати корабель, викидаючи пшеницю в море.
|
Насhщшесz же брaшна, њблегчи1ша корaбль, и3зметaюще пшени1цу въ м0ре.
|
|
39
|
39
|
|
Коли ж настав день, землі не розпізнавали, а побачили лише якусь затоку з пологим берегом, до якого вирішили, якщо можна, пристати кораблем.
|
Е#гдa же дeнь бhсть, земли2 не познавaху: нёдро же нёкое ўсмотрёша и3мyщее пес0къ [брeгъ], въ нeже, ѓще м0щно є4сть, совэщaша и3звлещи2 корaбль.
|
|
40
|
40
|
|
І, піднявши якорі, попливли по морю і, розв’язавши стерно та піднявши мале вітрило за вітром, тримали до берега.
|
И# кHтвы собрaвше, везsхусz по м0рю: кyпнw њслaбивше ќжz корми1лwмъ и3 воздви1гше мaлое вётрило къ дhшущему вётрецу, вез0хомсz на крaй [брeгъ].
|
|
41
|
41
|
|
Hаскочили на косу‚ і корабель сів на мілину. Hіс загруз і став нерухомим, а корма розбивалася силою хвиль.
|
Впaдше же въ мёсто и3с0пное, ўвzзи1ша корaбль: и3 н0съ ќбw ўвsзшій пребhсть недви1жимь, корми1ло же разбивaшесz t нyжды в0лнъ.
|
|
42
|
42
|
|
Воїни було погодилися умертвити в’язнів, щоб хто-небудь, випливши, не втік.
|
В0инwмъ же совётъ бhсть, да ќзники ўбію1тъ, да не кто2 поплhвъ и3збёгнетъ.
|
|
43
|
43
|
|
Але сотник, бажаючи врятувати Павла, утримав їх від цього наміру і звелів тим, що вміли плавати, першими кинутися і вийти на землю,
|
С0тникъ же, хотS соблюсти2 пavла, возбрани2 совёту и4хъ, повелё же могyщымъ плaвати, да и3зскочи1вше пeрвэе и3зhдутъ на крaй,
|
|
44
|
44
|
|
іншим же — кому на дошках, а кому на будь-чому від корабля; і таким чином усі врятувалися на землю.
|
ґ пр0чіи, џви ќбw на дщи1цахъ, џви же на нёчемъ t кораблS. И# тaкw бhсть всBмъ спасти1сz на зeмлю.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.