Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською - Глава 8

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Глава 8	Главa }

1	1
Савл же схвалював убивство його. Того дня сталося велике гоніння на церкву в Єрусалимi; і всі, крім апостолів, розсіялися по різних місцях Юдеї та Самарії.	Сavлъ же бЁ соизволsz ўбjйству є3гw2. Бhсть же въ т0й дeнь гонeніе вeліе на цRковь їеrли1мскую: вси1 же разсёzшасz по странaмъ їудє1йскимъ и3 самар‡йскимъ, кромЁ ґпcлъ:
2	2
Стефана ж поховали люди побожні і вчинили великий плач по ньому.	погреб0ша же стефaна мyжіе благоговёйніи и3 сотвори1ша плaчь вeлій над8 ни1мъ.
3	3
А Савл нищив Церкву; ходив по домах, тягнув чоловіків та жінок і віддавав їх до в’язниці.	Сavлъ же њѕлоблsше цRковь, въ д0мы входS, и3 влачS мyжы и3 жєны2, предаsше въ темни1цу.
4	4
Ті ж, що розсіялися, ходили і благовістили слово.	Разсёzвшіисz же прохождaху, благовэствyюще сл0во.
5	5
Так, Филип прийшов у самарійське місто і проповідував їм Христа.	(За? }‹.) Філjппъ же сошeдъ во грaдъ самарjйскій, проповёдаше и5мъ хrтA:
6	6
Hарод однодушно слухав те, що говорив Филип; чув і бачив чудеса, які він творив.	внимaху же нар0ди глаг0лємымъ t філjппа є3динодyшнw, слhшаще и3 ви1дzще знaмєніz, ±же творsше:
7	7
Бо нечисті духи з багатьох, хто мав їх, виходили з великим криком, а чимало розслаблених і кривих зцілялося.	дyси бо нечи1стіи t мн0гихъ и3мyщихъ \|, вопію1ще глaсомъ вeліимъ, и3схождaху, мн0зи же разслaбленніи и3 хр0міи и3сцэли1шасz:
8	8
І була велика радість у тому місті.	и3 бhсть рaдость вeліz во грaдэ т0мъ.
9	9
Перебував же в місті один чоловік на ім’я Симон, який раніш волхвував і дивував самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.	Мyжъ же нёкій, и4менемъ сjмwнъ, прeжде бЁ во грaдэ волхвyz и3 ўдивлsz kзhкъ самарjйскій, глаг0лz нёкоего бhти себE вели1ка,
10	10
Його слухали всі, від малого до великого, кажучи: «Цей є велика сила Божа».	є3мyже внимaху вси2 t мaла дaже до вели1ка, глаг0люще: сeй є4сть си1ла б9іz вели1каz.
11	11
А слухали його тому, що він довгий час дивував їх волхвуванням.	Внимaху же є3мY, занE дов0лно врeмz волхвов†ніи ўдивлsше и5хъ.
12	12
Коли ж повірили Филипові, який благовістив про Царство Боже та про ім’я Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки і жінки.	Е#гдa же вёроваша філjппу благовэствyющу ±же њ цrтвіи б9іи и3 њ и4мени ї}съ хrт0вэ, крещaхусz мyжіе же и3 жєны2.
13	13
Увірував і сам Симон і, охрестившись, не відходив від Филипа; і, побачивши великі чудеса й знамення, що творилися, дивувався.	Сjмwнъ же и3 сaмъ вёрова и3 крeщьсz бЁ пребывaz ў філjппа: ви1дz же си6лы и3 знaмєніz вє1ліz бывaєма, ўжaсенъ дивлsшесz.
14	14
Коли почули апостоли, які були в Єрусалимі, що Самарія прийняла слово Боже, послали до них Петра та Іоана,	Слhшавше же и5же во їеrли1мэ ґпcли, ћкw пріsтъ самарjа сл0во б9іе, послaша къ ни6мъ петрA и3 їwaнна,
15	15
котрі, прийшовши, помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого.	и5же сошeдше помоли1шасz њ ни1хъ, ћкw да пріи1мутъ д¦а с™aго:
16	16
Бо Він не сходив ще на жодного з них, а тільки були вони охрещені в ім’я Господа Ісуса.	є3щe бо ни на є3ди1наго и4хъ бЁ пришeлъ, т0чію крещeни бsху во и4мz гDа ї}са:
17	17
Тоді поклали руки на них, і вони прийняли Духа Святого.	тогдA возложи1ша рyцэ на нS, и3 пріsша д¦а с™aго.
18	18
Симон же, побачивши, що через покладання рук апостольських подається Дух Святий, приніс їм гроші,	(За? f7‹.) Ви1дэвъ же сjмwнъ, ћкw возложeніемъ рyкъ ґпcлскихъ даeтсz д¦ъ с™hй, принесE и5мъ сребро2,
19	19
кажучи: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, одержував Духа Святого».	глаг0лz: дади1те и3 мнЁ влaсть сію2, да, на нег0же ѓще положY рyцэ, пріи1метъ д¦а с™aго.
20	20
Але Петро сказав йому: «Hехай срібло твоє буде з тобою на погибель, бо ти помислив дістати дар Божий за гроші.	Пeтръ же речE къ немY: сребро2 твоE съ тоб0ю да бyдетъ въ поги1бель, ћкw дaръ б9ій непщевaлъ є3си2 сребр0мъ стzжaти:
21	21
Hема для тебе в цьому ні частки, ні уділу; бо серце твоє неправдиве перед Богом.	нёсть ти2 чaсти ни жрeбіz въ словеси2 сeмъ, и4бо сeрдце твоE нёсть прaво пред8 бGомъ:
22	22
Отже, покайся у цьому гріху твоєму і благай Бога, щоб відпустив тобі помисел серця твого;	покaйсz u5бо њ ѕл0бэ твоeй сeй и3 моли1сz бGу, ѓще ќбw tпyститсz ти2 помышлeніе сeрдца твоегw2:
23	23
бо бачу тебе повного жовчі гіркої і в путах неправди».	въ жeлчи бо г0рести и3 сою1зэ непрaвды зрю2 тS сyща.
24	24
Симон же сказав у відповідь: «Помоліться за мене до Господа, щоб мене ніщо не спіткало із сказаного вами».	Tвэщaвъ же сjмwнъ речE: помоли1тесz вы2 њ мнЁ ко гDу, ћкw да ничт0же си1хъ нaйдетъ на мS, ±же рек0сте.
25	25
Вони ж, засвідчивши та проповідавши слово Господнє, поверталися до Єрусалима і в багатьох самарійських селах проповідували Євангеліє.	Nни1 же u5бо, засвидётелствовавше и3 глаг0лавше сл0во гDне, возврати1шасz во їеrли1мъ и3 мнHгимъ вeсемъ самар‡йскимъ благовэсти1ша.
26	26
А Филипові ангел Господній сказав: «Устань та йди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалима в Газу; вона безладна».	(За? к7.) ЃгGлъ же гDень речE къ філjппу, глаг0лz: востaни и3 и3ди2 на полyдне, на пyть сходsщій t їеrли1ма въ гaзу: и3 т0й є4сть пyстъ.
27	27
Він устав і пішов. І ось чоловік ефіопський, євнух, вельможа Кандакії, цариці ефіопської, хранитель усіх її скарбів, який приїжджав до Єрусалима на поклоніння,	И# востaвъ п0йде: и3 сE, мyжъ мyрінъ, є3vнyхъ си1ленъ кандакjи цари1цы мyрінскіz, и4же бЁ над8 всёми сокрHвищи є3S, и4же пріи1де поклони1тисz во їеrли1мъ:
28	28
повертався і, сидячи на своїй колісниці, читав пророка Ісаю.	бё же возвращazсz, и3 сэдS на колесни1цэ своeй, чтsше прbр0ка и3сaію.
29	29
Дух сказав Филипові: «Підійди і пристань до цієї колісницi».	Речe же д¦ъ къ філjппу: приступи2 и3 прилэпи1сz колесни1цэ сeй.
30	30
Филип підійшов і, почувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: «Чи розумієш, що читаєш?»	Притeкъ же філjппъ ўслhша є3го2 чтyща прbр0ка и3сaію и3 речE: ќбw разумёеши ли, ћже чтeши;
31	31
Він сказав: «Як можу розуміти, коли ніхто не настановить мене?» І попросив Филипа піднятися і сісти з ним.	Џнъ же речE: кaкw ќбw могY (разумёти), ѓще не кто2 настaвитъ мS; ўмоли1 же філjппа, да возшeдъ сsдетъ съ ни1мъ.
32	32
А місце з Писання, яке він читав, було таке: «Як вівцю на заклання, ведено Його, і, як ягня перед тим, хто стриже його, мовчить, так і Він не відкриває уст Своїх.	Сл0во же писaніz, є4же чтsше, бЁ сіE: ћкw nвчA на заколeніе ведeсz, и3 ћкw ѓгнецъ прsмw стригyщему є3го2 безглaсенъ, тaкw не tверзaетъ ќстъ свои1хъ:
33	33
У приниженні Його суд Його відбувся. Але про рід Його хто розповість? Бо береться із землі життя Його».	во смирeніи є3гw2 сyдъ є3гw2 взsтсz, р0дъ же є3гw2 кто2 и3сповёсть; ћкw взeмлетсz t земли2 жив0тъ є3гw2.
34	34
І казав євнух Филипові: «Прошу тебе сказати: про кого пророк говорить це? Про себе чи про когось іншого?»	Tвэщaвъ же кaженикъ къ філjппу, речE: молю1 тz, њ к0мъ прbр0къ глаг0летъ сіE; њ себё ли, и3ли2 њ и3нёмъ нёкоемъ;
35	35
Филип відкрив уста свої і, почавши з цього Писання, благовістив йому про Ісуса.	Tвeрзъ же філjппъ ўстA сво‰ и3 начeнъ t писaніz сегw2, благовэсти2 є3мY ї}са.
36	36
Тим часом, продовжуючи путь, вони приїхали до води, і євнух сказав: «Ось вода. Що перешкоджає мені хреститись?»	Ћкоже и3дsху путeмъ, пріид0ша на нёкую в0ду, и3 речE кaженикъ: сE, водA: что2 возбранsетъ ми2 крести1тисz;
37	37
Филип же сказав йому: «Якщо віруєш від усього серця, то можна». Він сказав у відповідь: «Вірую, що Ісус Христос є Син Божий».	Речe же є3мY філjппъ: ѓще вёруеши t всегw2 сeрдца твоегw2, м0щно ти2 є4сть. Tвэщaвъ же речE: вёрую сн7а б9іz бhти ї}са хrтA.
38	38
І наказав зупинити колісницю; і ввійшли обидва у воду, Филип і євнух; і охрестив [він] його.	И# повелЁ стaти колесни1цэ: и3 снид0ста џба на в0ду, філjппъ же и3 кaженикъ: и3 крести2 є3го2.
39	39
Коли ж вони вийшли з води, Дух Святий зійшов на євнуха, а Филипа возніс ангел Господній, і євнух уже не бачив його, і поїхав дорогою своєю, радіючи.	Е#гдa же и3зыд0ста t воды2, д¦ъ с™hй нападE на кaженика: ѓгGлъ же гDень восхи1ти філjппа, и3 не ви1дэ є3гw2 ктомY кaженикъ, и3дsше бо въ пyть св0й рaдуzсz.
40	40
Филип же опинився в Азоті і, проходячи, благовістив усім містам, аж поки прийшов до Кесарії.	(За? к7№.) Філjппъ же њбрётесz во ґзHтэ и3 проходS благовэствовaше градHмъ всBмъ, д0ндеже пріити2 є3мY въ кесарjю.

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт