|
Глава 26
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
Був голод у землі, більший за колишній голод, що був у дні Авраама; і пішов Ісаак до Авимелеха, царя Филистимського, у Герар.
|
Бы́сть же гла́дъ на земли́, кромѣ́ гла́да бы́вшаго пре́жде во вре́мя Авраа́мле. Оти́де же Ісаа́къ ко Авімеле́ху царю́ Филісті́мску въ Гера́ру:
|
|
2
|
2
|
|
Господь явився йому і сказав: не ходи в Єгипет; живи в землі, про яку Я скажу тобі,
|
яви́ся же єму́ Госпо́дь и рече́: не ходи́ во Єги́петъ, всели́ся же въ земли́, въ не́йже ти́ реку́,
|
|
3
|
3
|
|
подорожуй по цій землі, і Я буду з тобою і благословлю тебе, бо тобі і нащадкам твоїм дам усі землі ці і виконаю клятву [Мою], якою Я клявся Аврааму, батькові твоєму;
|
и обита́й въ земли́ то́й, и бу́ду съ тобо́ю, и благословлю́ тя: тебѣ́ бо и сѣ́мени твоєму́ да́мъ всю́ зе́млю сію́, и поста́влю кля́тву Мою́, є́юже кля́хся Авраа́му отцу́ твоєму́:
|
|
4
|
4
|
|
примножу нащадків твоїх, як зірки небесні, і дам нащадкам твоїм усі землі ці; благословляться в сімені твоєму всі народи земні,
|
и умно́жу сѣ́мя твоє́, я́ко звѣ́зды небе́сныя, и да́мъ сѣ́мени твоєму́ всю́ зе́млю сію́: и благословя́тся о сѣ́мени твоє́мъ вси́ язы́цы земні́и:
|
|
5
|
5
|
|
за те, що Авраам [батько твій] послухався голосу Мого і виконував, що Мною заповідано було виконувати: повеління Мої, постанови Мої і закони Мої.
|
поне́же послу́ша оте́цъ тво́й Авраа́мъ Моєго́ гла́са и соблюде́ за́повѣди Моя́ и повелѣ́нія Моя́, и оправда́нія Моя́ и зако́ны Моя́.
|
|
6
|
6
|
|
Ісаак оселився в Герарі.
|
Всели́ся же Ісаа́къ въ Гера́рѣхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Жителі місця того запитали про [Ревекку] дружину його, і він сказав: це сестра моя; тому що боявся сказати: дружина моя, щоб не вбили мене, думав він, жителі місця цього, за Ревекку, тому що вона прекрасна на вигляд.
|
Вопроси́ша же му́жіє мѣ́ста того́ о Реве́кцѣ женѣ́ єго́, и рече́: сестра́ ми є́сть. Убоя́ся бо рещи́, я́ко жена́ ми є́сть, да не когда́ убію́тъ єго́ му́жіє мѣ́ста того́ Реве́кки ра́ди, поне́же бѣ́ доброзра́чна.
|
|
8
|
8
|
|
Але коли вже багато часу він там прожив, Авимелех, цар Филистимський, подивившись у вікно, побачив, що Ісаак грається з Ревеккою, дружиною своєю.
|
Бы́сть же мно́го вре́мя та́мо: и прини́кнувъ Авімеле́хъ ца́рь Гера́рскій окно́мъ, ви́дѣ Ісаа́ка игра́юща съ Реве́ккою жено́ю своє́ю.
|
|
9
|
9
|
|
І покликав Авимелех Ісаака і сказав: ось, це дружина твоя; як же ти сказав: вона сестра моя? Ісаак сказав йому: тому що я думав, не вмерти б мені заради неї.
|
Призва́ же Авімеле́хъ Ісаа́ка и рече́ єму́: у́бо жена́ твоя́ є́сть? Почто́ ре́клъ єси́, я́ко сестра́ ми є́сть? Рече́ же єму́ Ісаа́къ: рѣ́хъ бо, да не умру́ єя́ ра́ди.
|
|
10
|
10
|
|
Але Авимелех сказав [йому]: навіщо ти зробив це з нами? ледве один з народу [мого] не з’єднався з дружиною твоєю, і ти ввів би нас у гріх.
|
Рече́ же єму́ Авімеле́хъ: что́ сіє́ сотвори́лъ єси́ на́мъ? Вма́лѣ не бы́сть нѣ́кто от ро́да моєго́ съ жено́ю твоє́ю, и наве́лъ бы єси́ на ны́ невѣ́дѣніє.
|
|
11
|
11
|
|
І дав Авимелех повеління всьому народові, сказавши: хто доторкнеться до цього чоловіка і до дружини його, той відданий буде на смерть.
|
Заповѣ́да же Авімеле́хъ всѣ́мъ лю́демъ свои́мъ, глаго́ля: вся́къ, и́же прико́снется му́жу сему́, или́ женѣ́ єго́, сме́рти пови́ненъ бу́детъ.
|
|
12
|
12
|
|
І посіяв Ісаак на землі тій і одержав у той рік ячменю у стократ: так благословив його Господь.
|
Сѣ́я же Ісаа́къ въ земли́ то́й, и приобрѣ́те въ то́ лѣ́то стокра́тный пло́дъ ячме́ня: благослови́ же єго́ Госпо́дь.
|
|
13
|
13
|
|
І став великим чоловік цей і звеличувався більше і більше до того, що став дуже великим.
|
И возвы́сися человѣ́къ, и преуспѣва́я бо́лшій быва́ше, до́ндеже вели́къ бы́сть зѣло́.
|
|
14
|
14
|
|
У нього були стада дрібної і отари великої худоби і безліч орних земель, і филистимляни почали заздрити йому.
|
Бы́ша же єму́ ско́ти ове́цъ и ско́ти воло́въ и земледѣ́лія мно́га. Позави́дѣша же єму́ Филісті́мляне:
|
|
15
|
15
|
|
І всі колодязі, що їх викопали раби батька його за життя батька його Авраама, филистимляни завалили і засипали землею.
|
и вся́ кла́дязи, я́же ископа́ша раби́ отца́ єго́, во вре́мя отца́ єго́, загради́ша я́ Филісті́мляне и напо́лниша ты́я земле́ю.
|
|
16
|
16
|
|
І Авимелех сказав Ісааку: відійди від нас, бо ти зробився набагато сильнішим за нас.
|
Рече́ же Авімеле́хъ ко Ісаа́ку: отиди́ от на́съ, я́ко си́льнѣйшій сотвори́лся єси́ от на́съ зѣло́.
|
|
17
|
17
|
|
І Ісаак відійшов звідти, і розташувався наметами в долині Герарській, і оселився там.
|
И отъи́де отту́ду Ісаа́къ и обита́ въ де́бри Гера́рстѣй, и всели́ся та́мо.
|
|
18
|
18
|
|
І знову викопав Ісаак колодязі води, що були викопані у дні Авраама, батька його, і які завалили филистимляни після смерти Авраама [батька його]; і назвав їх тими ж іменами, якими назвав їх [Авраам,] батько його.
|
И па́ки Ісаа́къ ископа́ кла́дязи во́дныя, я́же ископа́ша раби́ Авраа́ма отца́ єго́, и загради́ша ты́я Филісті́мляне, по уме́ртвіи Авраа́ма отца́ єго́: и прозва́ и́мъ имена́, по имена́мъ, и́миже прозва́ Авраа́мъ оте́цъ єго́.
|
|
19
|
19
|
|
І копали раби Ісаакові в долині [Герарській] і знайшли там колодязь води живої.
|
И ископа́ша раби́ Ісаа́ковы въ де́бри Гера́рстѣй, и обрѣто́ша та́мо кла́дязь воды́ жи́вы.
|
|
20
|
20
|
|
І сперечалися пастухи герарські з пастухами Ісаака, говорячи: наша вода. І він нарік колодязю ім’я: Есек, тому що сперечалися з ним.
|
И пря́хуся па́стыріє Гера́рстіи съ па́стырьми Ісаа́ковыми, глаго́люще: на́ша є́сть вода́. И прозва́ и́мя кла́дязю тому́ Оби́да: оби́дяху бо єго́.
|
|
21
|
21
|
|
[Коли рушив звідти Ісаак,] викопали інший колодязь; сперечалися також і через нього; і він нарік йому ім’я: Ситна.
|
Отше́дъ же отту́ду Ісаа́къ, ископа́ кла́дязь другі́й. Пря́хуся же и о то́мъ: и прозва́ и́мя єму́ Вражда́.
|
|
22
|
22
|
|
І він рушив звідти і викопав інший колодязь, про який уже не сперечалися, і нарік йому ім’я: Реховоф, тому що, сказав він, тепер Господь дав нам просторе місце, і ми розмножимося на землі.
|
Отше́дъ же отту́ду, ископа́ кла́дязь другі́й. И не пря́хуся о то́мъ, и прозва́ и́мя єму́ Простра́нство, глаго́ля: я́ко ны́нѣ распространи́ Госпо́дь на́мъ и возрасти́ на́съ на земли́.
|
|
23
|
23
|
|
Звідти перейшов він у Вирсавію.
|
Взы́де же отту́ду ко кла́дязю Кля́твенному:
|
|
24
|
24
|
|
І в ту ніч явився йому Господь і сказав: Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою; і благословлю тебе і розмножу нащадків твоїх, заради [батька твого] Авраама, раба Мого.
|
и яви́ся єму́ Госпо́дь въ ту́ но́щь и рече́: А́зъ є́смь Бо́гъ Авраа́ма отца́ твоєго́, не бо́йся, съ тобо́ю бо є́смь: и благословлю́ тя, и умно́жу сѣ́мя твоє́ Авраа́ма ра́ди отца́ твоєго́.
|
|
25
|
25
|
|
І він влаштував там жертовник і закликав ім’я Господнє. І розкинув там намет свій, і викопали там раби Ісаакові колодязь, [у долині Герарській].
|
И созда́ та́мо же́ртвенникъ, и призва́ и́мя Госпо́дне: и поста́ви та́мо ски́нію свою́: ископа́ша же та́мо раби́ Ісаа́ковы кла́дязь въ де́бри Гера́рстѣй.
|
|
26
|
26
|
|
Прийшов до нього з Герара Авимелех і Ахузаф, друг його, і Фихол, воєначальник його.
|
И Авімеле́хъ пріи́де къ нему́ от Гера́ръ, и Охоза́ѳъ невѣстоводи́тель єго́, и Фіхо́лъ воєво́да си́лъ єго́.
|
|
27
|
27
|
|
Ісаак сказав їм: для чого ви прийшли до мене, коли ви зненавиділи мене і вислали мене від себе?
|
И рече́ и́мъ Ісаа́къ: вску́ю пріидо́сте ко мнѣ́? Вы́ же возненави́дѣсте мене́ и отсла́сте мя́ от себе́.
|
|
28
|
28
|
|
Вони сказали: ми ясно побачили, що Господь з тобою, і тому ми сказали: поставимо між нами і тобою клятву й укладемо з тобою союз,
|
Они́ же рѣ́ша: ви́дѣвше узрѣ́хомъ, я́ко бѣ́ Госпо́дь съ тобо́ю, и рѣ́хомъ: бу́ди кля́тва между́ на́ми и между́ тобо́ю, и завѣща́имъ съ тобо́ю завѣ́тъ,
|
|
29
|
29
|
|
щоб ти не чинив нам зла, як і ми не доторкнулися до тебе, а робили тобі тільки добре і відпустили тебе з миром; тепер ти благословенний Господом.
|
да не сотвори́ши съ на́ми зла́, я́коже не возгнуша́хомся тобо́ю мы́, и я́коже сотвори́хомъ тебѣ́ добро́, и отпусти́хомъ тя́ съ ми́ромъ: и ны́нѣ благослове́нъ ты́ от Го́спода.
|
|
30
|
30
|
|
Він зробив їм вечерю, і вони їли і пили.
|
И сотвори́ и́мъ пи́ръ, и ядо́ша и пи́ша.
|
|
31
|
31
|
|
І, вставши рано-вранці, поклялись один одному; і відпустив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.
|
И воста́вше зау́тра, кля́тся кі́йждо бли́жнему: и отпусти́ я́ Ісаа́къ, и отидо́ша от него́ здра́вы.
|
|
32
|
32
|
|
У той самий день прийшли раби Ісаакові і сповістили його про колодязь, який копали вони, і сказали йому: ми знайшли воду.
|
Бы́сть же въ то́й де́нь, и прише́дше раби́ Ісаа́ковы повѣ́даша єму́ о кла́дязѣ, єго́же ископа́ша, и реко́ша: не обрѣто́хомъ воды́.
|
|
33
|
33
|
|
І він назвав його: Шива. Тому ім’я місту тому Беершива [Вирсавія] до цього дня.
|
И прозва́ єго́ Кля́тва. Сего́ ра́ди прозва́ и́мя гра́ду о́ному кла́дязь Кля́твенный, да́же до дне́шняго дне́.
|
|
34
|
34
|
|
І був Ісав сорока років, і взяв собі за дружин Ієгудифу, дочку Беера хеттеянина, і Васемафу, дочку Елона хеттеянина;
|
Бя́ше же Иса́въ лѣ́тъ четы́редесяти: и поя́ жену́ Іуді́ѳу, дще́рь Вео́ха Хетте́ина, и Васема́ѳу, дще́рь Єло́на Хетте́ина {въ нѣ́которыхъ: Єве́ова}.
|
|
35
|
35
|
|
і вони були тягарем для Ісаака і Ревекки.
|
И бы́ша проти́вящеся Ісаа́кови и Реве́кцѣ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.