Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 48 з 50
Глава 48
Глава 48
1
1
Після того Йосифові сказали: ось, батько твій хворий. І він узяв з собою двох синів своїх, Манассію і Єфрема [і пішов до Якова].
Бы́сть же по глаго́лѣхъ си́хъ, и повѣ́дано бы́сть Іо́сифу, я́ко оте́цъ тво́й изнемога́єтъ: и пои́мъ два́ сы́на своя́, Манассі́ю и Єфре́ма, пріи́де ко Іа́кову.
2
2
Якова сповістили і сказали: ось, син твій Йосиф іде до тебе. Ізраїль зібрав сили свої і сів на постелі.
Повѣ́даша же Іа́кову, глаго́люще: се́, сы́нъ тво́й Іо́сифъ гряде́тъ къ тебѣ́. И укрѣпи́вся Ізра́иль сѣ́де на одрѣ́,
3
3
І сказав Яків Йосифові: Бог Всемогутній явився мені в Лузі, в землі Ханаанській, і благословив мене,
и рече́ Іа́ковъ ко Іо́сифу: Бо́гъ мо́й яви́ся мнѣ́ въ Лу́зѣ, въ земли́ Ханаа́ни, и благослови́ мя
4
4
і сказав мені: ось, Я розплоджу тебе, і розмножу тебе, і породжу від тебе безліч народів, і дам землю цю нащадкам твоїм після тебе, у вічне володіння.
и рече́ ми: се́, А́зъ возращу́ тя и умно́жу тя́, и сотворю́ тя въ собра́нія язы́ковъ: и да́мъ ти́ зе́млю сію́ и сѣ́мени твоєму́ по тебѣ́ во одержа́ніє вѣ́чноє.
5
5
І нині два сини твої, які народилися тобі в землі Єгипетській, до мого прибуття до тебе в Єгипет, мої вони; Єфрем і Манассія, як Рувим і Симеон, будуть мої;
Ны́нѣ у́бо два́ сы́на твоя́, и́же бы́ша тебѣ́ въ земли́ Єги́петстѣй пре́жде прише́ствія моєго́ къ тебѣ́ во Єги́петъ, мои́ су́ть: Єфре́мъ и Манассі́а, а́ки Руви́мъ и Симео́нъ бу́дутъ мнѣ́:
6
6
діти ж твої, які народяться від тебе після них, будуть твої; вони під ім’ям братів своїх будуть іменуватися в їхньому наслідді.
сы́ны же, я́же а́ще роди́ши по си́хъ, бу́дутъ тебѣ́: во и́мя бра́тіи своєя́ призову́тся ко жре́біямъ о́ныхъ:
7
7
Коли я йшов з Месопотамії, померла в мене Рахиль [мати твоя] у землі Ханаанській, по дорозі, не дійшовши трохи до Ефрафи, і я поховав її там по дорозі до Ефрафи, що нині Вифлеєм.
а́зъ же єгда́ идя́хъ от Месопота́міи Си́рскія, у́мре Рахи́ль ма́ти твоя́ въ земли́ Ханаа́ни, приближа́ющуся ми́ ко іпподро́му Хавра́ѳы земли́, є́же пріити́ во Єфра́ѳу: и погребо́хъ ю́ на пути́ іпподро́ма: се́й є́сть Виѳлеє́мъ.
8
8
І побачив Ізраїль синів Йосифа і сказав: хто це?
Ви́дѣвъ же Ізра́иль сы́ны Іо́сифовы, рече́: что́ тебѣ́ сі́и?
9
9
І сказав Йосиф батькові своєму: це сини мої, яких Бог дав мені тут. [Яків] сказав: підведи їх до мене, і я благословлю їх.
Рече́ же Іо́сифъ отцу́ своєму́: сы́нове мои́ су́ть, я́же даде́ ми Бо́гъ здѣ́. И рече́ Іа́ковъ: приведи́ ми я́, да благословлю́ и́хъ.
10
10
Очі ж Ізраїлеві притупилися від старости; не міг він бачити ясно. Йосиф підвів їх до нього, і він поцілував їх і обійняв їх.
О́чи же Ізра́илю тя́жко ви́дѣста от ста́рости, и не можа́ше ви́дѣти: и прибли́жи и́хъ къ нему́, и лобза́ и́хъ, и объя́тъ я́.
11
11
І сказав Ізраїль Йосифу: не сподівався я бачити твоє лице; але ось, Бог показав мені і дітей твоїх.
И рече́ Ізра́иль ко Іо́сифу: се́, лица́ твоєго́ не лиши́хся, и се́, показа́ ми Бо́гъ и сѣ́мя твоє́.
12
12
І відвів їх Йосиф від колін його і поклонився йому лицем своїм до землі.
И отведе́ и́хъ Іо́сифъ от колѣ́нъ єго́, и поклони́шася єму́ лице́мъ до земли́.
13
13
І взяв Йосиф обох [синів своїх], Єфрема у праву свою руку навпроти лівої Ізраїля, а Манассію в ліву навпроти правої Ізраїля, і підвів до нього.
Пои́мъ же Іо́сифъ два́ сы́на своя́, Єфре́ма въ десни́цу, пря́мо лѣви́цы Ізра́иля, Манассі́ю же въ лѣ́вую, пря́мо десни́цы Ізра́илевы, прибли́жи и́хъ къ нему́.
14
14
Але Ізраїль простяг праву руку свою і поклав на голову Єфрема, хоча цей був менший, а ліву на голову Манассії. З наміром поклав він так руки свої, хоча Манассія був первістком.
Просте́ръ же Ізра́иль ру́ку десну́ю, возложи́ на главу́ Єфре́млю, се́й же бя́ше ме́ншій, а лѣ́вую на главу́ Манассі́ину, премѣни́въ ру́цѣ,
15
15
І благословив Йосифа і сказав: Бог, перед Яким ходили батьки мої Авраам та Ісаак, Бог, Який пасе мене з тих пір, як я існую, до цього дня,
и благослови́ я́ и рече́: Бо́гъ, Єму́же благоугоди́ша отцы́ мои́ предъ ни́мъ, Авраа́мъ и Ісаа́къ, Бо́гъ, И́же пита́єтъ мя́ измла́да да́же до дне́ сего́,
16
16
ангел, що визволяє мене від усякого зла, нехай благословить отроків цих; нехай буде на них наречене ім’я моє й ім’я батьків моїх Авраама та Ісаака, і нехай виростуть вони в безліч посеред землі.
А́нгелъ, и́же мя́ избавля́єтъ от всѣ́хъ зо́лъ, да благослови́тъ дѣ́тища сія́, и прозове́тся въ ни́хъ и́мя моє́, и и́мя оте́цъ мои́хъ, Авраа́ма и Ісаа́ка, и да умно́жатся во мно́жество мно́гоє на земли́.
17
17
І побачив Йосиф, що батько його поклав праву руку свою на голову Єфрема; і прикро було йому через це. І взяв він руку батька свого, щоб перекласти її з голови Єфрема на голову Манассії,
Ви́дѣвъ же Іо́сифъ, я́ко возложи́ оте́цъ єго́ ру́ку десну́ю свою́ на главу́ Єфре́млю, тя́жко єму́ яви́ся: и прія́ Іо́сифъ ру́ку отца́ своєго́ отъя́ти ю́ от главы́ Єфре́мли на главу́ Манассі́ину,
18
18
і сказав Йосиф батькові своєму: не так, батьку мій, бо це — первісток; поклади на його голову праву руку твою.
и рече́ Іо́сифъ отцу́ своєму́: не та́ко, о́тче: се́й бо [є́сть] пе́рвенецъ, возложи́ ру́ку десну́ю твою́ на главу́ єго́.
19
19
Але батько його не погодився і сказав: знаю, сину мій, знаю; і від нього народиться народ, і він буде великим; але менший його брат буде більшим за нього, і від сімені його народиться численний народ.
И не хотя́ше, но рече́: вѣ́мъ, ча́до, вѣ́мъ: и се́й бу́детъ въ лю́ди, и се́й вознесе́тся: но бра́тъ єго́ ме́ншій бо́лій єго́ бу́детъ, и сѣ́мя єго́ бу́детъ во мно́жество язы́ковъ.
20
20
І благословив їх у той день, говорячи: тобою буде благословляти Ізраїль, говорячи: Бог нехай вчинить тобі, як Єфрему і Манассії. І поставив Єфрема вище за Манассію.
И благослови́ я́ въ то́мъ дни́, глаго́ля: въ ва́съ благослови́тся Ізра́иль, глаго́люще: да сотвори́тъ тя́ Бо́гъ я́коже Єфре́ма и я́ко Манассі́ю. И поста́ви Єфре́ма вы́шше Манассі́и.
21
21
І сказав Ізраїль Йосифові: ось, я вмираю; і Бог буде з вами і поверне вас у землю батьків ваших;
Рече́ же Ізра́иль Іо́сифу: се́, а́зъ умира́ю, и бу́детъ Бо́гъ съ ва́ми, и возврати́тъ ва́съ от земли́ сея́ на зе́млю оте́цъ ва́шихъ:
22
22
я даю тобі, переважно перед братами твоїми, одну ділянку, яку я взяв з рук аморреїв мечем моїм і луком моїм.
а́зъ же даю́ ти Сікі́му избра́нную свы́ше бра́тіи твоєя́, ю́же взя́хъ изъ руки́ Аморре́йски мече́мъ мои́мъ и лу́комъ.

Глава 48 з 50
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.