|
Глава 33
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
|
Глянув Яків і побачив, і ось, іде Ісав, [брат його,] і з ним чотириста чоловік. І розділив [Яків] дітей Лії, Рахилі і двох служниць.
|
Воззрѣ́въ же Іа́ковъ очи́ма свои́ма, ви́дѣ: и се́, Иса́въ бра́тъ єго́ иды́й, и четы́риста муже́й съ ни́мъ. И раздѣли́ Іа́ковъ дѣ́ти Лі́и и Рахи́ли и дву́мъ рабы́нямъ,
|
|
2
|
2
|
|
І поставив [двох] служниць і дітей їхніх попереду, Лію і дітей її за ними, а Рахиль і Йосифа позаду.
|
и поста́ви о́бѣ рабы́ни и сы́ны и́хъ въ пе́рвыхъ, Лі́ю же и дѣ́ти єя́ позади́, а Рахи́ль и Іо́сифа въ послѣ́днихъ:
|
|
3
|
3
|
|
А сам пішов перед ними і поклонився до землі сім разів, підходячи до брата свого.
|
са́мъ же изы́де пе́рвѣє предъ ни́ми и поклони́ся до земли́ седми́жды, до́ндеже прибли́жися къ бра́ту своєму́.
|
|
4
|
4
|
|
І побіг Ісав до нього назустріч і обійняв його, й упав на шию його і цілував його, і плакали [обидва].
|
И притече́ Иса́въ во срѣ́теніє єму́: и объе́мь єго́, припаде́ на вы́ю єго́ и облобыза́ єго́: и пла́кастася о́ба.
|
|
5
|
5
|
|
І глянув [Ісав] і побачив дружин і дітей і сказав: хто це у тебе? Яків сказав: діти, яких Бог дарував рабу твоєму.
|
И воззрѣ́въ Иса́въ, ви́дѣ жены́ и дѣ́ти и рече́: что́ сі́и тебѣ́ су́ть? О́нъ же рече́: дѣ́ти, и́миже поми́лова Бо́гъ раба́ твоєго́.
|
|
6
|
6
|
|
І підійшли служниці і діти їхні й поклонилися;
|
И приступи́ша рабы́ни и дѣ́ти и́хъ и поклони́шася:
|
|
7
|
7
|
|
підійшли і Лія та діти її і поклонилися; в кінці підійшли Йосиф і Рахиль і поклонились.
|
и приступи́ Лі́а и дѣ́ти єя́ и поклони́шася: посе́мъ же приступи́ Рахи́ль и Іо́сифъ и поклони́стася.
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Ісав: для чого у тебе така кількість, яку я зустрів? І сказав Яків: щоб [рабу твоєму] придбати благовоління в очах господаря мого.
|
И рече́: что́ сія́ тебѣ́ су́ть, полцы́ сі́и вси́, я́же срѣто́хъ? О́нъ же рече́: да обря́щетъ ра́бъ тво́й благода́ть предъ тобо́ю, господи́не.
|
|
9
|
9
|
|
Ісав сказав: у мене багато, брате мій; нехай буде твоє у тебе.
|
Рече́ же Иса́въ: су́ть мнѣ́ мно́га, бра́те: да бу́дутъ тебѣ́ твоя́.
|
|
10
|
10
|
|
Яків сказав: ні, якщо я придбав благовоління в очах твоїх, прийми дар мій від руки моєї, тому що я побачив лице твоє, наче хто побачив лице Боже, і ти був доброзичливим до мене;
|
И рече́ Іа́ковъ: а́ще обрѣто́хъ благода́ть предъ тобо́ю, пріими́ да́ры от руку́ моє́ю: сего́ ра́ди ви́дѣхъ лице́ твоє́, я́ко бы а́ще кто́ ви́дѣлъ лице́ Бо́жіє: и возблаговоли́ши о мнѣ́:
|
|
11
|
11
|
|
прийми благословення моє, яке я приніс тобі, тому що Бог дарував мені, і є у мене все. І ублагав його, і той узяв
|
пріими́ благослове́ніє моє́, є́же принесо́хъ тебѣ́, я́ко поми́лова мя́ Бо́гъ, и су́ть ми́ вся́. И прину́ди єго́, и взя́.
|
|
12
|
12
|
|
і сказав: піднімемося і підемо; і я піду перед тобою.
|
И рече́: воста́вше по́йдемъ пря́мо.
|
|
13
|
13
|
|
Яків сказав йому: господар мій знає, що діти ніжні, а дрібна і велика худоба у мене дійна: якщо погнати її один день, то помре вся худоба;
|
Рече́ же єму́: господи́нъ мо́й вѣ́сть, я́ко дѣ́ти мои́ ю́ны, о́вцы же и говя́да бре́менны у мене́: а́ще у́бо пожену́ я́ єди́нъ де́нь, и́змретъ ве́сь ско́тъ:
|
|
14
|
14
|
|
нехай господар мій піде попереду раба свого, а я піду повільно, як піде худоба, що переді мною, і як підуть діти, і прийду до господаря мого у Сеїр.
|
да предъи́детъ господи́нъ мо́й предъ рабо́мъ свои́мъ: а́зъ же укрѣплю́ся на пути́ умедле́ніємъ ше́ствія моєго́, є́же предо мно́ю, и я́коже возмо́гутъ ити́ дѣ́ти, до́ндеже пріиду́ къ господи́ну моєму́ въ Сиі́ръ.
|
|
15
|
15
|
|
Ісав сказав: залишу я з тобою кілька людей, які при мені. Яків сказав: до чого це? тільки б мені придбати благовоління в очах господаря мого!
|
И рече́ Иса́въ: оста́влю съ тобо́ю от люді́й су́щихъ со мно́ю. О́нъ же рече́: вску́ю сіє́? Довлѣ́єтъ, я́ко обрѣто́хъ благода́ть предъ тобо́ю, господи́не.
|
|
16
|
16
|
|
І повернувся Ісав того ж дня шляхом своїм у Сеїр.
|
Возврати́ся же Иса́въ въ то́мъ дни́ путе́мъ свои́мъ въ Сиі́ръ:
|
|
17
|
17
|
|
А Яків рушив у Сокхоф, і побудував собі дім, і для худоби своєї зробив курені. Тому він нарік ім’я місцю: Сокхоф.
|
и Іа́ковъ по́йде въ ку́щы, и поста́ви себѣ́ та́мо хра́мины, и скоту́ своєму́ сотвори́ ку́щы: сего́ ра́ди нарече́ и́мя мѣ́сту тому́ Ку́щы.
|
|
18
|
18
|
|
Яків, повернувшись з Месопотамії, благополучно прийшов до міста Сихема, що в землі Ханаанській, і розташувався перед містом.
|
И пріи́де Іа́ковъ въ Сали́мъ гра́дъ Сікі́мскъ, и́же є́сть въ земли́ Ханаа́нстѣй, єгда́ пріи́де от Месопота́міи Си́рскія, и ста́ предъ лице́мъ гра́да:
|
|
19
|
19
|
|
І купив частину поля, на якому розкинув намет свій, у синів Еммора, батька Сихемового, за сто монет.
|
и купи́ ча́сть села́, идѣ́же поста́ви ку́щу свою́ та́мо, у Єммо́ра отца́ Сихе́мля, стома́ а́гнцы:
|
|
20
|
20
|
|
І поставив там жертовник, і призвав ім’я Господа Бога Ізраїлевого.
|
и поста́ви та́мо же́ртвенникъ, и призва́ Бо́га Ізра́илева.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.