Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 34 з 50
Глава 34
Глава 34
1
1
Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла подивитися на дочок землі тієї.
Изы́де же Ді́на дщи́ Лі́ина, ю́же роди́ Іа́кову, позна́ти дще́ри обита́телей.
2
2
І побачив її Сихем, син Еммора евеянина, князя землі тієї, і взяв її, і спав з нею, і вчинив над нею насильство.
И ви́дѣ ю́ Сихе́мъ сы́нъ Єммо́ровъ Хорре́анинъ, кня́зь тоя́ земли́: и пои́мъ ю́, бы́сть съ не́ю и смири́ ю́:
3
3
І приліпилася душа його до Діни, дочки Якова, і він полюбив дівчину і говорив до серця дівочого.
и вня́тъ душе́ю Ді́нѣ дще́ри Іа́ковли, и возлюби́ дѣви́цу, и глаго́ла къ не́й по мы́сли дѣви́цы.
4
4
І сказав Сихем Еммору, батькові своєму, говорячи: візьми мені цю дівчину за дружину.
Рече́ же Сихе́мъ ко Єммо́ру отцу́ своєму́, глаго́ля: поими́ мнѣ́ отрокови́цу сію́ въ жену́.
5
5
Яків чув, що [син Емморів] збезчестив Діну, дочку його, але оскільки сини його були з худобою його в полі, то Яків мовчав, поки не прийшли вони.
Іа́ковъ же слы́ша, я́ко оскверни́ сы́нъ Єммо́ровъ Ді́ну дще́рь єго́: сы́нове же єго́ бя́ху со скоты́ єго́ на по́ли: премолча́ же Іа́ковъ, до́ндеже пріити́ и́мъ.
6
6
І вийшов Еммор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним.
Изы́де же Єммо́ръ оте́цъ Сихе́мль ко Іа́кову глаго́лати къ нему́.
7
7
Сини ж Якова прийшли з поля, і коли почули, то засмутилися мужі ті й запалали гнівом, тому що безчестя зробив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова, а так не можна робити.
Сы́нове же Іа́ковли пріидо́ша съ по́ля: єгда́ же услы́шаша, смути́шася му́жіє, и жа́лостно и́мъ бы́сть зѣло́, я́ко не лѣ́по сотвори́ во Ізра́или, бы́въ со дще́рію Іа́ковлею: и не бу́детъ си́це.
8
8
Еммор став говорити їм, і сказав: Сихем, син мій, приліпився душею до дочки вашої; дайте ж її за дружину йому;
И рече́ и́мъ Єммо́ръ, глаго́ля: Сихе́мъ сы́нъ мо́й избра́ душе́ю дще́рь ва́шу: дади́те у́бо ю́ въ жену́ єму́:
9
9
порідніться з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі [за синів ваших];
и сосва́тайтеся съ на́ми: дще́ри ва́шя дади́те на́мъ, и дще́ри на́шя поими́те сыново́мъ свои́мъ,
10
10
і живіть з нами; земля ця [простора] перед вами, живіть і промишляйте на ній і здобувайте її у володіння.
и у на́съ насели́теся: и се́, земля́ простра́нна предъ ва́ми: насели́теся и ку́плю дѣ́йте на не́й, и притяжи́те на не́й.
11
11
Сихем же сказав батьку її і братам її: тільки б мені знайти благовоління в очах ваших, я дам, що тільки скажете мені;
Рече́ же Сихе́мъ ко отцу́ єя́ и ко бра́тіямъ єя́: да обря́щу благода́ть предъ ва́ми, и є́же а́ще рече́те, дади́мъ:
12
12
призначте найбільше віно й дарунки; я дам, що не скажете мені, тільки віддайте мені дівчину за дружину.
умно́жите вѣ́но зѣло́, и да́мъ, я́коже рече́те ми́: и да́сте ми́ отрокови́цу сію́ въ жену́.
13
13
І відповіли сини Якова Сихему та Еммору, батькові його, з лукавством; а говорили так тому, що він збезчестив Діну, сестру їхню;
Отвѣща́ша же сы́нове Іа́ковли Сихе́му и Єммо́ру отцу́ єго́ съ ле́стію, и глаго́лаша къ ни́мъ, я́ко оскверни́ша Ді́ну сестру́ и́хъ.
14
14
і сказали їм [Симеон і Левій, брати Діни, сини Ліїні]: не можемо цього зробити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, тому що це безчесно для нас;
И реко́ста и́мъ Симео́нъ и Леві́й, бра́тія Ді́нины [сы́нове Лі́и]: не возмо́жемъ сотвори́ти глаго́ла сего́, да́ти сестру́ на́шу человѣ́ку, и́же и́мать кра́йнюю пло́ть необрѣ́занну: є́сть бо укори́зна на́мъ:
15
15
тільки за тієї умови ми погодимося з вами [й оселимося у вас], якщо ви будете як ми, щоб і у вас уся чоловіча стать була обрізана;
то́кмо въ се́мъ уподо́бимся ва́мъ и всели́мся у ва́съ, а́ще бу́дете я́коже мы́ и вы́, єгда́ обрѣ́жете ве́сь му́жескъ по́лъ:
16
16
і будемо віддавати за вас дочок наших і брати за себе ваших дочок, і будемо жити з вами, і складемо один народ;
и дади́мъ дще́ри на́шя ва́мъ, и от дще́рей ва́шихъ по́ймемъ себѣ́ жены́ и всели́мся у ва́съ, и бу́демъ я́ко єди́нъ ро́дъ:
17
17
а якщо не послухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо дочку нашу і відійдемо.
а́ще же не послу́шаєте на́съ, є́же обрѣ́затися, пои́мше дще́рь на́шу отъи́демъ.
18
18
І сподобалися слова ці Еммору і Сихему, сину Еммора.
И уго́дна бы́ша словеса́ предъ Єммо́ромъ и предъ Сихе́момъ сы́номъ Єммо́ровымъ:
19
19
Юнак не барився зробити це, тому що любив дочку Якова. А його більше за всіх поважали в домі батька його.
и не преме́дли ю́ноша сотвори́ти глаго́лъ се́й: любя́ше бо дще́рь Іа́ковлю. Се́й же бя́ше сла́внѣйшій всѣ́хъ, и́же въ дому́ отца́ єго́.
20
20
І прийшли Еммор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і стали говорити жителям міста свого і сказали:
Пріи́де же Єммо́ръ и Сихе́мъ сы́нъ єго́ предъ врата́ гра́да своєго́ и глаго́ласта къ муже́мъ гра́да своєго́, реку́ще:
21
21
ці люди мирні з нами; нехай вони селяться на землі і промишляють на ній; земля ж ось простора перед ними. Станемо брати дочок їхніх собі за дружин і наших дочок віддавати за них.
человѣ́цы сі́и ми́рни су́ть, съ на́ми да населя́тся на земли́ и да ку́плю дѣ́ютъ на не́й: земля́ же се́ простра́нна предъ ни́ми: дще́ри и́хъ да по́ймемъ себѣ́ въ жены́, и дще́ри на́шя дади́мъ и́мъ:
22
22
Тільки за тієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була вся чоловіча стать, як вони обрізані.
въ се́мъ то́чію уподо́бятся на́мъ человѣ́цы, є́же жи́ти съ на́ми, я́ко бы́ти лю́демъ єди́нѣмъ: внегда́ обрѣ́зати на́мъ ве́сь му́жескъ по́лъ, я́коже и ті́и обрѣ́зани су́ть:
23
23
Чи не для нас отари їх, і маєтки їх, і вся худоба їх? Тільки [у тому] погодимося з ними, і будуть жити з нами.
и ско́ти и́хъ и четвероно́гая, и имѣ́нія и́хъ не на́ша ли бу́дутъ? То́чію въ се́мъ уподо́бимся и́мъ, и вселя́тся съ на́ми.
24
24
І послухалися Еммора і Сихема, сина його, всі, хто виходив з воріт міста його: і була обрізана вся чоловіча стать, — усі, що виходили з воріт міста його.
И послу́шаша Єммо́ра и Сихе́ма сы́на єго́ вси́ исходя́щіи изъ вра́тъ гра́да своєго́ и обрѣ́заша пло́ть кра́йнюю свою́, вся́къ му́жескъ по́лъ.
25
25
На третій день, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо напали на місто, й умертвили всю чоловічу стать;
Бы́сть же въ тре́тій де́нь, єгда́ бя́ху въ болѣ́зни, взя́ша два́ сы́на Іа́ковля Симео́нъ и Леві́й, бра́тія Ді́нины, кі́йждо сво́й ме́чь, и внидо́ша во гра́дъ безопа́сно и изсѣко́ша ве́сь му́жескъ по́лъ:
26
26
і самого Еммора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового і вийшли.
Єммо́ра же и Сихе́ма сы́на єго́ усѣ́кнуша о́стріємъ меча́, и взя́ша Ді́ну от до́му Сихе́мля и изыдо́ша.
27
27
Сини Якова прийшли до убитих і розграбували місто за те, що збезчестили [Діну] сестру їхню.
Сы́нове же Іа́ковли внидо́ша къ побіє́ннымъ и разгра́биша гра́дъ, въ не́мже оскверни́ша Ді́ну сестру́ и́хъ:
28
28
Вони взяли дрібну і велику худобу їх, і ослів їх, і все, що було в місті, і що було в полі;
и о́вцы и́хъ и говя́да и́хъ и ослы́ и́хъ, и єли́ка бя́ху во гра́дѣ, и єли́ка бя́ху на по́ли, взя́ша:
29
29
і все багатство їх, і всіх дітей їх, і дружин їх взяли в полон, і розграбували усе, що було в [місті, й усе, що було в] домах.
и вся́ ча́да и́хъ и вся́ сосу́ды и́хъ и жены́ и́хъ плѣни́ша: и разгра́биша, єли́ка бя́ху во гра́дѣ, и єли́ка бя́ху въ домѣ́хъ.
30
30
І сказав Яків Симеону і Левію: ви обурили мене, зробивши мене ненависним для [усіх] жителів цієї землі, для хананеїв і ферезеїв. У мене людей мало; зберуться проти мене, подолають мене, і знищений буду я і дім мій.
Рече́ же Іа́ковъ къ Симео́ну и Леві́і: ненави́стна мя́ сотвори́сте, я́ко злу́ мнѣ́ бы́ти всѣ́мъ живу́щымъ на земли́, въ Ханане́ахъ и Ферезе́ахъ, а́зъ же ма́лъ є́смь число́мъ: и собра́вшеся на мя́ изсѣку́тъ мя́, и истребле́нъ бу́ду а́зъ и до́мъ мо́й.
31
31
Вони ж сказали: а хіба можна чинити з сестрою нашою, як з блудницею!
Они́ же реко́ша: а́ки блудни́цу ли возъимѣ́ютъ сестру́ на́шу?

Глава 34 з 50
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.