|
Глава 43
|
Глава 43
|
|
1
|
1
|
|
Голод посилився на землі.
|
Гла́дъ же одолѣ́ на земли́.
|
|
2
|
2
|
|
І коли вони з’їли хліб, який привезли з Єгипту, тоді батько їхній сказав їм: підіть знову, купіть нам трохи їжі.
|
Бы́сть же єгда́ сконча́ша пшени́цу яду́ще, ю́же принесо́ша изъ Єги́пта: и рече́ и́мъ оте́цъ и́хъ: па́ки ше́дше купи́те на́мъ ма́ло пи́щи.
|
|
3
|
3
|
|
І сказав йому Іуда, говорячи: той чоловік рішуче заявив нам, сказавши: не з’являйтеся до мого лиця, якщо брата вашого не буде з вами.
|
Рече́ же єму́ Іу́да, глаго́ля: кля́твою засвидѣ́телствова на́мъ му́жъ господи́нъ земли́ [тоя́] глаго́ля: не у́зрите лица́ моєго́, а́ще бра́тъ ва́шъ ме́ншій не пріи́детъ съ ва́ми:
|
|
4
|
4
|
|
Якщо пошлеш з нами брата нашого, то підемо і купимо тобі їжі,
|
а́ще у́бо по́слеши бра́та на́шего съ на́ми, по́йдемъ и ку́пимъ тебѣ́ пи́щи:
|
|
5
|
5
|
|
а якщо не пошлеш, то не підемо, тому що той чоловік сказав нам: не з’являйтеся до мого лиця, якщо брата вашого не буде з вами.
|
а́ще же не по́слеши бра́та на́шего съ на́ми, не по́йдемъ: му́жъ бо рече́ на́мъ, глаго́ля: не у́зрите лица́ моєго́, а́ще бра́тъ ва́шъ ме́ншій не пріи́детъ съ ва́ми.
|
|
6
|
6
|
|
Ізраїль сказав: для чого ви зробили мені таке зло, сказавши тому чоловікові, що у вас є ще брат?
|
Рече́ же Ізра́иль: почто́ зло́ сотвори́сте ми́, повѣ́давше му́жу, я́ко є́сть ва́мъ бра́тъ?
|
|
7
|
7
|
|
Вони сказали: розпитував той чоловік про нас і про рід наш, говорячи: чи живий ще батько ваш? чи є у вас брат? Ми і розповіли йому за цими розпитами. Чи могли ми знати, що він скаже: приведіть брата вашого?
|
Они́ же рѣ́ша: вопроша́я вопроси́ на́съ му́жъ и ро́да на́шего, глаго́ля: а́ще єще́ оте́цъ ва́шъ жи́въ є́сть, и а́ще є́сть ва́мъ бра́тъ? И повѣ́дахомъ єму́ по вопро́су сему́: єда́ вѣ́дѣхомъ, я́ко рече́тъ на́мъ: приведи́те бра́та ва́шего?
|
|
8
|
8
|
|
Іуда ж сказав Ізраїлю, батькові своєму: відпусти отрока зі мною, і ми встанемо і підемо, і живі будемо і не помрем і ми, і ти, і діти наші;
|
Рече́ же Іу́да ко Ізра́илю, отцу́ своєму́: отпусти́ о́трочища со мно́ю: и воста́вше по́йдемъ, да жи́ви бу́демъ и не у́мремъ, и мы́ и ты́ и имѣ́ніє на́ше:
|
|
9
|
9
|
|
я відповідаю за нього, з моїх рук вимагатимеш його; якщо я не приведу його до тебе і не поставлю його перед лицем твоїм, то залишусь я винним перед тобою в усі дні життя;
|
а́зъ же возму́ єго́: от руку́ моє́ю взыщи́ єго́: а́ще не приведу́ єго́ къ тебѣ́, и поста́влю єго́ предъ тобо́ю, грѣ́шенъ бу́ду къ тебѣ́ вся́ дни́:
|
|
10
|
10
|
|
якби ми не барилися, то вже сходили б двічі.
|
а́ще бо бы́хомъ не уме́длили, уже́ возврати́лися бы два́жды.
|
|
11
|
11
|
|
Ізраїль, батько їх, сказав їм: якщо так, то ось що зробіть: візьміть із собою плодів землі цієї і віднесіть у дарунок тому чоловікові трохи бальзаму і трохи меду, стиракси і ладану, фісташок і мигдалевих горіхів;
|
Рече́ же и́мъ Ізра́иль оте́цъ и́хъ: а́ще та́ко є́сть, сіє́ сотвори́те: возми́те от плодо́въ земны́хъ въ сосу́ды своя́ и донеси́те человѣ́ку да́ры, риті́ну {ту́къ масти́тый изъ дре́ва теку́щій}, ме́дъ, ѳиміа́ма же и ста́кти, и тереві́нѳъ и орѣ́хи:
|
|
12
|
12
|
|
візьміть і інше срібло в руки ваші; а срібло, назад покладене в отвори мішків ваших, поверніть руками вашими: можливо, це недогляд;
|
и сребро́ сугу́бо возми́те въ ру́цѣ свои́, и сребро́ обрѣ́тенноє во вре́тищахъ ва́шихъ возврати́те съ собо́ю, да не ка́ко невѣ́дѣніє є́сть:
|
|
13
|
13
|
|
і брата вашого візьміть і, вставши, підіть знову до чоловіка того;
|
и бра́та своєго́ поими́те, и воста́вше иди́те къ му́жу:
|
|
14
|
14
|
|
Бог же Всемогутній нехай дасть вам знайти милість у чоловіка того, щоб він відпустив вам і іншого брата вашого і Веніаміна, а мені якщо вже бути бездітним, то нехай буду бездітним.
|
Бо́гъ же мо́й да да́стъ ва́мъ благода́ть предъ му́жемъ и отпу́ститъ бра́та ва́шего єди́наго, и Веніамі́на: а́зъ бо я́коже обезча́дѣхъ, обезча́дѣхъ.
|
|
15
|
15
|
|
І взяли ті люди дарунки ці, і срібла вдвічі взяли в руки свої, і Веніаміна, і встали, пішли в Єгипет і постали перед лицем Йосифа.
|
Взе́мше же му́жіє да́ры сія́, и сребро́ сугу́боє взя́ша въ ру́цѣ свои́, и Веніамі́на: и воста́вше пріидо́ша во Єги́петъ, и ста́ша предъ Іо́сифомъ.
|
|
16
|
16
|
|
Йосиф, побачивши між ними Веніаміна [брата свого, сина матері своєї], сказав начальнику дому свого: введи цих людей у дім і заколи що-небудь з худоби, і приготуй, тому що зі мною будуть їсти ці люди опівдні.
|
Ви́дѣ же и́хъ Іо́сифъ, и Веніамі́на бра́та своєго́ єдинома́терня, и рече́ строи́телю до́му своєго́: введи́ му́жы [сія́] въ до́мъ, и заколи́ от скота́, и угото́вай: со мно́ю бо я́сти и́мутъ му́жіє [сі́и] хлѣ́бъ въ полу́дне.
|
|
17
|
17
|
|
І зробив чоловік той, як сказав Йосиф, і ввів чоловік той людей цих у дім Йосифів.
|
Сотвори́ же человѣ́къ, я́коже рече́ Іо́сифъ, и введе́ му́жы въ до́мъ Іо́сифовъ.
|
|
18
|
18
|
|
І злякалися люди ці, що ввели їх у дім Йосифів, і сказали: це за срібло, повернуте раніше у мішки наші, ввели нас, щоб причепитися до нас і напасти на нас, і взяти нас у рабство, і ослів наших.
|
Ви́дѣвше же му́жіє, я́ко введо́ша и́хъ въ до́мъ Іо́сифовъ, рѣ́ша: сребра́ ра́ди возвраще́ннаго во вре́тищахъ на́шихъ пе́рвѣє, вво́дятъ ны́, є́же бы оклевета́ти на́съ и нанести́ на ны́, да по́ймутъ на́съ въ рабы́, и ослы́ на́шя.
|
|
19
|
19
|
|
І підійшли вони до начальника дому Йосифового, і стали говорити йому біля дверей дому,
|
Приступи́вше же къ человѣ́ку су́щему надъ до́момъ Іо́сифовымъ, реко́ша єму́ при вратѣ́хъ до́му,
|
|
20
|
20
|
|
і сказали: послухай, господарю наш, ми приходили вже раніше купувати їжу,
|
глаго́люще: мо́лимъ тя́, господи́не: пріидо́хомъ пе́рвѣє купи́ти пи́щи:
|
|
21
|
21
|
|
і трапилося, що, коли прийшли ми на ночівлю і відкрили мішки наші, — ось срібло кожного в отворі мішка його, срібло наше за вагою його, і ми повертаємо його своїми руками;
|
бы́сть же єгда́ пріидо́хомъ на ста́нъ и отрѣши́хомъ вре́тища своя́, и се́, сребро́ коєго́ждо во вре́тищи єго́: то́є сребро́ на́ше вѣ́сомъ возврати́хомъ ны́нѣ рука́ми на́шими:
|
|
22
|
22
|
|
а для купівлі їжі ми принесли інше срібло в руках наших, ми не знаємо, хто поклав срібло наше в мішки наші.
|
и сребро́ друго́є принесо́хомъ съ собо́ю купи́ти пи́щи: не вѣ́мы, кто́ вложи́ сребро́ во вре́тища на́ша.
|
|
23
|
23
|
|
Він сказав: будьте спокійні, не бійтеся; Бог ваш і Бог батька вашого дав вам скарб у мішках ваших; срібло ваше дійшло до мене. І привів до них Симеона.
|
Рече́ же и́мъ: ми́ръ ва́мъ, не бо́йтеся: Бо́гъ ва́шъ и Бо́гъ оте́цъ ва́шихъ даде́ ва́мъ сокро́вища во вре́тищахъ ва́шихъ: а сребро́ ва́ше за прія́тоє имѣ́ю. И изведе́ къ ни́мъ Симео́на:
|
|
24
|
24
|
|
І ввів той чоловік людей цих у дім Йосифів і дав води, і вони обмили ноги свої; і дав корму ослам їхнім.
|
и принесе́ во́ду омы́ти но́зѣ и́мъ, и даде́ па́жити осло́мъ и́хъ.
|
|
25
|
25
|
|
І вони приготували дарунки до приходу Йосифа опівдні, тому що чули, що там будуть їсти хліб.
|
Угото́ваша же да́ры, до́ндеже пріи́детъ Іо́сифъ въ полу́дне: слы́шаша бо, я́ко та́мо и́мать обѣ́дати.
|
|
26
|
26
|
|
І прийшов Йосиф додому; і вони принесли йому в дім дарунки, які були в руках їхніх, і поклонилися йому до землі.
|
Пріи́де же Іо́сифъ въ до́мъ: и принесо́ша єму́ да́ры, я́же имя́ху въ рука́хъ свои́хъ, въ до́мъ: и поклони́шася єму́ лице́мъ до земли́.
|
|
27
|
27
|
|
Він запитав їх про здоров’я і сказав: чи здоровий батько ваш старий, про якого ви говорили? чи живий ще він?
|
И вопроси́ и́хъ: здра́ви ли єсте́? И рече́ и́мъ: здра́въ ли є́сть оте́цъ ва́шъ, ста́рецъ, єго́же реко́сте, єще́ ли жи́въ є́сть?
|
|
28
|
28
|
|
Вони сказали: здоровий раб твій, батько наш; ще живий. [Він сказав: благословенна людина ця від Бога.] І схилилися вони і поклонилися.
|
Они́ же реко́ша: здра́въ є́сть ра́бъ тво́й, оте́цъ на́шъ, єще́ жи́въ є́сть. И рече́: благослове́нъ человѣ́къ о́ный Бо́гу. И прини́кше поклони́шася єму́.
|
|
29
|
29
|
|
І підняв очі свої [Йосиф], і побачив Веніаміна, брата свого, сина матері своєї, і сказав: це брат ваш менший, про якого ви говорили мені? І сказав: нехай буде милість Божа з тобою, сину мій!
|
Воззрѣ́въ же очи́ма свои́ма Іо́сифъ, ви́дѣ Веніамі́на бра́та своєго́ єдинома́терня и рече́: се́й ли є́сть бра́тъ ва́шъ юнѣ́йшій, єго́же реко́сте ко мнѣ́ привести́? И рече́: Бо́гъ да поми́луєтъ тя́, ча́до.
|
|
30
|
30
|
|
І поспіхом вийшов Йосиф, тому що закипіла любов до брата його, і він готовий був заплакати, і вийшов він у внутрішню кімнату і плакав там.
|
Возмути́ся же Іо́сифъ: подви́жеся бо утро́ба єго́ о бра́тѣ своє́мъ, и иска́ше пла́кати: вше́дъ же въ ло́жницу, пла́кася та́мо.
|
|
31
|
31
|
|
І, умивши лице своє, ввійшов, і укріпився і сказав: подавайте страву.
|
И умы́въ лице́, изше́дъ удержа́ся и рече́: предложи́те хлѣ́бы.
|
|
32
|
32
|
|
І подали йому окремо, і їм окремо, і єгиптянам, які обідали з ним, окремо, бо єгиптяни не можуть їсти з євреями, тому що це мерзота для єгиптян.
|
И предложи́ша єму́ єди́ному, и о́нымъ осо́бно, и Єги́птяномъ, и́же съ ни́мъ ядя́ху, осо́бно: не можа́ху бо Єги́птяне я́сти хлѣ́ба со Євре́и: ме́рзость бо є́сть Єги́птяномъ [вся́къ пасту́хъ о́вчій].
|
|
33
|
33
|
|
І сіли вони перед ним, первородний за первородством його, і молодший за молодістю його, і дивувалися ці люди один перед одним.
|
Сѣдо́ша же пря́мо єму́ пе́рвенецъ по старѣ́йшинству своєму́ и ме́ншій по ме́ншеству своєму́, и дивля́хуся му́жіє кі́йждо ко бра́ту своєму́:
|
|
34
|
34
|
|
І посилалися їм страви від нього, і частка Веніаміна була вп’ятеро більшою за частки кожного з них. І пили, і доволі пили вони з ним.
|
и взя́ша ча́сти от него́ къ себѣ́: вя́щшая же бы́сть ча́сть Веніамі́нова па́че всѣ́хъ часте́й пятери́цею, не́же о́ныхъ: пи́ша же и упи́шася съ ни́мъ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.