1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
|
Слово, яке було до Єремії від Господа:
|
Сл0во, є4же бhсть ко їеремjи t гDа, рекyщее:
|
|
2
|
2
|
|
встань і зійди у дім гончара, і там Я сповіщу тобі слова Мої.
|
востани2 и3 сни1ди въ д0мъ скудeльничь, и3 тaмw ўслhшиши словесA мо‰.
|
|
3
|
3
|
|
І зійшов я у дім гончара, і ось, він виконував свою работу на кружалі.
|
И# снид0хъ въ д0мъ скудeльничь, и3 сE, т0й творsше дёло на кaменехъ.
|
|
4
|
4
|
|
І посудина, яку гончар виробляв із глини, розвалилася у руці його; і він знову зробив з неї іншу посудину, яку гончар здумав зробити.
|
И# разби1сz сосyдъ, є3г0же т0й творsше t гли1ны рукaма свои1ма: и3 пaки т0й сотвори2 и3з8 негw2 и4ный сосyдъ, ћкоже ўг0дно во џчію є3гw2 твори1ти.
|
|
5
|
5
|
|
І було слово Господнє до мене:
|
И# бhсть сл0во гDне ко мнЁ, рекyщее:
|
|
6
|
6
|
|
чи не можу Я вчинити з вами, доме Ізраїлів, подібно до гончара цього? — говорить Господь. Ось, що глина в руці гончара, те ви у Моїй руці; доме Ізраїлів.
|
є3дA, ћкоже скудeльникъ сeй, не возмогY сотвори1ти вaсъ, д0ме ї}левъ; речE гDь: сE, ћкоже брeніе въ рукY скудeльника, тaкw вы2 є3стE, д0ме ї}левъ, въ рукY моє1ю:
|
|
7
|
7
|
|
Іноді Я скажу про який-небудь народ і царство, що викоріню, знищу і погублю його;
|
наконeцъ возгlю на kзhкъ и3 на цaрство, да и3скореню2 и5хъ и3 разорю2 и3 расточY |:
|
|
8
|
8
|
|
але якщо народ цей, на який Я це вирік, навернеться від своїх злих діл, Я відкладаю те зло, яке помислив зробити йому.
|
и3 ѓще њбрати1тсz kзhкъ т0й t всёхъ лукaвствъ свои1хъ, то2 раскaюсz њ њѕлоблeніихъ, ±же помhслихъ сотвори1ти и5мъ:
|
|
9
|
9
|
|
А іноді скажу про який-небудь народ і царство, що впорядкую і утверджу його;
|
и3 наконeцъ рекY на kзhкъ и3 цaрство, да возсози1жду и3 насаждY |,
|
|
10
|
10
|
|
але якщо він буде робити лихе перед очима Моїми і не буде слухатися голосу Мого, Я відміню те добро, яким хотів облагодіяти його.
|
и3 ѓще сотворsтъ лук†ваz пред8 nчи1ма мои1ма, є4же не послyшати глaса моегw2, то2 раскaюсz њ благи1хъ, ±же гlахъ сотвори1ти и5мъ.
|
|
11
|
11
|
|
Отже, скажи мужам Іуди і жителям Єрусалима: так говорить Господь: ось, Я готую вам зло і замишляю проти вас; отже, наверніться кожен від злого шляху свого і виправте путі ваші і вчинки ваші.
|
И# нн7э рцы2 ко мужє1мъ ї{динымъ и3 њбитaтелємъ їеrли1ма, рекjй: сі‰ речE гDь: сE, ѓзъ творю2 на вaсъ ѕл†z и3 мhшлю на вaсъ ўмышлeніе: да њбрати1тсz ќбw кjйждо t пути2 своегw2 лукaвагw, и3 и3спрaвите пути6 вaшz и3 ўмышлє1ніz в†ша.
|
|
12
|
12
|
|
Але вони говорять: «не надійся; ми будемо жити за своїми помислами і будемо чинити кожен за впертістю злого свого серця».
|
И# рек0ша: ўкрэпи1мсz, и4бо по развращeніємъ нaшымъ п0йдемъ, и3 кjйждо ўг0дное сeрдца своегw2 лукaвагw сотвори1мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Тому так говорить Господь: запитайте між народами, чи чув хто подібне до цього? украй мерзотні діла вчинила діва Ізраїлева.
|
Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь: вопроси1те нн7э kзhкwвъ, кто2 слhша сицев†z стр†шнаz, ±же сотвори2 ѕэлw2 дёва ї}лева;
|
|
14
|
14
|
|
Чи залишає сніг ливанський скелю гори? і чи висихають холодні води, що течуть з інших місць?
|
є3дA њскудёютъ t кaмене сосцы2, и3ли2 снёгъ t лівaна; є3дA ўклони1тсz водA ѕёлнw вётромъ носи1маz;
|
|
15
|
15
|
|
А народ Мій залишив Мене; вони кадять суєтним, спіткнулися на шляхах своїх, залишили шляхи давні, щоб ходити по стежках шляху непрокладеного,
|
понeже забhша менE лю1діе мои2 всyе жрyще, и3 и3знем0гутъ на путeхъ свои1хъ и3 на стезsхъ вёчныхъ, є4же взhти на стєзи2 не и3мyщыz пути6 на хождeніе,
|
|
16
|
16
|
|
щоб зробити землю свою жахом, постійним посміховиськом, так що кожен, хто проходить нею, здивується і похитає головою своєю.
|
є4же положи1ти зeмлю св0ю въ запустёніе и3 во звиздaніе вёчное: всsкъ, и4же прeйдетъ по нeй, почуди1тсz и3 покивaетъ глав0ю своeю:
|
|
17
|
17
|
|
Як східним вітром розвію їх перед лицем ворога; спиною, а не лицем повернуся до них у день біди їх.
|
ћкоже вётръ палsщь разсёю и5хъ пред8 враги6 и4хъ, хребeтъ, ґ не лицE покажY и5мъ въ дeнь поги1бели и4хъ.
|
|
18
|
18
|
|
А вони сказали: «прийдіть, учинимо задум проти Єремії; тому що не зник же закон у священика і рада у мудрого, і слово у пророка; прийдіть, уразимо його язиком і не будемо слухати слів його».
|
И# рек0ша: пріиди1те и3 ўмhслимъ їеремjю совётъ, и4бо не поги1бнетъ зак0нъ t свzщeнника, ни совётъ t премyдрагw, ни сл0во t прор0ка: пріиди1те и3 порази1мъ є3го2 љзhкомъ, и3 не в0нмемъ всBмъ словесє1мъ є3гw2.
|
|
19
|
19
|
|
Вислухай мене, Господи, і почуй голос моїх супротивників.
|
Вонми2, гDи, мнЁ и3 ўслhши глaсъ њправдaніz моегw2.
|
|
20
|
20
|
|
Чи слід відплачувати злом за добро? а вони риють яму душі моїй. Згадай, що я стою перед лицем Твоїм, щоб говорити за них добре, щоб відвернути від них гнів Твій.
|
Е#дA воздаю1тсz ѕл†z за благ†z; ћкw глаг0лаша словесA на дyшу мою2 и3 мучи1телство своE сокрhша ми2. Помzни2 стоsвшаго мS пред8 тоб0ю, є4же глаг0лати за ни1хъ благ†z, да tвращY гнёвъ тв0й t ни1хъ.
|
|
21
|
21
|
|
Отже, віддай синів їх голоду і піддай їх мечу; нехай будуть дружини їхні бездітними і вдовами, і чоловіки їхні нехай будуть уражені смертю, і юнаки їхні умертвлені мечем на війні.
|
Сегw2 рaди дaждь сhны и4хъ въ глaдъ и3 собери2 и5хъ въ рyцэ мечA: да бyдутъ жєны2 и4хъ безч†дны и3 вдwвы2, и3 мyжіе и4хъ да бyдутъ ўбіeни смeртію, и3 ю4нwши и4хъ да падyтъ мечeмъ на рaти:
|
|
22
|
22
|
|
Нехай буде чутно волання з домів їхніх, коли приведеш на них полки раптово; бо вони риють яму, щоб упіймати мене, і таємно розставили сіті для ніг моїх.
|
да бyдетъ в0пль въ домёхъ и4хъ: наведи2 на ни1хъ разб0йники внезaпу, понeже совэщaша сл0во, да и4мутъ мS, и3 сBти скрhша на мS.
|
|
23
|
23
|
|
Але Ти, Господи, знаєш усі задуми їхні проти мене, щоб умертвити мене; не прости неправди їх і гріха їх не загладь перед лицем Твоїм; нехай будуть вони поваленими перед Тобою; вчини з ними під час гніву Твого.
|
Тh же, гDи, вёси вeсь совётъ и4хъ на мS въ смeрть: да не њчcтиши беззакHніz и4хъ и3 грэхHвъ и4хъ t лицA твоегw2 да не и3зглaдиши: да бyдетъ болёзнь и4хъ пред8 тоб0ю, и3 во врeмz ћрости твоеS сотвори2 и5мъ.
|
