1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| Так сказав Господь: зійди у дім царя Юдейського і промов слово це | Сі‰ речE гDь: и3ди2 и3 вни1ди въ д0мъ царS їyдина и3 рцы2 тaмw сл0во сіE, |
|
2
|
2
|
| і скажи: вислухай слово Господнє, царю Юдейський, що сидиш на престолі Давидовому, ти, і слуги твої, і народ твій, які входите цими воротами. | и3 речeши: слhши сл0во гDне, царю2 їyдинъ, и4же сэди1ши на прест0лэ давjдовэ, ты2 и3 д0мъ тв0й, и3 раби2 твои2 и3 лю1діе твои2 и3 входsщіи двeрьми си1ми: |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь: чиніть суд і правду і рятуйте скривдженого від руки гнобителя, не кривдьте і не утискуйте прибульця, сироту і вдову, і невинної крови не проливайте на місці цьому. | сі‰ гlетъ гDь: твори1те сyдъ и3 прaвду, и3 и3збaвите си1лою ўгнетeна t рукY њби1дzщагw и5, и3 пришeлца и3 си1ра и3 вдови1цы не њскорблsйте, не ўгнетaйте беззак0ннw, и3 кр0ве непови1нныz не и3зливaйте на мёстэ сeмъ. |
|
4
|
4
|
| Бо якщо ви будете виконувати слово це, то будуть входити воротами дому цього царі, які сидять замість Давида на престолі його, які їздять на колісниці і на конях, самі й слуги їхні і народ їхній. | Ѓще бо творsще сотворитE сл0во сіE, то2 вни1дутъ вратaми д0му сегw2 цaріе сэдsщіи на прест0лэ давjдовэ и3 всэдaющіи на колєсни1цы и3 на к0ни, тjи и3 раби2 и4хъ и3 лю1діе и4хъ. |
|
5
|
5
|
| А якщо не послухаєте слів цих, то Мною клянуся, — говорить Господь, — що дім цей зробиться порожнім. | Ѓще же не послyшаете словeсъ си1хъ, сaмъ соб0ю заклsхсz, речE гDь, ћкw въ пустhню бyдетъ д0мъ сeй. |
|
6
|
6
|
| Бо так говорить Господь дому царя Юдейського: Галаад ти у Мене, вершина Ливану; але Я зроблю тебе пустелею і міста безлюдними | Понeже тaкw гlетъ гDь на д0мъ царS їyдина: галаaдъ ты2 мнЁ, главA лівaнскаz, ѓще не постaвлю тебE въ пустhню, во грaды неwбит†нны, |
|
7
|
7
|
| і приготую проти тебе винищувачів, кожного зі своїм знаряддям, і зрубають кращі кедри твої і кинуть у вогонь. | и3 наведY на тS ўбивaюща мyжа и3 сэки1ру є3гw2, и3 посэкyтъ и3збр†нныz кeдры тво‰ и3 вeргутъ на џгнь. |
|
8
|
8
|
| І багато народів будуть проходити через місто це і говорити одне одному: «за що Господь так учинив з цим великим містом?» | И# пр0йдутъ kзhцы мн0зи сквозЁ грaдъ сeй, и3 речeтъ кjйждо и4скреннему своемY: вскyю сотвори2 гDь тaкw грaду семY вели1кому; |
|
9
|
9
|
| І скажуть у відповідь: «за те, що вони залишили завіт Господа Бога свого і поклонялися іншим богам і служили їм». | И# tвэщaютъ: сегw2 рaди, ћкw њстaвиша завётъ гDа бGа своегw2 и3 поклони1шасz богHмъ чужди6мъ и3 послужи1ша и5мъ. |
|
10
|
10
|
| Не плачте за померлим і не жалійте за ним; але гірко плачте за тим, хто відходить у полон, бо він уже не повернеться і не побачить рідної країни своєї. | Не плaчите мeртвагw, нижE рыдaйте њ нeмъ: плaчите плaчемъ њ и3сходsщемъ, ћкw не возврати1тсz ктомY, нижE ўви1дитъ земли2 рождeніz своегw2. |
|
11
|
11
|
| Бо так говорить Господь про Саллума, сина Іосії, царя Юдейського, який царював після батька свого, Іосії, і який вийшов з цього місця: він уже не повернеться сюди, | Понeже сі‰ речE гDь къ селли1му сhну їwсjину царю2 їyдину цaрствующему вмёстw їwсjи nтцA своегw2, и4же и3зшeлъ є4сть t мёста сегw2: не возврати1тсz ктомY сёмw, |
|
12
|
12
|
| але помре у тому місці, куди відвели його полоненим, і більше не побачить землі цієї. | но на мёстэ т0мъ, ѓможе превед0хъ є3го2, тaмw ќмретъ и3 земли2 сеS не ќзритъ ктомY. |
|
13
|
13
|
| Горе тому, хто будує дім свій неправдою і світлиці свої беззаконням, хто примушує ближнього свого працювати задарма і не віддає йому платні його, | Г0ре созидaющему д0мъ св0й съ непрaвдою и3 гHрницы сво‰ не въ судЁ, ў негHже бли1жній є3гw2 дёлаетъ тyне, и3 мзды2 є3гw2 не воздaстъ є3мY: |
|
14
|
14
|
| хто говорить: «побудую собі дім великий і світлиці просторі», — і прорубує собі вікна, й обшиває кедром, і фарбує червоною фарбою. | и4же речE: сози1жду себЁ д0мъ прострaненъ, и3 гHрницы ширHки со tвeрстыми џкнами и3 свHды кeдровыми, и3 распи6саны чeрвленцемъ. |
|
15
|
15
|
| Чи думаєш ти бути царем, тому що обклав себе кедром? батько твій їв і пив, але чинив суд і правду, і тому йому було добре. | Е#дA цaрствовати бyдеши, ћкw ты2 поwщрsешисz њ ґхaзэ nтцЁ твоeмъ; не kдsтъ, нижE пію1тъ: лyчше тебЁ бhло твори1ти сyдъ и3 прaвду блaгу. |
|
16
|
16
|
| Він розбирав справу бідного й убогого, і тому йому добре було. Чи не це означає знати Мене? — говорить Господь. | Не познaша, не суди1ша судA смирeнныхъ, нижE судA ни1ща: не сіe ли тебЁ є4сть, є4же не знaти тебЁ менE, речE гDь; |
|
17
|
17
|
| Але твої очі і твоє серце звернені тільки до твоєї користи і до пролиття невинної крови, до того, щоб робити утиск і насильство. | СE, не сyть џчи твои2, нижE сeрдце твоE блaго, но къ сребролю1бію твоемY и3 кр0ве непови1нныz проліsнію, и3 ко њби1дамъ и3 ко ўбjйству, є4же твори1ти |. |
|
18
|
18
|
| Тому так говорить Господь про Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського: не будуть оплакувати його: «горе, брат мій!» і: «горе, сестра!» Не будуть оплакувати його: «горе, государ!» і: «горе, його велич!» | Сегw2 рaди сі‰ речE гDь ко їwакjму сhну їwсjину царю2 їyдину: г0ре мyжу семY, не њплaчутъ є3гw2: г0ре, брaте! нижE возрыдaютъ њ нeмъ: ўвы2 мнЁ, господи1не! |
|
19
|
19
|
| Ослячим похованням буде він похований; витягнуть його і кинуть далеко за ворота Єрусалима. | Погребeніемъ џслимъ погребeтсz, влачи1мь и3звeрженъ бyдетъ внЁ врaтъ їеrли1ма. |
|
20
|
20
|
| Зійди на Ливан і кричи, і на Васані піднеси голос твій і кричи з Аварима, бо знищені усі друзі твої. | Взhди на лівaнъ и3 возопjй, и3 въ васaнъ дaждь глaсъ тв0й, и3 возопjй на w4нъ п0лъ м0рz, ћкw сотрeни сyть вси2 люб0вніи твои2. |
|
21
|
21
|
| Я говорив тобі під час благоденства твого; але ти сказав: «не послухаю». Така була поведінка твоя від самої юности твоєї, що ти не слухав голосу Мого. | Гlахъ къ тебЁ въ падeніи твоeмъ, и3 рeклъ є3си2: не ўслhшу. Сeй пyть тв0й t ю4ности твоеS, ћкw не послyшалъ є3си2 глaса моегw2. |
|
22
|
22
|
| Усіх пастирів твоїх розвіє вітер, і друзі твої підуть у полон; і тоді ти будеш осоромлений і посоромлений за усі злодіяння твої. | Всёхъ пaстырей твои1хъ ўпасeтъ вётръ, и3 люб0вніи твои2 во плэнeніе п0йдутъ, и3 тогдA постыди1шисz и3 посрами1шисz t всёхъ лю1бzщихъ тS: |
|
23
|
23
|
| Ти, що живеш на Ливані, гніздишся на кедрах! яким жалюгідним будеш ти, коли осягнуть тебе муки, як болі жінки при пологах! | и4же сэди1ши въ лівaнэ и3 гнэзди1шисz въ кeдрэхъ, возстенeши, є3гдA пріи1дутъ къ тебЁ бwлёзни, ћкw раждaющіz. |
|
24
|
24
|
| Живу Я, — сказав Господь: якби Ієхонія, син Іоакима, цар Юдейський, був перснем на правій руці Моїй, то і звідси Я зірву тебе | ЖивY ѓзъ, речE гDь, ѓще бyдетъ їехонjа сhнъ їwакjма цaрь їyдинъ, пeрстень на руцЁ деснёй моeй, tтyду и3ст0ргну тS |
|
25
|
25
|
| і віддам тебе до рук тих, що шукають душі твоєї, і до рук тих, яких ти боїшся, до рук Навуходоносора, царя Вавилонського, і до рук халдеїв, | и3 предaмъ тS въ рyки и4щущихъ души2 твоеS и3 въ рyки, и4хже ты2 бои1шисz лицA, и3 въ рyки навуходон0сора царS вавmлHнска и3 въ рyки халдewмъ, |
|
26
|
26
|
| і викину тебе і твою матір, яка народила тебе, у чужу країну, де ви не народилися, і там помрете; | и3 tвeргу тS и3 мaтерь твою2, ±же роди1 тz, въ зeмлю чyжду, въ нeйже нёсте рождeни, и3 тaмw ќмрете: |
|
27
|
27
|
| а в землю, куди душа їх буде бажати повернутися, туди не повернуться. | ґ въ зeмлю, въ ню1же тjи желaютъ душaми свои1ми возврати1тисz, не возвратsтсz. |
|
28
|
28
|
| «Невже ця людина, Ієхонія, є створіння огидне, відкинуте? чи він — сосуд непотребний? за що вони викинуті — він і плем’я його, і кинуті у країну, якої не знали?» | Њбезчeстисz їехонjа, ѓки сосyдъ непотрeбенъ, ћкw tриновeнъ бhсть т0й и3 сёмz є3гw2, и3 и3звeрженъ въ зeмлю, є3sже не вёдzше. |
|
29
|
29
|
| О, земле, земле, земле! слухай слово Господнє. | ЗемлE, землE, землE, слhши сл0во гDне! |
|
30
|
30
|
| Так говорить Господь: запишіть чоловіка цього позбавленим дітей, чоловіком злощасним у дні свої, тому що ніхто вже з племені його не буде сидіти на престолі Давидовім і володарювати в Юдеї. | Сі‰ речE гDь: напиши2 мyжа сего2 tвeржена, мyжа, и4же во днeхъ свои1хъ не пред8успёетъ: нижe бо бyдетъ t сёмене є3гw2 мyжъ, и4же сsдетъ на прест0лэ давjдовэ, и3 влaсть и3мёzй ктомY во їyдэ. |
