Глава 39
|
Главa lf
|
1
|
1
|
У дев’ятий рік Седекії, царя Юдейського, у десятий місяць, прийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, з усім військом своїм до Єрусалима, і обложили його. | И# бhсть въ девsтое лёто седекjи царS їyдина, въ мцcъ десsтый, пріи1де навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій и3 всS си1ла є3гw2 на їеrли1мъ, и3 воевaху нaнь. |
2
|
2
|
А в одинадцятий рік Седекії, у четвертий місяць, у дев’ятий день місяця місто було взяте. | И# въ первоенaдесzть лёто седекjи, въ мцcъ четвeртый, въ девsтый дeнь мцcа, разсёдесz грaдъ. |
3
|
3
|
І ввійшли у нього всі князі царя Вавилонського, і розташувалися в середніх воротах, Нергал-Шарецер, Самгар-Нево, Сарсехим, начальник євнухів, Нергал-Шарецер, начальник магів, і всі інші князі царя Вавилонського. | И# внид0ша вси2 кн‰зи царS вавmлHнска и3 сэд0ша во вратёхъ срeднихъ, ниргелсарасaръ, самагaдъ, навусахaръ, навусарjсъ, нагаргaсъ, насерравамaгъ, и3 пр0чіи воевHды царS вавmлHнскагw. |
4
|
4
|
Коли Седекія, цар Юдейський, і всі військові люди побачили їх, — побігли, і вночі вийшли з міста через царський сад у ворота між двома стінами і пішли по дорозі рівнини. | И# бhсть є3гдA ўзрЁ | седекjа цaрь їyдинъ и3 вси2 мyжіе рaтніи, и3 и3збэг0ша, и3 и3зыд0ша въ нощи2 t грaда по пути2 вертогрaда царeва и3 сквозЁ вратA, ±же бёша междY стэн0ю и3 предстёніемъ: и3 и3зыд0ша въ пyть пустhни. |
5
|
5
|
Але військо халдейське погналося за ними; і наздогнали Седекію на рівнинах єрихонських; і взяли його і відвели до Навуходоносора, царя Вавилонського, у Ривлу, у землю Емаф, де він промовив суд над ним. | И# гнaша в8слёдъ и4хъ в0инство халдeйско, и3 постиг0ша седекjю на п0ли пустhни їеріхHнскіz, и3 є4мше привед0ша къ навуходон0сору царю2 вавmлHнску во ревлafъ, и4же въ земли2 є3мafъ, и3 глаг0ла къ немY съ суд0мъ. |
6
|
6
|
І заколов цар Вавилонський синів Седекії в Ривлі перед його очима, й усіх вельмож юдейських заколов цар Вавилонський; | И# и3зби2 цaрь вавmлHнскій сhны седек‡ины во ревлafэ пред8 nчи1ма є3гw2, и3 вс‰ вельм0жы ї{дины поби2 цaрь вавmлHнскій. |
7
|
7
|
а Седекії виколов очі і закував його у кайдани, щоб відвести його у Вавилон. | И# џчи седекjи и3з8sтъ, и3 њковA є3го2 п{ты, и3 tведE є3го2 въ вавmлHнъ. |
8
|
8
|
Дім царя і доми народу спалили халдеї вогнем, і стіни Єрусалима зруйнували. | Д0мъ же царeвъ и3 д0мы всёхъ людjй пожг0ша халдeє nгнeмъ и3 стёну їеrли1мску преврати1ша: |
9
|
9
|
А залишок народу, який залишався в місті, і перебіжчиків, які перейшли до нього, й інший народ, який залишився, Навузардан, начальник охоронців, переселив у Вавилон. | и3 њстaнокъ людjй, и3 њстaвшихъ во грaдэ, и3 ўбёгшыz, и5же ўтек0ша ко царю2 вавmлHнску, и3 њстaнокъ людjй, и3 њстaвшихъ пресели2 навузардaнъ воев0да въ вавmлHнъ: |
10
|
10
|
Бідних же з народу, які нічого не мали, Навузардан, начальник охоронців, залишив у Юдейській землі і дав їм тоді ж виноградники і поля. | ґ t людjй ўб0гихъ, ничт0же и3мyщихъ, њстaви навузардaнъ воев0да в0инствъ въ земли2 їyдинэ, и3 дадE и5мъ віногрaды и3 ни6вы въ т0й дeнь. |
11
|
11
|
А про Єремію Навуходоносор, цар Вавилонський, дав таке повеління Навузардану, начальникові охоронців: | И# заповёда навуходон0соръ цaрь вавmлHнскій њ їеремjи прbр0цэ навузардaнови воев0дэ в0инствъ и3 речE: |
12
|
12
|
візьми його і май його на увазі, і не роби йому нічого поганого, але чини з ним так, як він скаже тобі. | возми2 є3го2 и3 положи2 нaнь џчи твои2 и3 ничт0же є3мY сотвори2 ѕлA: но ћкоже восх0щетъ, тaкw сотвори2 є3мY. |
13
|
13
|
І послав Навузардан, начальник охоронців, і Навузазван, начальник євнухів, і Нергал-Шарецер, начальник магів, і всі князі царя Вавилонського | ПослA u5бо навузардaнъ воев0да в0инства и3 навузезвaнъ, и3 раpари1съ и3 ниргeлъ, и3 сарасaръ и3 фавмaнъ, и3 вси2 воевHды царS вавmлHнска: |
14
|
14
|
послали і взяли Єремію з двору сторо́жі, і доручили його Годолії, синові Ахикама, сина Сафанового, відвести його додому. І він залишився жити серед народу. | и3 послaша, и3 поsша їеремjю t дворA темни1чнагw, и3 дaша є3го2 годолjи сhну ґхікaмову, сhна сафaнz, и3 и3звед0ша є3го2, и3 сёде средЁ людjй. |
15
|
15
|
До Єремії, коли він ще утримувався у дворі в’язничному, було слово Господнє: | И# ко їеремjи бhсть сл0во гDне во дворЁ темни1чнэмъ гlz: |
16
|
16
|
йди, скажи Авдемелеху ефіоплянину: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я виконаю слова Мої про місто це на зло, а не на добро йому, і вони збудуться у той день перед очима твоїми; | и3ди2 и3 рцы2 ко ґвдемелeху мyрину, глаг0лz: тaкw речE гDь бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ приношY словесA мо‰ на грaдъ сeй во ѕл†z, ґ не во бlг†z: и3 бyдутъ пред8 лицeмъ твои1мъ въ т0й дeнь: |
17
|
17
|
але тебе Я визволю у той день, — говорить Господь, — і не будеш відданий до рук людей, яких ти боїшся. | и3 и3збaвлю тS въ т0й дeнь, и3 не дaмъ тебE въ рyцэ человBкъ, и4хже ты2 бои1шисz t лицA и4хъ: |
18
|
18
|
Я визволю тебе, і ти не впадеш від меча, і душа твоя залишиться у тобі замість здобичі, тому що ти на Мене поклав уповання, — сказав Господь. | ћкw и3збавлsz сп7сy тz, и3 мечeмъ не падeши: и3 бyдетъ душA твоS на њбрётеніе, ћкw ўповaлъ є3си2 на мS, речE гDь. |