1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії про весь народ юдейський, у четвертий рік Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, — це був перший рік Навуходоносора, царя Вавилонського, — | Сл0во, є4же бhсть ко їеремjи на вс‰ лю1ди ї{дины, въ лёто четвeртое їwакjма сhна їwсjина, царS їyдина: то2 лёто пeрвое навуходон0сора царS вавmлHнскагw: |
|
2
|
2
|
| і яке пророк Єремія промовив до всього народу юдейського і до всіх жителів Єрусалима і сказав: | є4же глаг0ла їеремjа прbр0къ ко всBмъ лю1демъ їyдинымъ и3 ко всBмъ њбитaтелємъ їеrли1ма, рекjй: |
|
3
|
3
|
| від тринадцятого року Іосії, сина Амонового, царя Юдейського, до цього дня, ось уже двадцять три роки, було до мене слово Господнє, і я з раннього ранку говорив вам, — і ви не слухали. | въ третіенaдесzть лёто їwсjи сhна ґмHсова, царS їyдина, и3 дaже до днE сегw2, сіE двaдесzть трeтіе лёто, бhсть сл0во гDне ко мнЁ, и3 глаг0лахъ къ вaмъ, заyтра востаS и3 глаг0лz: и3 не слhшасте. |
|
4
|
4
|
| Господь посилав до вас усіх рабів Своїх, пророків, з раннього ранку посилав, — і ви не слухали і не прихиляли вуха свого, щоб слухати. | И# посылaше гDь къ вaмъ всёхъ р†бъ свои1хъ прbрHкъ, востаS заyтра и3 посылaz: и3 не слhшасте, ни приклони1сте ўшeсъ вaшихъ, да слhшите, є3гдA гlаше: |
|
5
|
5
|
| Вам говорили: «наверніться кожен від злої путі своєї і від злих діл своїх і живіть на землі, яку Господь дав вам і батькам вашим із віку у вік; | tврати1тесz кjйждо t пути2 своегw2 ѕлaгw и3 t ѕлёйшихъ ўмышлeній вaшихъ, и3 њбитaти бyдете въ земли2, ю4же гDь дадE вaмъ и3 nтцє1мъ вaшымъ, t вёка дaже и3 до вёка: |
|
6
|
6
|
| і не ходіть слідом інших богів, щоб служити їм і поклонятися їм, і не прогнівляйте Мене ділами рук своїх, і не зроблю вам зла». | и3 не ходи1те в8слёдъ богHвъ чужди1хъ, є4же служи1ти и5мъ и3 покланsтисz и5мъ, да не прогнёваете мS въ дёлэхъ рyкъ вaшихъ, є4же њѕл0бити вaсъ. |
|
7
|
7
|
| Але ви не слухали Мене, — говорить Господь, — прогнівляючи Мене ділами рук своїх, на зло собі. | И# не послyшасте мS, речE гDь, є4же не подвизaти мS ко гнёву въ дёлэхъ рукY вaшєю на ѕло2 вaмъ. |
|
8
|
8
|
| Тому так говорить Господь Саваоф: за те, що ви не слухали слів Моїх, | Сегw2 рaди сі‰ гlетъ гDь си1лъ: понeже не послyшасте словeсъ мои1хъ, |
|
9
|
9
|
| ось, Я пошлю і візьму всі племена північні, — говорить Господь, — і пошлю до Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю цю і на жителів її і на усі навколишні народи; і зовсім знищу їх і зроблю їх жахом і посміянням і вічним запустінням. | сE, ѓзъ послю2 и3 возмY вс‰ племенA сBверска, (речE гDь,) и3 навуходон0сора царS вавmлHнска рабA моего2: и3 приведY и5хъ на зeмлю сію2 и3 на њбитaтєли є3S и3 на вс‰ kзhки, и5же w4крестъ є3S, и3 ўбію2 и5хъ и3 постaвлю и5хъ во ќжасъ и3 во звиздaніе и3 въ поношeніе вёчное: |
|
10
|
10
|
| І припиню у них голос радости і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої, звук жорен і світло світильника. | и3 погублю2 t ни1хъ глaсъ рaдости и3 глaсъ весeліz, глaсъ женихA и3 глaсъ невёсты, благоухaніе мЂра и3 свётъ свэти1лника: |
|
11
|
11
|
| І вся земля ця буде пустелею і жахом; і народи ці будуть служити цареві Вавилонському сімдесят років. | и3 бyдетъ всS землS сі‰ въ запустёніе и3 во ќжасъ, и3 пораб0таютъ сjи во kзhцэхъ царю2 вавmлHнску сeдмьдесzтъ лётъ. |
|
12
|
12
|
| І буде: коли виповниться сімдесят років, покараю царя Вавилонського і той народ, — говорить Господь, — за їх нечестя, і землю Халдейську, і зроблю її вічною пустелею. | Е#гдa же и3сп0лнени бyдутъ сeдмьдесzтъ лётъ, посэщY на царS вавmлHнска и3 на kзhкъ џный, речE гDь, беззакHніz и4хъ, и3 на зeмлю халдeйску, и3 положY тyю въ запустёніе вёчное, |
|
13
|
13
|
| І звершу над тією землею усі слова Мої, які Я вимовив на неї, усе написане у цій книзі, яку Єремія по-пророцьки прорік на усі народи. | и3 наведY на зeмлю џну вс‰ словесA мо‰, ±же гlахъ на ню2, вс‰ пи6саннаz въ кни1зэ сeй, и3 є3ли6ка прbр0чествова їеремjа на вс‰ kзhки: |
|
14
|
14
|
| Бо і їх поневолять численні народи і царі великі; і Я віддам їм за їхніми вчинками і за ділами рук їхніх. | ћкw раб0таша и5мъ, є3гдA бёша kзhцы мн0зи и3 цaріе вели1цы, и3 воздaмъ и5мъ по дэлHмъ и4хъ и3 по творeнію рyкъ и4хъ, |
|
15
|
15
|
| Бо так сказав мені Господь, Бог Ізраїлів: візьми з руки Моєї чашу цю з вином люті і напої з неї усі народи, до яких Я посилаю тебе. | є3ли1кw проречE їеремjа до всёхъ стрaнъ: тaкw бо гlетъ гDь бGъ ї}левъ: возми2 чaшу вінA нерастворeннагw [Е#вр.: ћрости сеS.] t руки2 моеS, да напои1ши вс‰ kзhки, къ ни6мже ѓзъ послю1 тz. |
|
16
|
16
|
| І вони вип’ють, і будуть хитатися і збожеволіють, побачивши меч, який Я пошлю на них. | И# и3спію1тъ и3 и3зблю1ютъ [Е#вр.: и3 смzтyтсz.], и3 њбуsютъ t лицA мечA, є3г0же ѓзъ послю2 средЁ и4хъ. |
|
17
|
17
|
| І взяв я чашу з руки Господньої і напоїв з неї всі народи, до яких послав мене Господь: | И# взsхъ чaшу t руки2 гDни и3 напои1хъ вс‰ kзhки, къ ни6мже послa мz гDь: |
|
18
|
18
|
| Єрусалим і міста юдейські, і царів його і князів його, щоб спустошити їх і зробити жахом, посміянням і прокляттям, як і видно нині, | їеrли1ма и3 грaды ї{дины, и3 цари6 є3гw2 и3 кн‰зи є3гw2, ћкw положи1ти | во њпустёніе и3 въ непрохождeніе, и3 во звиздaніе и3 въ проклsтіе, ћкw дeнь сeй, |
|
19
|
19
|
| фараона, царя Єгипетського, і слуг його, і князів його і весь народ його, | и3 фараHна царS є3гЂпетскаго и3 nтрокHвъ є3гw2, и3 вельм0жы є3гw2 и3 вс‰ лю1ди є3гw2 |
|
20
|
20
|
| і весь змішаний народ, і всіх царів землі Уца, і всіх царів землі Филистимської, і Аскалон, і Газу, й Екрон, і залишки Азота, | и3 вс‰ примёсники є3гw2, и3 вс‰ цари6 земли2 ќсъ и3 вс‰ цари6 и3ноплемeнникwвъ, ґскалHна и3 гaзу, и3 ґккарHна и3 њстaнокъ ґзHта, |
|
21
|
21
|
| Едома, і Моава, і синів Аммонових, | и3 їдумeю и3 мwавjтіду и3 сы6ны ґммw6ни, |
|
22
|
22
|
| і всіх царів Тира, і всіх царів Сидона, і царів островів, які за морем, | и3 вс‰ цари6 т›рски и3 цари6 сідw6нски и3 цари6, и5же њб8 nнY странY м0рz, |
|
23
|
23
|
| Дедана, і Фему, і Буза, й усіх, хто стриже волосся на скронях, | и3 дедaна и3 fемaна, и3 рHса и3 всsкаго њстри1женаго по лицY є3гw2, |
|
24
|
24
|
| і всіх царів Аравії, і всіх царів народів різноплемінних, які живуть у пустелі, | и3 вс‰ цари6 ґрaвіи и3 вс‰ смёсники њбитaющыz въ пустhни, |
|
25
|
25
|
| усіх царів Зимврії, і всіх царів Елама, і всіх царів Мідії, | и3 вс‰ цари6 замвр‡йскіz и3 вс‰ цари6 є3л†мскіz, и3 вс‰ цари6 пє1рсскіz |
|
26
|
26
|
| і всіх царів півночі, близьких один до одного і далеких, і всі царства земні, які на лиці землі, а цар Сесаха вип’є після них. | и3 вс‰ цари6 t вост0чіz, д†льніz и3 бли6жніz, коег0ждо ко брaту є3гw2, и3 вс‰ ц†рства, ±же на лицы2 земли2, и3 цaрь сесaхъ и3спіeтъ послэди2 и4хъ. |
|
27
|
27
|
| І скажи їм: так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: пийте і сп’янійте, і вивергніть і впадіть, і не вставайте, побачивши меч, який Я пошлю на вас. | И# речeши и5мъ: тaкw речE гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: пjйте и3 ўпjйтесz, и3 и3зблю1йте и3 пади1те, и3 не востaните t лицA мечA, є3г0же ѓзъ послю2 средЁ вaсъ. |
|
28
|
28
|
| Якщо ж вони будуть відмовлятися брати чашу з руки твоєї, щоб пити, то скажи їм: так говорить Господь Саваоф: ви неодмінно будете пити. | И# бyдетъ, є3гдA не восхотsтъ пріsти чaши t руки2 твоеS, є4же пи1ти, речeши къ ни6мъ: тaкw речE гDь: пію1ще пjйте. |
|
29
|
29
|
| Бо ось на місто це, на якому наречене ім’я Моє, Я починаю наводити біди; і чи ви залишитеся непокараними? Ні, не залишитеся непокараними; бо Я закликаю меч на усіх, хто живе на землі, — говорить Господь Саваоф. | Ћкw во грaдэ, въ нeмже и3меновaсz и4мz моE, ѓзъ начнY њѕлоблsти, и3 вы2 њчищeніемъ не њчи1ститесz: понeже мeчь ѓзъ призывaю на вс‰ сэдsщыz на земли2, речE гDь си1лъ. |
|
30
|
30
|
| Тому проречи на них усі слова ці і скажи їм: Господь прогримить з висоти і з оселі святині Своєї подасть голос Свій; страшно прогримить на оселю Свою; як ті, що топчуть у точилі, викликне на усіх, хто живе на землі. | Тh же проречeши на ни1хъ вс‰ словесA сі‰ и3 речeши: гDь съ высоты2 сyдъ воздaстъ, t с™aгw своегw2 дaстъ глaсъ св0й, сл0во проречeтъ на мёсто своE, сjи же ћкw њб8eмлюще віногрaдъ tвэщaютъ: и3 на вс‰ сэдsщыz на земли2 пріи1де пaгуба, |
|
31
|
31
|
| Шум дійде до країв землі, бо у Господа змагання з народами: Він буде судитися з усякою плоттю, нечестивих Він віддасть мечу, — говорить Господь. | на чaсть земли2, ћкw сyдъ во kзhцэхъ гDу: суди1тисz и4мать т0й со всsкою пл0тію, нечести1віи же прeдани бhша мечY, гlетъ гDь. |
|
32
|
32
|
| Так говорить Господь Саваоф: ось, біда піде від народу до народу, і великий вихор здійметься від країв землі. | Тaкw гlетъ гDь: сE, ѕл†z грzдyтъ t kзhка на kзhкъ, и3 ви1хорь вели1къ и3сх0дитъ t концA земли2. |
|
33
|
33
|
| І будуть уражені Господом у той день від краю землі до краю землі, не будуть оплакані і не будуть прибрані і поховані, гноєм будуть на лиці землі. | И# бyдутъ ћзвеніи t гDа въ дeнь гDень, t крaz земли2 и3 до крaz земли2: не њплaчутсz, нижE соберyтсz и3 не погребyтсz, въ гнои2 на лицы2 земли2 бyдутъ. |
|
34
|
34
|
| Ридайте, пастирі, і стогніть, і посипайте себе порохом, вожді стада; бо виповнилися дні ваші для заколення і розсіяння вашого, і впадете, як дорогий сосуд. | Воскли1кните, пастуси2, и3 возопjйте, и3 восплaчите, nвни2 џвчіи, ћкw и3сп0лнишасz днjе вaши на заколeніе, и3 падeте ћкоже nвни2 и3збрaнніи, |
|
35
|
35
|
| І не буде притулку пастирям і спасіння вождям стада. | и3 и3зги1бнетъ бёгство t пастухHвъ и3 спасeніе t nвнHвъ џвчихъ. |
|
36
|
36
|
| Чутно волання пастирів і ридання вождів стада, бо спустошив Господь пасовище їх. | Глaсъ в0плz пaстырска и3 кли1чь nвeцъ и3 nвнHвъ, ћкw потреби2 гDь п†жити и4хъ: |
|
37
|
37
|
| Знищуються мирні селища від люті гніву Господнього. | и3 ўм0лкнутъ њстaнцы ми1ра t лицA ћрости гнёва гDнz. |
|
38
|
38
|
| Він залишив оселю Свою, як лев; і земля їхня зробилася пустелею від люті спустошувача і від полум’яного гніву Його. | Њстaви ћкоже лeвъ витaлище своE, ћкw бhсть землS и4хъ въ непрохождeніе t лицA мечA вели1кагw. |
