1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| Слово, яке було до Єремії від Господа: | Сл0во, є4же бhсть ко їеремjи t гDа, гlющее: |
|
2
|
2
|
| стань у воротах дому Господнього і проголоси там слово це і скажи: слухайте слово Господнє, усі юдеї, що входять цими вратами на поклоніння Господу. | стaни во вратёхъ д0му гDнz и3 проповёждь тaмw сл0во то2 и3 глаг0ли: слhшите сл0во гDне, всS їудeа, ходsщіи сквозЁ вратA сі‰, да покл0нитесz гDу: |
|
3
|
3
|
| Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: виправте шляхи ваші і діяння ваші, і Я залишу вас жити на цьому місці. | сі‰ гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: и3спрaвите пути6 вaшz и3 начин†ніz в†ша, и3 вселю1 вы на мёстэ сeмъ. |
|
4
|
4
|
| Не надійтеся на оманливі слова: «тут храм Господній, храм Господній, храм Господній». | Не надёйтесz на себE во словесёхъ лжи1выхъ, понeже весьмA не ўп0льзуютъ вaсъ, глаг0люще: хрaмъ гDень, хрaмъ гDень, хрaмъ гDень є4сть. |
|
5
|
5
|
| Але якщо зовсім виправите шляхи ваші і діяння ваші, якщо будете правильно чинити суд між людиною і суперником її, | Ћкw ѓще и3справлsюще и3спрaвите пути6 вaшz и3 ўмышлє1ніz в†ша, и3 творsще сотворитE сyдъ посредЁ мyжа и3 посредЁ и4скреннzгw є3гw2, |
|
6
|
6
|
| не будете пригноблювати іноземця, сироти і вдови, і проливати невинної крови на місці цьому, і не підете слідом інших богів на біду собі, — | и3 пришeлцу и3 си1ру и3 вдови1цэ не сотвори1те наси1ліz, и3 кр0ве непови1нныz не и3зліeте на мёстэ сeмъ, и3 в8слёдъ богHвъ чужди1хъ не п0йдете на ѕло2 вaмъ, |
|
7
|
7
|
| то Я залишу вас жити на місці цьому, на цій землі, яку дав батькам вашим у роди родів. | вселю2 вaсъ на мёстэ сeмъ, въ земли2, ю4же дaхъ nтцє1мъ вaшымъ t вёка дaже и3 до вёка. |
|
8
|
8
|
| Ось, ви надієтеся на оманливі слова, які не принесуть вам користи. | Ѓще же вы2 надёетесz на словесA лжи6ваz, toнyдуже не бyдетъ вaмъ п0льзы, |
|
9
|
9
|
| Як! ви крадете, убиваєте і перелюбствуєте, і клянетеся у неправді і кадите Ваалу, і ходите слідом інших богів, яких ви не знаєте, | и3 крaдете и3 ўбивaете, и3 блyдствуете и3 кленeтесz лжи1вw, и3 жретE ваaлу и3 х0дите в8слёдъ богHвъ чужди1хъ, и4хже не вёсте, ћкw во ѕло2 вaмъ сyть, |
|
10
|
10
|
| і потім приходите і стаєте перед лицем Моїм у домі цьому, над яким наречене ім’я Моє, і говорите: «ми спасені», щоб надалі чинити усі ці мерзоти. | и3 пріид0сте и3 стaсте предо мн0ю въ домY сeмъ, въ нeмже при1звано є4сть и4мz моE, и3 рекли2 є3стE: ўдали1хомсz, є4же не твори1ти вс‰ мeрзwсти сі‰: |
|
11
|
11
|
| Чи не зробився вертепом розбійників у очах ваших дім цей, над яким наречене ім’я Моє? Ось, Я бачив це, — говорить Господь. | є3дA вертeпъ разб0йникwмъ є4сть д0мъ м0й, въ нeмже призвaсz и4мz моE тaмw во џчію вaшєю; И# сE, ѓзъ ви1дэхъ, гlетъ гDь. |
|
12
|
12
|
| Підіть же на місце Моє у Силом, де Я раніше призначив перебувати імені Моєму, і подивіться, що зробив Я з ним за нечестя народу Мого Ізраїля. | Сегw2 рaди и3ди1те къ мёсту моемY, є4же въ силHмэ, и3дёже всели1хъ и4мz моE t начaла, и3 ви1дите, что2 сотвори1хъ є3мY лукaвствъ рaди людjй мои1хъ ї}лz. |
|
13
|
13
|
| І нині, тому що ви робите усі ці діла, — говорить Господь, — і Я говорив вам з раннього ранку, а ви не слухали, і кликав вас, а ви не відповідали, — | И# нн7э, понeже сотвори1сте вс‰ дэлA сі‰, речE гDь, и3 гlахъ къ вaмъ рaнw востаю1щь и3 гlющь, и3 не ўслhшасте менE, и3 звaхъ вaсъ, и3 не tвэщaсте: |
|
14
|
14
|
| то Я так само вчиню з домом цим, над яким наречене ім’я Моє, на який ви надієтесь, і з місцем, яке Я дав вам і батькам вашим, як учинив із Силомом. | u5бо и3 ѓзъ сотворю2 д0му семY, въ нeмже при1звано є4сть и4мz моE, на нег0же вы2 ўповaсте, и3 мёсту, є4же дaхъ вaмъ и3 nтцє1мъ вaшымъ, ћкоже сотвори1хъ силHму. |
|
15
|
15
|
| І відкину вас від лиця Мого, як відкинув усіх братів ваших, усе сíм’я Єфремове. | И# tвeргу вaсъ t лицA моегw2, ћкоже tверг0хъ всю2 брaтію вaшу, всE сёмz є3фрeмово. |
|
16
|
16
|
| Ти ж не проси за цей народ і не піднось за них молитви і прохання, і не заступайся переді Мною, бо Я не почую тебе. | Тh же не моли1сz њ лю1дехъ си1хъ и3 не проси2 є4же поми1лwванымъ бhти и5мъ, и3 не моли2, нижE приступaй ко мнЁ њ ни1хъ, ћкw не ўслhшу тS. |
|
17
|
17
|
| Чи не бачиш, що вони роблять у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима? | Е#дA не ви1диши, что2 сjи творsтъ во градёхъ їyдиныхъ и3 на путeхъ їеrли1мскихъ; |
|
18
|
18
|
| Діти збирають дрова, а батьки розводять вогонь, і жінки місять тісто, щоб робити пиріжки для богині неба і звершувати узливання іншим богам, щоб засмучувати Мене. | Сhнове и4хъ собирaютъ дровA, и3 nтцы2 и4хъ зажигaютъ џгнь, и3 жєны2 и4хъ мёсzтъ мукY, да сотворsтъ њпрэсн0ки в0инству небeсному [Е#вр.: цари1цэ небeснэй.], и3 возліsша возлі‰ніz богHмъ чужди6мъ, да прогнёваютъ мS. |
|
19
|
19
|
| Але чи Мене засмучують вони? — говорить Господь; чи не себе самих на сором собі? | Менe ли тjи прогнэвлsютъ; гlетъ гDь: є3дA не себE сами1хъ; да постыдsтсz ли1ца и4хъ. |
|
20
|
20
|
| Тому так говорить Господь Бог: ось, проливається гнів Мій і лють Моя на місце це, на людей і на худобу, і на дерева польові і на плоди землі, і запалає і не згасне. | Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь: сE, гнёвъ и3 ћрость моS ліeтсz на мёсто сіE и3 на лю1ди, и3 на скоты2 и3 на всsко дрeво страны2 и4хъ и3 на плоды2 земны6z, и3 возжжeтсz и3 не ўгaснетъ. |
|
21
|
21
|
| Так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: всепалення ваші додавайте до жертв ваших і їжте м’ясо; | Сі‰ гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: всесожжє1ніz в†ша собери1те со жeртвами вaшими и3 и3з8zди1те мzсA: |
|
22
|
22
|
| бо батькам вашим Я не говорив і не давав їм заповіді у той день, в який Я вивів їх із землі Єгипетської, про всепалення і жертву; | ћкw не гlахъ ко nтцє1мъ вaшымъ и3 не заповёдахъ и5мъ въ дeнь, въ џньже и3звед0хъ и5хъ t земли2 є3гЂпетскіz, њ всесожжeніихъ и3 жeртвахъ, |
|
23
|
23
|
| але таку заповідь дав їм: «слухайтеся гласу Мого, і Я буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом, і ходіть усяким шляхом, який Я заповідаю вам, щоб вам було добре». | но (т0кмw) сл0во сіE заповёдахъ и5мъ, рекjй: ўслhшите глaсъ м0й, и3 бyду вaмъ въ бGа, и3 вы2 бyдете мнЁ въ лю1ди, и3 ходи1те во всёхъ путeхъ мои1хъ, въ ни1хже повелёхъ вaмъ, да блaго бyдетъ вaмъ. |
|
24
|
24
|
| Але вони не послухали і не прихилили вуха свого, і жили за схильністю і впертістю злого серця свого, і стали до Мене спиною, а не лицем. | И# не ўслhшаша менE, и3 не внsтъ ќхо и4хъ: но поид0ша въ п0хотехъ и3 стр0потствэ сeрдца своегw2 лукaвагw, и3 сотвори1шасz на з†днzz, ґ не на прє1днzz, |
|
25
|
25
|
| З того дня, як батьки ваші вийшли із землі Єгипетської, до цього дня Я посилав до вас усіх рабів Моїх — пророків, посилав усякий день з раннього ранку; | t днE, въ џньже и3зыд0ша nтцы2 и4хъ t земли2 є3гЂпетскіz, и3 дaже до днE сегw2: и3 послaхъ къ вaмъ вс‰ рабы6 мо‰ прbр0ки, въ дeнь и3 рaнw востаS и3 посылaz: |
|
26
|
26
|
| але вони не слухалися Мене і не прихилили вуха свого, а озлобили шию свою, чинили гірше за батьків своїх. | и3 не ўслhшаша мS, ни приклони1ша ќхо своE, но њжесточи1ша вhю свою2 пaче nтє1цъ свои1хъ. |
|
27
|
27
|
| І коли ти будеш говорити їм усі ці слова, вони тебе не послухають; і коли будеш кликати їх, вони на дадуть тобі відповіді. | И# речeши къ ни6мъ вс‰ словесA сі‰, и3 не ўслhшатъ тS, и3 воззовeши и5хъ, и3 не tвэщaютъ тебЁ. |
|
28
|
28
|
| Тоді скажи їм: ось народ, який не слухає гласу Господа Бога свого і не приймає настановлення! Не стало у них істини, вона віднята від вуст їхніх. | И# речeши къ ни6мъ: сeй kзhкъ, и4же не послyша глaса гDа бGа своегw2, ни воспріsтъ наказaніz: поги1бе вёра и3 tsта є4сть t ќстъ и4хъ. |
|
29
|
29
|
| Обстрижи волосся твоє і кинь, і здійми плач на горах, бо відкинув Господь і залишив рід, який накликав гнів Його. | Њстризи2 главY твою2 и3 tмeтни, и3 воспріими2 во ўстнЁ рыдaніе, ћкw tвeрже гDь и3 tри1ну р0дъ творsй сі‰. |
|
30
|
30
|
| Бо сини Іуди роблять зле перед очима Моїми, — говорить Господь; поставили мерзоти свої у домі, над яким наречене ім’я Моє, щоб осквернити його; | Понeже сотвори1ша сhнове ї{дины лукaвое во џчію моє1ю, речE гDь: постaвиша мeрзwсти сво‰ въ домY, въ нeмже при1звано є4сть и4мz моE, да њсквернsтъ є3го2, |
|
31
|
31
|
| і влаштували висоти Тофета у долині синів Енномових, щоб спалювати синів своїх і дочок своїх у вогні, чого Я не повелівав і що Мені на серце не приходило. | и3 создaша трeбище тафefу, є4же є4сть во ю3д0ли сhна є3нн0млz, да сожигaютъ сhны сво‰ и3 дщє1ри сво‰ nгнeмъ, є3гHже не повелёхъ и5мъ, нижE помhслихъ въ с®цы моeмъ: |
|
32
|
32
|
| За те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли не будуть більше називати місце це Тофетом і долиною синів Енномових, але долиною вбивства, і в Тофеті будуть ховати за нестачею місця. | сегw2 рaди сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 не рекyтъ ктомY: трeбище тафefово и3 ю3д0ль сhна є3нн0млz, но ю3д0ль заклaныхъ: и3 погребyтсz во тафefэ, занeже нёсть мёста. |
|
33
|
33
|
| І будуть трупи народу цього споживою птахам небесним і звірам земним, і не буде кому відганяти їх. | И# бyдутъ трyпіе людjй си1хъ во снёдь пти1цамъ небє1снымъ и3 ѕвэрє1мъ зємнhмъ, и3 не бyдетъ tгонsющагw. |
|
34
|
34
|
| І припиню у містах Юдеї і на вулицях Єрусалима голос торжества і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої; тому що земля ця буде пустелею. | И# ўпраздню2 t градHвъ їyдиныхъ и3 t путjй їеrли1млихъ глaсъ рaдующихсz и3 глaсъ веселsщихсz, глaсъ женихA и3 глaсъ невёсты, во њпустBніи бо бyдетъ всS землS. |
