Глава 48
|
Главa м7и
|
1
|
1
|
Про Моав так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: горе Нево́! він спустошений; Кариафаїм посоромлений і взятий; Мизгав посоромлений і знищений. | Њ мwaвэ тaкw речE гDь вседержи1тель, бGъ ї}левъ: q, лю1тэ навavу, ћкw поги1бе, взsсz каріаfаjмъ, посрами1сz масігafъ и3 побэждeнъ є4сть. |
2
|
2
|
Немає вже слави Моава; у Есевоні задумують проти нього зло: «підемо, знищимо його із числа народів». І ти, Мадмено, загинеш; меч іде слідом за тобою. | Нёсть ктомY цэлeніе въ мwaвэ, весeліе во є3севHнэ, помhслиша нaнь ѕл†z: пріиди1те и3 потреби1мъ | t kзы6къ: (сегw2 рaди) молчS ўм0лкнеши, п0йдетъ за тоб0ю мeчь. |
3
|
3
|
Чутно волання від Оронаїма, спустошення і руйнування велике. | Глaсъ в0плz t њрwнаjма, погублeніе и3 сотрeніе вели1ко. |
4
|
4
|
Знищений Моав; волання підняли діти його. | Сотрeсz мwaвъ, возвэсти1те в0пль мaлыхъ є3гw2. |
5
|
5
|
На підйомі у Лухит плач за плачем здіймається; і на спуску з Оронаїма ворог чує волання про руйнування. | Ћкw и3сп0лнисz ґлаHfъ плaча: взhдетъ рыдaz путeмъ њрwнаjма, врази2, в0пль сотрeніz слhшасте. |
6
|
6
|
Біжіть, рятуйте життя своє, і будьте подібні до оголеного дерева у пустелі. | Бэжи1те и3 спаси1те дyшы вaшz, и3 бyдете ћкw nсeлъ ди1вій въ пустhни. |
7
|
7
|
Оскільки ти сподівався на діла твої і на скарби твої, тому і ти будеш узятий, і Хамос піде у полон разом зі своїми священиками і своїми князями. | Понeже и3мёлъ є3си2 надeжду во њгрaдахъ твои1хъ и3 въ сокр0вищихъ твои1хъ, и3 ты2 ћтъ бyдеши: и3 п0йдетъ хамHсъ во преселeніе, и3 свzщeнницы є3гw2 и3 кн‰зи є3гw2 вкyпэ. |
8
|
8
|
І прийде спустошувач на всяке місто, і місто не уціліє; і загине долина, і спорожніє рівнина, як сказав Господь. | И# пріи1детъ губи1тель на всsкъ грaдъ, и3 не и3збaвитсz ни є3ди1нъ грaдъ, и3 поги1бнутъ ўдHліz, и3 погубsтсz полS, ћкоже речE гDь. |
9
|
9
|
Дайте крила Моаву, щоб він міг полетіти; міста його будуть пустелею, тому що не буде кому жити у них. | Дaйте знaменіе мwaву, ћкw прикосновeніемъ прикосновeнъ бyдетъ, и3 вси2 грaди є3гw2 бyдутъ пyсти и3 без8 живyщихъ. |
10
|
10
|
Проклятий, хто діло Господнє робить недбало, і проклятий, хто утримує меч Його від крови! | Пр0клzтъ (человёкъ) творsй дёло гDне съ небрежeніемъ, и3 пр0клzтъ возбранszй мечY своемY t кр0ве. |
11
|
11
|
Моав від юности своєї був у спокої, сидів на дріжджах своїх і не переливали його із посудини у посудину, і у полон не ходив; тому залишався у ньому смак його, і запах його не змінювався. | Почивaше мwaвъ t млaдости своеS и3 бЁ ўповaz на слaву свою2: не преліsсz t сосyда въ сосyдъ и3 во преселeніе не tи1де: сегw2 рaди пребhсть вкyсъ є3гw2 въ нeмъ, и3 вонS є3гw2 нёсть премэнeна. |
12
|
12
|
Тому ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли Я пошлю до нього переливачів, які переллють його і спорожнять посудини його, і розіб’ють глечики його. | Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 послю2 є3мY пресели1тєли, и3 преселsтъ є3го2, и3 сосyды є3гw2 и3стощaтъ и3 р0ги є3гw2 сокрушaтъ: |
13
|
13
|
І посоромлений буде Моав заради Хамоса, як дім Ізраїлів посоромлений був заради Вефиля, надії своєї. | и3 посрами1тсz мwaвъ t хамHса, ћкоже посрaмленъ є4сть д0мъ ї}левъ t веfи1лz, въ нeмже и3мsху надeжду. |
14
|
14
|
Чому ви говорите: «ми люди хоробрі і міцні для війни»? | Кaкw глаг0лете: си1льни є3смы2 и3 мyжіе крёпцы во бранeхъ; |
15
|
15
|
Спустошений Моав, і міста його горять, і добірні юнаки його пішли на заколення, — говорить Цар, — Господь Саваоф ім’я Його. | Поги1бе мwaвъ, грaдъ є3гw2, и3 и3збрaнніи ю4нwши є3гw2 снид0ша под8 мeчь, гlетъ цRь, гDь вседержи1тель и4мz є3гw2. |
16
|
16
|
Близька загибель Моава, і сильно поспішає біда його. | Бли1з8 дeнь мwaвль, є4же пріити2, и3 ѕло2 є3гw2 ск0ро ѕэлw2. |
17
|
17
|
Пошкодуйте за ним, усі сусіди його й усі, хто знає ім’я його, скажіть: «як знищений жезл сили, посох слави!» | Ўтэшaйте є3го2 вси2, и5же w4крестъ є3гw2, и3 вси2 вёдzщіи и4мz є3гw2: рцhте, кaкw сокруши1сz жeзлъ крёпости, пaлица слaвна; |
18
|
18
|
Зійди з висоти величі і сиди у спразі, дочко — жителько Дивона, бо спустошувач Моава прийде до тебе і знищить укріплення твої. | Сни1ди t слaвы и3 сsди, во влaгэ живyщаz, дщи2 дівHнz, ћкw губи1тель мwaвскій взhдетъ на тS разрушazй њгр†ды тво‰. |
19
|
19
|
Стань при дорозі і дивися, жителько Ароера, запитуй того, хто біжить і спасається: «що трапилося?» | На пути2 стaни и3 воззри2, живyщаz во ґрои1рэ, и3 вопроси2 бэжaщаго и3 и3збёгшаго, и3 рцы2: что2 сE бhсть; |
20
|
20
|
Посоромлений Моав, бо знищений; ридайте і волайте, оголосіть в Арноні, що спустошено Моав. | Посрами1сz мwaвъ, занE побэждeнъ є4сть: рыдaйте и3 вопjйте, возвэсти1те во ґрнHнэ, ћкw поги1бе мwaвъ, |
21
|
21
|
І суд прийшов на рівнини, на Халон і на Іаацу, і на Мофаф, | и3 сyдъ пріи1де на зeмлю нап0льную, на хелHнъ и3 на рефaсъ и3 на мwфafъ, |
22
|
22
|
і на Дивон і на Нево́, і на Бет-Дивлафаїм, | и3 на девHнъ и3 на навw2 и3 на д0мъ девлаfаjмъ, |
23
|
23
|
і на Кариафаїм і на Бет-Гамул, і на Бет-Маон, | и3 на каріаfаjмъ и3 на веfгамyлъ и3 на д0мъ маHновъ, |
24
|
24
|
і на Кериоф і на Восор, і на всі міста землі Моавитської, далекі і близькі. | и3 на каріHfъ и3 на вос0ра и3 на вс‰ грaды мw†вли, и5же далeче и3 и5же бли1з8 сyть. |
25
|
25
|
Відсічений ріг Моава, і правиця його знищена, — говорить Господь. | Tсёченъ є4сть р0гъ мwaвль, и3 мhшца є3гw2 сокруши1сz, гlетъ гDь: |
26
|
26
|
Напоїть його п’яним, бо він піднісся проти Господа; і нехай Моав валяється у блювотині своїй, і сам буде посміянням. | ўп0йте є3го2, ћкw на гDа возвели1чисz, и3 прирази1тъ мwaвъ рyку свою2 (њ блев0тину), и3 бyдетъ въ посмёхъ и3 сaмъ. |
27
|
27
|
Чи не був осміяним у тебе Ізраїль? хіба він між злодіями був упійманий, що ти, бувало, лиш тільки заговориш про нього, хитаєш головою? | И# ѓще не въ посмёхъ бhсть тебЁ ї}ль, ѓще въ тaтствэ твоeмъ њбрётесz, ћкw воевaлъ є3си2 є3го2: пресели1шисz и3нaмw. |
28
|
28
|
Залиште міста і живіть на скелях, жителі Моава, і будьте як голуби, які роблять гнізда при вході у печеру. | Њстaвите грaды и3 пребывaйте на кaмени, живyщіи въ мwaвэ, и3 бyдите ћкоже г0луби гнэздsщіисz въ кaменехъ, во ўстёхъ сквaжни. |
29
|
29
|
Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про його зарозумілість і його гордовитість, і чванливість його і звеличування серця його. | Слhшахомъ г0рдость мwaвлю, г0рдъ бЁ ѕэлw2: през0рство є3гw2 и3 кичeніе є3гw2, возношeніе и3 воздвижeніе сeрдца є3гw2. |
30
|
30
|
Знаю Я зухвалість його, — говорить Господь, — але це ненадійно; порожні слова його: не так зроблять. | Ѓзъ же вёмъ дэлA є3гw2, гlетъ гDь: не дов0лство ли є3гw2 тaкw сотвори2; |
31
|
31
|
Тому буду ридати про Моав і волати за весь Моав; будуть зітхати за мужів Кирхареса. | Сегw2 рaди над8 мwaвомъ возрыдaйте всю1ду, возопjйте над8 м{жи кірaды смущeніz. |
32
|
32
|
Буду плакати за тебе, винограднику Севамський, плачем Іазера; паростки твої простягалися за море, досягали озера Іазера; спустошувач напав на літні плоди твої і на дозрілий виноград. | Ћкw плaчемъ їази1ровымъ восплaчусz њ тебЁ, віногрaде ґсери1мль! лётwрасли тво‰ проид0ша м0ре, градHвъ їази1ровыхъ коснyшасz, на жaтву твою2 и3 на вjнное собирaніе твоE хи1щникъ нападE. |
33
|
33
|
Радість і веселощі відняті від Кармила і від землі Моава. Я покладу кінець вину в точилах; не будуть більше топтати у них з піснями; крик битви буде, а не крик радости. | Tsта є4сть рaдость и3 весeліе t карми1ла и3 t земли2 мwaвли, и3 віно2 t точи6лъ tsхъ: никaкоже и3згнетazй вjнну ћгоду по њбhчаю пBсни воспоeтъ. |
34
|
34
|
Від волання Есевона до Елеали і до Іааци вони піднімуть голос свій від Сигора до Оронаїма, до третьої Егли, бо і води Нимрима висохнуть. | T в0плz є3севHнска дaже до є3леaла и3 їaса грaды и4хъ дaша глaсъ св0й, t сиг0ра дaже до њрwнаjма, и3 ю4ница трилётнаz, понeже и3 в0ды немрjмъ во сожжeніе бyдутъ. |
35
|
35
|
Знищу в Моаві, — говорить Господь, — тих, що приносять жертви на висотах і кадять богам його. | И# tимY мwaва, гlетъ гDь, жрyщаго на горaхъ и3 кадsщаго богHмъ свои6мъ. |
36
|
36
|
Тому серце моє стогне за Моав, як сопілка; за жителів Кирхареса стогне серце моє, як сопілка, бо багатства, ними набуті, загинули: | Тогw2 рaди сeрдце мwaва, ћкw цэвни6цы звzцaти бyдутъ, и3 сeрдце моE къ мужє1мъ кірaды ћкw цэвни1ца звzцaти бyдетъ: сегw2 рaди, ±же пристzжA, погиб0ша t человBкъ. |
37
|
37
|
у кожного голова го́ла й у кожного борода зменшена; у всіх на руках подряпини і на стегнах веретище. | Всsка бо главA на всsцэмъ мёстэ њстри1жена бyдетъ, и3 всsка брадA њбр0снетсz, и3 всsка рукA посёчена бyдетъ, и3 на всsцэмъ чрeслэ врeтище, |
38
|
38
|
На усіх покрівлях Моава і на вулицях його загальний плач, бо Я знищив Моав, як непотрібну посудину, — говорить Господь. | и3 на всёхъ хрaминахъ мwaвскихъ и3 на ст0гнахъ є3гw2 всsкъ плaчь, понeже сокруши1хъ мwaва, ћкоже сосyдъ непотрeбенъ, гlетъ гDь. |
39
|
39
|
«Який знищений він!» — будуть говорити ридаючи; «як Моав покрився соромом, повернувши тил!». І буде Моав осміяним і жахом для усіх навколишніх його, | Кaкw и3змэни1сz; возрыдaша, кaкw њбрати2 хребeтъ мwaвъ и3 посрами1сz; и3 бhсть мwaвъ въ посмёхъ и3 въ нeнависть всBмъ w4крестъ себє2. |
40
|
40
|
бо так говорить Господь: ось, як орел, налетить він і розкриє крила свої над Моавом. | Ћкw тaкw гlетъ гDь: сE, ћкоже nрeлъ полети1тъ и3 распрострeтъ крилB свои2 на мwaва, |
41
|
41
|
Міста будуть узяті, й укріплення завойовані, й серце хоробрих моавитян буде у той день, як серце жінки, яка мучиться пологами. | взsтъ є4сть каріHfъ, и3 њгр†ды є3гw2 њбстои6мы сyть: и3 бyдетъ сeрдце си1льныхъ мwaвскихъ въ т0й дeнь, ћкw сeрдце жены2 родsщіz. |
42
|
42
|
І знищений буде Моав із числа народів, тому що він повстав проти Господа. | И# поги1бнетъ мwaвъ t людjй, ћкw на гDа возвели1чисz. |
43
|
43
|
Жах і яма і петля — для тебе, жителю Моава, — сказав Господь. | Стрaхъ и3 пр0пасть и3 сёть на тS, q, живyщій въ мwaвэ, гlетъ гDь. |
44
|
44
|
Хто втече від жаху, впаде в яму; а хто вийде з ями, потрапить у зашморг, бо Я наведу на нього, на Моава, час відвідання їх, — говорить Господь. | И$же ўбэжи1тъ t лицA стрaха, впадeтъ въ пр0пасть: и3 и3злaзzй и3з8 пр0пасти и4метсz сётію: понeже наведY сі‰ на мwaва въ лёто посэщeніz и4хъ, гlетъ гDь. |
45
|
45
|
Під тінню Есевона зупинилися ті, що біжать, знесилівши; але вогонь вийшов з Есевона і полум’я із середовища Сигона, і пожере бік Моава і тім’я синів непокірних. | Во стёни є3севHнстэй стaша t си1лы и3збёгше, џгнь бо и3зhде t є3севHна и3 плaмень t среды2 сеHна, и3 пожжE чaсть мwaва и3 вeрхъ сынHвъ смzтeніz. |
46
|
46
|
Горе тобі, Моаве! загинув народ Хамоса, бо сини твої взяті у полон, і дочки твої — у полон. | Г0ре тебЁ, мwaве! погиб0ша лю1діе хамHса, ћкw tвед0шасz сhнове твои2 и3 дщє1ри тво‰ въ плёнъ. |
47
|
47
|
Але в останні дні поверну полон Моава, — говорить Господь. До цього суд на Моаві. | И# возвращY плёнъ мwaвль въ послBдніz дни6, гlетъ гDь. До здЁ сyдъ мwaвль. |