1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
| Так сказав Господь: піди і купи глиняний глечик у гончара; і візьми з собою найстарших з народу і зі старійшин священичих, | Сі‰ речE гDь ко мнЁ: и3ди2 и3 стzжи2 сосyдъ скудeльничь жжeнъ, и3 приведи2 t стaрєцъ людски1хъ и3 t стaрєцъ свzщeнническихъ: |
|
2
|
2
|
| і вийди у долину синів Енномових, що біля воріт Харшиф, і виголоси там слова, які скажу тобі, | и3 и3зhди въ мёсто многогр0бищное сынHвъ є3ннHнихъ, є4же є4сть бли1з8 придвeріz врaтъ харсjfскихъ [с0лнечныхъ], и3 прочти2 тaмw вс‰ словесA, ±же ѓзъ возгlю тебЁ, |
|
3
|
3
|
| і скажи: слухайте слово Господнє, царі юдейські і жителі Єрусалима! так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу біду на місце це, — про яке хто почує, у того задзвенить у вухах, | и3 речeши и5мъ: слhшите сл0во гDне, цaріе ї{дины и3 мyжіе ї{дины, и3 њбитaтеліе їеrли1ма и3 входsщіи вратaми си1ми: сі‰ гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ наведY ѕл†z на мёсто сіE, ћкw всsкому слhшащему сі‰ зазвучи1тъ во ќшію є3гw2: |
|
4
|
4
|
| за те, що вони залишили Мене і чужим зробили місце це і кадять на ньому іншим богам, яких не знали ні вони, ні батьки їхні, ні царі юдейські; наповнили місце це кров’ю невинних | понeже њстaвиша мS, и3 чyжде сотвори1ша мёсто сіE, и3 пожр0ша на нeмъ богHмъ чужди6мъ, и4хже не вёдэша тjи и3 nтцы2 и4хъ: и3 цaріе ї{дины нап0лниша мёсто сіE кр0ве непови1нныхъ |
|
5
|
5
|
| і влаштували висоти Ваалу, щоб спалювати синів своїх вогнем у всепалення Ваалу, чого Я не повелівав і не говорив, і що на думку не спадало Мені; | и3 создaша высHкаz ваaлу на сожжeніе сынHвъ свои1хъ nгнeмъ, во всесожжeніе ваaлу, ±же не заповёдахъ, ни гlахъ, нижE взыд0ша на сeрдце моE. |
|
6
|
6
|
| за те ось, приходять дні, — говорить Господь, — коли місце це не буде більше називатися Тофетом або долиною синів Енномових, але долиною вбивства. | Сегw2 рaди, сE, днjе грzдyтъ, гlетъ гDь, и3 не прозовeтсz ктомY мёсто сіE падeніе и3 мёсто многогр0бищное сынHвъ є3ннHнихъ, но мёсто многогр0бищное заклaніz: |
|
7
|
7
|
| І знищу раду Іуди та Єрусалима на місці цьому й уб’ю їх мечем перед лицем ворогів їхніх і рукою тих, що шукають душі їхні, і віддам трупи їхні в їжу птахам небесним і звірам земним. | и3 расточY совётъ їyдинъ и3 совётъ їеrли1ма въ мёстэ сeмъ, и3 превращY и5хъ мечeмъ пред8 враги6 и4хъ и3 въ рукY и4щущихъ дyшъ и4хъ: и3 дaмъ трyпіе и4хъ въ ћдь пти1цамъ небє1снымъ и3 ѕвэрє1мъ земны6мъ: |
|
8
|
8
|
| І зроблю місто це жахом і посміянням; кожен, хто пройде через нього, здивується і посвистить, дивлячись на усі виразки його. | и3 постaвлю грaдъ сeй въ разорeніе и3 во звиздaніе: всsкъ, и4же мимои1детъ, њ нeмъ почуди1тсz и3 позви1ждетъ њ всeй ћзвэ є3гw2: |
|
9
|
9
|
| І нагодую їх плоттю синів їхніх і плоттю дочок їхніх; і буде кожен їсти плоть свого ближнього, знаходячись в облозі і тісноті, коли стиснуть їх вороги їхні й ті, що шукають душі їхні. | и3 снэдsтъ плHти сынHвъ свои1хъ и3 плHти дщeрей свои1хъ, и3 кjйждо плHти п0друга своегw2 снёсть во њбстоsніи и3 въ тэснотЁ, въ нeйже запрyтъ и5хъ врази2 и4хъ, и4щущіи души2 и4хъ. |
|
10
|
10
|
| І розбий глечик перед очима тих мужів, які прийдуть з тобою, | И# да сокруши1ши сосyдъ пред8 nчи1ма мужeй и3сходsщихъ съ тоб0ю |
|
11
|
11
|
| і скажи їм: так говорить Господь Саваоф: так знищу Я народ цей і місто це, як розбита посудина гончара, яка уже не може бути відновлена, і будуть ховати їх у Тофеті, через нестачу місця для поховання. | и3 речeши къ ни6мъ: сі‰ гlетъ гDь си1лъ: тaкw сокрушY лю1ди сі‰ и3 грaдъ сeй, ћкоже сокрушaетсz сосyдъ скудeльный, и4же не м0жетъ ктомY и3сцэли1тисz: и3 въ тwфefэ погребyтсz тогw2 рaди, ћкw не бyдетъ и3н0гw мёста на погребeніе. |
|
12
|
12
|
| Так зроблю з місцем цим, — говорить Господь, — і з жителями його; і місто це зроблю подібним до Тофета. | Тaкw сотворю2 мёсту семY, гlетъ гDь, и3 њбитaтелємъ є3гw2, да постaвлю грaдъ т0й ћкw пaдающь. |
|
13
|
13
|
| І доми Єрусалима і доми царів юдейських будуть, як місце Тофет, нечистими, тому що на покрівлях усіх домів кадять усьому воїнству небесному і роблять узливання богам чужим. | И# бyдутъ д0мы їеrли1ма и3 д0мы царeй їyдиныхъ, ћкоже мёсто пaдающее, t нечист0тъ свои1хъ во всёхъ домёхъ, въ ни1хже жрsху на кр0вэхъ свои1хъ всемY в0инству небeсному и3 приношaху возлі‰ніz богHмъ чужди6мъ. |
|
14
|
14
|
| І прийшов Єремія з Тофета, куди Господь посилав його пророкувати, і став у дворі дому Господнього і сказав усьому народові: | И# пріи1де їеремjа t (мёста) падeніz, ѓможе послA є3го2 гDь прbр0чествовати, и3 стA во дворЁ д0му гDнz и3 речE ко всBмъ лю1демъ: |
|
15
|
15
|
| так говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: ось, Я наведу на місто це і на усі міста його усі ті біди, які прорік на нього, тому що вони жорстокосерді і не слухають слів Моїх. | сі‰ гlетъ гDь си1лъ, бGъ ї}левъ: сE, ѓзъ наведY на грaдъ сeй и3 на вс‰ грaды є3гw2 и3 на вс‰ сeла є3гw2 вс‰ ѕл†z, ±же гlалъ є4смь нaнь: ћкw њжесточи1ша вы6и сво‰, є4же не слhшати зaповэдій мои1хъ. |
