|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Ісус же, сповнений Духа Святого, повернувся від Йордану і поведений був Духом у пустелю. | (За? в7‹.) Ї}съ же и3сп0лнь д¦а с™а возврати1сz t їoрдaна: и3 ведsшесz д¦омъ въ пустhню, |
|
2
|
2
|
| Там сорок днів він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ті дні, і по їх закінченні наостанку зголоднів. | днjй четhридесzть и3скушaемь t діaвола: и3 не ћстъ ничесHже во дни6 ты6z: и3 скончaвшымсz и4мъ, послэди2 взалкA. |
|
3
|
3
|
| І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом. | И# речE є3мY діaволъ: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, рцы2 кaменеви семY, да бyдетъ хлёбъ. |
|
4
|
4
|
| Ісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом Божим. | И# tвэщA ї}съ къ немY, глаг0лz: пи1сано є4сть, ћкw не њ хлёбэ є3ди1номъ жи1въ бyдетъ человёкъ, но њ всsкомъ гlг0лэ б9іи. |
|
5
|
5
|
| І, вивівши Його на високу гору, диявол показав Йому всі царства світу в одну мить. | И# возвeдъ є3го2 діaволъ на горY высокY, показA є3мY вс‰ ц†рствіz вселeнныz въ чaсэ [чертЁ] врeменнэ. |
|
6
|
6
|
| І сказав Йому диявол: Тобі дам усю оцю владу над усіми цими царствами і славу їх, бо вона мені передана, і я кому схочу, даю її. | И# речE є3мY діaволъ: тебЁ дaмъ влaсть сію2 всю2 и3 слaву и4хъ: ћкw мнЁ преданA є4сть, и3, є3мyже ѓще хощY, дaмъ ю5: |
|
7
|
7
|
| Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє. | ты2 u5бо ѓще поклони1шисz прeдо мн0ю, бyдутъ тебЁ вс‰. |
|
8
|
8
|
| Ісус сказав йому у відповідь: відійди від Мене, сатано; написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. | И# tвэщaвъ речE є3мY ї}съ: и3ди2 за мн0ю, сатано2 пи1сано є4сть: поклони1шисz гDу бGу твоемY, и3 томY є3ди1ному послyжиши. |
|
9
|
9
|
| І повів Його до Єрусалима, і поставив Його на крилі храму, і сказав Йому: якщо Ти Син Божий, кинься звідси вниз. | И# ведE є3го2 во їеrли1мъ, и3 постaви є3го2 на крилЁ церк0внэмъ, и3 речE є3мY: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, вeрзисz tсю1ду д0лу: |
|
10
|
10
|
| Бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе зберегти Тебе; | пи1сано бо є4сть, ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ сохрани1ти тS: |
|
11
|
11
|
| і на руках понесуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. | и3 на рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. |
|
12
|
12
|
| Ісус відповів йому: сказано: не спокушай Господа Бога твого. | И# tвэщaвъ речE є3мY ї}съ, ћкw речeно є4сть: не и3скyсиши гDа бGа твоегw2. |
|
13
|
13
|
| І, закінчивши всі спокушання, диявол відійшов від Нього до часу. | И# скончaвъ всE и3скушeніе діaволъ, tи1де t негw2 до врeмене. |
|
14
|
14
|
| І повернувся Ісус в силі духу до Галилеї; і рознеслася чутка про Нього по всьому краю. | И# возврати1сz ї}съ въ си1лэ д¦0внэй въ галілeю: и3 вёсть и3зhде по всeй странЁ њ нeмъ. |
|
15
|
15
|
| Він навчав у синагогах їхніх, і всі Його славили. | И# т0й ўчaше на с0нмищихъ и4хъ, слaвимъ всёми. |
|
16
|
16
|
| І прийшов у Назарет, де був вихований, і увійшов, за звичаєм Своїм, в день суботній у синагогу і став, щоб читати. | (За? G‹.) И# пріи1де въ назарeтъ, и3дёже бЁ воспитaнъ: и3 вни1де, по њбhчаю своемY, въ дeнь суббHтный въ с0нмище, и3 востA чести2. |
|
17
|
17
|
| Йому подали книгу пророка Ісаї; і Він, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано: | И# дaша є3мY кни1гу и3сaіи прbр0ка: и3 разгнyвъ кни1гу, њбрёте мёсто, и3дёже бЁ напи1сано: |
|
18
|
18
|
| Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю, | д¦ъ гDень на мнЁ: є3гHже рaди помaза мS бlговэсти1ти ни1щымъ, послa мz и3сцэли1ти сокрушє1нныz сeрдцемъ, проповёдати плэнє1ннымъ tпущeніе и3 слэпы6мъ прозрёніе, tпусти1ти сокрушє1нныz во tрaду, |
|
19
|
19
|
| проповідувати літо Господнє сприятливе. | проповёдати лёто гDне пріsтно. |
|
20
|
20
|
| І, згорнувши книгу і віддавши служителю, сів, і очі всіх у синагозі були звернені до Нього. | И# согнyвъ кни1гу, tдaвъ слузЁ, сёде: и3 всBмъ въ с0нмищи џчи бёху зрsще нaнь. |
|
21
|
21
|
| І Він почав говорити їм: нині справдилося писання, яке ви почули. | И# начaтъ гlати къ ни6мъ, ћкw днeсь сбhстсz писaніе сіE во ќшію вaшєю. |
|
22
|
22
|
| І всі свідчили Йому. І дивувалися словам благодаті, що виходили з уст Його, і говорили: чи ж не Йосифів це син? | И# вси2 свидётелствоваху є3мY, (За? д7‹.) и3 дивлsхусz њ словесёхъ блгdти, и3сходsщихъ и3з8 ќстъ є3гw2, и3 глаг0лаху: не сeй ли є4сть сн7ъ їHсифовъ; |
|
23
|
23
|
| Він сказав їм: напевно, ви скажете Мені приказку: лікарю, зцілися Сам, зроби і тут, на Твоїй батьківщині, те, що, ми чули, було в Капернаумі. | И# речE къ ни6мъ: всsкw речeте ми2 при1тчу сію2: врачY, и3сцэли1сz сaмъ: є3ли6ка слhшахомъ бы6вшаz въ капернаyмэ, сотвори2 и3 здЁ во nтeчествіи своeмъ. |
|
24
|
24
|
| І сказав: істинно кажу вам: ніякого пророка не приймають на батьківщині своїй. | Речe же: ґми1нь гlю вaмъ, ћкw ни кот0рый прbр0къ пріsтенъ є4сть во nтeчествіи своeмъ: |
|
25
|
25
|
| По правді ж кажу вам, багато вдів було в Ізраїлі у дні Іллі, коли небо замкнулося на три роки і шість місяців, так що настав великий голод по всій землі, | пои1стиннэ же гlю вaмъ: мнHги вдови6цы бёша во дни6 и3ліины6 во ї}ли, є3гдA заключи1сz нeбо три2 лBта и3 мцcъ шeсть, ћкw бhсть глaдъ вели1къ по всeй земли2: |
|
26
|
26
|
| і до жодної з них не був посланий Ілля, а тільки в Сарепту сидонську, до жінки-вдови. | и3 ни ко є3ди1ной и4хъ п0сланъ бhсть и3ліA, т0кмw въ сарeпту сідHнскую къ женЁ вдови1цэ. |
|
27
|
27
|
| І багато також було прокажених в Ізраїлі за пророка Єлисея, і жоден з них не очистився, тільки Неєман-сирієць. | И# мн0зи прокажeни бёху при є3ліссeи прbр0цэ во ї}ли: и3 ни є3ди1нъ же t ни1хъ њчи1стисz, т0кмw неемaнъ сmріани1нъ. |
|
28
|
28
|
| І сповнились усі гнівом у синагозі, почувши це. | И# и3сп0лнишасz вси2 ћрости въ с0нмищи, слhшавшіи сі‰: |
|
29
|
29
|
| І, вставши, вигнали Його геть з міста і повели на вершину гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути Його. | и3 востaвше и3згнaша є3го2 в0нъ и3з8 грaда, и3 вед0ша є3го2 до верхY горы2, на нeйже грaдъ и4хъ с0зданъ бsше, да бhша є3го2 низри1нули: |
|
30
|
30
|
| Він же, пройшовши серед них, відійшов. | џнъ же прошeдъ посредЁ и4хъ, и3дsше. |
|
31
|
31
|
| І прийшов у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх по суботах. | (За? е7‹.) И# сни1де въ капернаyмъ грaдъ галілeйскій: и3 бЁ ўчS и5хъ въ суббw6ты. |
|
32
|
32
|
| І дивувалися вченню Його, бо слово Його мало владу. | И# ўжасaхусz њ ўчeніи є3гw2: ћкw со влaстію бЁ сл0во є3гw2. |
|
33
|
33
|
| Був у синагозі чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав гучним голосом: | И# въ с0нмищи бЁ человёкъ и3мhй дyха бёса нечи1ста, и3 возопи2 глaсомъ вeліимъ, |
|
34
|
34
|
| облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас; знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий. | глаг0лz: њстaви, что2 нaмъ и3 тебЁ, ї}се назарsнине, пришeлъ є3си2 погуби1ти нaсъ: вёмъ тS, кто2 є3си2, с™hй б9ій. |
|
35
|
35
|
| Ісус заборонив йому, сказавши: замовкни і вийди з нього. І біс, кинувши його посередині синагоги, вийшов з нього, нітрохи не зашкодивши йому. | И# запрети2 є3мY ї}съ, глаг0лz: премолчи2 и3 и3зhди и3з8 негw2. И# повeргъ є3го2 бёсъ посредЁ, и3зhде и3з8 негw2, никaкоже вреди1въ є3го2. |
|
36
|
36
|
| І усіх охопив жах, і питали один одного, кажучи: що це за слово, що з владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? | И# бhсть ќжасъ на всёхъ, и3 стzзaхусz, дрyгъ ко дрyгу глаг0люще: что2 сл0во сіE, ћкw влaстію и3 си1лою вели1тъ нечи6стымъ духовHмъ, и3 и3сх0дzтъ; |
|
37
|
37
|
| І розійшлася чутка про Нього по всіх місцях того краю. | (За? ѕ7‹.) И# и3схождaше глaсъ њ нeмъ во всsко мёсто страны2. |
|
38
|
38
|
| Вийшовши з синагоги, Він увійшов у дім Симонів; теща ж Симонова була в сильній гарячці; і благали Його за неї. | Востaвъ же и3з8 с0нмища, вни1де въ д0мъ сjмwновъ: тeща же сjмwнова бЁ њдержи1ма nгнeмъ вeліимъ: и3 моли1ша є3го2 њ нeй. |
|
39
|
39
|
| Підійшовши до неї, Він заборонив гарячці; і покинула її. Вона відразу ж встала і слугувала їм. | И# стaвъ над8 нeю, запрети2 nгню2, и3 њстaви ю5: ѓбіе же востaвши служaше и4мъ. |
|
40
|
40
|
| Коли ж заходило сонце, всі, хто тільки мав хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, і Він, покладаючи на кожного з них руки, зціляв їх. | Заходsщу же с0лнцу, вси2, є3ли1цы и3мёzху болsщыz нед{ги разли1чными, привождaху и5хъ къ немY: џнъ же на є3ди1наго коег0ждо и4хъ рyцэ возл0жь, и3сцэлsше и5хъ. |
|
41
|
41
|
| Виходили також і біси з багатьох, викрикуючи і кажучи: Ти Христос, Син Божий. А Він забороняв їм казати, що вони знають, що Він Христос. | И#схождaху же и3 бёси t мн0гихъ, вопію1ще и3 глаг0люще, ћкw ты2 є3си2 хrт0съ сн7ъ б9ій. И# запрещaz не даsше и4мъ глаг0лати, ћкw вёдzху хrтA самаго2 сyща. |
|
42
|
42
|
| А як настав день, Він, вийшовши з дому, пішов у безлюдне місце, а люди шукали Його і, прийшовши до Нього, затримували Його, щоб не йшов від них. | Бhвшу же дни2, и3зшeдъ и3дE въ пyсто мёсто: и3 нар0ди и3скaху є3го2, и3 пріид0ша къ немY, и3 ўдержавaху є3го2, да бы2 не tшeлъ t ни1хъ. |
|
43
|
43
|
| Він же сказав їм: і іншим містам Мені належить благовістити Царство Боже, бо на те Я посланий. | Џнъ же речE къ ни6мъ, ћкw и3 други6мъ градовHмъ бlговэсти1ти ми2 подобaетъ цrтвіе б9іе: ћкw на сE п0сланъ є4смь. |
|
44
|
44
|
| І проповідував у синагогах галилейських. | И# бЁ проповёдаz на с0нмищихъ галілeйскихъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
