|
Глава 19
|
Главa f7i
|
|
1
|
1
|
|
Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього.
|
(За? §д7.) И# вшeдъ прохождaше їеріхHнъ.
|
|
2
|
2
|
|
І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий,
|
И# сE мyжъ нарицaемый закхeй, и3 сeй бЁ стaрэй мытарє1мъ, и3 т0й бЁ богaтъ:
|
|
3
|
3
|
|
бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст.
|
и3 и3скaше ви1дэти ї}са, кто2 є4сть, и3 не можaше t нар0да, ћкw в0зрастомъ мaлъ бЁ:
|
|
4
|
4
|
|
І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї.
|
и3 предитeкъ, возлёзе на ћгодичину, да ви1дитъ, ћкw хотsше ми1мw є3S проити2.
|
|
5
|
5
|
|
Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі.
|
И# ћкw пріи1де на мёсто, воззрёвъ ї}съ ви1дэ є3го2, и3 речE къ немY: закхeе, потщaвсz слёзи: днeсь бо въ домY твоeмъ подобaетъ ми2 бhти.
|
|
6
|
6
|
|
І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю.
|
И# потщaвсz слёзе, и3 пріsтъ є3го2 рaдуzсz.
|
|
7
|
7
|
|
І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка.
|
И# ви1дэвше вси2 роптaху, глаг0люще, ћкw ко грёшну мyжу вни1де витaти.
|
|
8
|
8
|
|
Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
|
Стaвъ же закхeй речE ко гDу: сE п0лъ и3мёніz моегw2, гDи, дaмъ ни1щымъ: и3 ѓще кого2 чи1мъ њби1дэхъ, возвращY четвери1цею.
|
|
9
|
9
|
|
Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів.
|
Речe же къ немY ї}съ: ћкw днeсь спcніе д0му семY бhсть, занE и3 сeй сhнъ ґвраaмль є4сть:
|
|
10
|
10
|
|
Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.
|
пріи1де бо сн7ъ чlвёчь взыскaти и3 спcти2 поги1бшаго.
|
|
11
|
11
|
|
Коли ж вони слухали це, розповів ще одну притчу; бо Він був недалеко від Єрусалима, і вони думали, що Царство Боже повинне скоро відкритися.
|
Слhшащымъ же и5мъ сі‰, прил0жь речE при1тчу, занE бли1з8 є3мY бhти їеrли1ма, и3 мнsху, ћкw ѓбіе цrтво б9іе х0щетъ kви1тисz.
|
|
12
|
12
|
|
Отже, сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб прийняти собі царство і повернутися.
|
РечE u5бо: (За? §е7.) человёкъ нёкій добрA р0да и4де на странY далeче, пріsти себЁ цaрство и3 возврати1тисz.
|
|
13
|
13
|
|
Покликавши десятьох рабів своїх, дав їм десять мин* і сказав їм: пустіть їх у діло, поки я повернусь.
|
Призвaвъ же дeсzть р†бъ свои1хъ, дадE и5мъ дeсzть мн†съ, и3 речE къ ни6мъ: кyплю дёйте, д0ндеже пріидY.
|
|
14
|
14
|
|
Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: ми не хочемо, щоб він царював над нами.
|
И# грaждане є3гw2 ненави1дzху є3го2, и3 послaша послы2 в8слёдъ є3гw2, глаг0люще: не х0щемъ семY, да цaрствуетъ над8 нaми.
|
|
15
|
15
|
|
І коли він повернувся, прийнявши царство, то звелів покликати рабів тих, яким дав срібло, щоб довідатися, хто що придбав.
|
И# бhсть є3гдA возврати1сz пріи1мъ цaрство, речE пригласи1ти рабы6 ты6z, и5мже дадE сребро2, да ўвёсть, каковY кyплю сyть сотвори1ли.
|
|
16
|
16
|
|
Прийшов перший і сказав: господарю, мина твоя принесла десять мин.
|
Пріи1де же пeрвый, глаг0лz: г0споди, мнaсъ твоS придёла дeсzть мн†съ.
|
|
17
|
17
|
|
І сказав йому: гаразд, добрий рабе! За те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.
|
И# речE є3мY: блaгw, рaбе д0брый: ћкw њ мaлэ вёренъ бhлъ є3си2, бyди w4бласть и3мёz над8 десzтію2 градHвъ.
|
|
18
|
18
|
|
Прийшов другий і сказав: господарю, мина твоя принесла п’ять мин.
|
И# пріи1де вторhй, глаг0лz: г0споди, мнaсъ твоS сотвори2 пsть мн†съ.
|
|
19
|
19
|
|
Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами.
|
Речe же и3 томY: и3 ты2 бyди над8 пzтію2 градHвъ.
|
|
20
|
20
|
|
Прийшов ще один і сказав: господарю, ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,
|
И# другjй пріи1де, глаг0лz: г0споди, сE мнaсъ твоS, ю4же и3мёхъ положeну во ўбрyсэ:
|
|
21
|
21
|
|
бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
|
боsхсz бо тебє2, ћкw человёкъ ћръ є3си2, взeмлеши, є3гHже не положи1лъ є3си2, и3 жнeши, є3гHже не сёzлъ є3си2.
|
|
22
|
22
|
|
Господар сказав йому: твоїми вустами суджу тебе, лукавий рабе! Ти знав, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.
|
Глаг0ла же є3мY: t ќстъ твои1хъ суждy ти, лукaвый рaбе: вёдэлъ є3си2, ћкw ѓзъ человёкъ ћръ є4смь, взeмлю, є3гHже не положи1хъ, и3 жнY, є3гHже не сёzхъ:
|
|
23
|
23
|
|
Чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, узяв його з прибутком?
|
и3 почто2 не вдaлъ є3си2 моегw2 сребрA купцє1мъ, и3 ѓзъ пришeдъ съ ли1хвою и3стzзaлъ бhхъ є5;
|
|
24
|
24
|
|
І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.
|
И# предстоsщымъ речE: возми1те t негw2 мнaсъ, и3 дади1те и3мyщему дeсzть мн†съ.
|
|
25
|
25
|
|
І сказали йому: господарю, у нього є десять мин.
|
И# рёша є3мY: г0споди, и4мать дeсzть мн†съ.
|
|
26
|
26
|
|
Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має.
|
Глаг0лю бо вaмъ, ћкw всsкому и3мyщему дaстсz: ґ t неимyщагw, и3 є4же и4мать, tи1метсz t негw2:
|
|
27
|
27
|
|
А ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте переді мною.
|
nбaче враги2 мо‰ w4ны, и5же не восхотёша менE, да цaрь бhхъ бhлъ над8 ни1ми, приведи1те сёмw и3 и3зсэцhте предо мн0ю.
|
|
28
|
28
|
|
Сказавши це, Ісус пішов далі, підіймаючись до Єрусалима.
|
И# сі‰ рeкъ, и3дsше преди2, восходS во їеrли1мъ.
|
|
29
|
29
|
|
І коли наблизився до Виффагії та Вифанії, до гори, що зветься Елеонською, послав двох учеників Своїх
|
(За? §ѕ7.) И# бhсть ћкw прибли1жисz въ виfсфагjю и3 виfaнію, къ горЁ нарицaемэй є3леHнъ, послA двA ўчн7къ свои1хъ,
|
|
30
|
30
|
|
і сказав: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете осля прив’язане, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть.
|
гlz: и3ди1та въ прsмную вeсь: (и3) въ ню1же вход‰ща њбрsщета жребS привsзано, на нeже никт0же николи1же t человBкъ всёде: tрBшша є5 приведи1та.
|
|
31
|
31
|
|
А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? — скажіть йому так: Господь його потребує.
|
И# ѓще кто2 вы2 вопрошaетъ: почто2 tрэшaета, си1це рцhта є3мY, ћкw гDь є3гw2 трeбуетъ.
|
|
32
|
32
|
|
Посланці пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.
|
Шє1дша же пHсланнаz њбрэт0ста, ћкоже речE и4ма.
|
|
33
|
33
|
|
Коли ж вони відв’язували осля, то господарі його сказали їм: навіщо відв’язуєте осля?
|
Tрэшaющема же и4ма жребS, рек0ша госп0діе є3гw2 къ ни1ма: что2 tрэшaета жребS;
|
|
34
|
34
|
|
Вони відповіли: Господь його потребує.
|
W$на же рек0ста, ћкw гDь є3гw2 трeбуетъ.
|
|
35
|
35
|
|
І привели його до Ісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили Ісуса.
|
И# привед0ста є5 ко ї}сови: и3 возвeргше ри6зы сво‰ на жребS, всади1ша ї}са.
|
|
36
|
36
|
|
І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.
|
И#дyщу же є3мY, постилaху ри6зы сво‰ по пути2.
|
|
37
|
37
|
|
А коли Він наближався вже до спуску з гори Елеонської, безліч учеників почали радісно хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,
|
(За? §з7.) Приближaющужесz є3мY ўжE (ѓбіе) къ низхождeнію горЁ є3леHнстэй, начaша всE мн0жество ўчени6къ рaдующесz хвали1ти бGа глaсомъ вeліимъ њ всёхъ си1лахъ, ћже ви1дэша,
|
|
38
|
38
|
|
кажучи: благословен Цар, що гряде в ім’я Господнє! Мир на небесах і слава у вишніх!
|
глаг0люще: блгcвeнъ грzдhй цRь во и4мz гDне: ми1ръ на нб7си2, и3 слaва въ вhшнихъ.
|
|
39
|
39
|
|
І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони ученикам Твоїм.
|
И# нёцыи фарісeє t нар0да рёша къ немY: ўч™лю, запрети2 ўчн7кHмъ твои6мъ.
|
|
40
|
40
|
|
Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.
|
И# tвэщaвъ речE и5мъ: глаг0лю вaмъ, ћкw, ѓще сjи ўмолчaтъ, кaменіе возопіeтъ.
|
|
41
|
41
|
|
І коли, наблизившись, побачив місто, то заплакав над ним
|
И# ћкw прибли1жисz, ви1дэвъ грaдъ, плaкасz њ нeмъ,
|
|
42
|
42
|
|
і сказав: о, коли б зрозуміло ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх.
|
глаг0лz: ћкw ѓще бы разумёлъ и3 ты2, въ дeнь сeй тв0й, є4же къ смирeнію [къ ми1ру] твоемY: нн7э же скрhсz t џчію твоє1ю:
|
|
43
|
43
|
|
Бо прийдуть на тебе дні, і вороги твої оточать тебе валом, і візьмуть в облогу тебе, і стиснуть тебе звідусіль.
|
ћкw пріи1дутъ днjе на тS, и3 њбложaтъ врази2 твои2 nстр0гъ њ тебЁ, и3 њбhдутъ тS, и3 њб8и1мутъ тS tвсю1ду,
|
|
44
|
44
|
|
І зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, бо ти не зрозуміло часу відвідин твоїх.
|
и3 разбію1тъ тS и3 ч†да тво‰ въ тебЁ, и3 не њстaвzтъ кaмень на кaмени въ тебЁ: понeже не разумёлъ є3си2 врeмене посэщeніz твоегw2.
|
|
45
|
45
|
|
І ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,
|
(За? §}.) И# вшeдъ въ цeрковь, начaтъ и3згони1ти продаю1щыz въ нeй и3 купyющыz,
|
|
46
|
46
|
|
кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.
|
гlz и5мъ: пи1сано є4сть: д0мъ м0й д0мъ моли1твы є4сть: вh же сотвори1сте є3го2 пещeру разб0йникwмъ.
|
|
47
|
47
|
|
І навчав щодня в храмі. А первосвященики і книжники та старійшини народні шукали, як погубити Його,
|
И# бЁ ўчS по вс‰ дни6 въ цeркви. Ґрхіерeє же и3 кни1жницы и3скaху є3го2 погуби1ти, и3 старёйшины лю1демъ.
|
|
48
|
48
|
|
і не знаходили, що б зробити з Ним, бо всі люди трималися Його і слухали Його.
|
И# не њбрэтaху, чт0 бы сотвори1ли є3мY: лю1діе бо вси2 держaхусz є3гw2, послyшающе є3го2.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.