Глава 13
|
Главa Gi
|
1
|
1
|
У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми. | (За? о7.) Пріид0ша же нёцыи въ то2 врeмz, повёдающе є3мY њ галілeехъ, и4хже кр0вь пілaтъ смэси2 съ жeртвами и4хъ. |
2
|
2
|
У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали? | И# tвэщaвъ ї}съ речE и5мъ: мнитe ли, ћкw галілeане сjи грёшнэйши пaче всёхъ галілeанъ бsху, ћкw тaкw пострaдаша; |
3
|
3
|
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. | Ни2, гlю вaмъ: но ѓще не покaетесz, вси2 тaкожде поги1бнете. |
4
|
4
|
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі? | И#ли2 џни nсмьнaдесzте, на ни1хже падE ст0лпъ сілwaмскій и3 поби2 и5хъ, мни1те ли, ћкw тjи д0лжнэйши бsху пaче всёхъ живyщихъ во їеrли1мэ; |
5
|
5
|
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. | Ни2, гlю вaмъ: но ѓще не покaетесz, вси2 тaкожде поги1бнете. |
6
|
6
|
І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов. | Гlаше же сію2 при1тчу: смок0вницу и3мsше нёкій въ віногрaдэ своeмъ всажденY: и3 пріи1де и3щS плодA на нeй, и3 не њбрёте: |
7
|
7
|
І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає? | речe же къ вінарeви: сE трeтіе лёто, tнeлиже прихождY и3щS плодA на смок0вницэ сeй, и3 не њбрэтaю: посэцы2 ю5 (u5бо), вскyю и3 зeмлю ўпражнsетъ; |
8
|
8
|
Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм. | Џнъ же tвэщaвъ речE є3мY: г0споди, њстaви ю5 и3 сE лёто, д0ндеже њкопaю w4крестъ є3S и3 њсhплю гн0емъ: |
9
|
9
|
Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її. | и3 ѓще ќбw сотвори1тъ пл0дъ: ѓще ли же ни2, во грzдyщее посэчeши ю5. |
10
|
10
|
В одній із синагог Він навчав у суботу. | (За? о7№.) Бsше же ўчS на є3ди1номъ t с0нмищъ въ суббHту: |
11
|
11
|
Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись. | и3 сE женA бЁ и3мyщи дyхъ недyженъ лётъ nсмьнaдесzть, и3 бЁ слsка и3 не могyщи восклони1тисz tню1дъ. |
12
|
12
|
Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги. | Ви1дэвъ же ю5 ї}съ, пригласи2 и3 речE є4й: жeно, tпущенA є3си2 t недyга твоегw2. |
13
|
13
|
І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога. | И# возложи2 на ню2 рyцэ: и3 ѓбіе прострeсz, и3 слaвлzше бGа. |
14
|
14
|
При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній. | Tвэщaвъ же старёйшина соб0ру, негодyz, занE въ суббHту и3сцэли2 (ю5) ї}съ, глаг0лаше нар0ду: шeсть днjй є4сть, въ нsже дост0итъ дёлати: въ ты6z u5бо приходsще цэли1тесz, ґ не въ дeнь суббHтный. |
15
|
15
|
Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? | Tвэщa (же) u5бо є3мY гDь и3 речE: лицемёре, к0ждо вaсъ въ суббHту не tрэшaетъ ли своего2 волA и3ли2 nслA t ћслій, и3 вeдъ напаsетъ, |
16
|
16
|
А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній? | сію1 же дщeрь ґвраaмлю сyщу, ю4же свzзA сатанA сE nсмоенaдесzте лёто, не дост0zше ли разрэши1тисz є4й t ю4зы сеS въ дeнь суббHтный; |
17
|
17
|
І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його. | И# сі‰ є3мY глаг0лющу, стыдsхусz вси2 противлsющіисz є3мY: и3 вси2 лю1діе рaдовахусz њ всёхъ слaвныхъ бывaющихъ t негw2. |
18
|
18
|
Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його? | (За? о7в7.) Гlаше же: комY под0бно є4сть цrтвіе б9іе; и3 комY ўпод0блю є5; |
19
|
19
|
Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його. | Под0бно є4сть зeрну горyшну, є4же пріeмъ человёкъ ввeрже въ вертогрaдъ св0й: и3 возрастE, и3 бhсть дрeво вeліе, и3 пти6цы небє1сныz всели1шасz въ вётвіе є3гw2. |
20
|
20
|
Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже? | Пaки речE: комY ўпод0блю цrтвіе б9іе; |
21
|
21
|
Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все. | под0бно є4сть квaсу, є3г0же пріeмши женA, скры2 въ сaтэхъ тріeхъ муки2, д0ндеже вски1се всE. |
22
|
22
|
І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима. | И# прохождaше сквозЁ грaды и3 вє1си, ўчS и3 шeствіе творS во їеrли1мъ. |
23
|
23
|
Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм: | Речe же нёкій є3мY: гDи, ѓще мaлw є4сть спасaющихсz; Џнъ же речE къ ни6мъ: |
24
|
24
|
намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. | подвизaйтесz вни1ти сквозЁ тBснаz вратA: ћкw мн0зи, глаг0лю вaмъ, взhщутъ вни1ти, и3 не возм0гутъ. |
25
|
25
|
Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви. | Tнeлэже востaнетъ д0му владhка, и3 затвори1тъ двє1ри, и3 нaчнете внЁ стоsти и3 ўдарsти въ двє1ри, глаг0люще: гDи, гDи, tвeрзи нaмъ. И# tвэщaвъ речeтъ вaмъ: не вёмъ вaсъ, tкyду є3стE. |
26
|
26
|
Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав. | ТогдA нaчнете глаг0лати: kд0хомъ пред8 тоб0ю и3 пи1хомъ, и3 на распyтіихъ нaшихъ ўчи1лъ є3си2. |
27
|
27
|
А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду. | И# речeтъ: глаг0лю вaмъ, не вёмъ вaсъ, tкyду є3стE: tступи1те t менє2, вси2 дёлателіе непрaвды. |
28
|
28
|
Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть. | ТY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ, є3гдA ќзрите ґвраaма и3 їсаaка и3 їaкwва и3 вс‰ прbр0ки во цrтвіи б9іи, вaсъ же и3згони1мыхъ в0нъ. |
29
|
29
|
І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому. | И# пріи1дутъ t востHкъ и3 зaпадъ и3 сёвера и3 ю4га, и3 возлsгутъ въ цrтвіи б9іи. |
30
|
30
|
І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми. | И# сE сyть послёдніи, и4же бyдутъ пeрви, и3 сyть пeрвіи, и5же бyдутъ послёдни. |
31
|
31
|
У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити. | (За? о7G.) Въ т0й дeнь приступи1ша нёцый t фарісє1й, глаг0люще є3мY: и3зhди и3 и3ди2 tсю1ду, ћкw и4рwдъ х0щетъ тS ўби1ти. |
32
|
32
|
І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу. | И# речE и5мъ: шeдше рцhте ли1су томY: сE и3згоню2 бёсы и3 и3сцэлє1ніz творю2 днeсь и3 ќтрэ, и3 въ трeтій скончaюсz. |
33
|
33
|
А втім, мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. | Nбaче подобaетъ ми2 днeсь и3 ќтрэ и3 въ бли1жній и3ти2: ћкw невозм0жно є4сть прbр0ку поги1бнути кромЁ їеrли1ма. |
34
|
34
|
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли! | Їеrли1ме, їеrли1ме, и3зби1вый прbр0ки и3 кaменіемъ побивaz пHсланныz къ тебЁ, колькрaты восхотёхъ собрaти ч†да тво‰, ћкоже кок0шъ гнэздо2 своE под8 крилB, и3 не восхотёсте; |
35
|
35
|
Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє! | СE њставлsетсz вaмъ д0мъ вaшъ пyстъ. Глаг0лю же вaмъ, ћкw не и4мате менE ви1дэти, д0ндеже пріи1детъ, є3гдA речeте: блгcвeнъ грzдhй во и4мz гDне. |