|
Глава 2
|
|
|
1
|
|
| Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. | |
|
2
|
|
| Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. | |
|
3
|
|
| І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. | |
|
4
|
|
| І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. | |
|
5
|
|
| Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої. | |
|
6
|
|
| Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх: | |
|
7
|
|
| чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? | |
|
8
|
|
| Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших? | |
|
9
|
|
| Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи? | |
|
10
|
|
| Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому: | |
|
11
|
|
| тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого. | |
|
12
|
|
| Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили. | |
|
13
|
|
| І вийшов Ісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і учив їх. | |
|
14
|
|
| Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. І той, вставши, пішов за Ним. | |
|
15
|
|
| І коли Ісус возлежав у господі його, возлежали з Ним і ученики Його і багато митарів та грішників; бо багато їх було, і вони йшли за Ним. | |
|
16
|
|
| Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили ученикам Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками? | |
|
17
|
|
| Почувши це, Ісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, але хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. | |
|
18
|
|
| Учні Іоанові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоанові та фарисейські постять, а Твої ученики не постять? | |
|
19
|
|
| І сказав їм Ісус: чи можуть постити гості весільні, коли з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити. | |
|
20
|
|
| Прийдуть же дні, коли заберуть від них жениха, і тоді поститимуть у ті дні. | |
|
21
|
|
| І ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі: інакше нове відірветься від старого, і ще гірша дірка буде. | |
|
22
|
|
| І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові. | |
|
23
|
|
| І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колоски. | |
|
24
|
|
| І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити. | |
|
25
|
|
| Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним? | |
|
26
|
|
| Як увійшов він у дім Божий за первосвященика Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним? | |
|
27
|
|
| І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; | |
|
28
|
|
| тому Син Людський є господар і суботи. |
