|
Глава 11
|
|
|
1
|
|
| Коли наблизились до Єрусалима, до Виффагії та Вифанії, до гори Елеонської, Ісус посилає двох з учеників Своїх | |
|
2
|
|
| і говорить їм: підіть у селище, яке прямо перед вами; і як тільки ввійдете в нього, зараз же знайдете осля прив’язане, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв’язавши його, приведіть. | |
|
3
|
|
| І якщо хто скаже вам: що це ви робите, — відповідайте, що Господь потребує його; і відразу ж пошле його сюди. | |
|
4
|
|
| Вони пішли і знайшли молодого осла, прив’язаного на вулиці біля воріт, і відв’язали його. | |
|
5
|
|
| І деякі з тих, що там стояли, говорили їм: що робите, навіщо відв’язуєте осля? | |
|
6
|
|
| Вони відповіли їм, як велів Ісус, і ті відпустили їх. | |
|
7
|
|
| І привели осля до Ісуса; і поклали на нього одяг свій; і сів на нього. | |
|
8
|
|
| Багато хто стелив свій одяг по дорозі; а інші різали гілки з дерев і встилали ними дорогу. | |
|
9
|
|
| І ті, які пішли попереду Нього, і ті, які супроводжували Його, викликували: осанна! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє! | |
|
10
|
|
| Благословенне Царство отця нашого Давида, що гряде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх! | |
|
11
|
|
| І ввійшов Ісус в Єрусалим і в храм; і, оглянувши все, оскільки час уже був пізній, пішов до Вифанії з дванадцятьма. | |
|
12
|
|
| На другий день, коли вони вийшли з Вифанії, зголоднів. | |
|
13
|
|
| І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, пішов, чи не знайде чого на ній; але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не час був для смокв. | |
|
14
|
|
| І сказав їй Ісус: віднині нехай довіку ніхто плоду твого не з’їсть. І чули те ученики Його. | |
|
15
|
|
| Прийшли до Єрусалима. Ісус, увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали і купували в храмі; і столи міняйл, і лави тих, що продавали голубів, поперекидав. | |
|
16
|
|
| І не дозволяв, щоб хто переніс через храм будь-яку річ. | |
|
17
|
|
| І вчив їх, кажучи: чи не написано: дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? Ви ж зробили його вертепом розбійників. | |
|
18
|
|
| Почули це книжники і первосвященики і шукали, як би погубити Його, але боялися, тому що весь народ дивувався Його вченню. | |
|
19
|
|
| Коли ж стало пізно, Він вийшов геть з міста. | |
|
20
|
|
| Проходячи вранці, побачили смоковницю, що всохла до кореня. | |
|
21
|
|
| І, згадавши, Петро сказав Йому: Учителю, дивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла. | |
|
22
|
|
| Ісус, відповідаючи, говорить їм: | |
|
23
|
|
| майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, — буде йому, що тільки скаже. | |
|
24
|
|
| Тому кажу вам: усе, чого ви попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам. | |
|
25
|
|
| І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші. | |
|
26
|
|
| Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших. | |
|
27
|
|
| Прийшли знову до Єрусалима. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, і книжники, і старійшини | |
|
28
|
|
| і говорили Йому: якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу це робити? | |
|
29
|
|
| Ісус сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, відповідайте Мені; тоді і Я скажу вам, якою владою це роблю. | |
|
30
|
|
| Хрещення Іоанове з небес було чи від людей? Скажіть Мені. | |
|
31
|
|
| Ті міркували між собою: якщо скажемо, що з небес, то Він скаже: чому ж ви не повірили йому? | |
|
32
|
|
| А сказати, що від людей, — боялись народу; бо всі знали, що Іоан воістину був пророк. | |
|
33
|
|
| І сказали у відповідь Ісусові: не знаємо. Тоді Ісус сказав їм у відповідь: і Я не скажу вам, якою владою це роблю. |
