|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
І вийшов звідти Він, і прийшов у Свою батьківщину, і за Ним ішли ученики Його.
|
(Зач. 22) І ізи́де отту́ду і при́йде во оте́чествіє своє́; і по Нем ідо́ша ученици́ Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Коли настала субота, Він почав навчати в синагозі; і багато з тих, хто слухав, дивуючись, говорили: звідки в Ньому це? Що за премудрість дана Йому, і що за сили в руках Його?
|
І би́вшей субо́ті, нача́т на со́нмищи учи́ти. І мно́зі сли́шащії дивля́хуся, глаго́люще: отку́ду Сему́ сія́? І что прему́рость да́нная Єму́, і си́ли такови́ рука́ма Єго́ бива́ють?
|
|
3
|
3
|
|
Хіба не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут, між нами, Його сестри? І спокушалися через Нього.
|
Не Сей ли єсть текто́н, Син Марі́їн, брат же Іа́кову і Іосі́ї і Іу́ді і Си́мону? І не сестри́ ли Єго́ зді (суть) в нас? І блажня́хуся о Нем.
|
|
4
|
4
|
|
Ісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки на батьківщині своїй, і серед родичів, і в домі своїм.
|
Глаго́лаше же їм Ісу́с, я́ко ність проро́к без че́сти, то́кмо во оте́чествії своє́м, і в сро́дстві і в дому́ своє́м.
|
|
5
|
5
|
|
І не міг створити там ніякого чуда, тільки зцілив небагатьох недужих, поклавши на них руки.
|
І не можа́ше ту ні єди́ния си́ли сотвори́ти, то́кмо ма́ло неду́жних, возло́ж ру́ці, ісціли́.
|
|
6
|
6
|
|
І дивувався невір’ю їхньому; і обходив села навколишні, і навчав.
|
І дивля́шеся за неві́рствіє їх; і обхожда́ше ве́сі о́крест учя́.
|
|
7
|
7
|
|
І покликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двоє, даючи їм владу над нечистими духами.
|
(Зач. 23) І призва́ обана́десяте, і нача́т їх посила́ти два два, і дая́ше їм власть над ду́хи нечи́стими.
|
|
8
|
8
|
|
І заповідав їм нічого не брати в дорогу, тільки один жезл: ні торбини, ні хліба, ні міді в поясі,
|
І запові́да їм, да нічесо́же во́зьмуть на путь, то́кмо жезл єди́н: ні пи́ри, ні хлі́ба, ні при по́ясі міді, |
|
9
|
9
|
|
щоб були взуті у сандалі і не зодягалися у дві одежі.
|
но обуве́ні в санда́лія; і не облачи́тися в дві ри́зі.
|
|
10
|
10
|
|
І сказав їм: коли де увійдете в дім, залишайтеся в ньому, доки не підете з того місця.
|
І глаго́лаше їм: іді́же а́ще вни́дете в дом, ту пребива́йте, до́ндеже ізи́дете отту́ду.
|
|
11
|
11
|
|
І коли хто не прийме вас і не послухає вас, виходячи звідти, обтрусіть порох з ніг ваших, на свідчення проти них. Істинно кажу вам: відрадніше буде Содому і Гоморрі в день судний, ніж місту тому.
|
і єли́ці а́ще не при́ймуть ви, ніже́ послу́шають вас, ісходя́ще отту́ду, оттрясі́те прах, і́же под нога́ми свої́ми, во свиді́тельство їм; амі́нь глаго́лю вам, отра́дніє бу́деть Содо́мом і Гомо́рром в день су́дний, не́же гра́ду тому́.
|
|
12
|
12
|
|
Вони пішли і проповідували, щоб покаялися;
|
І ізше́дше пропові́даху, да пока́ються;
|
|
13
|
13
|
|
виганяли багатьох бісів і багатьох хворих мазали оливою і зціляли.
|
і бі́си мно́гі ізгоня́ху; і ма́заху ма́слом мно́гі неду́жния, і ісціліва́ху.
|
|
14
|
14
|
|
Цар Ірод, почувши про Ісуса [бо Його ім’я стало відомим], говорив: це Іоан Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.
|
(Зач. 24) І усли́ша цар І́род; я́ві бо бисть і́м'я Єго́; і глаго́лаше, я́ко Іоа́нн Крести́тель от ме́ртвих воста́, і сего́ ра́ди си́ли ді́ються о нем.
|
|
15
|
15
|
|
Одні говорили, що це Ілля, а інші говорили, що то пророк або один з пророків.
|
Іні́ї глаго́лаху, я́ко Ілія́ єсть; іні́ї же глаго́лаху, я́ко проро́к єсть, іли́ я́ко єди́н от проро́к.
|
|
16
|
16
|
|
Ірод же, почувши, сказав: це Іоан, якому я відсік голову; він воскрес з мертвих.
|
Сли́шав же І́род рече́, я́ко, єго́же аз усі́кнух Іоа́нна, той єсть; той воста́ от ме́ртвих.
|
|
17
|
17
|
|
Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоана і посадив його у в’язницю, через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився.
|
Той бо І́род посла́в, ят Іоа́нна і связа́ єго́ в темни́ці, Іродіа́ди ра́ди жени́ Фили́ппа, бра́та своєго́, я́ко ожени́ся є́ю.
|
|
18
|
18
|
|
Бо Іоан говорив Іродові: не годиться тобі мати жінку брата твого.
|
Глаго́лаше бо Іоа́нн І́родові: не достої́ть тебі́ імі́ти жену́ [Фили́ппа] бра́та твоєго́.
|
|
19
|
19
|
|
Іродіада ж, гніваючись на нього, бажала вбити його, та не могла.
|
Іроді́а же гні́вашеся на него́ і хотя́ше єго́ уби́ти; і не можа́ше.
|
|
20
|
20
|
|
Бо Ірод боявся Іоана, знаючи, що він муж праведний і святий, і охороняв його; багато що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його.
|
І́род бо боя́шеся Іоа́нна, ві́дий єго́ му́жа пра́ведна і свя́та, і соблюда́ше єго́; і послу́шав єго́, мно́га творя́ше, і в сла́дость єго́ послу́шаше.
|
|
21
|
21
|
|
І настав нагідний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для вельмож своїх, тисяцьких і старійшин галилейських;
|
І приклю́чшуся дню потре́бну [удо́бну], єгда́ І́род рождеству́ своєму́ ве́черю творя́ше князе́м свої́м, і ти́сящником, і старі́йшинам галиле́йським;
|
|
22
|
22
|
|
і увійшла дочка Іродіади, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівчині: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі.
|
і вше́дши дщер тоя́ Іродіа́ди, і пляса́вши, і уго́ждши І́родові і возлежа́щим с ним, рече́ цар діви́ці: проси́ у мене́ єго́же а́ще хо́щеши, і дам ті.
|
|
23
|
23
|
|
І клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини мого царства.
|
І кля́тся єй: я́ко єго́же а́ще попроси́ши у мене́, дам ті, і до пол ца́рствія моєго́.
|
|
24
|
24
|
|
Вона вийшла і спитала у матері своєї: що просити? Та відповіла: голову Іоана Хрестителя.
|
Она́ же ізше́дши рече́ ма́тері своє́й: чесо́ прошу́? Она́ же рече́: глави́ Іоа́нна Крести́теля.
|
|
25
|
25
|
|
Вона відразу ж пішла з поспішністю до царя і просила, кажучи: хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя.
|
І вше́дши а́біє со тща́нієм к царю́, прося́ше, глаго́лющи: хощу́, да мі да́си от него́ [а́біє] на блю́ді главу́ Іоа́нна Крести́теля.
|
|
26
|
26
|
|
Цар засмутився, але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй.
|
І приско́рбен бив цар, кля́тви [же] ра́ди і за возлежа́щих с ним не восхоті́ отріщи́ єй.
|
|
27
|
27
|
|
І негайно, пославши ката, цар звелів принести голову його.
|
І а́біє посла́в цар спекула́тора, повелі́ принести́ главу́ єго́.
|
|
28
|
28
|
|
Той пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівчині, а дівчина віддала її матері своїй.
|
Он же шед усі́кну єго́ в темни́ці, і принесе́ главу́ єго́ на блю́ді, і даде́ ю діви́ці, і діви́ця даде́ ю ма́тері своє́й.
|
|
29
|
29
|
|
Учні його, почувши, прийшли і взяли тіло його, і поклали його у гробі.
|
І сли́шавше ученици́ єго́, прийдо́ша і взя́ша труп єго́, і положи́ша єго́ во гро́бі.
|
|
30
|
30
|
|
І зібрались апостоли до Ісуса і розповіли Йому все, і що зробили, і чого навчили.
|
(Зач. 25) І собраша́ся апо́столи ко Ісу́су і возвісти́ша Єму́ вся, і єли́ка сотвори́ша, і єли́ка научи́ша.
|
|
31
|
31
|
|
Він сказав їм: підіть ви одні у безлюдне місце і трохи відпочиньте, — бо так багато народу приходило і відходило, що їм ніколи було і їсти.
|
І рече́ їм: прийді́те ви са́мі в пу́сто мі́сто єди́ні [осо́б] і почі́йте ма́ло. Бя́ху бо приходя́щії і отходя́щії мно́зі, і ні я́сти їм бі когда́.
|
|
32
|
32
|
|
І вирушили в безлюдне місце в човні одні.
|
І ідо́ша в пу́сто мі́сто корабле́м єди́ні.
|
|
33
|
33
|
|
І побачили їх, як вони вирушали, і багато хто впізнав їх; і сходились туди піші з усіх міст, і випередили їх, і зійшлись до Нього.
|
І ви́діша їх іду́щих наро́ди, і позна́ша їх мно́зі; і пі́ші от всіх градо́в стица́хуся та́мо, і предвари́ша їх, і снидо́шася к Нему́.
|
|
34
|
34
|
|
Ісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були як вівці, що не мають пастиря; і почав навчати їх багато.
|
І ізше́д ви́ді Ісу́с наро́д мног і милосе́рдова о них, зане́ бя́ху я́ко о́вці не іму́щия па́стиря; і нача́т їх учи́ти мно́го.
|
|
35
|
35
|
|
І вже минуло багато часу, коли ученики Його приступили до Нього, кажучи: місце тут людне, а час уже пізній, —
|
І уже́ часу́ мно́гу би́вшу, присту́пльше к Нему́ ученици́ Єго́, глаго́лаша, я́ко пу́сто єсть мі́сто, і уже́ час мног, —
|
|
36
|
36
|
|
відпусти їх, щоб вони пішли у навколишні селища та села і купили собі хліба; бо їм нічого їсти.
|
отпусти́ їх, да ше́дше во окре́стних се́ліх і ве́сех ку́п'ять себі́ хлі́би; не і́муть бо чесо́ я́сти.
|
|
37
|
37
|
|
Він сказав їм у відповідь: ви дайте їм їсти. І сказали Йому: чи ми маємо піти купити хліба динаріїв на двісті і дати їм їсти?
|
Он же отвіща́в рече́ їм: даді́те їм ви я́сти. І глаго́лаша Єму́: да ше́дше ку́пим двіма́ сто́ма пі́нязь хлі́би і да́ми їм я́сти?
|
|
38
|
38
|
|
Але Він сказав їм: скільки у вас є хлібів? Підіть і подивіться. Вони, довідавшись, сказали: п’ять хлібів і дві рибини.
|
Он же рече́ ім: коли́ко хлі́би і́мате? Іді́те і ви́діте. І уві́дівше глаго́лаша: п'ять [хліб], і дві ри́бі.
|
|
39
|
39
|
|
Тоді повелів їм розсадити всіх рядами на зеленій траві.
|
І повелі́ їм посади́ти вся на спо́ди на спо́ди [во окру́г] на траві́ зелені́.
|
|
40
|
40
|
|
І посідали рядами, по сто і по п’ятдесят.
|
І возлего́ша на лі́хи на лі́хи [на ку́чи] по сту і по п'яти́десят.
|
|
41
|
41
|
|
Він взяв п’ять хлібів і дві рибини, звівши очі на небо, благословив і розломив хліби і дав ученикам Своїм, щоб вони роздали їм; і обидві рибини поділив на всіх.
|
І приє́м п'ять хліб і дві ри́бі, воззрі́в на не́бо, благослови́ і преломи́ хлі́би, і дая́ше ученико́м Свої́м, да предлага́ють пред ни́ми; і о́бі ри́бі разділи́ всім.
|
|
42
|
42
|
|
І всі їли, і наситились.
|
І ядо́ша всі і наси́тишася;
|
|
43
|
43
|
|
І набрали шматків хліба і залишків від риб дванадцять повних кошиків.
|
і взя́ша укру́хи, двана́десяте ко́ша іспо́лнь, і от ри́бу.
|
|
44
|
44
|
|
Було ж тих, що їли хліби, близько п’яти тисяч мужів.
|
Бя́ше же я́дших хлі́би я́ко п'ять ти́сящ муже́й.
|
|
45
|
45
|
|
І зразу наказав ученикам Своїм увійти в човен і переправитись раніше за Нього на той бік до Вифсаїди, поки Він відпустить народ.
|
(Зач. 26) І а́біє пону́ди ученики́ Своя́ вни́ти в кора́бль і вари́ти [предвари́ти] Єго́ на он пол к Вифсаї́ді, до́ндеже Сам отпу́стить наро́ди.
|
|
46
|
46
|
|
І, відпустивши їх, пішов на гору помолитись.
|
І отре́кся їм [і отпусти́в я], і́де в го́ру помоли́тися.
|
|
47
|
47
|
|
Увечері човен був посеред моря, а Він один на землі.
|
І ве́черу би́вшу, бі кора́бль посреді́ мо́ря, і Сам єди́н на землі́.
|
|
48
|
48
|
|
І побачив, як вони знемагали у плаванні; бо вітер їм був зустрічний; близько до четвертої сторожі ночі прийшов до них, ідучи по морю, і хотів проминути їх.
|
І ви́ді їх стра́ждущих в пла́ванії; бі бо вітр проти́вен їм; і о четве́ртій стра́жі нощні́й при́йде к ним, по мо́рю ходя́й, і хотя́ше мину́ти їх.
|
|
49
|
49
|
|
Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що це привид, і закричали.
|
Они́ же ви́дівше Єго́ ходя́ща по мо́рю, мня́ху призра́к би́ти і возопи́ша.
|
|
50
|
50
|
|
Бо всі побачили Його і стривожилися. І зараз же заговорив з ними і сказав їм: підбадьоріться! Це Я, не бійтеся!
|
Всі бо Єго́ ви́діша і смути́шася. І а́біє глаго́ла с ни́ми і рече́ їм: дерза́йте! Аз єсьм, не бо́йтеся!
|
|
51
|
51
|
|
І увійшов до них у човен; і вітер стих. І вони надзвичайно про себе жахалися і дивувалися,
|
І вни́де к ним в кора́бль; і уле́же вітр. І зіло́ і́злиха в себі́ ужаса́хуся і дивля́хуся.
|
|
52
|
52
|
|
бо не зрозуміли і чуда з хлібами, тому що серце їхнє було скам’яніле.
|
Не разумі́ша бо о хлі́біх; бі бо се́рдце їх окамене́но.
|
|
53
|
53
|
|
І, переправившись, були в землю Генісаретську і причалили до берега.
|
І преше́дше прийдо́ша в зе́млю Геннисаре́тську і приста́ша.
|
|
54
|
54
|
|
Коли вони вийшли з човна, відразу жителі, впізнавши Його,
|
(Зач. 27) І ізше́дшим їм із корабля́, а́біє позна́ша Єго́,
|
|
55
|
55
|
|
оббігли всю околицю ту і почали приносити на постелях недужих туди, де тільки чули, що Він є.
|
обте́кше всю страну́ ту, нача́ша на одрі́х приноси́ти боля́щия, іді́же сли́шаху, я́ко ту єсть.
|
|
56
|
56
|
|
І куди тільки не приходив Він, чи в села, чи в міста, чи в селища, на перехрестях клали недужих і просили Його, щоб їм доторкнутись хоч до краю одежі Його; і ті, які доторкалися до Нього, зцілялись.
|
І а́може а́ще вхожда́ше в ве́сі, іли́ во гра́ди, іли́ се́ла, на распу́тіїх полага́ху неду́жния і моля́ху Єго́, да поне́ воскри́лію ри́зи Єго́ прико́снуться; і єли́ці а́ще прикаса́хуся Єму́, спаса́хуся.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.