|
Глава 10
|
|
|
1
|
|
| Вийшовши звідти, приходить у краї Юдейські, по той бік Йордану. Знову збирається до Нього народ, і, за звичаєм Своїм, Він знову навчав їх. | |
|
2
|
|
| Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: чи дозволено чоловікові розводитися з жінкою? | |
|
3
|
|
| Він сказав їм у відповідь: що вам заповів Мойсей? | |
|
4
|
|
| Вони сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист і розлучатись. | |
|
5
|
|
| Ісус відповів їм: через жорстокосердя ваше написав вам заповідь цю. | |
|
6
|
|
| На початку ж творіння чоловіком і жінкою створив їх Бог. | |
|
7
|
|
| Ось чому залишить чоловік батька свого і матір | |
|
8
|
|
| і пристане до жінки своєї, і будуть обоє єдиною плоттю. Так що вони вже не двоє, а одна плоть. | |
|
9
|
|
| Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає. | |
|
10
|
|
| У домі ученики Його знову запитали Його про те саме. | |
|
11
|
|
| Він сказав їм: хто розведеться з жінкою своєю та ожениться на іншій, той перелюб чинить з нею. | |
|
12
|
|
| І якщо жінка розведеться з чоловіком своїм і вийде за іншого, перелюб чинить. | |
|
13
|
|
| Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; ученики ж не допускали тих, що приносили. | |
|
14
|
|
| Побачивши те, Ісус обурився і сказав їм: дозволяйте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже. | |
|
15
|
|
| Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього. | |
|
16
|
|
| І, обнявши їх, покладав руки на них і благословляв їх. | |
|
17
|
|
| Коли виходив Він у дорогу, підбіг один якийсь, упав перед Ним на коліна і запитав Його: Учителю благий, що мені робити, щоб життя вічне успадкувати? | |
|
18
|
|
| Ісус сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. | |
|
19
|
|
| Заповіді знаєш: не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не кривди, шануй батька твого і матір. | |
|
20
|
|
| Той же сказав Йому у відповідь: Учителю, всього цього я дотримувався від юности моєї. | |
|
21
|
|
| Ісус, поглянувши на нього з любов’ю, сказав йому: одного тобі не вистачає: піди і все, що маєш, продай і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; тоді приходь та іди вслід за Мною, взявши хрест. | |
|
22
|
|
| Він же, засмутившись від цього слова, відійшов зі скорботою, бо мав велике багатство. | |
|
23
|
|
| І, поглянувши довкола, Ісус сказав ученикам Своїм: як тяжко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже. | |
|
24
|
|
| Ученики вжахнулись від слів Його. Але Ісус знову говорить їм у відповідь: діти, як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже! | |
|
25
|
|
| Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. | |
|
26
|
|
| Вони ж надзвичайно здивувалися і говорили між собою: хто ж може спастись? | |
|
27
|
|
| Ісус, глянувши на них, говорить: для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові. | |
|
28
|
|
| І почав Петро говорити Йому: ось ми все залишили і пішли слідом за Тобою. | |
|
29
|
|
| Ісус же відповів: істинно говорю вам: нема нікого, хто залишив би дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи землю ради Мене і ради Євангелія | |
|
30
|
|
| і не одержав би сторицею вже нині, в час цей, серед гонінь, — домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в грядущому віці — життя вічне. | |
|
31
|
|
| І багато хто з перших будуть останніми, а останні — першими. | |
|
32
|
|
| Коли вони були в дорозі, йдучи до Єрусалима, Ісус ішов попереду них, а вони жахалися і, йдучи за Ним слідом, боялися. | |
|
33
|
|
| Покликавши знову дванадцятьох, Він почав їм говорити про те, що буде з Ним: ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященикам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам; | |
|
34
|
|
| і знущатимуться з Нього, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб’ють Його; і на третій день воскресне. | |
|
35
|
|
| Тоді підійшли до Нього Яків та Іоан, сини Зеведеєві, і сказали: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що попросимо. | |
|
36
|
|
| Він сказав їм: що хочете, щоб Я зробив вам? | |
|
37
|
|
| Вони сказали Йому: дай нам одному праворуч від Тебе, а другому ліворуч від Тебе сісти у славі Твоїй. | |
|
38
|
|
| Ісус же сказав їм: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хрещенням, яким Я хрещусь, хреститися? | |
|
39
|
|
| Вони відповіли Йому: можемо. Ісус же сказав їм: чашу, яку Я п’ю, вип’єте, і хрещенням, яким Я хрещусь, охреститеся; | |
|
40
|
|
| але щоб сісти праворуч і ліворуч від Мене — не від Мене залежить, а кому уготовано. | |
|
41
|
|
| І, почувши, десять почали гніватись на Якова та Іоана. | |
|
42
|
|
| Ісус же, покликавши їх, сказав їм: ви знаєте, що ті, яких називають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні володіють ними. | |
|
43
|
|
| Але між вами нехай не буде так: хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою. | |
|
44
|
|
| І хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом. | |
|
45
|
|
| Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох. | |
|
46
|
|
| Приходять до Єрихона. І коли Він з учениками Своїми і численним людом виходив з Єрихона, син Тимеїв, Вартимей, сліпий, сидів при дорозі і просив милостиню. | |
|
47
|
|
| Почувши, що це Ісус Назорей, він почав кричати і говорити: Ісусе, Сину Давидів! Помилуй мене. | |
|
48
|
|
| І примушували його мовчати багато хто, він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене! | |
|
49
|
|
| Ісус зупинився і сказав його покликати. Кличуть сліпого і кажуть йому: не бійся, вставай, кличе тебе. | |
|
50
|
|
| Той скинув з себе верхній одяг, встав і прийшов до Ісуса. | |
|
51
|
|
| Відповідаючи йому, Ісус спитав: чого ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю, аби я прозрів. | |
|
52
|
|
| Ісус сказав йому: йди, віра твоя спасла тебе. І відразу він прозрів, і пішов дорогою за Ісусом. |
