|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. | (Зач. 1) Зача́ло Єва́нгелія Ісу́са Христа́, Си́на Бо́жия, |
|
2
|
2
|
| Як написано у пророків: ось Я посилаю ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твою перед Тобою. | я́коже єсть пи́сано во проро́ціх: се, Аз посила́ю а́нгела Моєго́ пред лице́м Твої́м, і́же угото́вить путь Твой пред Тобо́ю. |
|
3
|
3
|
| Глас вопіющого в пустелі: приготуйте путь Господеві, прямими зробіть стезі Йому. | Глас вопію́щаго в пусти́ні: угото́вайте путь Госпо́день, пра́ви творі́те стезі́ Єго́. |
|
4
|
4
|
| Явився Іоан, який хрестив у пустелі і проповідував хрещення на покаяння для відпущення гріхів. | Бисть Іоа́нн крестя́й в пусти́ні і пропові́дая креще́ніє покая́нія во отпуще́ніє гріхо́в. |
|
5
|
5
|
| І виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої. | І ісхожда́ше к нему́ вся Іуде́йськая страна́ і Ієрусали́мляне; і креща́хуся всі во Іорда́ні ріці́ от него́, іспові́дающе гріхи́ своя́. |
|
6
|
6
|
| Іоан же носив одяг з верблюжого волоса і пояс шкіряний на стегнах своїх і їв акриди* та дикий мед. | Бі же Іоа́нн оболче́н власи́ вельблу́жді, і по́яс усме́н о чреслі́х єго́, і яди́й акри́ди і мед ди́вій. |
|
7
|
7
|
| І проповідував, кажучи: гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. | І пропові́даше, глаго́ля: гряде́ть Крі́плій мене́ вслід мене́, Єму́же нісьм досто́їн прекло́нься разріши́ти реме́нь сапо́г Єго́; |
|
8
|
8
|
| Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим. | аз у́бо крести́х ви водо́ю, Той же крести́ть ви Ду́хом Святи́м. |
|
9
|
9
|
| І сталось у ті дні, прийшов Ісус із Назарета галилейського і хрестився від Іоана в Йордані. | (Зач. 2) І бисть во о́ніх днех, при́йде Ісу́с от Назаре́та Галиле́йськаго і крести́ся от Іоа́нна во Іорда́ні. |
|
10
|
10
|
| І коли виходив з води, зараз же побачив Іоан небеса, що розкривалися, і Духа, Який, мов голуб, сходив на Нього. | І а́біє восходя́ от води́, ви́ді разводя́щася небеса́ і Ду́ха, я́ко го́луб'я, сходя́ща Нань. |
|
11
|
11
|
| І голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління. | І глас бисть с небесе́: Ти єси́ Син Мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. |
|
12
|
12
|
| Негайно після того Дух веде Його в пустелю. | І а́біє Дух ізведе́ Єго́ в пусти́ню. |
|
13
|
13
|
| І пробув Він там у пустелі сорок днів, спокушуваний сатаною, і був із звірами; і ангели служили Йому. | І бі ту в пусти́ні дній чети́редесять, іскуша́єм сатано́ю, і бі со звірми́; і а́нгели служа́ху Єму́. |
|
14
|
14
|
| Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого | По преда́нії же Іоа́ннові, при́йде Ісу́с в Галіле́ю, пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія Бо́жия |
|
15
|
15
|
| і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє. | і глаго́ля, я́ко іспо́лнися вре́м'я і прибли́жися Ца́рствіє Бо́жиє: пока́йтеся і ві́руйте во Єва́нгеліє. |
|
16
|
16
|
| Проходячи ж біля моря Галилейського, побачив Симона і Андрія, брата Симонового, що закидали неводи в море, бо вони були рибалками. | (Зач. 3) Ходя́ же при мо́рі Галиле́йстім, ви́ді Си́мона і Андре́я, бра́та (того́) Си́мона, вмета́юща мре́жі в мо́ре, бі́ста бо ри́баря. |
|
17
|
17
|
| І сказав їм Ісус: ідіть за Мною, і Я зроблю, що ви будете ловцями людей. | І рече́ ї́ма Ісу́с: прийді́та вслід Мене́, і сотворю́ вас би́ти ловця́ челові́ком. |
|
18
|
18
|
| І вони відразу ж, покинувши свої сіті, пішли за Ним. | І а́біє оста́вльша мре́жі своя́, по Нем ідо́ста. |
|
19
|
19
|
| І, пройшовши звідтіля трохи, Він побачив Якова Зеведеєвого і Іоана, брата його, які також були у човні, лагодили сіті; | І преше́д ма́ло отту́ду, узрі́ Іа́кова Зеведе́йова і Іоа́нна, бра́та єго́, і та в кораблі́ стро́яща мре́жа; |
|
20
|
20
|
| і зараз же покликав їх. І вони, залишивши батька свого Зеведея в човні з наймитами, пішли за Ним. | і а́біє воззва́ я. І оста́вльша отця́ своєго́ Зеведе́я в кораблі́ с нає́мники, по Нем ідо́ста. |
|
21
|
21
|
| І приходять до Капернаума; і незабаром у суботу увійшов Він у синагогу і навчав. | І внидо́ша в Капернау́м; і а́біє в субо́ти вшед в со́нмище, уча́ше. |
|
22
|
22
|
| І дивувалися вченню Його; бо Він учив їх, як Такий, що має владу, а не як книжники. | І дивля́хуся о уче́нії Єго́; бі бо учя́ їх, я́ко власть іми́й, і не я́ко кни́жници. |
|
23
|
23
|
| І був у синагозі їхній чоловік, який мав у собі духа нечистого, і закричав: | (Зач. 4) І бі в со́нмищі їх челові́к в ду́сі нечи́сте, і воззва́, |
|
24
|
24
|
| облиш, що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, — Святий Божий. | глаго́ля: оста́ви, что нам і Тебі́, Ісу́се Назаряни́не? Прише́л єси́ погуби́ти нас; вім Тя, кто єси́, — Святи́й Бо́жий. |
|
25
|
25
|
| І заборонив йому Ісус, кажучи: замовкни і вийди з нього. | І запрети́ єму́ Ісу́с, глаго́ля: умолчи́ і ізи́ди із него́. |
|
26
|
26
|
| І стряс його дух нечистий і, скрикнувши гучним голосом, вийшов з нього. | І стрясе́ єго́ дух нечи́стий, і возопи́ гла́сом вели́ким, і ізи́де із него́. |
|
27
|
27
|
| І вжахнулися всі так, що один одного питали: що це, що це за нове вчення, що Він владно і духам нечистим наказує, і вони слухаються Його? | І ужасо́шася всі, я́коже стяза́тися їм к себі́, глаго́лющим: что єсть сіє́? (і) что уче́ніє но́воє сіє́, я́ко по о́бласті і духово́м нечи́стим вели́ть, і послу́шають Єго́? |
|
28
|
28
|
| І враз розійшлися про Нього чутки по всій країні Галилейській. | Ізи́де же слух Єго́ а́біє во всю страну́ Галиле́йську. |
|
29
|
29
|
| Вийшовши невдовзі з синагоги, прийшли до господи Симона і Андрія, з Яковом та Іоаном. | (Зач. 5) І а́біє із со́нмища ізше́дше, прийдо́ша в дом Си́монов і Андре́йов, со Іа́ковом і Іоа́нном. |
|
30
|
30
|
| Теща ж Симонова лежала в гарячці; і зразу сказали Йому про неї. | Те́ща же Си́монова лежа́ше огне́м жего́ма; і а́біє глаго́лаша Єму́ о ней. |
|
31
|
31
|
| І, підійшовши, Він підняв її, взявши її за руку; і гарячка зараз же залишила її, і вона почала слугувати їм. | І присту́пль воздви́же ю, єм за ру́ку єя́; і оста́ви ю огнь а́біє, і служа́ше їм. |
|
32
|
32
|
| Надвечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих. | По́зді же би́вшу, єгда́ захожда́ше со́лнце, приноша́ху к Нему́ вся неду́жния і бісни́я. |
|
33
|
33
|
| І все місто зібралося біля дверей. | І бі весь град собра́лся к две́рем. |
|
34
|
34
|
| І Він зцілив багатьох, що страждали всякими недугами; вигнав багатьох бісів, і не дозволяв бісам говорити, що вони знають, що Він Христос. | І ісціли́ мно́гі злі стра́ждущия разли́чними неду́ги; і бі́си мно́гі ізгна́, і не оставля́ше глаго́лати бі́си, я́ко ві́дяху Єго́ Христа́ су́ща. |
|
35
|
35
|
| А вранці, ще затемна, вставши, вийшов і пішов у безлюдне місце і там молився. | (Зач. 6) І у́тро, но́щі су́щей зіло́, воста́в ізи́де, і і́де в пу́сто мі́сто, і ту моли́тву ді́яше. |
|
36
|
36
|
| І поспішили за Ним Симон і ті, що були з Ним, | І гна́ша Єго́ Си́мон і і́же с Ним; |
|
37
|
37
|
| і, знайшовши Його, кажуть Йому: всі Тебе шукають. | і обрі́тше Єго́, глаго́лаша Єму́, я́ко всі Тебе́ і́щуть. |
|
38
|
38
|
| Він говорить їм: ходімо в найближчі села та міста, щоб Мені і там проповідувати; бо Я для того прийшов. | І глаго́ла їм: і́дем в бли́жнія ве́сі і гра́ди, да і та́мо пропові́м; на сіє́ бо ізидо́х. |
|
39
|
39
|
| І Він проповідував у синагогах їхніх по всій Галилеї і виганяв бісів. | І бі пропові́дая на со́нмищих їх, во всей Галиле́ї, і бі́си ізгоня́. |
|
40
|
40
|
| Приходить до Нього прокажений і, благаючи Його та падаючи перед Ним на коліна, говорить Йому: якщо хочеш, можеш мене очистити. | І при́йде к Нему́ прокаже́н, моля́ Єго́ і на колі́ну припада́я пред Ним, і глаго́ля Єму́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши м'я очи́стити. |
|
41
|
41
|
| Ісус, змилосердившись над ним, простягнув руку, доторкнувся до нього і сказав йому: хочу, очисться. | Ісу́с же милосе́рдовав, просте́р ру́ку, косну́ся єго́, і глаго́ла єму́: хощу́, очи́стися. |
|
42
|
42
|
| І як тільки сказав, зараз же зійшла з нього проказа, і він став чистим. | І ре́кшу єму́, а́біє оти́де от него́ прокаже́ніє, і чист бисть. |
|
43
|
43
|
| І, заборонивши йому, негайно відіслав його. | І запре́щ єму́, а́біє ізгна́ єго́; |
|
44
|
44
|
| І сказав йому: гляди ж, нікому нічого не кажи, але піди покажись священикові і принеси за очищення твоє, що повелів Мойсей, — на свідчення їм. | і глаго́ла єму́: блюди́, нікому́же нічесо́же рци; но шед покажи́ся ієре́єві і принеси́ за очище́ніє твоє́, я́же повелі́ Моїсе́й, во свиді́тельство їм. |
|
45
|
45
|
| А він, вийшовши, почав розголошувати і розповідати про подію, яка сталася, так що Ісус не міг уже явно ввійти до міста, але перебував зовні, в безлюдних місцях. І приходили до Нього звідусіль. | Он же ізше́д нача́т пропові́дати мно́го і проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ Єму́ я́ві во град вни́ти; но вні в пусти́х мі́стіх бі. І прихожда́ху к Нему́ отвсю́ду. |
