|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Коли через кілька днів знову прийшов до Капернаума, пішла чутка, що Він у домі. | Въ оно вреұ. въниде I© въ капернаUмъ. и слUхъ быc. яко въ домU ѥсть. |
|
2
|
2
|
| Зразу ж зібралося багато людей, так що вже не вміщалися біля дверей, і Він говорив їм слово. | и абие събирашасz мнози. яко ктомU ни въмэститисz. ни предь двьрми. и гlше имъ слово. |
|
3
|
3
|
| І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо. | и придоша къ нѥмU. носzще ослаблѥна. носима четырьми. |
|
4
|
4
|
| І, не маючи можливости наблизитись до Нього через народ, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, розібравши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений. | и не могUще пристUпити къ нѥмU. за народы. tкрыша покровъ иде же бzше. съвэсиша одръ. на нѥмь же ослаблѥныи лежаше. |
|
5
|
5
|
| Ісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо, відпускаються тобі гріхи твої. | видэвъ же I©ъ вэрU ихъ. гlа ослаблѥнUUмU. чадо. tпUщаютьсz тобэ грэси твои. |
|
6
|
6
|
| Були там деякі з книжників, що сиділи і помишляли в серцях своїх: | бzхU же нэции. t книжьникъ. тU стояще. и помышляюще въ с®цхъ своихъ. |
|
7
|
7
|
| чому Цей так богохулить? Хто може прощати гріхи, крім одного Бога? | что сь тако гlть хUлU. кто можеть отъпUщати грэхы. тъкмо б7ъ ѥдинъ. |
|
8
|
8
|
| Ісус, відразу зрозумівши духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших? | и абіѥ разUмэвъ I©ъ. д¦мь своимь. яко тако ти помышляють въ собэ. ре? имъ. что тако помышляѥте. въ с®цхъ вашихъ. |
|
9
|
9
|
| Що легше — сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? Чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи? | что ѥсть Uдобиѥ рещи. ослаблѥнUUмU. tпUщають ти сz грэси. или рещи въстани възми одръ свои. и ходи. |
|
10
|
10
|
| Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, — говорить розслабленому: | нъ да Uвэсте. яко власть имать сн7ъ члв7чь. tпUщати на земли грэхы. гlа ослаблѥнUмU. |
|
11
|
11
|
| тобі кажу: встань, візьми постіль твою та йди до дому твого. | тобэ гlю въстани. и възьми одръ свои и иди въ домъ свои. |
|
12
|
12
|
| Він зараз же встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи ще такого ми не бачили. | и въставъ абиѥ и възьмъ одръ. изиде предъ вьсэми. яко дивитисz всэмъ. и славляхU б7а гlюще. яко николи же тако видэхомъ. |
|
13
|
13
|
| І вийшов Ісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і учив їх. | И изиде пакы къ морю и вьсь народъ идяаше къ нѥму и учааше ѩ. |
|
14
|
14
|
| Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і сказав йому: йди за Мною. І той, вставши, пішов за Ним. | преходz I©ъ видэ левьгиU алfеова. сэдzща на мытьници. и гlа ѥмU. иди по мнэ. и въставъ въ слэдъ ѥго иде. |
|
15
|
15
|
| І коли Ісус возлежав у господі його, возлежали з Ним і ученики Його і багато митарів та грішників; бо багато їх було, і вони йшли за Ним. | и быc възлежащю ѥмU. въ домU ѥго. и мнози мытаре и грэшьници. възлежахU съ I©ъмь. и съ Uченикы ѥго. бzхU бо мнози. и по нѥмь идоша. |
|
16
|
16
|
| Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили ученикам Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками? | и книжьници. и фарисеи. видэвъше ѥго ядUща. съ мытарьми и грэшьникы. гlахU Uченикомъ ѥго. что яко съ мытарьми и грэшьникы пьѥть и ясть. |
|
17
|
17
|
| Почувши це, Ісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, але хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння. | слышавъ же I©ъ гlа имъ. не требUють съдравии врача нъ болzщеи. не бо придохъ зъвать правьдьникъ нъ грэшьникы на покаяниѥ. |
|
18
|
18
|
| Учні Іоанові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоанові та фарисейські постять, а Твої ученики не постять? | и бэахѫ ученици иоанови и фарисеи постzще сz. и придошz и рекошz ѥму: почьто ученици иоанови и фарисэи постzть сz а твои ученици не постzть сz; |
|
19
|
19
|
| І сказав їм Ісус: чи можуть постити гості весільні, коли з ними жених? Доки з ними жених, не можуть постити. | и рече имъ исусъ: еда могѫть сынове брачьнии постити сz доньдеже съ ними ѥсть женихъ; ѥлико врэмz имѫть съ собоѭ жениха не имѫть постити сz. |
|
20
|
20
|
| Прийдуть же дні, коли заберуть від них жениха, і тоді поститимуть у ті дні. | придѫть же дьниѥ ѥгда отъиметь сz отъ нихъ женихъ и тъгда постzть сz въ ты дьни. |
|
21
|
21
|
| І ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі: інакше нове відірветься від старого, і ще гірша дірка буде. | и ни кто же приставлѥния плата небэлѥна не приставляѥтъ ризэ ветъсэ. аще ли же ни въземеть коньць отъ нѥѩ новоѥ отъ ветъхааго и горьши дира бѫдеть. |
|
22
|
22
|
| І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові. | и ни къто же не въливаѥть вина нова въ мэхы ветъхы. аще ли же ни просадить вино новое мэхы и вино пролэѥть сz и мэси погыбнѫть. нъ вино новоѥ въ мэхы новы лияти. Въ оно вреұ. |
|
23
|
23
|
| І довелося Йому в суботу проходити через посіви, і ученики Його дорогою почали рвати колоски. | хожаше I©ъ въ сUботU. сквозэ сэяния. и начаша Uченици ѥго пUть творити. въстьргающе класы. |
|
24
|
24
|
| І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити. | и фарисеи гlахU ѥмU видиши ли что си творzть. въ сUӣ. ѥго же не достоить. |
|
25
|
25
|
| Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо зголоднів сам і ті, що були з ним? | и гл7аше имъ. нэсте ли николи же чли. что сътвори дв7д ѥгда требова. и възалкасz самъ. и иже бzхU съ нимь. |
|
26
|
26
|
| Як увійшов він у дім Божий за первосвященика Авиафара і їв хліби принесення, яких не повинен їсти ніхто, крім священиків, і дав тим, що були з ним? | како вънидоша въ храмъ б9ии. при авиаfарэ архиереи. и хлэбы предьложения сънэсть. ихъ же не достояаше ясти тъкмо иереtомъ. и дасть и сUщиимъ съ нимь. |
|
27
|
27
|
| І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; | и гл7аше имъ. сUбота члbвка ради быc. а не члbвкъ сUботы ради. |
|
28
|
28
|
| тому Син Людський є господар і суботи. | тэмь г7ь ѥсть сн7ъ члbвчь сUботэ. |
