|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| Через два дні мало бути свято Пасхи і опрісноків. І шукали первосвященики і книжники, як би взяти Його хитрощами і вбити. | Бэ же пасха и опрэснъци по дъвою дьнью. и искаахѫ архиереи и кънижьници како и льстиѭ ѥмъше убиѭть. |
|
2
|
2
|
| Але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі. | глаголаахѫ же: нъ не въ праздьникъ еда како млъва бѫдеть людемъ. |
|
3
|
3
|
| І коли Він був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, — прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову. | и сѫщу ѥму въ виfании въ дому симона прокаженааго възлежzщу ѥму приде жена имѫщи алавастръ мµра наръдопистикии драгы и съкрушьши алавастръ възлия ѥму на главѫ. |
|
4
|
4
|
| Деякі обурились і між собою говорили: навіщо така трата мира? | бэахѫ же нэции негодуѭще въ себэ и глаголѭще: въ чьсомь гыбэль си мµрьная бысть; |
|
5
|
5
|
| Бо можна було б його продати більш як за триста динаріїв і роздати вбогим. І дорікали їй. | можааше бо се мµро продано быти вzще трии сътъ цzтъ и дати сz нищиимъ и прэщаахѫ ѥи. |
|
6
|
6
|
| Ісус же сказав: облиште її, навіщо її бентежите? Вона добре діло зробила для Мене. | исусъ же рече: останите сz ѥѩ. чьто ѥи труды дэѥте; добро бо дэло съдэя о мънэ. |
|
7
|
7
|
| Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро робити; Мене ж не завжди маєте. | вьсегда бо нищzѩ съ собоѭ имате и ѥгда хощете можете добро сътворити имъ. а мене не вьсегда имаате. |
|
8
|
8
|
| Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння. | ѥже имэ си сътвори. варила ѥсть помазати тэло моѥ на погребениѥ. |
|
9
|
9
|
| Істинно кажу вам: по всьому світу, де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано на спомин про неї і про те, що вона зробила. | аминь глаголѭ вамъ: идеже колижьдо проповэдано бѫдеть евангелиѥ се въ вьсемь мирэ и ѥже сътвори си глаголано бѫдеть въ памzть ѥѩ. |
|
10
|
10
|
| І пішов Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти, до первосвящеників, щоб видати Його їм. | Иуда же искариотьскыи ѥдинъ отъ обою на десzте иде къ архиереомъ да и прэдасть имъ. |
|
11
|
11
|
| Вони ж, почувши, зраділи і пообіцяли дати йому срібників. І він шукав, як би в слушний час видати Його. | они же слышавъше въздрадоваша сz и обэщашz ѥму съребрьникы дати. и искааше како въ подобьно врэмz прэдасть. |
|
12
|
12
|
| У перший день опрісноків, коли готували пасхальне ягня, ученики сказали Йому: де хочеш їсти паску? Ми підемо і приготуємо. | и въ прьвыи дьнь опрэ- снъкъ ѥгда пасхѫ жьрэахѫ глаголашz ѥму ученици свои: къде хощеши шьдъше уготовимъ да эси пасхѫ; |
|
13
|
13
|
| І посилає двох з учеників Своїх, і каже їм: підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води; підіть за ним, | и посъла дъва отъ ученикъ своихъ и глагола има: идэта въ градъ и срzщеть вы чловэкъ въ скѫдьльници водѫ носz. по нѥмь идэта. |
|
14
|
14
|
| і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже — де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками? | и идеже аще вънидеть рьцэта господину дому яко учитель глаголѥть: къде ѥсть обитель идеже пасхѫ съ ученикы своими сънэмъ; |
|
15
|
15
|
| І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам. | и тъ вама покажеть горьницѫ велиѭ постьланѫ готовѫ. ту уготоваита намъ. |
|
16
|
16
|
| І пішли ученики Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували паску. | и изидосте ученика ѥго и придосте въ градъ и обрэтосте якоже рече има и уготовасте пасхѫ. |
|
17
|
17
|
| Як настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма. | и вечеру бывъшу приде съ обэма на десzте. |
|
18
|
18
|
| І коли вони возлежали і їли, Ісус сказав: істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі Мною, зрадить Мене. | и възлежzщемъ имъ и эдѫщемъ рече исусъ: аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz эдыи съ мъноѭ. |
|
19
|
19
|
| Вони засмутились і почали говорити Йому один за одним: чи не я? І інший: чи не я? | они же начzшz скръбэти и глаголати ѥму ѥдинъ по ѥдиному: еда азъ; и другыи: еда азъ; |
|
20
|
20
|
| Він же сказав їм у відповідь: один з дванадцяти, який умочає зі Мною в блюдо. | онъ же отъвэщавъ рече имъ: ѥдинъ отъ обою на десzте омочии съ мноѭ въ солило. |
|
21
|
21
|
| Та Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій. | сынъ же убо чловэчьскыи идеть якоже ѥсть писано о нѥмь. горе же чловэку тому имьже сынъ чловэчьскыи прэдаѥть сz. добро бы ѥму было аще не бы родилъ сz чловэкъ тъ. |
|
22
|
22
|
| І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, переламав, дав їм і сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. | и эдѫщемъ имъ приимъ исусъ хлэбъ благословль прэломи и дасть имъ и рече: приимэте эдите се ѥсть тэло моѥ. |
|
23
|
23
|
| І, взявши чашу та хвалу воздавши, подав їм; і пили з неї всі. | и приимъ чашѫ хвалѫ въздавъ дасть имъ. и пишz отъ неѩ вьси. |
|
24
|
24
|
| І сказав їм: це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається. | и рече имъ: се ѥсть кръвь моя новааго завэта проливаемая за мъногы. |
|
25
|
25
|
| Істинно кажу вам: Я вже не питиму від плоду виноградного до того дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому. | аминь глаголѭ вамъ яко уже не имамъ пити отъ плода лозьнааго до того дьне ѥгда пиѭ и новъ въ царьствии божии. |
|
26
|
26
|
| І, проспівавши, пішли на гору Елеонську. | и въспэвъше изидошz въ горѫ елеоньскѫ. |
|
27
|
27
|
| І сказав їм Ісус: цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці. | и глагола имъ исусъ яко вьси съблазните сz въ сиѭ нощь. писано бо ѥсть поражѫ пастыря и овьцz разбэгнуть сz. |
|
28
|
28
|
| По воскресінні ж Моїм буду раніше за вас у Галилеї. | нъ по томь ѥгда въскрьснѫ варѭ вы въ галилеи. |
|
29
|
29
|
| Петро сказав Йому: хоч і всі спокусяться, але не я. | петръ же рече ѥму: и аще вьси съблазнѩть сz нъ не азъ. |
|
30
|
30
|
| І говорить йому Ісус: істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене. | и глагола ѥму исусъ: аминь глаголѭ ти яко ты дьньсь въ сиѭ нощь прэжде даже въторицеѭ куръ не възгласитъ три краты отъврьжеши сz мене. |
|
31
|
31
|
| Він же ще більше запевняв: хоч би мені належало і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Так само і всі говорили. | онъ же из лиха глаголааше паче: аще ми сz ключить умьрэти не отъврьгѫ сz тебе. такожде и вьси глаголаахѫ. |
|
32
|
32
|
| Прийшли до місця, що зветься Гефсиманія; і Він сказав ученикам Своїм: посидьте тут, поки Я помолюся. | и придошz въ вьсь ѥиже имz гефсимания. и глагола ученикомъ своимъ: сzдэте сьде доньдеже шьдъ помолѭ сz. |
|
33
|
33
|
| І взяв з Собою Петра, Якова та Іоана; і почав тужити й сумувати. | и поѩтъ петра и иякова и иоана съ собоѭ. и начzъ ужасати сz и тѫжити. |
|
34
|
34
|
| І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте. | и глагола имъ: прискръбна ѥсть душа моя до съмрьти. пожидэте сьде и бъдите. |
|
35
|
35
|
| І, трохи відійшовши, впав на землю і молився, щоб, коли можливо, минула Його година ця. | и прэшьдъ мало паде на земли и моляаше сz да аще възможьно ѥсть мимо идеть отъ нѥго часъ. |
|
36
|
36
|
| І говорив: Авва, Отче! Все можливе для Тебе, пронеси мимо Мене чашу цю; та не чого Я хочу, а чого Ти. | и глаголааше: авва отьць вься възможьна тебэ сѫть. мимо неси чашѫ сиѭ от мене. нъ не яко азъ хощѫ нъ ѥже ты. |
|
37
|
37
|
| Повертається і знаходить їх сплячими, і каже Петрові: Симоне, чи ти спиш? Не міг ти пильнувати й однієї години? | и приде и обрэте ѩ съпzщz. и глагола петрови: симоне съпиши ли; не възможе ѥдиного часа побъдэти; |
|
38
|
38
|
| Пильнуйте і моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна. | бъдите и молитесz да не вънидете въ напасть. духъ бо ѥсть бъдръ а плъть немощьна. |
|
39
|
39
|
| І знову відійшов і молився, промовивши те саме слово. | и пакы шьдъ помоли сz тожде слово рекъ. |
|
40
|
40
|
| І, повернувшись, знову знайшов їх сплячими; бо очі їхні обважніли, і вони не знали, що Йому відповідати. | и възвращь сz обрэте ѩ пакы съпzщz. бэсте бо имъ очи тzготьнэ. и не умэяхѫ чьто бышz отъвэщали ѥму. |
|
41
|
41
|
| І прийшов утретє і каже їм: ви все ще спите і спочиваєте? Годі, прийшов час: Син Людський видається в руки грішників. | и приде третиици и глагола имъ: съпите прочеѥ и почиваите. приспэ коньчина. приде часъ. се прэдаѥть сz сынъ чловэчьскыи въ рѫцэ грэшьникомъ. |
|
42
|
42
|
| Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто видає Мене. | въстанэте идэмъ. се прэдаѩи мz приближи сz. |
|
43
|
43
|
| І зараз же, як Він ще говорив, прийшов Іуда, один з дванадцяти, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і книжників і старійшин. | и абиѥ ѥще ѥму глаголѭщу приде иуда ѥдинъ отъ обою на десzте и съ нимь народъ многъ съ орѫжии и дрькольми отъ архиереи и кънижьникъ и старьць. |
|
44
|
44
|
| Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є; беріть Його і ведіть обережно. | дасть же прэдаѩи ѥго знамениѥ имъ глаголѩ: ѥгоже аще лъбъжѫ имэте и. тъ ѥсть. и ведэте съхраньно. |
|
45
|
45
|
| І, прийшовши, відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! Учителю! І поцілував Його. | и пришьдъ абиѥ пристѫпль къ нѥму глагола: равви равви и облобыза и. |
|
46
|
46
|
| А вони наклали руки свої на Нього і взяли Його. | они же възложишz рѫцэ на нь и ѩшz и. |
|
47
|
47
|
| Один же з тих, що стояли тут, вихопив меча та вдарив раба первосвященика і відсік йому вухо. | ѥдинъ же отъ стоѩщиихъ извълъкъ ножь удари раба архиереова и урэза ѥму ухо. |
|
48
|
48
|
| Тоді Ісус сказав їм: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб Мене взяти. | и отъвэщавъ исусъ рече имъ: яко на разбоиника ли изидосте съ орѫжиѥмь и дрькольми ѩти мz; |
|
49
|
49
|
| Повсякдень Я бував з вами в храмі і навчав, і ви не брали Мене. Але нехай збудуться Писання. | по вьсz дьни бэахъ въ васъ учz въ црькъви и не ѩсте мене. нъ да събѫдѫть сz кънигы. |
|
50
|
50
|
| Тоді, залишивши Його, всі повтікали. | и оставльше и вьси бэжашz. |
|
51
|
51
|
| Один юнак, загорнувшись покривалом на голе тіло, йшов слідом за Ним; і воїни схопили його. | и ѥдинъ юноша ѥтеръ по нѥмь иде одэнъ въ плащаницѫ нагъ. и ѩшz и юношz. |
|
52
|
52
|
| Але він, покинувши покривало, голим утік від них. | онъ же оставль плащаницѫ нагъ бэжа отъ нихъ. |
|
53
|
53
|
| І привели Ісуса до первосвященика; і зібрались до нього всі первосвященики, і книжники, і старійшини. | и ведошz исуса къ архиереови. и сънидошz сz къ нѥму вьси архиереи и старьци и кънижьници. |
|
54
|
54
|
| Петро віддалік ішов слідом за Ним аж до середини двору первосвященика; і сидів зі слугами і грівся біля вогню. | и петръ издалече въ слэдъ ѥго иде до вънѫтрь въ дворъ архиереовъ. и бэ сэдz съ слугами и грэѩ сz при свэщи. |
|
55
|
55
|
| Первосвященики ж і весь синедріон шукали свідчення на Ісуса, щоб віддати Його на смерть; і не знаходили. | архиереи же и вьсь съньмъ искаахѫ на исуса съвэдэтельства да и убиѭть и не обрэтаахѫ. |
|
56
|
56
|
| Бо багато лжесвідчили на Нього, але ці свідчення не сходились. | мънози бо лъже съвэдэтельствоваахѫ на нь и равьна съвэдэтельства не бэахѫ. |
|
57
|
57
|
| І деякі, вставши, лжесвідчили проти Нього і говорили: | и ѥдини въставъше лъжѫ съвэдэтельствоваахѫ на нь глаголѭще |
|
58
|
58
|
| ми чули, як Він казав: Я зруйную храм цей рукотворний і через три дні зведу інший, нерукотворний. | яко мы слышахомъ и глаголѭщь яко азъ разорѭ црьквь сиѭ рѫкотворенѫѭ и трьми дьньмн инѫ нерѫкотворенѫ възиждѫ. |
|
59
|
59
|
| Але й таке свідчення їхнє не сходилось. | то и тако не бэ равьно съвэдэтельство ихъ. |
|
60
|
60
|
| Тоді первосвященик став посередині і спитав Ісуса: чого ж Ти нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать? | и въставъ архиереи по срэдэ въпроси исуса глаголѩ: не отъвэщаваѥши ли ни чесо же чьто сии на тz съвэдэтельствуѭть; |
|
61
|
61
|
| Він же мовчав і нічого не відповідав. Знову первосвященик спитав Його і сказав Йому: чи Ти Христос, Син Благословенного? | онъ же млъчааше и ни чесо же не отъвэщавааше. пакы архиереи и въпроси и глагола ѥму: ты ли ѥси христосъ сынъ благословѥнааго; |
|
62
|
62
|
| Ісус сказав: Я! І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч сили Божої і йде з хмарами небесними. | исусъ же рече: азъ ѥсмь. и узьрите сына чловэчьскааго о деснѫѭ сэдzща силы и грzдѫща съ облакы небесьныими. |
|
63
|
63
|
| Тоді первосвященик, розірвавши одяг свій, сказав: для чого ще нам свідки? | архиереи же растрьзавъ ризы своѩ глагола: чьто ѥще трэбуѥмъ съвэдэтель; |
|
64
|
64
|
| Ви чули богохульство? Як вам здається? Вони ж усі засудили Його до смерти. | слышасте власвимиѭ ѥго. чьто вамъ сz являѥть; они же вьси осѫдишz и быти повиньну съмрьти. |
|
65
|
65
|
| І деякі почали плювати на Нього і, закриваючи Йому лице, бити Його і говорити Йому: проречи. І слуги били Його по щоках. | и начzшz ѥдини пльвати на нь и прикрывати лице ѥго и мѫчити и и глаголати ѥму: прорьци намъ христе къто ѥсть ударии тz. и слугы биѭще за ланитѫ прэѩшz и. |
|
66
|
66
|
| Коли Петро був на подвір’ї внизу, прийшла одна із служниць первосвященика | и сѫщу петру низу на дворэ приде ѥдииа отъ рабынь архиереовъ. |
|
67
|
67
|
| і, побачивши Петра, який грівся, та придивившись до нього, сказала: і ти був з Ісусом Назарянином. | и видэвъши петра грэѭща сz възьрэвъши на нь глагола: и ты съ назарянинъмь исусъмь бэ. |
|
68
|
68
|
| Але він відрікся, сказавши: не знаю і не розумію, що ти говориш. І вийшов геть на передній двір; і заспівав півень. | онъ же отъврьже сz глаголѩ: не умэѭ ни съвэмь чьто ты глаголѥши. и изиде вънъ на прэдъдвориѥ. и куръ възгласи. |
|
69
|
69
|
| Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що цей з них. | и рабыни видэвъши и пакы начzтъ глаголати къ стоѩщиимъ яко сь отъ нихъ ѥсть. |
|
70
|
70
|
| Він знову відрікся. Трохи згодом присутні знову стали говорити Петрові: та й справді ти з них, бо ти галилеянин, і мова твоя схожа. | онъ же пакы отъмэтааше сz. и не по мъногу пакы стоѩщеи глаголаахѫ петрови: въ истинѫ отъ нихъ ѥси. ибо галилеи ѥси. и бесэда твоя подобить тz. |
|
71
|
71
|
| Він же почав божитися і клястися: не знаю Чоловіка Цього, про Якого говорите. | онъ же начzтъ ротити сz и клzти яко не вэмь чловэка сего ѥгоже вы глаголѥте. |
|
72
|
72
|
| Тоді вдруге заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж двічі проспіває півень, ти тричі відречешся від Мене, і почав плакати. | и вътороѥ куръ възгласи. и помzнѫ петръ глаголъ иже рече ѥму исусъ яко прэжде даже куръ не възгласить дъва краты отъврьжеши сz мене три краты и начzтъ плакати сz. |
