|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
Через два дні мало бути свято Пасхи і опрісноків. І шукали первосвященики і книжники, як би взяти Його хитрощами і вбити.
|
Бэ же пасха и опрэснъци по дъвою дьнью. и искаахѫ архиереи и кънижьници како и льстиѭ ѥмъше убиѭть.
|
|
2
|
2
|
|
Але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі.
|
глаголаахѫ же: нъ не въ праздьникъ еда како млъва бѫдеть людемъ.
|
|
3
|
3
|
|
І коли Він був у Вифанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, — прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову.
|
и сѫщу ѥму въ виfании въ дому симона прокаженааго възлежzщу ѥму приде жена имѫщи алавастръ мµра наръдопистикии драгы и съкрушьши алавастръ възлия ѥму на главѫ.
|
|
4
|
4
|
|
Деякі обурились і між собою говорили: навіщо така трата мира?
|
бэахѫ же нэции негодуѭще въ себэ и глаголѭще: въ чьсомь гыбэль си мµрьная бысть;
|
|
5
|
5
|
|
Бо можна було б його продати більш як за триста динаріїв і роздати вбогим. І дорікали їй.
|
можааше бо се мµро продано быти вzще трии сътъ цzтъ и дати сz нищиимъ и прэщаахѫ ѥи.
|
|
6
|
6
|
|
Ісус же сказав: облиште її, навіщо її бентежите? Вона добре діло зробила для Мене.
|
исусъ же рече: останите сz ѥѩ. чьто ѥи труды дэѥте; добро бо дэло съдэя о мънэ.
|
|
7
|
7
|
|
Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро робити; Мене ж не завжди маєте.
|
вьсегда бо нищzѩ съ собоѭ имате и ѥгда хощете можете добро сътворити имъ. а мене не вьсегда имаате.
|
|
8
|
8
|
|
Вона зробила, що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння.
|
ѥже имэ си сътвори. варила ѥсть помазати тэло моѥ на погребениѥ.
|
|
9
|
9
|
|
Істинно кажу вам: по всьому світу, де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано на спомин про неї і про те, що вона зробила.
|
аминь глаголѭ вамъ: идеже колижьдо проповэдано бѫдеть евангелиѥ се въ вьсемь мирэ и ѥже сътвори си глаголано бѫдеть въ памzть ѥѩ.
|
|
10
|
10
|
|
І пішов Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти, до первосвящеників, щоб видати Його їм.
|
Иуда же искариотьскыи ѥдинъ отъ обою на десzте иде къ архиереомъ да и прэдасть имъ.
|
|
11
|
11
|
|
Вони ж, почувши, зраділи і пообіцяли дати йому срібників. І він шукав, як би в слушний час видати Його.
|
они же слышавъше въздрадоваша сz и обэщашz ѥму съребрьникы дати. и искааше како въ подобьно врэмz прэдасть.
|
|
12
|
12
|
|
У перший день опрісноків, коли готували пасхальне ягня, ученики сказали Йому: де хочеш їсти паску? Ми підемо і приготуємо.
|
и въ прьвыи дьнь опрэ- снъкъ ѥгда пасхѫ жьрэахѫ глаголашz ѥму ученици свои: къде хощеши шьдъше уготовимъ да эси пасхѫ;
|
|
13
|
13
|
|
І посилає двох з учеників Своїх, і каже їм: підіть до міста, і зустрінеться вам чоловік, який нестиме глек води; підіть за ним,
|
и посъла дъва отъ ученикъ своихъ и глагола има: идэта въ градъ и срzщеть вы чловэкъ въ скѫдьльници водѫ носz. по нѥмь идэта.
|
|
14
|
14
|
|
і куди він увійде, скажіть господареві дому того, що Учитель каже — де світлиця, в якій Я споживатиму паску з Моїми учениками?
|
и идеже аще вънидеть рьцэта господину дому яко учитель глаголѥть: къде ѥсть обитель идеже пасхѫ съ ученикы своими сънэмъ;
|
|
15
|
15
|
|
І він покаже вам велику, прибрану і готову горницю; там приготуйте нам.
|
и тъ вама покажеть горьницѫ велиѭ постьланѫ готовѫ. ту уготоваита намъ.
|
|
16
|
16
|
|
І пішли ученики Його, і прийшли до міста, і знайшли, як сказав їм; і приготували паску.
|
и изидосте ученика ѥго и придосте въ градъ и обрэтосте якоже рече има и уготовасте пасхѫ.
|
|
17
|
17
|
|
Як настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
|
и вечеру бывъшу приде съ обэма на десzте.
|
|
18
|
18
|
|
І коли вони возлежали і їли, Ісус сказав: істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі Мною, зрадить Мене.
|
и възлежzщемъ имъ и эдѫщемъ рече исусъ: аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz эдыи съ мъноѭ.
|
|
19
|
19
|
|
Вони засмутились і почали говорити Йому один за одним: чи не я? І інший: чи не я?
|
они же начzшz скръбэти и глаголати ѥму ѥдинъ по ѥдиному: еда азъ; и другыи: еда азъ;
|
|
20
|
20
|
|
Він же сказав їм у відповідь: один з дванадцяти, який умочає зі Мною в блюдо.
|
онъ же отъвэщавъ рече имъ: ѥдинъ отъ обою на десzте омочии съ мноѭ въ солило.
|
|
21
|
21
|
|
Та Син Людський іде, як написано про Нього; але горе тій людині, якою Син Людський буде зраджений: краще було б не народитися людині тій.
|
сынъ же убо чловэчьскыи идеть якоже ѥсть писано о нѥмь. горе же чловэку тому имьже сынъ чловэчьскыи прэдаѥть сz. добро бы ѥму было аще не бы родилъ сz чловэкъ тъ.
|
|
22
|
22
|
|
І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, переламав, дав їм і сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє.
|
и эдѫщемъ имъ приимъ исусъ хлэбъ благословль прэломи и дасть имъ и рече: приимэте эдите се ѥсть тэло моѥ.
|
|
23
|
23
|
|
І, взявши чашу та хвалу воздавши, подав їм; і пили з неї всі.
|
и приимъ чашѫ хвалѫ въздавъ дасть имъ. и пишz отъ неѩ вьси.
|
|
24
|
24
|
|
І сказав їм: це є Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається.
|
и рече имъ: се ѥсть кръвь моя новааго завэта проливаемая за мъногы.
|
|
25
|
25
|
|
Істинно кажу вам: Я вже не питиму від плоду виноградного до того дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому.
|
аминь глаголѭ вамъ яко уже не имамъ пити отъ плода лозьнааго до того дьне ѥгда пиѭ и новъ въ царьствии божии.
|
|
26
|
26
|
|
І, проспівавши, пішли на гору Елеонську.
|
и въспэвъше изидошz въ горѫ елеоньскѫ.
|
|
27
|
27
|
|
І сказав їм Ісус: цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці.
|
и глагола имъ исусъ яко вьси съблазните сz въ сиѭ нощь. писано бо ѥсть поражѫ пастыря и овьцz разбэгнуть сz.
|
|
28
|
28
|
|
По воскресінні ж Моїм буду раніше за вас у Галилеї.
|
нъ по томь ѥгда въскрьснѫ варѭ вы въ галилеи.
|
|
29
|
29
|
|
Петро сказав Йому: хоч і всі спокусяться, але не я.
|
петръ же рече ѥму: и аще вьси съблазнѩть сz нъ не азъ.
|
|
30
|
30
|
|
І говорить йому Ісус: істинно кажу тобі, що сьогодні, цієї ночі, раніше, ніж двічі проспіває півень, ти тричі зречешся Мене.
|
и глагола ѥму исусъ: аминь глаголѭ ти яко ты дьньсь въ сиѭ нощь прэжде даже въторицеѭ куръ не възгласитъ три краты отъврьжеши сz мене.
|
|
31
|
31
|
|
Він же ще більше запевняв: хоч би мені належало і вмерти з Тобою, не зречуся Тебе. Так само і всі говорили.
|
онъ же из лиха глаголааше паче: аще ми сz ключить умьрэти не отъврьгѫ сz тебе. такожде и вьси глаголаахѫ.
|
|
32
|
32
|
|
Прийшли до місця, що зветься Гефсиманія; і Він сказав ученикам Своїм: посидьте тут, поки Я помолюся.
|
и придошz въ вьсь ѥиже имz гефсимания. и глагола ученикомъ своимъ: сzдэте сьде доньдеже шьдъ помолѭ сz.
|
|
33
|
33
|
|
І взяв з Собою Петра, Якова та Іоана; і почав тужити й сумувати.
|
и поѩтъ петра и иякова и иоана съ собоѭ. и начzъ ужасати сz и тѫжити.
|
|
34
|
34
|
|
І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте.
|
и глагола имъ: прискръбна ѥсть душа моя до съмрьти. пожидэте сьде и бъдите.
|
|
35
|
35
|
|
І, трохи відійшовши, впав на землю і молився, щоб, коли можливо, минула Його година ця.
|
и прэшьдъ мало паде на земли и моляаше сz да аще възможьно ѥсть мимо идеть отъ нѥго часъ.
|
|
36
|
36
|
|
І говорив: Авва, Отче! Все можливе для Тебе, пронеси мимо Мене чашу цю; та не чого Я хочу, а чого Ти.
|
и глаголааше: авва отьць вься възможьна тебэ сѫть. мимо неси чашѫ сиѭ от мене. нъ не яко азъ хощѫ нъ ѥже ты.
|
|
37
|
37
|
|
Повертається і знаходить їх сплячими, і каже Петрові: Симоне, чи ти спиш? Не міг ти пильнувати й однієї години?
|
и приде и обрэте ѩ съпzщz. и глагола петрови: симоне съпиши ли; не възможе ѥдиного часа побъдэти;
|
|
38
|
38
|
|
Пильнуйте і моліться, щоб не зазнати спокуси: дух бадьорий, плоть же немічна.
|
бъдите и молитесz да не вънидете въ напасть. духъ бо ѥсть бъдръ а плъть немощьна.
|
|
39
|
39
|
|
І знову відійшов і молився, промовивши те саме слово.
|
и пакы шьдъ помоли сz тожде слово рекъ.
|
|
40
|
40
|
|
І, повернувшись, знову знайшов їх сплячими; бо очі їхні обважніли, і вони не знали, що Йому відповідати.
|
и възвращь сz обрэте ѩ пакы съпzщz. бэсте бо имъ очи тzготьнэ. и не умэяхѫ чьто бышz отъвэщали ѥму.
|
|
41
|
41
|
|
І прийшов утретє і каже їм: ви все ще спите і спочиваєте? Годі, прийшов час: Син Людський видається в руки грішників.
|
и приде третиици и глагола имъ: съпите прочеѥ и почиваите. приспэ коньчина. приде часъ. се прэдаѥть сz сынъ чловэчьскыи въ рѫцэ грэшьникомъ.
|
|
42
|
42
|
|
Встаньте, підемо, ось наблизився той, хто видає Мене.
|
въстанэте идэмъ. се прэдаѩи мz приближи сz.
|
|
43
|
43
|
|
І зараз же, як Він ще говорив, прийшов Іуда, один з дванадцяти, і з ним багато народу з мечами та киями, від первосвящеників і книжників і старійшин.
|
и абиѥ ѥще ѥму глаголѭщу приде иуда ѥдинъ отъ обою на десzте и съ нимь народъ многъ съ орѫжии и дрькольми отъ архиереи и кънижьникъ и старьць.
|
|
44
|
44
|
|
Зрадник же Його подав їм знак, сказавши: Кого я поцілую, Той і є; беріть Його і ведіть обережно.
|
дасть же прэдаѩи ѥго знамениѥ имъ глаголѩ: ѥгоже аще лъбъжѫ имэте и. тъ ѥсть. и ведэте съхраньно.
|
|
45
|
45
|
|
І, прийшовши, відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! Учителю! І поцілував Його.
|
и пришьдъ абиѥ пристѫпль къ нѥму глагола: равви равви и облобыза и.
|
|
46
|
46
|
|
А вони наклали руки свої на Нього і взяли Його.
|
они же възложишz рѫцэ на нь и ѩшz и.
|
|
47
|
47
|
|
Один же з тих, що стояли тут, вихопив меча та вдарив раба первосвященика і відсік йому вухо.
|
ѥдинъ же отъ стоѩщиихъ извълъкъ ножь удари раба архиереова и урэза ѥму ухо.
|
|
48
|
48
|
|
Тоді Ісус сказав їм: ніби на розбійника вийшли ви з мечами та киями, щоб Мене взяти.
|
и отъвэщавъ исусъ рече имъ: яко на разбоиника ли изидосте съ орѫжиѥмь и дрькольми ѩти мz;
|
|
49
|
49
|
|
Повсякдень Я бував з вами в храмі і навчав, і ви не брали Мене. Але нехай збудуться Писання.
|
по вьсz дьни бэахъ въ васъ учz въ црькъви и не ѩсте мене. нъ да събѫдѫть сz кънигы.
|
|
50
|
50
|
|
Тоді, залишивши Його, всі повтікали.
|
и оставльше и вьси бэжашz.
|
|
51
|
51
|
|
Один юнак, загорнувшись покривалом на голе тіло, йшов слідом за Ним; і воїни схопили його.
|
и ѥдинъ юноша ѥтеръ по нѥмь иде одэнъ въ плащаницѫ нагъ. и ѩшz и юношz.
|
|
52
|
52
|
|
Але він, покинувши покривало, голим утік від них.
|
онъ же оставль плащаницѫ нагъ бэжа отъ нихъ.
|
|
53
|
53
|
|
І привели Ісуса до первосвященика; і зібрались до нього всі первосвященики, і книжники, і старійшини.
|
и ведошz исуса къ архиереови. и сънидошz сz къ нѥму вьси архиереи и старьци и кънижьници.
|
|
54
|
54
|
|
Петро віддалік ішов слідом за Ним аж до середини двору первосвященика; і сидів зі слугами і грівся біля вогню.
|
и петръ издалече въ слэдъ ѥго иде до вънѫтрь въ дворъ архиереовъ. и бэ сэдz съ слугами и грэѩ сz при свэщи.
|
|
55
|
55
|
|
Первосвященики ж і весь синедріон шукали свідчення на Ісуса, щоб віддати Його на смерть; і не знаходили.
|
архиереи же и вьсь съньмъ искаахѫ на исуса съвэдэтельства да и убиѭть и не обрэтаахѫ.
|
|
56
|
56
|
|
Бо багато лжесвідчили на Нього, але ці свідчення не сходились.
|
мънози бо лъже съвэдэтельствоваахѫ на нь и равьна съвэдэтельства не бэахѫ.
|
|
57
|
57
|
|
І деякі, вставши, лжесвідчили проти Нього і говорили:
|
и ѥдини въставъше лъжѫ съвэдэтельствоваахѫ на нь глаголѭще
|
|
58
|
58
|
|
ми чули, як Він казав: Я зруйную храм цей рукотворний і через три дні зведу інший, нерукотворний.
|
яко мы слышахомъ и глаголѭщь яко азъ разорѭ црьквь сиѭ рѫкотворенѫѭ и трьми дьньмн инѫ нерѫкотворенѫ възиждѫ.
|
|
59
|
59
|
|
Але й таке свідчення їхнє не сходилось.
|
то и тако не бэ равьно съвэдэтельство ихъ.
|
|
60
|
60
|
|
Тоді первосвященик став посередині і спитав Ісуса: чого ж Ти нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать?
|
и въставъ архиереи по срэдэ въпроси исуса глаголѩ: не отъвэщаваѥши ли ни чесо же чьто сии на тz съвэдэтельствуѭть;
|
|
61
|
61
|
|
Він же мовчав і нічого не відповідав. Знову первосвященик спитав Його і сказав Йому: чи Ти Христос, Син Благословенного?
|
онъ же млъчааше и ни чесо же не отъвэщавааше. пакы архиереи и въпроси и глагола ѥму: ты ли ѥси христосъ сынъ благословѥнааго;
|
|
62
|
62
|
|
Ісус сказав: Я! І ви побачите Сина Людського, Який сидить праворуч сили Божої і йде з хмарами небесними.
|
исусъ же рече: азъ ѥсмь. и узьрите сына чловэчьскааго о деснѫѭ сэдzща силы и грzдѫща съ облакы небесьныими.
|
|
63
|
63
|
|
Тоді первосвященик, розірвавши одяг свій, сказав: для чого ще нам свідки?
|
архиереи же растрьзавъ ризы своѩ глагола: чьто ѥще трэбуѥмъ съвэдэтель;
|
|
64
|
64
|
|
Ви чули богохульство? Як вам здається? Вони ж усі засудили Його до смерти.
|
слышасте власвимиѭ ѥго. чьто вамъ сz являѥть; они же вьси осѫдишz и быти повиньну съмрьти.
|
|
65
|
65
|
|
І деякі почали плювати на Нього і, закриваючи Йому лице, бити Його і говорити Йому: проречи. І слуги били Його по щоках.
|
и начzшz ѥдини пльвати на нь и прикрывати лице ѥго и мѫчити и и глаголати ѥму: прорьци намъ христе къто ѥсть ударии тz. и слугы биѭще за ланитѫ прэѩшz и.
|
|
66
|
66
|
|
Коли Петро був на подвір’ї внизу, прийшла одна із служниць первосвященика
|
и сѫщу петру низу на дворэ приде ѥдииа отъ рабынь архиереовъ.
|
|
67
|
67
|
|
і, побачивши Петра, який грівся, та придивившись до нього, сказала: і ти був з Ісусом Назарянином.
|
и видэвъши петра грэѭща сz възьрэвъши на нь глагола: и ты съ назарянинъмь исусъмь бэ.
|
|
68
|
68
|
|
Але він відрікся, сказавши: не знаю і не розумію, що ти говориш. І вийшов геть на передній двір; і заспівав півень.
|
онъ же отъврьже сz глаголѩ: не умэѭ ни съвэмь чьто ты глаголѥши. и изиде вънъ на прэдъдвориѥ. и куръ възгласи.
|
|
69
|
69
|
|
Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що цей з них.
|
и рабыни видэвъши и пакы начzтъ глаголати къ стоѩщиимъ яко сь отъ нихъ ѥсть.
|
|
70
|
70
|
|
Він знову відрікся. Трохи згодом присутні знову стали говорити Петрові: та й справді ти з них, бо ти галилеянин, і мова твоя схожа.
|
онъ же пакы отъмэтааше сz. и не по мъногу пакы стоѩщеи глаголаахѫ петрови: въ истинѫ отъ нихъ ѥси. ибо галилеи ѥси. и бесэда твоя подобить тz.
|
|
71
|
71
|
|
Він же почав божитися і клястися: не знаю Чоловіка Цього, про Якого говорите.
|
онъ же начzтъ ротити сz и клzти яко не вэмь чловэка сего ѥгоже вы глаголѥте.
|
|
72
|
72
|
|
Тоді вдруге заспівав півень. І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перше ніж двічі проспіває півень, ти тричі відречешся від Мене, і почав плакати.
|
и вътороѥ куръ възгласи. и помzнѫ петръ глаголъ иже рече ѥму исусъ яко прэжде даже куръ не възгласить дъва краты отъврьжеши сz мене три краты и начzтъ плакати сz.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.