|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Коли наблизились до Єрусалима, до Виффагії та Вифанії, до гори Елеонської, Ісус посилає двох з учеників Своїх
|
И ѥгда приближи сz въ иерусалимъ въ виfфагиѭ и виfаниѭ къ горэ елеоньсцэ посъла дъва отъ ученикъ своихъ.
|
|
2
|
2
|
|
і говорить їм: підіть у селище, яке прямо перед вами; і як тільки ввійдете в нього, зараз же знайдете осля прив’язане, на якого ніхто з людей ще не сідав; відв’язавши його, приведіть.
|
и глагола има: идэта въ вьсь яже ѥсть прzмо вама. и абиѥ въходzща въ нѭ обрzщета жрэбьць привzзанъ на ньже нэсть не у ни къто же отъ чловэкъ въсэлъ. отърэшьша и приведэта.
|
|
3
|
3
|
|
І якщо хто скаже вам: що це ви робите, — відповідайте, що Господь потребує його; і відразу ж пошле його сюди.
|
и аще вама къто речеть: чьто се дэѥта; рьцэта яко господь ѥго трэбуѥть. и абиѥ посълеть и сэмо.
|
|
4
|
4
|
|
Вони пішли і знайшли молодого осла, прив’язаного на вулиці біля воріт, і відв’язали його.
|
идосте же и обрэтосте жрэбьць привzзанъ при двьрьхъ вънэ на распѫтии. и отърэшаасте и.
|
|
5
|
5
|
|
І деякі з тих, що там стояли, говорили їм: що робите, навіщо відв’язуєте осля?
|
и ѥдини отъ стоящиихъ ту глаголашz има: чьто дэѥта отърэшаѭща жрэбьць;
|
|
6
|
6
|
|
Вони відповіли їм, як велів Ісус, і ті відпустили їх.
|
она же рекосте имъ якоже заповэдэ исусъ и оставишz я.
|
|
7
|
7
|
|
І привели осля до Ісуса; і поклали на нього одяг свій; і сів на нього.
|
и приведосте жрэбьць къ исусови. и възложиша на нь ризы своѩ. и въсэде на нь.
|
|
8
|
8
|
|
Багато хто стелив свій одяг по дорозі; а інші різали гілки з дерев і встилали ними дорогу.
|
мънози ризы своѩ постилаахѫ по пѫти а друзии вэиѥ рэзаахѫ отъ дрэва и постилаахѫ по пѫти.
|
|
9
|
9
|
|
І ті, які пішли попереду Нього, і ті, які супроводжували Його, викликували: осанна! Благословен, Хто гряде в ім’я Господнє!
|
и прэдъходzщеи и въ слэдъ ходzщеи въпияахѫ глаголѭще: осанъна благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне.
|
|
10
|
10
|
|
Благословенне Царство отця нашого Давида, що гряде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!
|
благословлѥно грzдѫще царьствиѥ въ имz господи отьца нашего давыда. осанъна въ вышьниихъ.
|
|
11
|
11
|
|
І ввійшов Ісус в Єрусалим і в храм; і, оглянувши все, оскільки час уже був пізній, пішов до Вифанії з дванадцятьма.
|
и въниде въ иерусалимъ исусъ и въ црькъвь. и съглzдавъ вьсе поздэ уже сѫщу часу изиде въ виfаниѭ съ обэма на десzте.
|
|
12
|
12
|
|
На другий день, коли вони вийшли з Вифанії, зголоднів.
|
и въ утрьнии ишьдъшемъ имъ отъ вифаниѩ възалъка.
|
|
13
|
13
|
|
І, побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, пішов, чи не знайде чого на ній; але, прийшовши до неї, нічого не знайшов, крім листя, бо ще не час був для смокв.
|
и видэвъ смокъвьницѫ из далече имѫщѫ листвиѥ приде аще убо обрzщеть на неи чьто. и пришьдъ къ нѥи ни чьсо же на нѥи не обрэте тъкъмо листвиѥ не бэ бо врэмz смокъвамъ.
|
|
14
|
14
|
|
І сказав їй Ісус: віднині нехай довіку ніхто плоду твого не з’їсть. І чули те ученики Його.
|
и отъвэщавъ исусъ рече ѥи: кътому отъ тебе въ вэкъ ни къто же плода не сънэсть. слышаахѫ же ученици ѥго.
|
|
15
|
15
|
|
Прийшли до Єрусалима. Ісус, увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали і купували в храмі; і столи міняйл, і лави тих, що продавали голубів, поперекидав.
|
и придошz пакы въ иерусалимъ и въшьдъ исусъ въ црькъвь начzтъ изгонити продаѭщzѩ и купуѭщzѩ въ црькъви и дъскы тръжьникъ и сэдалища продаѭщиихъ голѫби испроврьже.
|
|
16
|
16
|
|
І не дозволяв, щоб хто переніс через храм будь-яку річ.
|
и не дадэаше ни кому же мимо нести съсѫдъ сквозэ црькъвь.
|
|
17
|
17
|
|
І вчив їх, кажучи: чи не написано: дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? Ви ж зробили його вертепом розбійників.
|
и учааше глаголѩ имъ: нэсть ли писано яко храмъ мои храмъ молитвэ наречеть сz вьсэмъ ѩзыкомъ. вы же сътвористе и врьтьпъ разбоиникомъ.
|
|
18
|
18
|
|
Почули це книжники і первосвященики і шукали, як би погубити Його, але боялися, тому що весь народ дивувався Його вченню.
|
и слышашz кънижьници и архиереи и искаахѫ како и бышz погубили. бояхѫ бо сz ѥго яко вьсь народъ дивляахѫ сz о учении ѥго.
|
|
19
|
19
|
|
Коли ж стало пізно, Він вийшов геть з міста.
|
и яко поздэ бысть исхождааше вънъ из града.
|
|
20
|
20
|
|
Проходячи вранці, побачили смоковницю, що всохла до кореня.
|
и мимо ходzще утро видэшz смокъвьницѫ усъхъшѫ ис корения.
|
|
21
|
21
|
|
І, згадавши, Петро сказав Йому: Учителю, дивись, смоковниця, яку Ти прокляв, усохла.
|
и вспомzнѫвъ петръ глагола ѥму: равви виждь смокъвьница ѭже прокълzтъ усъше. Рече г7ь.
|
|
22
|
22
|
|
Ісус, відповідаючи, говорить їм:
|
аще имате вэрU. бж}ю.*
|
|
23
|
23
|
|
майте віру Божу, бо істинно кажу вам, якщо хто скаже горі цій: посунься і кинься в море, і не сумніватиметься в серці своїм, а повірить, що станеться за його словом, — буде йому, що тільки скаже.
|
ам7нъ гlю вамъ. яко иже речеть горэ сеи. двигнисz. и въвьрзисz въ море. и не UсUмьнитьсz въ ср7дци своѥмь. нъ вэру иметь. яко же гlѥть бываѥть. бUдеть ѥмU. ѥже аще речеть.
|
|
24
|
24
|
|
Тому кажу вам: усе, чого ви попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам.
|
сего ради гlю вамъ. въсz ѥлико аще молzщесz. просите бUдеть вамъ. вэрUите яко приимете.
|
|
25
|
25
|
|
І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпустив вам гріхи ваші.
|
и ѥгда стоите молzщесz. tпUщаите. аще что имате на кого. да оц7ь вашь нб7сныи tпUстить вамъ. прегрэшения ваша
|
|
26
|
26
|
|
Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших.
|
аще ли вы не tпUстите. ни оц7ь вашь tпUстить. прегрэшении вашихъ.
|
|
27
|
27
|
|
Прийшли знову до Єрусалима. І коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, і книжники, і старійшини
|
И придошz пакы въ иерусалимъ. и въ црькъви ходzщу ѥму придошz къ нѥму архиереи и книжьници и старьци
|
|
28
|
28
|
|
і говорили Йому: якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі владу це робити?
|
и глаголашz ѥму: коеѭ областиѭ се твориши и къто ти дасть область сиѭ да си твориши;
|
|
29
|
29
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, відповідайте Мені; тоді і Я скажу вам, якою владою це роблю.
|
исусъ же отъвэщавъ рече имъ: въпрошѫ и азъ вы ѥдиного словесе и отъвэщаите ми. и рекѫ вамъ коѥѭ областиѭ се творѭ.
|
|
30
|
30
|
|
Хрещення Іоанове з небес було чи від людей? Скажіть Мені.
|
крьщѥниѥ иоаново отъкѫду бэ съ небесе ли или отъ чловэкъ; отъвэщаите ми.
|
|
31
|
31
|
|
Ті міркували між собою: якщо скажемо, що з небес, то Він скаже: чому ж ви не повірили йому?
|
и помышляахѫ къ себэ глаголѭще: аще речемъ съ небесе речеть: по чьто убо не вэровасте ѥму;
|
|
32
|
32
|
|
А сказати, що від людей, — боялись народу; бо всі знали, що Іоан воістину був пророк.
|
аще ли речемъ: отъ чловэкъ бояахѫ сz людии. вьси бо имэахѫ иоана яко пророка.
|
|
33
|
33
|
|
І сказали у відповідь Ісусові: не знаємо. Тоді Ісус сказав їм у відповідь: і Я не скажу вам, якою владою це роблю.
|
и отъвэщавъше глаголашz исусови: не вэмь. и отъвэщавъ исусъ глагола имъ: ни азъ глаголѭ вамъ коеѭ властиѭ си творѭ.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.