|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
Вийшовши звідти, приходить у краї Юдейські, по той бік Йордану. Знову збирається до Нього народ, і, за звичаєм Своїм, Він знову навчав їх.
|
И отътѫду въставъ приде въ прэдэлы иудеискы по оному полу иоръдана. и придошz пакы народи къ нѥму. и яко имэ обычаи пакы учааше ѩ.
|
|
2
|
2
|
|
Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: чи дозволено чоловікові розводитися з жінкою?
|
и пристѫпльше фарисеи въпрошаахѫ и аще достоить мѫжу женѫ пущати искушаѭще и.
|
|
3
|
3
|
|
Він сказав їм у відповідь: що вам заповів Мойсей?
|
онъ же отъвэщавъ рече имъ: чьто вамъ заповэдэ муѶси;
|
|
4
|
4
|
|
Вони сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист і розлучатись.
|
они же рекошz: повелэ муѶси кънигы распустьныѩ написати и пустити.
|
|
5
|
5
|
|
Ісус відповів їм: через жорстокосердя ваше написав вам заповідь цю.
|
и отъвэщавъ исусъ рече имъ: по жестосьрдию вашему написа вамъ заповэдь сиѭ.
|
|
6
|
6
|
|
На початку ж творіння чоловіком і жінкою створив їх Бог.
|
а отъ начzла съзъданию мѫжа и женѫ сътворилъ я ѥсть богъ.
|
|
7
|
7
|
|
Ось чому залишить чоловік батька свого і матір
|
сего ради оставить чловэкъ отьца своѥго и матерь
|
|
8
|
8
|
|
і пристане до жінки своєї, і будуть обоє єдиною плоттю. Так що вони вже не двоє, а одна плоть.
|
и прилэпить сz къ женэ своѥи. и бѫдете оба въ плъть ѥдинѫ. тэмь же убо нэсте дъва нъ плъть ѥдина.
|
|
9
|
9
|
|
Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає.
|
ѥже убо богъ съчеталъ ѥсть чловэкъ да не разлѫчаѥть.
|
|
10
|
10
|
|
У домі ученики Його знову запитали Його про те саме.
|
и въ дому пакы ученици ѥго о семь въпршаахѫ и.
|
|
11
|
11
|
|
Він сказав їм: хто розведеться з жінкою своєю та ожениться на іншій, той перелюб чинить з нею.
|
и глагола имъ: иже аще пустить женѫ и оженить сz иноѭ прэлюбы творить на нѭ.
|
|
12
|
12
|
|
І якщо жінка розведеться з чоловіком своїм і вийде за іншого, перелюб чинить.
|
и аще жена пущьши мѫжа и посzгнеть за инъ прэлюбы творить.
|
|
13
|
13
|
|
Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; ученики ж не допускали тих, що приносили.
|
И приношаахѫ къ нѥму дэти да ѩ коснеть. ученици же прэщаахѫ приносzщиимъ.
|
|
14
|
14
|
|
Побачивши те, Ісус обурився і сказав їм: дозволяйте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
|
видэвъ же исусъ негодова и глагола имъ: не дэите дэтии приходити къ мънэ и не браните имъ. тацэхъ бо ѥсть царьствиѥ божиѥ.
|
|
15
|
15
|
|
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього.
|
аминь глаголѭ вамъ: иже аще не прииметь царьствия божия яко отрочz не вънидеть въ нѥ.
|
|
16
|
16
|
|
І, обнявши їх, покладав руки на них і благословляв їх.
|
и объимъ ѩ благословляаше възлагаѩ рѫцэ на нѩ.
|
|
17
|
17
|
|
Коли виходив Він у дорогу, підбіг один якийсь, упав перед Ним на коліна і запитав Його: Учителю благий, що мені робити, щоб життя вічне успадкувати?
|
И исходzщу ѥму на пѫть приде ѥдинъ и поклонь сz на колэну въпрошааше и: учителю благыи чьто сътворѭ да животъ вэчьныи наслэдьствуѭ;
|
|
18
|
18
|
|
Ісус сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог.
|
исусъ же рече ѥму: чьто мz глаголѥши блага; ни къто же благъ тъкъмо ѥдинъ богъ.
|
|
19
|
19
|
|
Заповіді знаєш: не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не кривди, шануй батька твого і матір.
|
заповэди вэси не прэлюбъ дэи. не убии. не укради. не лъжz съвэдэтельствуи. не обиди. чьти отьца твоѥго и матерь.
|
|
20
|
20
|
|
Той же сказав Йому у відповідь: Учителю, всього цього я дотримувався від юности моєї.
|
онъ же отъвэщавъ рече ѥму: учителю вься си съхранихъ отъ юности моѥѩ.
|
|
21
|
21
|
|
Ісус, поглянувши на нього з любов’ю, сказав йому: одного тобі не вистачає: піди і все, що маєш, продай і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; тоді приходь та іди вслід за Мною, взявши хрест.
|
исусъ же възьрэвъ на нь възлюби и и рече ѥму: ѥдиного ѥси не доконьчалъ. аще хощеши съврьшенъ быти иди ѥлико имаши продаждь и даждь нищиимъ и имэти имаши съкровище на небеси и приди ходи въ слэдъ мене въземъ крьстъ.
|
|
22
|
22
|
|
Він же, засмутившись від цього слова, відійшов зі скорботою, бо мав велике багатство.
|
онъ же дряхлъ бывъ о словеси отиде скрьбz бэ бо имэѩ сътzжания мънога.
|
|
23
|
23
|
|
І, поглянувши довкола, Ісус сказав ученикам Своїм: як тяжко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже.
|
и възьрэвъ исусъ глагола ученикомъ своимъ: како неудобь имѫщеи богатьство въ царьствиѥ божиѥ вънидѫть.
|
|
24
|
24
|
|
Ученики вжахнулись від слів Його. Але Ісус знову говорить їм у відповідь: діти, як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже!
|
ученици же ужасаахѫ сz о словесехъ ѥго. исусъ же пакы отъвэщавъ глагола имъ: чzда како неудобь ѥсть упъваѭщиимъ на богатьство въ царьствиѥ божиѥ вънити.
|
|
25
|
25
|
|
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
|
удобэѥ ѥсть вельбѫду сквозэ игълинэ уши проити неже богату въ царьствиѥ божиѥ вънити.
|
|
26
|
26
|
|
Вони ж надзвичайно здивувалися і говорили між собою: хто ж може спастись?
|
они же излиха дивляахѫ сz глаголѭще къ себэ: то къто можеть съпасенъ быти;
|
|
27
|
27
|
|
Ісус, глянувши на них, говорить: для людей це неможливо, та не для Бога, бо все можливо Богові.
|
и възьрэвъ на нѩ исусъ глагола: отъ чловэкъ не възможьно нъ не отъ бога. вься бо възможьна отъ бога сѫть.
|
|
28
|
28
|
|
І почав Петро говорити Йому: ось ми все залишили і пішли слідом за Тобою.
|
начzтъ же петръ глаголати ѥму: се мы оставихомъ вься и въ слэдъ тебе идохомъ.
|
|
29
|
29
|
|
Ісус же відповів: істинно говорю вам: нема нікого, хто залишив би дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи землю ради Мене і ради Євангелія
|
отъвэщавъ же исусъ рече: аминь глаголѭ вамъ ни къто же ѥсть иже оставить домъ ли братиѭ ли сестры ли отьца ли матерь ли женѫ ли чzда ли села мене ради и евангелия.
|
|
30
|
30
|
|
і не одержав би сторицею вже нині, в час цей, серед гонінь, — домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в грядущому віці — життя вічне.
|
аще не имать приѩти съторицеѭ въ врэмz се нынэ домовъ и братиѩ и сестръ и отьца и матере и чzдъ и селъ по изгънании и въ вэкъ грzдѫщии животъ вэчьныи.
|
|
31
|
31
|
|
І багато хто з перших будуть останніми, а останні — першими.
|
мънози же бѫдѫть прьвии послэдьни и послэдьнии прьви.
|
|
32
|
32
|
|
Коли вони були в дорозі, йдучи до Єрусалима, Ісус ішов попереду них, а вони жахалися і, йдучи за Ним слідом, боялися.
|
Бэахѫ же на пѫти въсходzще въ иерусалимъ и бэ варяѩ ѩ исусъ. и ужасаахѫ сz и послэдь грzдѫще бояахѫ сz. и поимъ iс7 пакы. в7i. Uченикы своя. и нача имъ гlти. яже хотzхU быти ѥмU.
|
|
33
|
33
|
|
Покликавши знову дванадцятьох, Він почав їм говорити про те, що буде з Ним: ось ми йдемо до Єрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященикам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам;
|
яко се въсходимъ въ иер©лмъ. и сн7ъ члв7чь. преданъ бUдеть архиереомъ. и книжьникомъ. и осUдzть его на. съмьрть. и предадzть ѥго языкомъ.
|
|
34
|
34
|
|
і знущатимуться з Нього, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб’ють Його; і на третій день воскресне.
|
и порUгаютьсz ѥмU. и UтепUть ѥго. и оплюють ѥго. и Uбьють ѥго и въ третии дн7ь въскрьснеть.
|
|
35
|
35
|
|
Тоді підійшли до Нього Яків та Іоан, сини Зеведеєві, і сказали: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що попросимо.
|
и предь нимь идяста. ияковъ иwанъ. сн7а зеведеова. гlюща ѥмU. Uчителю. хощевэ да ѥго же аще просивэ сътвориши нама.
|
|
36
|
36
|
|
Він сказав їм: що хочете, щоб Я зробив вам?
|
iс7 же рече има. что хощета. да сътворю вама.
|
|
37
|
37
|
|
Вони сказали Йому: дай нам одному праворуч від Тебе, а другому ліворуч від Тебе сісти у славі Твоїй.
|
она же рэста ѥмU. дажь нама. да единъ одеснUю тебе. а ѥдинъ wшююю тебе сzдевэ. въ славэ твоѥи.
|
|
38
|
38
|
|
Ісус же сказав їм: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хрещенням, яким Я хрещусь, хреститися?
|
iс7 же рече има. не вэстасz что просzща. можета ли пити чашю. юже азъ пию. или крьщениѥ имь же азъ крьщюсz. крьститисz.
|
|
39
|
39
|
|
Вони відповіли Йому: можемо. Ісус же сказав їм: чашу, яку Я п’ю, вип’єте, і хрещенням, яким Я хрещусь, охреститеся;
|
она же рэста ѥмU. можевэ. iс7 же ре? има. чашю Uбо юже азъ пию. испиѥта. и крьщениѥмь имь же азъ крьщюсz. крьститасz.
|
|
40
|
40
|
|
але щоб сісти праворуч і ліворуч від Мене — не від Мене залежить, а кому уготовано.
|
а ѥже сэсти одеснUю мене. и ошююю. нэc мнэ дати. нъ имъ же ѥсть Uготовано.
|
|
41
|
41
|
|
І, почувши, десять почали гніватись на Якова та Іоана.
|
и слышавъше десzть. начаша негодовати о ияковэ. и иwанэ.
|
|
42
|
42
|
|
Ісус же, покликавши їх, сказав їм: ви знаєте, що ті, яких називають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні володіють ними.
|
iс7 же призва+ъ я. гlа имъ. вэсте. яко мнzщеисz власти языкы. Uстоять имъ. и велиции ихъ. обладають ими.
|
|
43
|
43
|
|
Але між вами нехай не буде так: хто хоче бути більшим між вами, нехай буде вам слугою.
|
не тако же бUди въ васъ. нъ иже аще хощеть вzщии быти въ васъ. да бUдеть всэмъ слUга.
|
|
44
|
44
|
|
І хто хоче бути першим між вами, нехай буде всім рабом.
|
и иже хощеть въ васъ старэи быти. да будеть всэмъ рабъ.
|
|
45
|
45
|
|
Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох.
|
сн7ъ бо члbвчь. не приде да послUжать ѥмU. нъ да послUжить. и въдати дш7ю свою. избавлѥниѥ за многы.
|
|
46
|
46
|
|
Приходять до Єрихона. І коли Він з учениками Своїми і численним людом виходив з Єрихона, син Тимеїв, Вартимей, сліпий, сидів при дорозі і просив милостиню.
|
И придошz въ иерихонъ. и исходzщу ѥму отъ иерихона и ученикомъ ѥго и народу мъногу сынъ тимеовъ варъ тимеи слэпъ сэдэаше при пѫти хлѫпаѩ.
|
|
47
|
47
|
|
Почувши, що це Ісус Назорей, він почав кричати і говорити: Ісусе, Сину Давидів! Помилуй мене.
|
и слышавъ яко исусъ назорянинъ ѥсть начzтъ зъвати и глаголати: сыне давыдовъ исусе помилуи мz.
|
|
48
|
48
|
|
І примушували його мовчати багато хто, він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
|
и прэщаахѫ ѥму мънози да умлъчить. онъ же излиха вопияаше: сыне давыдовъ помилуи мz.
|
|
49
|
49
|
|
Ісус зупинився і сказав його покликати. Кличуть сліпого і кажуть йому: не бійся, вставай, кличе тебе.
|
и ставъ исусъ рече възгласити и. и зъваахѫ слэпьца глаголѭще ѥму: дрьзаи въстани зоветь тz.
|
|
50
|
50
|
|
Той скинув з себе верхній одяг, встав і прийшов до Ісуса.
|
онъ же отъврьгы ризы своѩ въставъ. приде къ исусови.
|
|
51
|
51
|
|
Відповідаючи йому, Ісус спитав: чого ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю, аби я прозрів.
|
и отъвэщавъ глагола ѥму исусъ: чесому хощеши да сътворѭ тебэ; слэпьць же глагола ѥму:
|
|
52
|
52
|
|
Ісус сказав йому: йди, віра твоя спасла тебе. І відразу він прозрів, і пішов дорогою за Ісусом.
|
раввуни да прозьрѭ. исусъ же рече: иди вэра твоя съпасе тz. и абие прозьрэ и по исусэ иде въ пѫть.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.