|
Глава 22
|
Chapter 22
|
|
1
|
1
|
| Ісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав: | And Jesus answered and spake unto them again in parables, saying, |
|
2
|
2
|
| Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який справляв весілля синові своєму. | The kingdom of heaven is likened unto a certain king, who made a marriage feast for his son, |
|
3
|
3
|
| І послав рабів своїх покликати запрошених на весілля; і не схотіли прийти. | and sent forth his servants to call them that were bidden to the marriage feast: and they would not come. |
|
4
|
4
|
| Знову послав інших рабів, говорячи: скажіть званим: ось я приготував мій обід, телят моїх і, що відгодоване, заколоте, і все готове; приходьте на весілля. | Again he sent forth other servants, saying, Tell them that are bidden, Behold, I have made ready my dinner; my oxen and my fatlings are killed, and all things are ready: come to the marriage feast. |
|
5
|
5
|
| Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто на свої торги. | But they made light of it, and went their ways, one to his own farm, another to his merchandise; |
|
6
|
6
|
| Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх. | and the rest laid hold on his servants, and treated them shamefully, and killed them. |
|
7
|
7
|
| Почувши про це, цар розгнівався і, пославши військо своє, винищив тих убивць і спалив місто їхнє. | And when that king heard thereof, he was wroth; and he sent his armies, and destroyed those murderers, and burned their city. |
|
8
|
8
|
| Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а покликані не були достойні. | Then saith he to his servants, The wedding is ready, but they that were bidden were not worthy. |
|
9
|
9
|
| Отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля. | Go ye therefore unto the partings of the highways, and as many as ye shall find, bid to the marriage feast. |
|
10
|
10
|
| І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося гістьми. | And those servants went out into the highways, and gathered together all as many as they found, both bad and good: and the wedding was filled with guests. |
|
11
|
11
|
| Цар, увійшовши подивитись на гостей, побачив там чоловіка, вбраного не у весільний одяг. | But when the king came in to behold the guests, he saw there a man who had not on a wedding garment: |
|
12
|
12
|
| І каже йому: друже, чому ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав. | and he saith unto him, Friend, how camest thou in hither not having a wedding garment? And he was speechless. |
|
13
|
13
|
| Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і киньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. | Then said the king to the servants, Bind his feet and hands, take him away, and cast him out into the outer darkness; there shall be weeping and gnashing of teeth. |
|
14
|
14
|
| Бо багато покликаних, та мало обраних. | For many are called, but few chosen. |
|
15
|
15
|
| Тоді фарисеї пішли і радились, як би впіймати Його на слові. | Then went the Pharisees, and took counsel how they might ensnare him in his talk. |
|
16
|
16
|
| І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу. | And they send to him their disciples, with the Herodians, saying, Teacher, we know that thou art true, and teachest the way of God in truth, and carest not for anyone: for thou regardest not the person of men. |
|
17
|
17
|
| Отже, скажи нам, як Тобі здається, чи годиться платити подать кесареві, чи ні? | Tell us therefore, What thinkest thou? Is it lawful to give tribute unto Caesar, or not? |
|
18
|
18
|
| Ісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: чого спокушаєте Мене, лицеміри? | But Jesus perceived their wickedness, and said, Why make ye trial of me, ye hypocrites? |
|
19
|
19
|
| Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій. | Show me the tribute money. And they brought unto him a denarius. |
|
20
|
20
|
| І говорить їм: чиє це зображення і напис? | And he saith unto them, Whose is this image and superscription? |
|
21
|
21
|
| Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові. | They say unto him, Caesar’s. Then saith he unto them, Render therefore unto Caesar the things that are Caesar’s; and unto God the things that are God’s. |
|
22
|
22
|
| Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли. | And when they heard it, they marveled, and left him, and went away. |
|
23
|
23
|
| В той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що не існує воскресіння, і запитали Його: | On that day there came to him the Sadducees, they that say that there is no resurrection: and they asked him, |
|
24
|
24
|
| Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його нехай візьме жінку його і відродить потомство брата свого. | saying, Teacher, Moses said, If a man die, having no children, his brother shall marry his wife, and raise up seed unto his brother. |
|
25
|
25
|
| Було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, лишив жінку свою братові своєму. | Now there were with us seven brethren: and the first married and deceased, and having no seed left his wife unto his brother; |
|
26
|
26
|
| Так само і другий, і третій, навіть до сьомого. | in like manner the second also, and the third, unto the seventh. |
|
27
|
27
|
| А після всіх померла і жінка. | And after them all, the woman also died. |
|
28
|
28
|
| Отже, після воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? Бо всі мали її. | Therefore in the resurrection whose wife shall she be of the seven? for they all had her. |
|
29
|
29
|
| Ісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи ні Писання, ні сили Божої. | But Jesus answered and said unto them, Ye do err, not knowing the scriptures, nor the power of God. |
|
30
|
30
|
| Бо після воскресіння не женяться, не виходять заміж, а перебувають як ангели Божі на небесах. | For in the resurrection they neither marry, nor are given in marriage, but are as angels of God in heaven. |
|
31
|
31
|
| А про воскресіння мертвих, невже не читали ви сказаного вам Богом: | But as touching the resurrection of the dead, have ye not read that which was spoken unto you by God, saying, |
|
32
|
32
|
| Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова. Бог не є Бог мертвих, а живих. | I am the God of Abraham, and the God of Isaac, and the God of Jacob? God is not God of the dead, but of the living. |
|
33
|
33
|
| І, чуючи, народ дивувався вченню Його. | And when the multitudes heard it, they were astonished at his teaching. |
|
34
|
34
|
| А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом. | But the Pharisees, when they heard that he had put the Sadducees to silence, gathered themselves together. |
|
35
|
35
|
| І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи: | And one of them, a lawyer, asked him a question, trying him, and saying, |
|
36
|
36
|
| Учителю, яка заповідь найбільша в законі? | Teacher, which is the great commandment in the law? |
|
37
|
37
|
| Ісус сказав йому: полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. | And Jesus said unto him, Thou shalt love the Lord thy God with all thy heart, and with all thy soul, and with all thy mind. |
|
38
|
38
|
| Це є перша і найбільша заповідь. | This is the first and great commandment. |
|
39
|
39
|
| Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе. | And a second like it is this, Thou shalt love thy neighbor as thyself. |
|
40
|
40
|
| На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки. | On these two commandments hang the whole law and the prophets. |
|
41
|
41
|
| Коли зібралися фарисеї, Ісус спитав їх: | Now while the Pharisees were gathered together, Jesus asked them a question, |
|
42
|
42
|
| що ви думаєте про Христа, чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів. | saying, What think ye of the Christ? whose son is he? They say unto him, The son of David. |
|
43
|
43
|
| Говорить їм: то як же Давид, у Дусі Божому, зве Його Господом, кажучи: | He saith unto them, How then doth David in the Spirit call him Lord, saying, |
|
44
|
44
|
| сказав Господь Господеві моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх підніжжям ніг Твоїх. | The Lord said unto my Lord, Sit thou on my right hand, Till I make thine enemies the footstool of thy feet? |
|
45
|
45
|
| Отже, якщо Давид зве Його Господом, то як же Він син йому? | If David then calleth him Lord, how is he his son? |
|
46
|
46
|
| І ніхто не зміг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його. | And no one was able to answer him a word, neither durst any man from that day forth ask him any more questions. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.