Глава 25
1
Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові.
2
П’ять з них були мудрі, а п’ять — нерозумні.
3
Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
4
Мудрі ж взяли оливи в посудинах разом із світильниками своїми.
5
А оскільки жених забарився, то всі задрімали і поснули.
6
Опівночі ж почувся крик: ось жених іде, виходьте назустріч йому.
7
Тоді встали всі діви та й приготували світильники свої.
8
Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
9
А мудрі відповіли, кажучи: а як і нам, і вам не стане? Ідіть краще до продавців та й купіть собі.
10
Коли ж пішли вони купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися.
11
Пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! Відчини нам.
12
Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
13
Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
14
Так само один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм майно своє:
15
одному дав п’ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному за спроможністю його, і відразу ж виїхав.
16
Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло, і набув інші п’ять талантів.
17
Так само і той, який одержав два таланти, набув інші два.
18
А той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і заховав срібло господаря свого.
19
Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає від них звіту.
20
Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них.
21
Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
22
Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю, два таланти ти дав мені; ось інші два таланти, що я здобув на них.
23
Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
24
Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! Я знав тебе, як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25
і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землю; ось тобі твоє.
26
Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не роз¬;
27
тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком.
28
Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.
29
Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має.
30
А негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, нехай слухає!
31
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32
і зберуться перед Ним усі народи; і відділить їх одних від одних, як пастир відділяє овець від козлів.
33
І поставить овець праворуч Себе, а козлів — ліворуч.
34
Тоді скаже Цар тим, які праворуч від Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу.
35
Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
36
був нагим, і ви зодягли Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
37
Тоді скажуть Йому праведники у відповідь: Господи!
38
Коли ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Або спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? Або нагим, і зодягли?
39
Коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
40
І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили.
41
Тоді скаже й тим, які ліворуч від Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його.
42
Бо голодував Я, і ви не дали Мені їсти; спраглим був, і ви не напоїли Мене;
43
був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не зодягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
44
Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, або спраглим, чи подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці і не послужили Тобі?
45
Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: не зробивши цього одному з менших цих, Мені не зробили.
46
І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.
